Search

Розвиток органічного виробництва у світі дав поштовх українським пасічникам у формуванні екологічного бджільництва, що виробляє органічну продукцію. Однак український ринок такої продукції тільки починає формуватися, і його розвиток порівняно із світовим є значно нижчим. Хоча Україна має практично всі умови, щоб посісти одне з перших місць серед виробників органічної продукції бджільництва в світі. Аби пасіка набула статусу «органічної», необхідно виконати низку умов. Серед них – наявність органічної кормової бази. За даними 1999 р. найбільшу частку площі на Житомирському Поліссі становили природні медоносні угіддя – 89%. Тому ми поставили перед собою мету вивчити стан кормової бази бджільництва на Житомирщині щодо перспектив розвитку органічного виробництва.

Структура насаджень визначається складом похідних, корінних насаджень (кліматичних форм), та умовами, які забезпечують природне відновлення тієї, або іншої породи в результаті рубок, після пожеж і подібних явищ. Підлісок на Поліссі розріджений з горобини, брусниці, берези бородавчастої, крушини ламкої, глоду, ліщини і свидини. На закладених 18 років тому стаціонарних дослідних ділянках в зоні радіоактивного забруднення після аварії на ЧАЕС (Овруцький район) вивчались зміни природних лісових біоценозів. За методикою Воробйова Д.В. (1967) визначено типи лісів, лісову і трав’яну рослинність. На Поліссі Житомирщини, в зоні відчуження найбільш поширеним типом лісу є свіжий субір, серед яких – до 81% сосново-дубові субори. В Поліський зоні 63% відносяться до вологих, 23% – сирих, 0,8% – мокрих лісів. Лісові насадження в даній місцевості завдяки різним типам, загущеності, розвитку, чагарникової та трав’янистої рослинності, мають суттєві відмінності у медопродуктивності. Медоносна флора регіону Полісся дозволяє бджолам використовувати нектарний, пилковий взяток деревних, кущових, трав’янистих медоносів та продуцентів паді для інтенсивного розвитку та виробництва високоякісних продуктів. Проведено оцінку медоносної бази десяти кварталів Гладковицького лісництва ДП «Словечанське ЛГАПК» Овруцького району Житомирської області, розташованому на віддалі 60−70 км від ЧАЕС. Вивчались умови місцезростання, видовий склад, медпродуктивність та визначався біологічний запас меду. Проведено розрахунок бджолиного навантаження місцевості., Структура насаждений определяется составом производных, коренных насаждений (климатических форм), и условиями, которые обеспечивают естественное восстановление той или иной породы в результате рубок, после пожаров и подобных явлений. Подлесок на Полесье разреженный из рябины, брусники, березы бородавчатой, крушины ломкой, боярышника, орешника и свидины. На заложенных 18 лет назад стационарных опытных участках в зоне радиоактивного загрязнения после аварии на ЧАЭС (Овручский район) изучались изменения природных лесных биоценозов. По методике Воробьева Д.В. (1967) определены типы лесов, лесного и травяную растительность. На Полесье Житомирщины, в зоне отчуждения наиболее распространенным типом леса свежий Субиру, среди которых − до 81% сосново-дубовые субори. В Полесский зоне 63% относятся к влажным, 23% − сырых, 0,8% − мокрых лесов. Лесные насаждения в данной местности благодаря различным типам, загущенности, развития, кустарниковой и травянистой растительности, имеют существенные различия в медопродуктивности. Медоносная флора региона Полесья позволяет пчелам использовать нектарный, пыльцевой взяток древесных, кустарниковых, травянистых медоносов и продуцентов пади для интенсивного развития и производства высококачественных продуктов. Проведена оценка медоносной базы десяти кварталов ГЛАДКОВИЦКЕ лесничества ГП «Словечанско ЛГАПК» Овручского района Житомирской области, расположенном на расстоянии 60−70 км от ЧАЭС. Изучались условия произрастания, видовой состав, медпродуктивнисть и определялся биологический запас меда. Проведен расчет пчелиного нагрузки местности., The structure of the plants is determined by the output of indigenous plantings and conditions that ensure the natural renewal of any sort as a result of logging, fires or other events. The changes in natural forest ecosystems have been studied on 18 years old stationary experimental plots in the area of radioactive contamination after the Chernobyl accident (Ovruch district). The types of forests, forest and grass vegetation were determined according to the Vorobyov D.V. technique (1967). The description of the main melliferous trees, shrubs and herbaceous vegetation was made. In Zhytomyr Polissia the most common type of forests is a fresh timber forest, among which − 81% − is the pine-oak timber forests. In this area the percentage of wet forest is 63%, moist forest is 23%, middle wet one is nearly 0,8%. Polissia forests have got significant differences in honey productivity of lands. Melliferous flora of Polissia forest area gives an opportunity for the bees to use nectar, honeydew and pollen honey harvest of trees, shrubs and herbaceous honey plants. The role of forests as a source of carbohydrate protein feed for beekeeping is important. Polissia area is characterized by a variety of forests, meadow and wetland biocenoses. They play an essential role in beekeeping. Productive reserve of honey in forests and other land varies considerably depending on a number of factors. The type s and the composition of the forest and honey productivity of the area around the experimental apiary were studied.Polessia Forests areas suffered from radioactive contamination after the Chernobyl accident. They accumulated radiation and became a source of radioactive danger. The estimation of melliferous base of ten blocks at Gladkovitchy Forestry Enterprise "Slovechanskiy LHAPK" of Ovruch district, Zhytomyr region, located as far as 60-70 km from Chernobyl has been given. The forests types and growing conditions, species composition, melliferous plants productivity were studied. The