Search

During the transformation of society, accompanied not only by socio-economic decline, but also by unfavorable indicators of population reproduction, the issue of reducing reproductive losses and maintaining the viability of offspring at all stages of ontogenesis. Purpose - to investigate the condition and dynamics of the main components of reproductive losses in Ukraine. Materials and methods. A comprehensive retrospective analysis and assessment of the dynamics of reproductive losses and their main components in Ukraine for the period 2000-2021 according to the State Statistics Service of Ukraine and the State Institution «Center for Medical Statistics of the Ministry of Health of Ukraine». Methods of system approach, bibliographic, structural-logical, epidemiological analysis of statistical data processing, graphic image are applied. Results. A continuous study of the dynamics of reproductive loss at the population level showed a positive trend in the number of total reproductive losses - 86.1 per 1,000 live births in 2000 and 57.0‰ in 2021, OR with 95% CI 0.63 (0.62-0.65), p, В период трансформации общества, который сопровождается не только социально-экономическим спадом, но и неблагоприятными показателями воссоздания населения, особого значения приобретает вопрос снижения репродуктивных потерь и сохранения жизнеспособности потомства на всех этапах онтогенеза. Цель - исследовать состояние и динамику основных составляющих репродуктивных потерь в Украине. Материалы и методы. Проведены комплексный ретроспективный анализ и оценка динамики репродуктивных потерь и их основных составляющих в Украине за период 2000-2021 гг. по данным Государственной службы статистики Украины и Государственного учреждения «Центр медицинской статистики МЗ Украины». Применены методы системного подхода, библиографический, структурно-логического, эпидемиологического анализа статистической обработки данных, графического изображения. Результаты. Проведенное на популяционном уровне сплошное исследование состояния динамики показателей репродуктивных потерь засвидетельствовало позитивный тренд числа общих репродуктивных потерь - 86,1 на 1000 рожденных живыми в 2000 г. и 57,0‰ в 2021 г., ОШ с 95% ДИ 0,63 (0,62-0,65), р, У період трансформації суспільства, що супроводжується не тільки соціально-економічним спадом, але й несприятливими показниками відтворення населення, особливого значення набуває питання зниження репродуктивних втрат і збереження життєздатності потомства на всіх етапах онтогенезу. Мета - дослідити стан і динаміку основних складових репродуктивних втрат в Україні. Матеріали та методи. Проведено комплексний ретроспективний аналіз і оцінку динаміки репродуктивних втрат та їх основних складових в Україні за період 2000-2021 рр. за даними Державної служби статистики України та Державної установи «Центр медичної статистики МОЗ України». Застосовано методи системного підходу, бібліографічний, структурно-логічного, епідеміологічного аналізу статистичної обробки даних, графічного зображення. Результати. Проведене на популяційному рівні суцільне дослідження стану динаміки показників репродуктивних втрат засвідчило позитивний тренд числа загальних репродуктивних втрат - 86,1 на 1000 народжених живими у 2000 р. та 57,0‰ у 2021р., ВШ з 95% ДІ 0,63 (0,62-0,65), р

Over the past decades in Ukraine, the unfavorable indicators of population reproduction, the state of health of women and children, acquired in the previous period, have become persistent, one of the integrative indicators of which is the mortality of children under one year of age. The infant mortality rate is a sensitive indicator of the general sanitary and socio$economic well-being of the country, a strategic indicator of the health and survival of children, the level and quality of medical and social care, and the effectiveness of obstetric and pediatric services. Purpose — to study, analyze and determine the general and regional features of the state and dynamics of infant mortality and its components in Ukraine. Materials and methods. A retrospective analysis and assessment of the dynamics of infant mortality in Ukraine for the period 1990–2019 was carried out in the context of regions and separate states according to state and industry statistics, perinatal audit for the methodology of the WHO «MATRIX-BABIES». Methods of a systematic approach, statistical, graphic representation are applied. Results. The study found that the unfavorable demographic situation in Ukraine is accompanied by a still high, with a positive trend, the mortality rate of children in the first year of life — 12.8‰ in 1990, and 7.0‰ in 2019 (loss rate — 30.9%), a direct dependence of infant mortality rates on indicators of total fertility (r=0.340) and morbidity in children in the first year of life (r=0.888) was found with an excess of mortality under 1 year in boys compared with girls (OR with 95% CI 1.1 (1.0–1.2). Infant mortality rates are relatively low, below the average for Ukraine, in Vinnitsa, Volyn, Kyiv, Lviv, Poltava, Ternopil, Khmelnitsky regions and City Kyiv, and above average — in Dnepropetrovsk, Donetsk, Transcarpathian, Kharkiv regions. The decrease in the overall infant mortality rate was due to the positive dynamics of all its components — early neonatal (5.8‰ in 1990, 3.04‰ in 2019), neonatal (7.3‰, 4.57‰) and postneonatal mortality (5.7‰, 2.52‰, respectively) with a more intensive decrease in postneonatal mortality (rate of decline — 55.8%). However, there are doubts that the registered data on neonatal mortality, as well as on infant mortality in general, are real, since according to the perinatal audit data, the «MATRIX-BABIES» method revealed an underestimation of early neonatal mortality — an underestimation of its real level in general by 2.1–2.3 times. It is shown that the infant mortality rate has decreased from all the main causes of mortality with a more accelerated rate of decrease in infant losses from exogenous, manageable causes — respiratory diseases (rate of decline — 83.7%), infectious and parasitic diseases (rate of decline — 80.7%). At the same time, the key causes of mortality in children under 1 year of age throughout the entire observation period remain separate conditions that arise in the perinatal period (52.8–38.4 per 10,000 live births) and congenital malformations, deformities, and chromosomal abnormalities (38,6–17.2 per 10,000 live births). It was found that against the background of a decrease in infant losses in the structure of infant mortality by 43.2%, the part of mortality from certain conditions of the perinatal period increased with a significant decrease in the part of losses from exogenous causes of death — respiratory diseases by 66.7%, some infectious and parasitic diseases by 57.8%. Conclusions. In general, despite the positive dynamics of all components of infant mortality, its level characterizes a pronounced lag behind developed countries, and according to the rating of the countries of the world as of 2018, Ukraine ranks 61st among 193 countries of the world and administrative territories without state status. The research was carried out in accordance with the principles of the Helsinki Declaration. The study protocol was approved by the Local Ethics Committee of these Institutes. The informed consent of the patient was obtained for conducting the studies. No conflict of interest was declared by the authors. Key words: infant mortality, morbidity, newborns, children in the first year of life. Ключевые слова: младенческая смертность, заболеваемость, новорожденные, дети первого года жизни., На протяжении последних десятилетий в Украине приобрели стойкий характер сформировавшиеся в предыдущий период неблагоприятные показатели воспроизводства населения, состояния здоровья женщин и детей, одним из интегративных показателей которых является смертность детей первого года жизни. Показатель младенческой смертности является чувствительным индикатором общего санитарного и социально-экономического благополучия страны, стратегическим показателем состояния здоровья и выживания детей, уровня и качества медико-социальной помощи, эффективности работы акушерской и педиатрической служб. Цель — изучить, проанализировать, определить общие и региональные особенности состояния, динамики младенческой смертности и ее составляющих в Украине. Материалы и методы. Проведены ретроспективный анализ и оценка динамики младенческой смертности в Украине за период 1990–2019 гг. в разрезе регионов и отдельных состояний по данным государственной и отраслевой статистики, перинатального аудита согласно методике ВОЗ «MATRIX-BABIES». Применены методы системного подхода, статистический, графического изображения. Результаты. Установлено, что неблагоприятная демографическая ситуация в Украине сопровождается все еще высоким при позитивной тенденции уровнем смертности детей первого года жизни — 12,8‰ в 1990 г. и 7,0‰ в 2019 г. (темп убыли — 30,9%); обнаружена прямая зависимость коэффициентов младенческой смертности от показателей общей рождаемости (r=0,340) и заболеваемости детей первого года жизни (r=0,888) при превышении смертности до 1 года у мальчиков по сравнению с девочками (ОШ с 95% ДИ 1,1 (1,0–1,2). Относительно низкие, ниже средних по Украине, удерживаются показатели младенческой смертности в Винницкой, Волынской, Киевской, Львовской, Полтавской, Тернопольской, Хмельницкой областях и г. Киеве, а выше средних — в Днепропетровской, Донецкой, Закарпатской и Харьковской