Search

Толл-подобные рецепторы играют одну из ведущих ролей в адаптивном и врожденном иммунитете, участвуя в распознавании лиганд патогенов. Цель работы: определить влияние полиморфизма гена TLR-4 ASP299GLY на риск развития и клиническое течение острых кишечных инфекций. В исследовании приняли участие 62 пациента с диагнозом острая кишечная инфекция и 94 условно здоровых добровольца. Все участники были отобраны методом случайной выборки с соблюдением определенных критериев включения в исследование. определение полиморфизма гена TLR-4 ASP299GLY осуществлялось методом ПЦР с использованием праймеров ооо «Литех» (г. С.-Петербург). При статистической обработке полученных результатов за основу принимались принципы Международного комитета редакторов медицинских журналов (ICMJE) и рекомендации «Статистический анализ и методы в публикуемой литературе» (SAMPL). В результате работы установлено, что при однонуклеотидном полиморфизме ASP299GLY гена TLR-4 преобладал мажорный аллель ASP над рецессивным GLY в обеих исследуемых группах в соотношениях: 0,94:0,06 в 1 группе и 0,71:0,29 в группе контроля. В первой кагорте 87% было представлено пациентами с гомозиготным вариантом – 299ASPASP гена TLR-4, во второй кагорте варианты –299ASPASP и –299ASPGLY распределились относительно равно (47,9% и 45,7%) (хи-квадрат=37,24, df=2, р, Toll-like receptors play one of the leading roles in adaptive and innate immunity, participating in the recognition of pathogen ligands. Objective: to determine the effect of TLR-4 ASP299GLY gene polymorphism on the risk of development and clinical course of acute intestinal infections. The study involved 62 patients diagnosed with acute intestinal infection and 94 apparently healthy volunteers. AII participants were randomly selected according to certain study inclusion criteria. Determination of the polymorphism of the TLR-4 ASP299GLY gene was carried out by PCR using primers of Litekh LLC (St. Petersburg). Statistical processing of the obtained results was based on the principles of the International Committee of Medical Journal Editors (ICMJE) and the recommendations «Statistical Analysis and Methods in the Published Literature» (SAMPL). Аs a result of the work, it was found that with a single nucleotide polymorphism ASP299GLY of the TLR-4 gene, the major ASP allele prevailed over the recessive GLY in both studied groups in the ratios: 0.94:0.06 in group 1 and 0.71:0.29 in the control group. In the first cohort, 87% were represented by patients with the homozygous variant – 299ASPASP of the TLR-4 gene, in the second cohort, the -299ASPASP and -299ASPGLY variants were distributed relatively equally (47.9% and 45.7%) (Chi-square = 37.24, df=2, p

Zinc plays various roles in different biological processes and is important for cellular growth, cellular differentiation and metabolism. Its deficiency is associated with impaired growth and development in children and immune dysfunction with increased susceptibility to infections. According to the World Health Organization data, severe zinc deficiency is rare in humans, but mild to moderate deficiency is very common worldwide. This narrative review summarizes data about zinc impact on immune system, its role in inflammation and clinical aspects. Clinical use of zinc supplements among children with infectious diseases is aimed mainly to the correction of deficiency and, therefore, to the improvement of immune response. To date, there is evidence of the effectiveness of zinc supplements for the treatment and prevention of upper respiratory tract and intestinal infections., Цинк играет разные роли в различных биологических процессах и имеет важное значение в росте клеток, дифференцировке клеток и обмене веществ. Его дефицит ассоциируется с нарушением роста и развития у детей, а также с нарушениями иммунитета и повышенной восприимчивостью к инфекциям. Согласно данным ВОЗ, тяжелый дефицит цинка у людей встречается редко, но дефицит легкой и умеренной степени широко распространен во всем мире. В этом обзоре обобщены данные о влиянии цинка на иммунную систему, его роли в воспалении и аспектах клинического использования. Клиническое применение препаратов цинка у детей с инфекционными заболеваниями направлено в основном на коррекцию дефицита и, следовательно, на повышение иммунного ответа. На сегодняшний день имеются доказательства эффективности применения препаратов цинка для лечения и профилактики инфекций верхних дыхательных путей, а также кишечных инфекций., Цинк відіграє різні ролі в різноманітних біологічних процесах і має велике значення для клітинного росту, клітинної диференціації та метаболізму. Його дефіцит асоціюється з порушенням росту та розвитку у дітей та імунною дисфункцією з підвищеною сприйнятливістю до інфекцій. Згідно з даними ВООЗ, тяжкий дефіцит цинку є рідкісним у людей, але дефіцит легкого і помірного ступеня значно поширений в усьому світі. Цей огляд узагальнює дані про вплив цинку на імунну систему, його роль у запаленні та аспекти клінічного застосування. Клінічне використання препаратів цинку у дітей з інфекційними захворюваннями спрямоване головним чином на корекцію дефіциту, а отже, на покращення імунної відповіді. На сьогодні є дані про ефективність препаратів цинку для лікування та профілактики інфекцій верхніх дихальних шляхів і кишкових інфекцій.

