The purpose of the study is to reveal the history of the formation and artistic achievements of the professional songand dance ensemble “PULS” (Poddukelský umelecký ľudový súbor) (Prešov, Slovakia) in the context of the culturalidentity of its participants. The research methodology is a combination of methods of cognition, due to the requirements ofobjective analysis of historical, art and cultural sources, reflecting the main trends in the development and functioning ofthe cultural and artistic life of the ethnic population of Prešov region in the second half of the 20th – early 21st century. Thestudy used a set of methods: descriptive; theoretical; informative; observations, interviews and generalizations. Scientificnovelty. Having covered the performance biography of the professional art ensemble from Prešov (Eastern Slovakia), wehave defined the main trends in preserving elements of authenticity, invented folklore (folklorism), the use of art synthesis(choreographic, theatrical, musical, vocal), and the process of Slovakisation of the modern culture of Ruthenian-Ukrainians.It has been found that the dance of the ensemble members is embodied in a stylized or authentic form while performingthe following functions: 1) dance as a connecting element between the scenes of the performance; 2) the combination ofdifferent folk dances into significant dance episodes as separate pictures of the performance; 3) the dance is a background ofthe performance for creating a historical epoch, a more striking general impression or adaptation. Conclusions. The share ofpopularization of Ukrainian folklore, which was the basis of the ideology and repertoire of the ensemble since its inception,today, unfortunately, is declining. Instead, the song and dance ensemble “PULS” focuses mainly on the ritual traditionsof the Ruthenians and Slovaks, as well as the song and dance folklore of neighbouring countries. The ensemble’s worksare an organic combination of various genres (musical-game, operetta, variety performances, sometimes so-called hybridgenres), synthesis of folklore – acting, musical (vocal and instrumental) and choreographic art based on professionalism., Цель работы – рассмотреть историю становления и художественные достижения профессионального ансамбляпесни и танца «PULS» (Poddukelský umelecký ľudový súbor) (Прешов, Словакия) в контексте культурной идентичностиего представителей. Методология исследования заключается в сочетании методов познания, обусловленныхтребованиями объективного анализа исторических, искусствоведческих и культурологических источников,отражающих основные тенденции развития и функционирования культурной жизни этнического населенияПрешовщины второй половины ХХ – начала ХХI в. В исследовании применен комплекс методов: описательный;теоретический; информационный; наблюдения, интервью и обобщения. Научная новизна. На основе освещениятворческой биографии профессионального художественного коллектива из г. Прешов (Восточная Словакия)выявлены основные тенденции сохранения элементов аутентичности, вторичного фольклора (фольклоризма),использование синтеза искусств (хореографическое, театральное, музыкальное, вокальное), а также процессасловакизации современной культуры русинов-украинцев. Выяснено, что танец участников коллектива воплощаетсяв стилизированной или аутентичной форме, выполняя при этом такие функции: 1) танец как соединительныйэлемент между сценами представления; 2) объединение различных народных танцев в большие танцевальныеэпизоды как отдельные картины представления; 3) танец введен в основу представления для создания историческойэпохи, более эффектного общеэмоционального впечатления или театрализации действия. Выводы. Удельныйвес популяризации украинского фольклора, который был в основе идеологии и репертуара коллектива от началасоздания, сегодня уменьшается. Вместо этого внимание ансамбля песни и танца «PULS» сосредотачиваетсяпреимущественно на обрядовых традициях русинов, словаков, а также песенно-танцевальном фольклоре соседнихстран. Творчество коллектива – это органичное сочетание различных жанров (музыкально-игровые, опереточные,эстрадные представления, иногда гибридные жанры), синтез фольклора – актерского, музыкального (вокальныйи инструментальный) – и хореографического искусства., Мета роботи – розглянути історію становлення та мистецькі здобутки професійного ансамблю пісній танцю «PULS» (Poddukelský umelecký ľudový súbor) (Пряшів, Словаччина) в контексті культурної ідентичностіїї представників. Методологія дослідження полягає у поєднанні методів пізнання, зумовлених вимогами об’єктивногоаналізу історичних, мистецтвознавчих та культурологічних джерел, що відображають основні тенденції розвиткукультурно-мистецького життя етнічного населення Пряшівщини другої половини ХХ – початку ХХІ ст. У дослідженнізастосовано комплекс методів: описовий, теоретичний, інформаційний, спостереження, інтерв’ю та узагальнення.Наукова новизна. На основі висвітлення творчої біографії професійного мистецького колективу з м. Пряшів (СхіднаСловаччина) виявлено основні тенденції збереження елементів автентики, вторинного фольклору (фольклоризму),використання синтезу мистецтв (хореографічне, театральне, музичне, вокальне), а також процесу словакізаціїсучасної культури русинів-українців. З’ясовано, що танець учасників колективу втілюється в стилізованій абоавтентичній формі, виконуючи при цьому такі функції: 1) танець як поєднувальний елемент між сценами вистави;2) поєднання різних народних танців у великі танцювальні епізоди як окремі картини вистави; 3) танець уплетенийв основу вистави для створення історичної епохи, більш ефектного загальноемоційного враження або театралізаціїдійства. Висновки. Питома вага популяризації українського фольклору, що була в основі ідеології та репертуаруколективу від початку створення, нині зменшується. Натомість увага ансамблю пісні й танцю «PULS» зосереджуєтьсяпереважно на обрядових традиціях русинів, словаків, а також пісенному й танцювальному фольклорі сусідніх країн.Творчість колективу – це органічне поєднання різноманітних жанрів (музично-ігрові, опереточні, естрадні вистави,іноді т. зв. гібридні жанри), синтез фольклору – акторського, музичного (вокального й інструментального) – тахореографічного мистецтва.