областях. Снижение общего показателя младенческой смертности состоялось за счет позитивной динамики всех ее компонентов — ранней неонатальной (5,8‰ — в 1990 г., 3,04‰ — в 2019 г.), неонатальной (7,3‰ и 4,57‰) и постнеонатальной смертности (5,7‰ и 2,52‰ соответственно) при более интенсивном снижении постнеонатальной смертности (темп убыли — 55,8%). Однако существуют сомнения, что зарегистрированные данные неонатальной смертности, как и в целом младенческой, реальные, так как, по данным перинатального аудита согласно методике «MATRIX-BABIES», обнаружен недоучет ранней неонатальной смертности — занижение ее реального уровня в целом в 2,1–2,3 раза. Показано, что коэффициент младенческой смертности снизился от всех основных причин смертности при ускоренных темпах уменьшения младенческих потерь от экзогенных, управляемых причин — болезней органов дыхания (темп убыли — 83,7%), инфекционных и паразитарных болезней (темп убыли — 80,7%). При этом ключевыми причинами смертности детей первого года жизни на протяжении всего периода наблюдения остаются отдельные состояния, возникающие в перинатальном периоде (52,8–38,4 на 10000 рожденных живыми) и врожденных пороков развития, деформаций и хромосомных аномалий (38,6–17,2 на 10000 рожденных живыми). Установлено, что на фоне уменьшения младенческих потерь в структуре младенческой смертности на 43,2% увеличилась доля смертности от отдельных состояний перинатального периода при существенном уменьшении доли потерь от экзогенных причин смертности — болезней органов дыхания (на 66,7%), некоторых инфекционных и паразитарных болезней (на 57,8%). Выводы. В целом, невзирая на позитивную динамику всех составляющих младенческой смертности, уровень ее характеризует выраженное отставание от развитых стран. По данным рейтинга стран мира на 2018 г., Украина занимает 61-е место среди 193 стран мира и административных территорий без государственного статуса. Исследование выполнено в соответствии с принципами Хельсинской Декларации. Протокол исследования утвержден Локальным этическим комитетом указанных в работе учреждений. На проведение исследований получено информированное согласие родителей ребенка. Авторы заявляют об отсутствии конфликта интересов., Упродовж останніх десятиріч в Україні набули стійкого характеру сформовані в попередній період несприятливі показники відтворення населення, стану здоров'я жінок і дітей, одним із інтегративних показників яких є смертність дітей першого року життя. Показник малюкової смертності є чутливим індикатором загального санітарного та соціально-економічного благополуччя країни, стратегічним показником стану здоров'я і виживання дітей, рівня і якості медико$соціальної допомоги, ефективності роботи акушерської і педіатричної служб. Мета — вивчити, проаналізувати, визначити загальні й регіональні особливості стану, динаміки малюкової смертності та її складових в Україні. Матеріали та методи. Проведено ретроспективний аналіз і оцінку динаміки малюкової смертності в Україні за період 1990–2019 рр. у розрізі регіонів та окремих станів за даними державної і галузевої статистики, перинатального аудиту відповідно до методики ВООЗ «MATRIX-BABIES». Застосовано методи системного підходу, статистичний, графічного зображення. Результати. Встановлено, що несприятлива демографічна ситуація в Україні супроводжується все ще високим при позитивній тенденції рівнем смертності дітей першого року життя — 12,8‰ у 1990 р. і 7,0‰ у 2019 р.(темп убутку — 30,9%), виявлена пряма залежність коефіцієнтів малюкової смертності від показників загальної народжуваності (r=0,340) та захворюваності дітей першого року життя (r=0,888) при перевищенні смертності до 1 року серед хлопчиків порівняно з дівчатками (ВШ з 95% ДІ 1,1 (1,0–1,2). Відносно низькі, нижчі за середні по Україні, утримуються показники малюкової смертності у Вінницькій, Волинській, Київській, Львівській, Полтавській, Тернопільській, Хмельницькій областях і м. Києві, а вищі за середні — у Дніпропетровській, Донецькій, Закарпатській і Харківській областях. Зниження загального показника малюкової смертності відбулося за рахунок позитивної динаміки усіх її компонентів — ранньої неонатальної (5,8‰ — у 1990 р., 3,04‰ — у 2019 р.), неонатальної (7,3‰ і 4,57‰) та постнеонатальної смертності (5,7‰ і 2,52‰ відповідно) при інтенсивному зниженні постнеонатальної смертності (темп убутку — 55,8%). Проте існують сумніви, що зареєстровані дані неонатальної смертності, як і в цілому малюкової, реальні, оскільки, за даними перинатального аудиту відповідно до методики «MATRIX-BABIES» виявлено недооблік ранньої неонатальної смертності — заниження її реального рівня в цілому у 2,1–2,3 раза. Показано, що коефіцієнт малюкової смертності знизився від усіх основних причин смертності при більш прискорених