Search

В обзоре представлена информация о фиксированной комбинации b-адреноблокатора бисопролола и ингибитора ангиотензинпревращающего фермента периндоприла (препарат Престилол). Подробно рассмотрены достоинства каждого из препаратов, вошедших в препарат Престилол, механизм действия, органопротективные эффекты и влияние на прогноз. Приведены клинические ситуации, в которых использование подобной фиксированной комбинации окажется наиболее оптимальным и эффективным. Сделан вывод, что Престилол обладает высоким потенциалом в связи с выраженным антигипертензивным действием и доказанной эффективностью при сопутствующих ишемической болезни сердца, хронической сердечной недостаточности, фибрилляции предсердий. Применение этого препарата позволит обеспечить более высокую приверженность пациентов назначенной терапии., This review provides data on the fixed-dose combination of the b-blocker bisoprolol and the angiotensin-converting enzyme inhibitor perindopril (Prestilol). The advantages of each of the drug agents included in the drug Prestilol, their mechanism of action, organ-protective effects, and their impact on disease prognosis are covered in detail. We present clinical cases where use of this fixed-dose combination appears to be the most optimal and efficient option. We conclude that Prestilol has high potential due to its pronounced antihypertensive effect and clinically proven efficacy in comorbidities such as coronary heart disease, chronic heart failure, and atrial fibrillation. The use of this drug can enhance patient adherence to prescribed therapy.

Objective — to investigate changes in the state of carbohydrate, lipid metabolism and blood pressure (BP) profile in patients with arterial hypertension (AH) in combination with type 2 diabetes mellitus (DM2) and subclinical hypothyroidism (SH) and determine the effectiveness of combined therapy based on these changes.Materials and methods. Examinations involved 98 patients with AH and DM2, who were divided into 2 groups depending on the presence and absence of concomitant SH. The comparison group (AH) (n = 45) and the control group (healthy) (n = 12) consisted of individuals most comparable by age and gender to the examined groups. The state of metabolism, hemodynamics and anthropometric parameters have bene assessed at baseline and after 12 months of treatment with a combination of antihypertensive drugs perindopril/indapamide/amlodipine in individually selected doses, patients with SH additionally received levothyroxine.Results and discussion. After a year of treatment, a significant improvement in the state of lipid and carbohydrate metabolism, stabilization of blood pressure levels in 76 % of patients in the group of AH and DM2 and in 69 % of the group with SH were revealed.Conclusions. In patients with the combined course of AH, DM2 and SH, the disturbance of carbohydrate and lipid exchange were more pronounced in comparison with similar indices of patients with AH and DM2 without thyroid dysfunction, that demonstrated more pronounced metabolic changes and can testify the increased cardiovascular risk. Treatment of patients with AH concomitant with DM2 and with or without SH with the indicated combination is effective and helps to achieve target BP levels, stabilize carbohydrate metabolism, and reduce the manifestations of dyslipidemia. The addition of levothyroxine to patients with multimorbid pathology (AH, DM2 and SH) contributes, in general, to the reduction in the development of cardiovascular complications., Цель работы — исследовать динамические изменения состояния углеводного, липидного обменов и профиля артериального давления (АД) у больных гипертонической болезнью (ГБ) в сочетании с сахарным диабетом (СД) 2 типа и субклиническим гипотиреозом (СГ), а также определить эффективность комбинированной терапии на основании этих изменений.Материалы и методы. Исследование проводили среди пациентов с ГБ и СД 2 типа (n = 98), которых распределили на две группы по наличию или отсутствию у них сопутствующего СГ. Группу сравнения (n = 45) и контроль­ную группу (здоровые) (n = 12) составили лица, максимально сопоставимые по возрасту и полу с участниками исследования. Исследовали состояние метаболизма, гемодинамики и антропометрических показателей в базальных условиях и после 12 мес лечения комбинацией антигипертензивных препаратов периндоприла/индапамида/амлодипина в индивидуально подобранных дозах. Пациенты с СГ дополнительно получали левотироксин.