В обзоре представлены краткие характеристики избранных возбудителей кишечных инфекций − Clostridioides difficile, Brachyspira aalborgi и Cronobacter spp., а также пищевых токсикоинфекций − Proteus spp. и Bacillus cereus. Рассматриваемые возбудители разнородны по своим биологическим свойствам, их выбор для обзора обусловлен сравнительно небольшим объемом времени, отведенного для их изучения в образовательных программах. Помимо биологических особенностей и роли в патологии человека, описано их взаимодействие с грибами рода Candida. Для иллюстрации свойств бактерий, которым посвящена статья, дополнительно приведены MALDI-масс-спектры кислотно-травленных клеток, снятые автором. Сообщение будет полезным в качестве дополнительной литературы для студентов специалитета, осваивающих частную медицинскую бактериологию, а также ординаторов, обучающихся по специальностям «Бактериология» и «Медицинская микробиология»., The review presents brief characteristics of selected causative agents of intestinal infections − Clostridioides difficile, Brachyspira aalborgi and Cronobacter spp., as well as food-borne diseases − Proteus spp. and Bacillus cereus. The pathogens under consideration are heterogeneous in their biological properties; their choice for review is due to the relatively small amount of time allotted for their consideration in educational programs. In addition to biological features and role in human pathology, interaction with micromycetes of the genus Candida is described. MALDI-mass-spectra of acid-treated cells taken by the author are additionally given to illustrate the properties of the bacteria to which the communication is devoted. The review will be useful as additional literature for undergraduate students which are studying special medical bacteriology, as well as for residents studying in the specialties «Bacteriology» and «Medical microbiology».