темпах зменшення малюкових втрат від екзогенних, керованих причин — хвороб органів дихання (темп убутку — 83,7%), інфекційних та паразитарних хвороб (темп убутку — 80,7%). При цьому ключовими причинами смертності дітей першого року життя упродовж усього періоду спостереження залишаються окремі стани, що виникають у перинатальному періоді (52,8–38,4 на 10000 народжених живими), а також природжені вади розвитку, деформації та хромосомні аномалії (38,6–17,2 на 10000 народжених живими). Встановлено, що на тлі зменшення малюкових втрат у структурі малюкової смертності на 43,2% збільшилася частка смертності від окремих станів перинатального періоду при суттєвому зменшенні частки втрат від екзогенних причин смертності — хвороб органів дихання (на 66,7%), деяких інфекційних та паразитарних хвороб (на 57,8%). Висновки. У цілому, незважаючи на позитивну динаміку усіх складових малюкової смертності, рівень її характеризує виражене відставання від розвинених країн. За даними рейтингу країн світу станом на 2018 р., Україна посідає 61-ше місце серед 193 країн світу і адміністративних територій без державного статусу. Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської Декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначених у роботі установ. На проведення досліджень отримано інформовану згоду батьків дітей. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів. Ключові слова: малюкова смертність,захворюваність новонароджені, діти першого року життя.

Ukraine entered the 21st century with one of the worst vital signs in Europe and the burden of many socio-economic and demographic problems. Adverse quantitative and especially qualitative indicators of population reproduction have become stable. Therefore, the most important medical and social task and one of the main activities of the Ministry of Health of Ukraine is the formation and maintenance of public health. The defining stage in the formation of human health is the first year of life.Purpose — to study the state and trends of changes in the main indicators of the health of children in the first year of life for the period 2000–2019.Materials and methods. A retrospective analysis of the incidence of children in the first year of life, infant mortality, over the past 20 years in the context of individual pathological conditions is carried out. The information base of the study was the data of state and industry statistics for 2000–2019. Methods of a systematic approach, statistical data processing, epidemiological analysis of graphic images were used.Results. The study revealed that the unfavorable demographic situation in Ukraine is accompanied by an unsatisfactory state of the main predictors of a healthy start in the life of infants, the formation and maintenance of their health. Over the past two decades, there has been a high level with a negative trend of diseases of the reproductive system of women, a high frequency of the combination of pregnancy and extragenital diseases remains. There is a negative trend towards an increase in the generalized objective criterion of the health of the generation, which is born and the socio-economic well-being of the population — the frequency of premature, low birth weight, incl. With very low birth weight. Only thanks to the introduction of modern medical organizational technologies with proven efficiency in the activities of the maternal and child health service was it possible to achieve a decrease in the incidence of newborns from 280.8 per 1000 live births in 2000 up to 172.14 in 2019. At the same time, the increase in the incidence of newborns with diseases that have a direct impact on the development of chronic and disabling diseases at all stages of life is of concern — congenital pneumonia, neonatal sepsis, other disorders of the cerebral status of the newborn, neonatal jaundice. According to the assessment of the dynamics of the general morbidity of children in the first year of life, its level is still high, with a positive trend — 2018.8 per 1000 children who reached 1 year in 2000 and 1393.1 in 2019, the growth rate is -30.9% with a traditionally leading position in the level and structure of the incidence of respiratory diseases — 810.2 per 1000 children who have reached one year of life and 58.15%, certain conditions occurring in perinatal period — 126.7 ‰ and 9.06%, diseases of the skin and subcutaneous tissue — 63.9‰ and 4.59%, diseases of the blood and hematopoietic organs and certain disorders involving the immune mechanism — 63.0‰ and 4.52%.Conclusions. The positive dynamics of morbidity in children of the first year of life is confirmed by a decrease in infant mortality from its maximum level of 11.9 per 1000 live births in 2000 up to 7.0 in 