Результаты и обсуждение. Через 1 год лечения выявлено значимое улучшение состояния липидного и углеводного обменов, стабилизация уровней АД у 76 % пациентов с ГБ и СД 2 типа, а также у 69 % пациентов с СГ.Выводы. У больных при сочетании течения ГБ, СД 2 типа и СГ наблюдаются более выраженные нарушения со стороны углеводного и липидного обмена при сравнении с аналогичными показателями при сочетании только ГБ и СД 2 типа без нарушений функции щитовидной железы, демонстрирующий более выражены метаболические изменения и может свидетельствовать о повышение кардиоваскулярного риска. Лечение больных ГБ с сопутствующим СД 2 типа, как с СГ, так и без него, указанной комбинацией является эффективным и способствует достижению целевых уровней АД, стабилизации показателей углеводного обмена, уменьшению проявлений дислипидемии. Добавление к терапии левотироксина пациентам с мультиморбидной патологией (ГБ, СД и СГ) способствует, в целом, снижению развития сердечно-сосудистых осложнений., Мета роботи — дослідити динамічні зміни стану вуглеводного, ліпідного обмінів та профілю артеріального тиску (АТ) у хворих на гіпертонічну хворобу (ГХ) у комбінації з цукровим діабетом (ЦД) 2 типу та субклінічним гіпотиреозом (СГ), а також визначити ефективність комбінованої терапії на підставі цих змін.Матеріали та методи. Було обстежено пацієнтів із ГХ та ЦД 2 типу (n = 98), яких розподілили на дві групи за наявністю чи відсутністю в них супутнього СГ. Групу порівняння (n = 45) та контрольну групу (здорові) (n = 12) склали особи, максимально порівнянні за віком і статтю щодо обстежуваних груп. Досліджено стан метаболізму, гемодинаміки та антропометричних показників у базальних умовах та після 12 міс лікування комбінацією антигіпертензивних препаратів периндоприлу/індапаміду/амлодипіну в індивідуально підібраних дозах. Група з наявністю СГ додатково отримувала левотироксин.Результати та обговорення. Через 1 рік лікування виявлено суттєве покращення стану ліпідного та вуглеводного обмінів, стабілізацію рівнів АТ у 76 % пацієнтів із ГХ та ЦД 2 типу та у 69 % пацієнтів із СГ.Висновки. У хворих при поєднанному перебігу ГХ, ЦД 2 типу та СГ спостерігаються більш виражені порушення з боку вуглеводного та ліпідного обміну при порівнянні з аналогічними показниками при поєднанні лише ГХ та ЦД 2 типу без порушень функції ЩЗ, що демонструє більш виражені метаболічні зміни та може свідчити про підвищення кардіоваскулярного ризику. Лікування хворих на ГХ із супутнім ЦД 2 типу, як із СГ, так і без нього, зазначеною комбінацією є ефективним та сприяє досягненню цільових рівнів АТ, стабілізації показників вуглеводного обміну, зменшенню проявів дисліпідемії. Додавання до терапії левотироксину пацієнтам з мультиморбідною патологією (ГХ, ЦД та СГ) сприяє, в цілому, зниженню розвитку серцево-судинних ускладнень.

Reducing the risk of cardiovascular events is one of the most topical issues of modern medicine. Patients with chronic kidney disease stage 3 or lower, according to international guidelines, refer to the group with high and very high cardiovascular risk. At the moment, all the existing recommendations share the view that the first-line drugs for lowering blood pressure among this group of patients are renin-angiotensin-aldosterone system blockers. When renal and cardiovascular pathologies are combined, in addition to traditional risk factors, there are non-traditional kidney risk factors too (anaemia, hyperhydration, hypercoagulation, etc.). Combined antihypertensive therapy is preferable in order to achieve more significant reduction in global cardiovascular risk and closer control of blood pressure., Снижение риска сердечно-сосудистых событий является одним из наиболее актуальных вопросов современной медицины. Пациенты с хроническим заболеванием почек III стадии или ниже, согласно международным рекомендациям, относятся к группе высокого и очень высокого сердечно-сосудистого риска. В настоящее время авторы всех существующих рекомендаций разделяют мнение о том, что препаратами первой линии для снижения артериального давления у таких пациентов являются блокаторы ренин-ангиотензин-альдостероновой системы. При сочетании почечной и сердечно-сосудистой патологии, помимо традиционных, существуют и нетрадиционные почечные факторы риска (анемия, гипергидратация, гиперкоагуляция и т.д.). Для достижения более значительного снижения глобального сердечно-сосудистого риска и более тщательного контроля артериального давления предпочтительнее использовать комбинированную антигипертензивную терапию.