Aim. To use the cluster analysis of clinical and laboratory data, characteristic to children aged 6 to 24 months with acute diarrhea, in demonstrating the signs of infectious or functional intestinal disorders. Materials and methods. 56 children admitted to the children’s infectious unit with diarrhea and 31 healthy toddlers of the control group were observed. Anamnesis, laboratory blood and urine tests, microscopy and bacteriological cultures of feces on selective media and tests to identify adeno- and rotaviruses were performed. The presence of Clostridium difficile A/B toxins in the stool, hemoglobin, fecal calprotectin (FC) and the content of undigested fecal carbohydrates also were studied. Results. Children who in their majority have received antibiotics only in 58.9 % of cases were corresponding to the bacterial or viral nature of the disease or the infection was clinically highly probable. Another 41.1 % of patients has experienced non-infectious diarrhea. In 7.1 % of all cases the diarrhea was triggered by an increase of the carbohydrate content in the stool. Diarrhea had the same mechanism in 3.4 % of patients with Giardia lamblia. In 17.9 % of patients the frequent bowel movements were the manifestation of symptomatic (parenteral) diarrhea caused by extraintestinal diseases, and in another 7.1 % the intestinal hypermotility was not explained but resembled irritable bowel syndrome in adults. Additionally, cluster analysis identified 5.4 % of patients with non-infectious diarrhea who had only significantly increased FC corresponding to allergic or immune inflammation in the gut. Conclusions. The classification of patients for the causes of diarrhea became possible due to the microbiological tests and highly informative markers of intestinal health – fecal calprotectin and reducing substances (carbohydrates) in the stool., Цель работы – с помощью кластерного анализа классифицировать клинико-лабораторные показатели детей в возрасте от 6 до 24 месяцев с острой диареей, охарактеризовать признаки инфекционных или функциональных расстройств кишечника. Материалы и методы. Обследовали 56 детей (35 мальчиков и 21 девочка), госпитализированных с диареей в детское инфекционно-боксированное отделение. У пациентов собрали анамнез, провели клинико-лабораторные исследования крови, мочи, микроскопию и бактериологические посевы кала на селективные среды, использовали тесты для идентификации адено- и ротавирусов. Изучали наличие в стуле токсинов А/В Clostridium difficile, гемоглобина, фекального кальпротектина (ФКП), содержание непереваренных углеводов (редуцирующих субстанций). Контрольная группа включала 31 ребенка. Результаты. Большинство детей получали антибиотики, но только в 58,9 % случаев установлена бактериальная, вирусная природа заболевания или клинически высоко вероятная инфекция. Остальные 41,1 % пациентов перенесли эпизоды неинфекционной диареи. В 7,1 % случаев диарея вызвана повышением содержания углеводов в стуле. Такой же механизм имела диарея у 3,4 % больных при инвазии кишечника Giardia lamblia. У 17,9 % пациентов частый стул – проявление симптоматической (парентеральной) диареи, вызванной внекишечными заболеваниями; у 7,1 % больных кишечная гипермотильность не объяснена, но по признакам напоминала синдром раздраженного кишечника взрослых. Дополнительно кластерный анализ выделил 5,4 % больных с неинфекционной диареей, у которых отмечены лишь значительно повышенные показатели ФКП, что может соответствовать аллергическому или иммунному воспалению кишечника. Выводы. Классификация больных по причинам диареи стала возможной благодаря применению микробиологических тестов и высокоинформативных маркеров кишечного здоровья – фекального кальпротектина и показателя содержания редуцирующих субстанций (углеводов) в стуле., Мета роботи – за допомогою кластерного аналізу класифікувати клініко-лабораторні показники дітей віком від 6 до 24 місяців із гострою діареєю, схарактеризувати типові ознаки інфекційних або функціональних розладів кишечника. Матеріали та методи. Обстежили 56 дітей (35 хлопців, 21 дівчина), госпіталізованих із діареєю в дитяче інфекційно-боксоване відділення. У пацієнтів зібрали анамнез, виконали клініко-лабораторні дослідження крові, сечі, мікроскопію та бактеріологічні посіви калу на селективні субстрати, здійснили тести для ідентифікації адено-, ротавірусів. Вивчали наявність у випорожненнях токсинів А/В Clostridium difficile, гемоглобіну, фекального кальпротектину (ФКП), визначали відсотковий вміст неперетравлених вуглеводів (редукуючих субстанцій). Контрольна група включала 31 дитину. Результати. Більшість дітей отримували антибіотики, але тільки у 58,9 % випадків встановлена бактеріальна, вірусна природа захворювання або клінічно високо вірогідна інфекція. Інші 41,1 % пацієнтів мали епізоди неінфекційної діареї. У 7,1 % з усіх випадків діарея спричинена підвищенням вмісту вуглеводів у випорожненнях. Такий самий механізм мала діарея у 3,4 % хворих при інвазії кишечника Giardia lamblia. У 17,9 % пацієнтів часту дефекацію спостерігали при симптоматичній (парентеральній) діареї, спричиненій позакишковими захворюваннями; у 7,1 % хворих кишкова гіпермотильність не пояснена, але за ознаками схожа на синдром подразненого кишечника в дорослих. Додатково кластерний аналіз відокремив 5,4 % хворих із неінфекційною діареєю, в яких виявили тільки значущо підвищені показники ФКП, що може відповідати алергічному або імунному запаленню кишечника. Висновки. Класифікація хворих за причинами діареї стала можливою завдяки застосуванню мікробіологічних тестів і високоінформативних маркерів кишкового здоров’я – фекального кальпротектину та показника вмісту редукуючих субстанцій (вуглеводів) у випорожненнях.

Цель данной работы: предупреждение инфицирования острых кишечных заболеваний (ОКИ), вызываемых бактериями рода Salmonella.

Микробиота играет фундаментальную роль в стимуляции, обучении и функционировании иммунной системы хозяина. В свою очередь, иммунная система в значительной степени эволюционировала как средство поддержания симбиотической связи хозяина с этими очень разнообразными и эволюционирующими микробами. При оптимальной работе этот альянс иммунная системы с микробиотой позволяет индуцировать защитные ответы на патогены и поддерживать регуляторные пути, участвующие в поддержании толерантности к безвредным антигенам. Тем не менее, в странах с высоким уровнем дохода чрезмерное использование антибиотиков, изменения в рационе питания и элиминация нематод, произошла селекция микробиоты, которой не хватает устойчивости и разнообразия, необходимых для сбалансированного иммунного ответа. Этим явление связывают с резким ростом числа аутоиммунных и воспалительных расстройств в тех частях мира, где наши симбиотические отношения с микробиотой были наиболее затронуты., The microbiota plays a fundamental role on the induction, training and function of the host immune system. In return, the immune system has largely evolved as a means to maintain the symbiotic relationship of the host with these highly diverse and evolving microbes. When operating optimally this immune system–microbiota alliance allows the induction of protective responses to pathogens and the maintenance of regulatory pathways involved in the maintenance of tolerance to innocuous antigens. However, in high-income countries overuse of antibiotics, changes in diet, and elimination of nematodes has selected for a microbiota that lack the resilience and diversity required to establish balanced immune responses. This phenomenon is proposed to account for some of the dramatic rise in autoimmune and inflammatory disorders in parts of the world where our symbiotic relationship with the microbiota has been the most affected.