2019, the growth rate is -41.2% due to all its components with a more intensive reduction in postneonatal mortality from 5.28‰ to 2.57‰, the growth rate is -51.3% against the background of an increase in the concentration of mortality in the neonatal period from 55.9% to 64.5%, respectively., В ХХI век Украина вступила с одними из худших в Европе показателей жизнедеятельности и бременем многих социально-экономических и демографических проблем. Приобрели устойчивый характер неблагоприятные количественные и особенно качественные показатели воспроизводства населения. Поэтому важнейшей медико-социальной задачей и одним из основных направлений деятельности МЗ Украины является формирование и сохранение здоровья населения. Определяющим этапом в формировании здоровья человека является первый год жизни.Цель – изучить состояние и тенденции изменения основных показателей здоровья детей первого года жизни за период 2000–2019 гг.Материалы и методы. Проведен ретроспективный анализ заболеваемости детей первого года жизни, младенческой смертности за последние 20 лет в разрезе отдельных патологических состояний. Информационной базой исследования стали данные государственной и отраслевой статистики за 2000–2019 гг. Применены методы системного подхода, статистической обработки данных, эпидемиологического анализа графического изображения.Результаты. Выявлено, что неблагоприятная демографическая ситуация в Украине сопровождается неудовлетворительным состоянием основных предикторов здорового старта жизни младенцев, формирования и сохранения их здоровья. В течение последних двух десятилетий отмечается высокий уровень при отрицательной тенденции болезней репродуктивной системы женщин, сохраняется высокая частота сочетания беременности и экстрагенитальных заболеваний. Наблюдается негативная тенденция к увеличению обобщенного объективного критерия здоровья поколения, которое рождается, и социально-экономического благополучия населения — частоты недоношенных, маловесных новорожденных, в том числк с очень малой массой тела при рождении. Только благодаря внедрению современных медико-организационных технологий с доказанной эффективностью в деятельность службы охраны здоровья матери и ребенка удалось достичь снижения уровня заболеваемости новорожденных с 280,8 на 1000 родившихся живыми в 2000 г. до 172,14 в 2019 г. В то же время вызывает беспокойство увеличение уровня заболеваемости новорожденных болезнями, которые непосредственно влияют на развитие хронических и инвалидизирующих заболеваний на всех этапах жизни, — врожденными пневмониями, сепсисом новорожденных, другими нарушениями церебрального статуса новорожденного, неонатальной желтухой. По данным оценки динамики общей заболеваемости детей первого года жизни, сохраняется все еще высокий ее уровень при положительной динамике — 2018,8 на 1000 детей в возрасте 1 год в 2000 г. и 1393,1 в 2019 г., темп прироста -30,9% при традиционно лидирующей позиции в уровне и структуре заболеваемости болезней органов дыхания — 810,2 на 1000 детей первого года жизни и 58,15%, отдельных состояний, возникающих в перинатальном периоде, — 126,7‰ и 9,06%, болезней кожи и подкожной клетчатки — 63,9‰ и 4,59%, болезней крови и кроветворных органов и отдельных нарушений с привлечением иммунного механизма — 63,0‰ и 4,52%.Выводы. Положительная динамика заболеваемости детей первого года жизни подтверждается снижением уровня младенческой смертности от максимального ее уровня 11,9 на 1000 родившихся живыми в 2000 г. до 7,0 в 2019 г., темп прироста -41,2% за счет всех ее составляющих при более интенсивном сокращении постнеонатальной смертности с 5,28‰ до 2,57‰, темп прироста -51,3% на фоне увеличении концентрации смертности в неонатальном периоде с 55,9% до 64,5% соответственно., У ХХІ століття Україна вступила з одними з найгірших в Європі показників життєдіяльності і тягарем багатьох соціально-економічних та демографічних проблем. Набули стійкого характеру несприятливі кількісні й особливо якісні показники відтворення населення. Тому найважливішим медико-соціальним завданням і одним з основних напрямів діяльності МОЗ України є формування і збереження здоров'я населення. Визначальним етапом у формуванні здоров'я людини є перший рік життя.Мета – вивчити стан і тенденції змін основних показників здоров'я дітей першого року життя за період 2000–2019 рр.Матеріали та методи. Проведено ретроспективний аналіз захворюваності дітей першого року життя, малюкової смертності протягом останніх 20 років у розрізі окремих патологічних станів. Інформаційною базою дослідження стали дані державної й галузевої статистики за 2000–2019 рр. Застосовано методи системного підходу, статистичної обробки даних, епідеміологічного аналізу графічного зображення.