Aim. To pursue pharmacoeconomic analysis of two drug combinations of ACE inhibitor (enalapril) and diuretic.Material and methods. Patients with arterial hypertension degree 2 and diabetes mellitus type 2 without ischemic heart disease (n=56) were included into the study. Blood pressure (BP) dynamics and cost/effectiveness ratio were evaluated.Results. In group A (fixed combination of original enalapril/hydrochlorothiazide) 61% of patients achieved target BP level with initial dose, and the rest 39% of patients – with double dose. In group B (non-fixed combination of generic enalapril/indapamide) 60% of patients achieved the target BP with initial dose of drugs, 33% - with double dose of ACE inhibitor, and 7% - with additional amlodipine administration. In patients of group A systolic BP (SBP) reduction was 45.82±1.23 mm Hg by the 12th week vs. 40.0±0.81 mm Hg in patients of group B; diastolic BP (DBP) reduction was 22.47±1.05 mm Hg and 18.76±0.70 mm Hg, respectively, by the 12th week of treatment. In the first month of treatment costs of target BP achievement was 298.62 rubles per patient in group A, and 299.50 rubles – in group B; by the 12th week of treatment – 629.45 and 631.22 rubles, respectively. Costs of SBP and DBP reduction by 1 mm Hg during 12 weeks of therapy were 13 and 27 rubles per patient, respectively, in group A, and 16 and 34 rubles per patient, respectively, in group B.Conclusion. The original fixed combination (enalapril+hydrochlorothiazide) proved to be more clinically effective and more cost effective in the treatment of hypertensive patients in comparison with the non-fixed combination of generic drugs (enalapril+indapamide).

Мета дослідження: оцінювання ефективності багатокомпонентної антигіпертензивної терапії (АГТ) у пацієнтів з хронічною хворобою нирок (ХХН) залежно від функціонального стану щитоподібної залози (ЩЗ).Матеріали та методи. У дослідження увійшли 60 пацієнтів з ХХН у поєднанні з артеріальною гіпертензією (АГ), які були розподілені на дві групи залежно від наявності субклінічного гіпотиреозу (СГ). З метою контролю артеріального тиску (АТ) пацієнтам обох груп була призначена дво та трикомпонентна АГТ залежно від ступеня АГ: валсартан 160 мг та амлодипін 10 мг (Комбісарт, «Київський вітамінний завод»), валсартан 160 мг, амлодипін 10 мг і гідрохлортиазід 12,5 мг (Комбісарт Н, «Київський вітамінний завод»).Результати. Середні показники систолічного та діастолічного тиску у пацієнтів з ХХН та СГ на початку дослідження становили 164,8±27,6 та 97,2±11,2 мм рт.ст. відповідно; у хворих зі збереженою функцією ЩЗ – 162,3±23,7 та 94,3±10,6 мм рт.ст. Цільових значень АТ досягли 76,67% пацієнтів, яким була призначена двокомпонентна АГТ, та 80% хворих, які отримували трикомпонентну АГТ. Ці комбінації антигіпертензивних препаратів позитивно впливали на показники добового моніторингу АТ: серед пацієнтів з ХХН та СГ, яким був призначений Комбісарт, кількість «нондіпперів» знизилась на 36,6%, серед хворих зі збереженою функцією ЩЗ – на 40%. Порушення ендотелійзалежної вазодилатації (ЕЗВД) фіксували у 27 (90%) хворих з СГ та 22 (73,33%) хворих у стані еутиреозу. На тлі призначення комбінованої АГТ спостерігали достовірне покращення ЕЗВД в обох групах.Заключення. Застосування дво та трикомпонентної антигіпертензивної терапії (Комбісарт та Комбісарт Н) пацієнтам з хронічною хворобою нирок у поєднанні з субклінічним гіпотиреозом забезпечило досягнення цільових значень артеріального тиску (АТ), покращення функції ендотелію та нормалізацію добового профілю АТ., Цель исследования: оценка эффективности многокомпонентной антигипертензивной терапии (АГТ) у пациентов с хронической болезнью почек (ХБП) в зависимости от функционального состояния щитовидной железы (ЩЖ).