Встановлено етіологічну структуру гострих кишкових інфекцій (ГКІ) та сальмонельозу в сучасних умовах. Проаналізовано основні епідеміологічні особливості сучасних ГКІ, спричиненого умовно-патогенними мікроорганізмами, вірусами та сальмонелами. Інтегративні показники ендогенної інтоксикації в групах свідчать про розвиток ендогенної інтоксикації внаслідок аутоінтоксикації організму при руйнуванні власних клітин і впливу бактеріальних ендо- і екзотоксинів. На основі вивчення епідеміологічних особливостей, змін інтегративних показників ендогенної інтоксикації, напрямку та взаємозв'язку між гематологічними та мікробіологічними показниками проведено порівняння ГКІ різної етіології. Установлено этиологической структуре острых кишечных инфекций (ОКИ) и сальмонеллеза в современных условиях. Проанализированы основные эпидемиологические особенности современных ОКИ, вызванного условно-патогенными микроорганизмами, вирусами и сальмонеллами. Интегративные показатели эндогенной интоксикации в группах свидетельствуют о развитии эндогенной интоксикации вследствие аутоинтоксикации организма при разрушении собственных клеток и воздействия бактериальных эндо- и экзотоксинов. На основе изучения эпидемиологических особенностей, изменений интегративных показателей эндогенной интоксикации, направления и взаимосвязи между гематологическими и микробиологическим показателям проведено сравнение ОКИ различной этиологии. The etiological structure of acute intestinal diseases (AID) and salmonellosis in the present conditions has been specified. The main epidemiological features of modern AID, caused by opportunistic microorganisms, viruses and salmonella, have been analyzed. The integrative indicators of endogenous intoxication in the groups indicate the development of endogenous intoxication as a result of autointoxication of the body in the destruction of its own cells and the influence of bacterial endo- and exotoxins. A comparison of AID of different etiology has been made on the basis of the study of epidemiological features, changes in the integrative indices of endogenous intoxication, direction and the relationship between hematological and microbiological indicators.

Гемолізуючі мікроорганізми, умовно-патогенні мікроорганізми та гриби роду Candida мають стимулюючий вплив на розвиток ендогенної інтоксикації, запальних реакцій та алергізуючу дію. Вони впливають на зміни у формулі крові, зокрема зростає рівень незрілих форм нейтрофілів (паличкоядерні), знижається кількість еозинофілів, лімфоцитів, моноцитів та підвищується ШОЕ, що говорить про наявність запальної реакції, дефіцит клітинного захисту. Гемолизирующие микроорганизмы, условно-патогенные микроорганизмы и грибы рода Candida оказывают стимулирующее влияние на развитие эндогенной интоксикации, воспалительных реакций и аллергизирующими действие. Они влияют на изменения в формуле крови, в частности растет уровень незрелых форм нейтрофилов (палочкоядерные), опускается количество эозинофилов, лимфоцитов, моноцитов и повышается СОЭ, что говорит о наличии воспалительной реакции, дефицит клеточного защиты. Hemolyzing microorganisms, opportunistic microorganisms and Candida species have a stimulating effect on the development of endogenous intoxication, inflammatory reactions and allergic effects. They influence the changes in the blood formula, in particular, the level of immature forms of neutrophils increases (the rod-core), the number of eosinophils, lymphocytes, monocytes decreases and ESR increases, indicating the presence of inflammatory response, the deficiency of cell defense.