Результати. Виявлено, що несприятлива демографічна ситуація в Україні супроводжується незадовільним станом основних предикторів здорового старту життя немовлят, формування і збереження їхнього здоров'я. Упродовж останніх двох десятиріч відмічається високий рівень при негативній тенденції хвороб репродуктивної системи жінок, зберігається висока частота поєднання вагітності й екстрагенітальних захворювань. Спостерігається негативна тенденція до збільшення узагальненого об'єктивного критерію здоров'я покоління, що народжується, та соціально-економічного благополуччя населення — частоти недоношених, маловагових новонароджених, у тому числі з дуже малою масою тіла при народженні. Лише завдяки впровадженню сучасних медико-організаційних технологій з доведеною ефективністю в діяльність служби охорони здоров'я матері і дитини вдалося досягти зниження рівня захворюваності новонароджених із 280,8 на 1000 народжених живими у 2000 р. до 172,14 у 2019 р. Водночас викликає занепокоєння збільшення рівня захворюваності новонароджених на хвороби, що безпосередньо впливають на розвиток хронічних та інвалідизуючих захворювань на всіх етапах життя, — вроджені пневмонії, сепсис новонароджених, інші порушення церебрального статусу новонародженого, неонатальну жовтяницю.За даними оцінки динаміки загальної захворюваності дітей першого року життя, утримується все ще високий її рівень при позитивній динаміці — 2018,8 на 1000 дітей першого року життя у 2000 р. і 1393,1 у 2019 р., темп приросту -30,9% при традиційно лідируючій позиції в рівнях та структурі захворюваності на хвороби органів дихання — 810,2 на 1000 дітей першого року життя і 58,15%, окремих станів, що виникають у перинатальному періоді, — 126,7‰ і 9,06%, хвороб шкіри і підшкірної клітковини — 63,9‰ і 4,59%, хвороб крові й кровотворних органів та окремих порушень із залученням імунного механізму — 63,0‰ і 4,52%, відповідно.Висновки. Позитивна динаміка захворюваності дітей першого року життя підтверджується зниженням малюкової смертності від максимального її рівня 11,9 на 1000 народжених живими у 2000 р. до 7,0 у 2019 р., темп приросту -41,2% за рахунок усіх її складових при інтенсивнішому скороченні постнеонатальної смертності з 5,28‰ до 2,57‰, темп приросту -51,3% на тлі збільшення концентрації смертності в неонатальному періоді з 55,9% до 64,5%, відповідно.

The paper presents an analysis of some epidemiological characteristics of sudden infant death syndrome (SIDS) in the Donbass region for a period of 1994–2014. The prevalence and specific relevance of SIDS, dynamics of specific gravity of SIDS in the structure of infantile mortality is shown., В статье представлен анализ некоторых эпидемиологических характеристик синдрома внезапной смерти грудных детей (СВСГД) в Донецкой области за период 1994–2014 гг. Показана распространенность и удельная значимость СВСГД, динамика удельного веса СВСГД в структуре младенческой смертности., У статті представлено аналіз деяких епідеміологічних характеристик синдрому раптової смерті немовлят (СРСН) у Донецькій області за період 1994–2014 рр. Показана поширеність і питома значущість СРСН, динаміка питомої ваги СРСН у структурі малюкової смертності.

Congenital malformations rank first among causes of children's disability and the second – in the structure of infant mortality. Multiple birth defects that are combinations of defects of the gastrointestinal tract, heart defects and diaphragmatic hernia prevail among infantile losses. Every year surgical activity among infants rises, but not all malformations are able to be corrected. Updating of the prenatal diagnosis system of congenital malformations of the fetus in early gestation is a promising way for further development., Врожденные пороки развития занимают первое место среди причин инвалидности детей и второе в структуре младенческой смертности. Среди потерь новорожденных преобладают множественные врожденные пороки развития, которые представлены комбинациями аномалий желудочно-кишечного тракта, пороков сердца, диафрагмальной грыжей. С каждым годом растет оперативная активность среди новорожденных, но не все пороки подлежат коррекции. Перспективным является усовершенствование системы пренатальной диагностики врожденных пороков плода на ранних сроках гестации., Вроджені вади розвитку займають перше місце серед причин інвалідності дітей та друге в структурі малюкової смертності. Серед втрат новонароджених домінують множинні вроджені вади розвитку, які представлені комбінаціями вад шлунково-кишкового тракту, вад серця, діафрагмовою грижою. З кожним роком збільшується оперативна активність щодо новонароджених, однак не всі вади розвитку підлягають корекції. Перспективним є удосконалення системи пренатальної діагностики вроджених вад розвитку плода на ранніх термінах гестації.