Материалы и методы. В исследование вошли 60 пациентов с ХБП в сочетании с артериальной гипертензией (АГ), которые были разделены на две группы в зависимости от наличия субклинического гипотиреоза (СГ). С целью контроля артериального давления (АД) пациентам обеих групп была назначена двух и трех компонентная АГТ в зависимости от степени АГ: валсартан 160 мг и амлодипин 10 мг (Комбисарт, «Киевский витаминный завод»), валсартан 160 мг, амлодипин 10 мг и гидрохлортиазид 12,5 мг (Комбисарт Н, «Киевский витаминный завод»). Результаты. Средние показатели систолического и диастолического давления у пациентов с ХБП и СГ в начале исследования составили 164,8±27,6 и 97,2±11,2 мм рт.ст. соответственно; у больных с сохраненной функцией ЩЖ – 162,3±23,7 и 94,3±10,6 мм рт.ст. Целевых значений АД достигли 76,67% пациентов, которым была назначена двухкомпонентная АГТ, и 80% больных, получавших трехкомпонентную АГТ. Обе комбинации антигипертензивных препаратов положительно влияли на показатели суточного мониторинга АД: среди пациентов с ХБП и СГ, которым был назначен Комбисарт, количество «нондипперов» снизилось на 36,6%, среди больных с сохраненной функцией щитовидной железы – на 40% . Нарушение эндотелийзависимой вазодилатации (ЭЗВД) отмечали у 27 (90%) больных с СГ и у 22 (73,33%) пациентов в состоянии эутиреоза. На фоне назначения комбинированной АГТ наблюдали достоверное улучшение ЭЗВД в обеих группах. Заключение. Применение двух и трехкомпонентной антигипертензивной терапии (Комбисарт и Комбисарт Н) пациента с ХБП в сочетании с СГ обеспечило достижение целевых значений артериального давления (АД), улучшение функции эндотелия и нормализацию суточного профиля АД, The objective: to evaluate the effectiveness of multicomponent antihypertensive therapy in patients with chronic kidney disease (CKD), depending on the functional state of the thyroid gland.Patients and methods. The study included 60 patients with CKD in combination with hypertension, which were divided into two groups, depending on the presence of subclinical hypothyroidism (SG). In order to control blood pressure, both groups were assigned two and three component antihypertensive therapy (AGT), depending on the degree of arterial hypertension: valsartan 160 mg, amlodipine 10 mg and valsartan 160 mg, amlodipine 10 mg, hydrochlorothiazide 12,5 mg (Kombisart and Kombisart H, Kyiv Vitamin Factory).Results. Mean systolic and diastolic pressure in patients with CKD and SG at the beginning of the study were 164,8±27,6 and 97,2±11,2 mm Hg. according; in patients with preserved thyroid function – 162,3±23,7 and 94,3±10,6. Target values of blood pressure reached 76,67% of patients who were assigned bicomponent AGT, and 80% of patients who received a three component AGT. Both combinations of antihypertensive drugs positively influenced on the daily monitoring of blood pressure: among patients with CKD with SG, the number of «non dipper» decreased by 36,6%, and among patients with preserved thyroid function – by 40%. In the end of observation there was a significant improvement of endothelium dependent vasodilatation in both groups.Conclusion. The use of two and three component AGT (Kombisart and Kombisart H) in patients with CKD and SG ensured achievement of target values of arterial pressure, improvement of endothelial function and normalization of the 24 hour BP profile.