Цель исследования – выяснить причины, обусловливающие изменения в динамике эпидемического процесса при острых кишечных инфекциях (ОКИ), в Москве. Материал и методы. В основу исследования легли данные учета инфекционной заболеваемости – форма No 2 «Сведения об инфекционных и паразитарных заболеваниях», данные ежегодных государственных докладов о состоянии санитарно-эпидемиологического благополучия в Москве, а также данные ФБУЗ «Центр гигиены и эпидемиологии в городе Москве» о методах и результатах лабораторных исследований. Результаты. Установлено, что в настоящее время наблюдается резкий сдвиг структуры заболеваемости диарейных болезней от бактериальной этиологии в сторону вирусных инфекций. Заболеваемость ОКИ в Москве формируется преимущественно за счет кишечных инфекций неясной этиологии – 83%, притом что среди больных ОКИ установленной этиологии 89,3% составляют больные вирусными инфекциями. В настоящее время отсутствует отработанная технология для мониторинга пейзажа циркулирующих возбудителей ОКИ, а современные методы идентификации микроорганизмов используются преимущественно при расследовании вспышек или в научных целях. Заключение. С целью оказания эффективного влияния на эпидемический процесс при ОКИ целесообразно разработать и внедрить технологию микробиологического мониторинга за циркулирующими на данной территории возбудителями диарейных болезней., Aim: to find out the causes of changes in the dynamics of the epidemic process in acute intestinal infections in Moscow. Material and methods. The study was based on the data of infectious morbidity – form # 2 “information on infectious and parasitic diseases”, the data of the annual state reports on the state of sanitary and epidemiological well-being in Moscow, as well as the data of the center of hygiene and epidemiology of Moscow on the methods and results of laboratory research. Results. It was found that at present there is a sharp shift in the structure of the incidence of diarrheal diseases from bacterial etiology towards viral infections. The incidence of OKA in Moscow is formed mainly due to intestinal infections of unknown etiology – 83%, while among patients with OKA of established etiology – 89.3% are patients with viral infections. Currently, there is no proven technology for monitoring the landscape of circulating pathogens of the OKA, and modern methods of identification of microorganisms are used mainly in the investigation of outbreaks or for scientific purposes. Conclusion. In order to have an effective impact on the epidemic process in the OKA, it is advisable to develop and implement a technology of microbiological monitoring of circulating in the territory of the causative agents of diarrhoeal diseases

The current state of the problem of acute intestinal infections in Ukraine and in the world was described in the article. The basic role and main aspects of oral rehydration with using of oral saline solutions are considered during dehydration of the patients was showed. The advantages of solutions for oral rehydration such as Rehydron, Rehydron Optim and Rehydron Bio were given, В статье изложены данные о современном состоянии проблемы кишечных инфекций в Украине и мире. Рассмотрены новейшие подходы к основным аспектам пероральной регидратации при обезвоживании с помощью пероральных солевых растворов. Приведены преимущества растворов для пероральной регидратации Регидрон, Регидрон Оптим и Регидрон Био., У статті викладено дані про сучасний стан проблеми кишкових інфекцій в Україні та світі. Розглянуто новітні підходи щодо основних аспектів пероральної регідратації при зневодненні за допомогою пероральних сольових розчинів. Наведено переваги розчинів для пероральної регідратації Регідрон, Регідрон Оптім та Регідрон Біо.

Гострі кишкові інфекції (ГКІ) займають одне з провідних місць серед інфекційних захворювань, поступаючись за частотою лише гострим респіраторним захворюванням. Зростанню рівня ГКІ різної етіології сприяють істотні зміни умов життя, технологій виробництв і реалізації харчових продуктів, стереотипів водоспоживання, харчової поведінки, а також посилення міграційних процесів, що робить актуальним вивчення закономірностей поширення ГКІ.

Інфекційні хвороби на початку XXI сторіччя все ще залишаються однією з найважливіших проблем охорони здоров'я в усьому світі. За даними ВООЗ, щорічно у світі реєструють 1-1,2 млрд. діарейних захворювань, від яких помирає близько 4 млн. людей, з них 60-70 % складають діти у віці до 14 років. Мета роботи - епідеміологічна оцінка поведінкових факторів ризику кишкових інфекцій у студентів.

