Search

The purpose of the research is to reveal the features of the virtual museum and its potential.Research methodology. The choice of research methods was determined by the purpose of the article and the subject of the study, in particular, a systematic approach was applied to the processing of works on the problems of digitalization of culture, museum practice, and the method of comparative analysis was also applied (concerning the functioning of traditional and virtual museums in the logic of similarity / difference).Scientific novelty. The issues of the virtual museum problems under the influence of digitalization are touched upon.Conclusions. The virtual museum, firstly, is phenomenologically relevant to digital culture, and secondly, it creates digital artefacts accessible to any person, copies of which differ in intraspecific features. As a form of developing interactivity in the work of traditional museums, a virtual museum is an important addition, a means, expands the practice of creative communication of museum workers, and also contributes to their involvement in increasing their own digital competencies., Цель исследования – раскрыть особенности деятельности виртуального музея и его потенциал.Методы исследования. Выбор методов исследования обусловлен целью статьи и предметом исследования, в частности применен системный подход к обработке работ по проблемам цифровизации культуры, музейной практики, также применен метод сравнительного анализа (применительно к функционированию традиционного и виртуального музеев в логике сходство/различие).Научная новизна. Затрагиваются вопросы проблематики виртуального музея под влиянием цифровизации.Выводы. Виртуальный музей, во-первых, феноменологически является релевантным цифровой культуре, во-вторых, он создает доступные для восприятия любого человека цифровые артефакты, копии которых различаются внутривидовыми особенностями. Как форма развития интерактивности в работе традиционных музеев, виртуальный музей – важное дополнение, средство, расширяющее практику творческой коммуникации музейных работников, а также способствует их привлечению к повышению собственных цифровых компетенций., Мета дослідження – розкрити особливості діяльності віртуального музею та його потенціал.Методи дослідження. Вибір методів дослідження зумовлений метою статті й предметом дослідження, зокрема застосовано системний підхід до опрацювання робіт з проблем цифровізації культури, музейної практики, також застосовано метод компаративного аналізу (щодо функціонування традиційного та віртуального музеїв у логіці схожість/відмінність).Наукова новизна. Порушено питання проблематики віртуального музею під впливом цифровізації.Висновки. Віртуальний музей, по-перше, феноменологічно є релевантним цифровій культурі; по-друге, він створює доступні для сприйняття будь-якої людини цифрові артефакти, копії яких розрізняються внутрішньовидовими особливостями. Як форма розвитку інтерактивності в роботі традиційних музеїв, віртуальний музей – важливе доповнення, засіб, що розширює практику творчої комунікації музейних працівників, а також сприяє їх залученню до підвищення власних цифрових компетентностей.

372-374 Данная статья посвящена проблеме формирования знаний, умений и навыков при обучении татарскому языку и литературе с помощью компьютерных технологий, т.е. формированию компетентной языковой личности. Процесс обучения будет успешным, если знания, умения и навыки усваиваются учащимися в строгой последовательности, соблюдая известные дидактические и лингвометодические принципы.

У статті представлено контент-аналіз сучасних наукових баз даних та рекомендацій Ради Європи держа-вам-членам щодо розвитку національних систем безпеки па-цієнтів та короткий огляд матеріалів Першого національ-ного конгресу з безпеки пацієнтів. Визначено перинатальні несприятливі події, а також фактори ризику їх виникнен-ня, які повинні моніторуватись у перинатальних центрах України за допомогою комп'ютерних програм, наприклад програмного комплексу автоматизації і управління ліку-вальними закладами «DORADO». Визначено коло завдань, що стоять перед вітчизняними службами акушерства та неонатології у контексті подальшого впровадження інших клінічних модулів системи інцидент-звітності., В статье представлен контент-анализ современных научных баз данных и рекомендаций Совета Европы государствам-членам по развитию национальных систем безопасности пациентов и краткий обзор материалов Первого национального конгресса по безопасности пациентов. Определены перинатальные нежелательные события, а также факторы риска их возникновения, которые должны мониторироваться в перинатальных центрах Украины с помощью компьютерных программ, например, програмного комплекса автоматизации и управления лечебными заведениями «DORADO». Определен круг задач, стоящих перед отечественными службами акушерства и неонатологии в контексте дальнейшего внедрения других клинических модулей системы инцидент-отчетности., The content-analysis of current scientific databases and the Council of Europe’s recommendations for member states for the development of national patient safety systems and brief review of the First National Congress on Patient Safety materials were presented in the article. The adverse perinatal events and their risk factors, which should be monitored in perinatal centers of Ukraine by means of computer programs (for example, program complex automation and control of medical institutions «DORADO») were defined. The range of tasks which must be resolved by national obstetric and neonatology services in frame of further implementation of other clinical modules of incidentreporting system was determined.