Assessment of comparative antihypertensive and organ protective efficacy of indapamide and amlodipine with valsartan or perindopril therapy in hypertensive patients with high cardiovascular risk was the purpose of this study. Materials and methods. There were 115 patients with hypertension of II–III grade, their average age was 56.47 ± 9.18 years, and mean duration of hypertension — 10.20 ± 7.22 years. Patients received therapy with indapamide, amlodipine with valsartan and indapamide, amlodipine and perindopril. All patients underwent echocardiography. Results. Application of combined therapy using indapamide and amlodipine with valsartan or perindopril therapy in hypertensive patients with high and very high risk of cardiovascular complication allows the achievement of target systolic and diastolic blood pressure. Combined therapy contributes to significant regression of left ventricular hypertrophy. At the same time, both regimens of therapy were characterized by good tolerability. Conclusion. Combined administration of indapamide and amlodipine with renin-angiotensin-aldosterone system inhibitors is characterized by a high antihypertensive efficiency, organ protective efficacy, and good tolerability that makes this combination the most optimal and effective one in the reduction of cardiovascular complications in majority of patients., Цель исследования: изучить антигипертензивную эффективность и возможность органопротекции комбинированной терапией индапамидом с амлодипином и блокатором РААС (периндоприлом или валсартаном) в процессе 24-недельной терапии у больных с эссенциальной гипертонией (ЭГ) с высоким и очень высоким риском сердечно-сосудистых осложнений (ССО). Материалы и методы. В исследование были включены 115 больных с ЭГ II–III степени (ESH/ESC, 2013) мужского и женского пола. Средний возраст больных составил 56,47 ± 9,18 года, средняя длительность заболевания — 10,20 ± 7,22 года. Проводилось офисное измерение АД по методу Короткова, ЭхоКГ. Биохимические анализы проводили на автоанализаторе DAYTONA. Скорость клубочковой фильтрации (СКФ) определяли по формуле MDRD. Контурный анализ пульсовой волны проводился с помощью прибора SphygmoCor (AtCor Medical, Австралия). Результаты. Применение комбинированной терапии индапамидом с амлодипином и блокатором РААС у больных ЭГ с высоким и очень высоким риском ССО позволяет быстро достичь целевых показателей САД и ДАД. Целевые значения САД, ДАД, АДср. были достигнуты у 95 (82,6 %) больных. Степень снижения САД и ДАД составила –21,61 ± 5,81 и –21,63 ± 9,58 % соответственно (р = 0,000). Антиремоделирующие эффекты индапамида с амлодипином и блокатором РАAС ассоциировались с уменьшением числа больных с гипертрофией левого желудочка (ГЛЖ), составив 53 (46,1 %) против 72 (62,6 %) на начальном этапе, т.е. в целом по группе процент больных с ГЛЖ уменьшился на 16,5 %. Наблюдалось достоверное уменьшение толщины комплекса интима-медиа (КИМ) с 1,07 ± 0,24 мм исходно до 1,01 ± 0,20 мм в динамике (р = 0,019). Микроальбуминурия уменьшилась с 30,18 ± 59,26 мг/л исходно до 19,86 ± 37,53 мкмоль/л в динамике (р = 0,041). Уровень креатинина уменьшился с 100,56 ± 22,29 мкмоль/л исходно до 96,01 ± 20,40 мкмоль/л в динамике (р = 0,044). СКФ увеличилась с 64,23 ± 13,19 мл/мин/1,73 м2 исходно до 68,88 ± 14,94 мл/мин/1,73 м2 в динамике (р = 0,032). На фоне проводимой трехкомпонентной комбинированной терапии отмечались достоверное снижение центрального систолического и пульсового давления, тенденция к снижению центрального диастолического давления. Снижение аортальной аугментации и индекса аугментации отразилось на достоверном снижении скорости пульсовой волны (СПВ) с нормализацией ее показателей (< 10 м/с). При этом терапия характеризовалась хорошей переносимостью. Выводы. Трехкомпонентная терапия амлодипином, индапамидом и блокатором РААС отличается высокой антигипертензивной эффективностью, выраженностью органопротективных воздействий, влияя на процессы сосудистого ремоделирования с нормализацией центральной гемодинамики, СПВ и уменьшением толщины КИМ общей сонной артерии, хорошей переносимостью, что в целом характеризует данную комбинацию как наиболее оптимальную и эффективную в снижении риска ССО у большинства больных АГ., Мета дослідження: вивчити антигіпертензивну ефективність і можливість органопротекції комбінованою терапією індапамідом з амлодипіном і блокатором РААС (периндоприлом або валсартаном) в процесі 24-тижневої терапії у хворих з есенціальною гіпертонією (ЕГ) з високим і дуже високим ризиком серцево-судинних ускладнень (ССУ). Матеріали та методи. У дослідження були включені 115 хворих з ЕГ II–III ступеня (ESH/ESC, 2013) чоловічої та жіночої статі. Середній вік хворих склав 56,47 ± 9,18 року, середня тривалість захворювання — 10,20 ± 7,22 року. Проводилось офісне вимірювання артеріального тиску за методом Короткова, ЕхоКГ. Біохімічні аналізи