The article presents the results of studying immune status in children with intestinal infections caused by opportunistic pathogens followed by H.pylori infection. It is proved that in the acute phase of the disease, patients with H.pylori infection have increased levels of cytokines and B-lymphocytes, decrease of T-lymphocytes and local immunity factors, indicators of immunoglobulins remain within the physiological range. In early convalescence period we have noted in patients a slight increase in T-lymphocytes level, reduced level of cytokines, however, all figures are significantly different from that of healthy children; levels of immunoglobulin and local immunity factors remain within parameters of the acute period. In patients with H.pylori infection, functioning of immune system goes by hypocompensatory type. These data theoretically justify immunocorrecting therapy in this group of patients. Given more torpid normalization of immunity indicators in patients with H.pylori infection, in order to facilitate the evaluation of completeness of patients’ recovery before discharge from hospital, it is recommended to study immunity parameters, and maintenance of their changes can be used to justify the expansion of the scope of rehabilitation measures at the stages of clinical supervision for convalescents., В статье показаны результаты изучения иммунного статуса детей, больных кишечными инфекциями, обусловленными условно-патогенными микроорганизмами, с фоновым инфицированием H.pylori. Доказано, что в острый период заболевания у больных с фоновым инфицированием H.pylori отмечается повышение уровня цитокинов и В-лимфоцитов, снижение содержания Т-лимфоцитов и факторов местного иммунитета, показатели иммуноглобулинов сохраняются в пределах физиологических. В периоде ранней реконвалесценции у больных отмечается незначительное повышение уровня Т-лимфоцитов, снижение уровня цитокинов, однако все показатели значительно отличаются от показателей здоровых детей; уровни иммуноглобулинов и факторов местного иммунитета остаются в пределах показателей острого периода. У больных с фоновым инфицированием H.pylori функционирование иммунной системы проходит в режиме гипокомпенсации. Эти данные теоретически обосновывают назначение иммунокорригирующей терапии этой группе больных. Учитывая более торпидную нормализацию показателей иммунитета больных на фоне инфицирования H.pylori, с целью объективизации оценки полноты выздоровления больных перед выпиской из стационара рекомендуется проводить исследование показателей иммунитета, и сохранение их изменений может быть использовано для обоснования расширения объема реабилитационных мероприятий на этапах диспансерного наблюдения за реконвалесцентами., У статті показані результати вивчення імунного статусу дітей, хворих на кишкові інфекції, що зумовлені умовно-патогенними мікроорганізмами, з фоновим інфікуванням H.pylori. Доведено, що в гострий період захворювання у хворих з фоновим інфікуванням H.pylori відзначається підвищення рівня цитокінів та В-лімфоцитів, зниження вмісту Т-лімфоцитів і факторів місцевого імунітету, показники імуноглобулінів зберігаються в межах фізіологічних. У періоді ранньої реконвалесценції у хворих відзначається незначне підвищення рівня Т-лімфоцитів, зниження рівня цитокінів, проте всі показники значно відрізняються від показників здорових дітей; рівні імуноглобулінів і факторів місцевого імунітету залишаються в межах показників гострого періоду. У хворих із фоновим інфікуванням H.pylori функціонування імунної системи проходить в режимі гіпокомпенсаціі. Ці дані теоретично обґрунтовують призначення імунокорегуючої терапії цієї групи хворих. Враховуючи більш торпідну нормалізацію показників імунітету хворих на фоні інфікування H.pylori, з метою об’єктивізації оцінки повноти одужання хворих перед випискою зі стаціонару рекомендується проводити дослідження показників імунітету, та збереження їх змін може бути використано для обґрунтування розширення обсягу реабілітаційних заходів на етапах диспансерного спостереження за реконвалесцентами.

The levels of prostaglandin E and prostaglandin F2α in the blood serum of infants with bacterial intestinal infections have been investigated. The connection between increased indexes during acute phase of the disease and the type of its course has been discovered., У детей раннего возраста, больных бактериальными кишечными инфекциями, исследованы уровни простагландина Е и простагландина F2α в сыворотке крови. Выявлена связь между повышением показателей в остром периоде заболевания и вариантом его течения., У дітей раннього віку, хворих на бактеріальні кишкові інфекції, досліджені рівні простагландину Е та простагландину F2α у сироватці крові. Виявлено зв’язок між підвищенням показників у гострий період захворювання та варіантом його перебігу.

Встановлені клініко-епідеміологічні та лабораторні особливості перебігу гострих кишкових інфекцій, спричинених бактерійними і вірусними чинниками. Установлены клинико-эпидемиологические и лабораторные особенности течения острых кишечных инфекций, вызванных бактериальными и вирусными факторами. Established clinical, epidemiological and laboratory features of acute intestinal infections caused by bacterial and viral factors.

У роботі досліджено мікробіотичні зміни вмісту товстої кишки при гострих кишкових інфекціях (ГКІ), спричинених умовно патогенними мікроорганізмами (УПМ) та вірусами (В) у різні періоди.