проводили на автоаналізаторі DAYTONA. Швидкість клубочкової фільтрації (ШКФ) визначали за формулою MDRD. Контурний аналіз пульсової хвилі проводився за допомогою приладу SphygmoCor (AtCor Medical, Австралія). Результати. Застосування комбінованої терапії індапамідом з амлодипіном і блокатором РААС у хворих з ЕГ із високим і дуже високим ризиком ССУ дозволяє швидко досягти цільових показників САТ і ДАТ. Цільові значення САТ, ДАТ, АДсер. були досягнуті у 95 (82,6 %) хворих. Ступінь зниження САТ і ДАТ становила –21,61 ± 5,81 і –21,63 ± 9,58 % відповідно (р = 0,000). Антиремоделюючі ефекти індапаміда з амлодипіном і блокатором РААС асоціювалися зі зменшенням числа хворих із гіпертрофією лівого шлуночка (ГЛШ), склавши 53 (46,1 %) проти 72 (62,6 %) на початковому етапі, тобто в цілому по групі відсоток хворих з ГЛШ зменшився на 16,5 %. Спостерігалося достовірне зменшення товщини комплексу інтима-медіа (КІМ) від 1,07 ± 0,24 мм на початку до 1,01 ± 0,20 мм у динаміці (р = 0,019). Мікроальбумінурія зменшилася з 30,18 ± 59,26 мг/л на початку до 19,86 ± 37,53 мкмоль/л у динаміці (р = 0,041). Рівень креатиніну зменшився з 100,56 ± 22,29 мкмоль/л на початку до 96,01 ± 20,40 мкмоль/л у динаміці (р = 0,044). ШКФ збільшилася з 64,23 ± 13,19 мл/хв/1,73 м2 на початку до 68,88 ± 14,94 мл/хв/1,73 м2 у динаміці (р = 0,032). З огляду на проведену трикомпонентну комбіновану терапію відзначалися достовірне зниження центрального систолічного і пульсового тиску, тенденція до зниження центрального діастолічного тиску. Зниження аортальної аугментації та індексу аугментації відбилося на достовірному зниженні швидкості пульсової хвилі (ШПВ) з нормалізацією її показників (< 10 м/с). При цьому терапія характеризувалася доброю переносимістю. Висновки. Трикомпонентна терапія амлодипіном, індапамідом і блокатором РААС відрізняється високою антигіпертензивною ефективністю, вираженістю органопротективних ефектів, впливаючи на процеси судинного ремоделювання з нормалізацією центральної гемодинаміки, ШПХ, і зменшенням товщини КІМ загальної сонної артерії, добре переноситься, що в цілому характеризує цю комбінацію як найбільш оптимальну і ефективну у зниженні ризику ССУ у більшості хворих з АГ.

The article deals with measures to increase compliance to the treatment of patients with arterial hypertension and related conditions. Optimization of antihypertensive therapy is one of the necessary conditions for increasing of therapy compliance. A significant proportion of patients with hypertension need combination therapy, timely administration of which is an important factor to increase the efficiency of antihypertensive therapy and compliance to it.The results of clinical studies have shown the efficacy of ACE inhibitor enalapril and a thiazide diuretic indapamide as part of combined therapy of hypertension. Thus, the use of rational non-fixed combination of enalapril and a thiazide diuretic indapamide in one blister pack can be considered as yet another way of overcoming the low compliance to antihypertensive therapy., В статье рассматривается мероприятия по повышению приверженности пациентов лечению артериальной гипертензии в сочетании с сопутствующими заболеваниями. Оптимизация антигипертензивной терапии является одним из необходимых условий повышения комплаентности терапии. Значительная часть пациентов с артериальной гипертензией нуждаются в комбинированной терапии, своевременное назначение которой является важной детерминантой повышения эффективности антигипертензивной терапии и приверженности ей.На основании результатов проведенных клинических исследований показана эффективность применения ингибитора АПФ эналаприла и тиазидного диуретика индапамида в составе комбинированной терапии артериальной гипертензии. Таким образом, применение рациональной нефиксированной комбинации эналаприла и тиазидного диуретика индапамида в одном блистере можно рассматривать как еще один путь преодоления низкой приверженности антигипертензивной терапии., У статті розглядаються заходи щодо підвищення прихильності пацієнтів до лікування артеріальної гіпертензії у поєднанні з супутніми захворюваннями. Оптимізація антигіпертензивної терапії є однією з необхідних умов підвищення комплаєнтності терапії. Значна частина пацієнтів з артеріальною гіпертензією потребує застосування комбінованої терапії, своєчасне призначення якої є важливою детермінантою підвищення ефективності антигіпертензивної терапії та прихильності до неї.На основі результатів проведених клінічних досліджень показана ефективність застосування інгібітора АПФ еналаприлу і тіазидного діуретика індапаміду у складі комбінованої терапії артеріальної гіпертензії. Таким чином, застосування раціональної нефіксованої комбінації еналаприлу ітіазидного діуретика індапаміду в одному блістері можна розглядати як ще один із шляхів подолання низької прихильності до антигіпертензивної терапії.

Aim. To study the efficacy and safety of generic valsartan Valz (Actavis Group, Iceland) in comparison with the original valsartan Diovan® (Novartis, Switzerland) in patients with arterial hypertension (HT) of 1-2 degrees and metabolic syndrome. Material and Methods. 30 hypertensive patients (12 men and 18 women) were enrolled in a randomized open-label crossover study. Each patient received generic and original valsartan (80 mg QD) sequentially during 8 weeks. When target blood pressure (BP) level (0.05). Target BP was achieved in 23 patients (77%) in both randomized groups. Serious adverse reaction were not observed during the treatment with both valsartan drugs. Conclusion. The therapeutic equivalence of generic and original valsartan drugs is shown. Therapy based on valsartan (in combination) was safe and effective in 77% of patients with HT of 1-2 degrees and metabolic syndrome.

Aim. To compare the dynamics of intrarenal vascular resistance (IRVR), circadian blood pressure (BP) profile and glomerular filtration rate (GFR) in patients with arterial hypertension (HT) and type 2 diabetes mellitus (DM) who achieved the target BP levels (

Наведено результати порівняння двох схем багатокомпонентного медикаментозного лікування 62 пацієнтів з артеріальною гіпертензією, які належали до груп високого і дуже високого ризику. Підтверджено, що застосування обох комбінацій (раміприл + бісопролол + амлодипін + аторвастатин та раміприл + верапаміл + індапамід + аторвастатин) достовірно та ефективно знижує артеріальний тиск і частоту серцевих скорочень, сприяє покращанню основних антропометричних і біохімічних показників. Виявлено, що обидві схеми лікування мають певні додаткові переваги щодо впливу на окремі біохімічні параметри, це дозволяє прицільно застосовувати їх у різних категорій хворих з артеріальною гіпертензією за наявності асоційованих клінічних станів. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/24286 Представлены результаты сравнения двух схем многокомпонентного медикаментозного лечения у 62 пациентов с артериальной гипертензией, которые относились к группам высокого и очень высокого риска. Подтверждено, что использование обеих комбинаций (рамиприл + бисопролол + амлодипин + аторвастатин и рамиприл + верапамил + индапамид + аторвастатин) достоверно и эффективно снижает артериальное давление и частоту сердечных сокращений, благоприятно влияет на основные антропометрические и биохимические показатели. Выявлено, что обе схемы лечения имеют определенные дополнительные преимущества относительно влияния на отдельные биохимические параметры, что позволяет прицельно использовать их у разных категорий больных с артериальной гипертензией при наличии ассоциированных клинических состояний. При цитировании документа, используйте ссылку http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/24286 The results of two multicomponent treatment regimens of 62 patients with arterial hypertension of high and very high risk groups are presented. Both combinations ( ramipril + +bisoprolol + amlodipin + atorvastatin and ramipril + verapamil + indapamid + atorvastatin) are certainly and effectively reducing arterial pressure heart rate and improving basic anthropometric and biochemical values. It was discovered that both treatment regimens have had the additional advantages on separate biochemical parameters, which allow to apply them for the various categories of patients with arterial hypertension and associated clinical states. When you are citing the document, use the following link http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/24286

83 patients with arterial hypertension II-III degree with additional risk factors of cardiovascular diseases were examined. The authors studied prevalence of these diseases and particular influence on the course of arterial hypertension. Analysis of combine antihypertensive therapy was conducted. Обстежено 83 хворих на артеріальну гіпертензію (АГ) ІІ-ІІІ ступенів з додатковими факторами ризику серцево-судинних захворювань (ССЗ). Вивчена поширеність цих захворювань і певний вплив на перебіг АГ. Проведено аналіз комбінованої антигіпертензивної терапії. // Русск. версия: Обследованы 83 больных на артериальную гипертензию (АГ) ІІ-ІІІ степеней с дополнительными факторами риска сердечно-сосудистых заболеваний (ССЗ). Изучена распространенность этих заболеваний и определено влияние на ход АГ. Проведен анализ комбинированной антигипертензивной терапии. При цитировании документа, используйте ссылку http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/1059