Search

The article discusses modern aspects of innovative marketing. The existing definitions of the term "innovative marketing" are analyzed, the author's definition is proposed, the essence and main goals are indicated. General aspects of innovative marketing are analyzed: application of new technologies, orientation to changes in consumer behavior, integration of digital platforms for product promotion, adaptation to changes in the competitive environment. A comparison of innovative marketing with traditional marketing is made, the advantages and disadvantages of innovative marketing are highlighted. The tools of innovative marketing, possible strategies, as well as the stages of developing an innovative marketing strategy are indicated. The problems of the implementation of innovative marketing at the enterprises of Ukraine are highlighted, and the prospects are encouraging, taking into account the global trends of digitization and the growing interest in new technologies in business. [ABSTRACT FROM AUTHOR]

This contribution addresses the sustainable clothing buying behaviour of Generations X and Y. The aim of the paper is to analyse the main features of sustainable clothing buying behaviour within Generations X and Y and to suggest some marketing activities for fashion companies. The theoretical background contains information from professional literature, scientific journals indexed in WOS and Scopus, and websites regarding the main trends in CSR, sustainable development, and sustainable buying behaviour, with a focus on the fashion industry. The analysis comprises multiple stages: the creation of a questionnaire through Google Forms, the selection of respondents from generations X and Y in the territory of the Slovak Republic, the analysis of respondents' answers through descriptive statistics, and the evaluation of research hypotheses via inductive statistics. Among the general research methods, historical-logical methods, analysis, synthesis, and comparison were used, whereas specialised research methods included methods of descriptive statistics and methods of inductive statistics implemented in the SPSS program. The questionnaire consisted of 11 questions based on previous research on the study topics and was completed by 139 respondents. The identification questions sought information from the participants about their identification as Generation X or Y, their gender, and their income. The next step was a comparison of shopping places, types of clothing, buying factors, and frequency and awareness of sustainable trends. The last 3 questions were framed according to previous research and were evaluated via descriptive statistics methods as well as inductive statistics. Research hypotheses are focused on relationships between the use of sustainable trends and belonging to a specific generation, the degree of influence of sustainable trends on buying behaviour and belonging to a specific generation, and the degree of rationality when purchasing clothes and belonging to a specific generation. On the basis of these tests, only the second hypothesis (influence of sustainable trends) was further analysed. Research results indicate that fashion brands can utilise slow fashion for different types of marketing communication to effectively target Generations X and Y, with a particular focus on influencer marketing on social networks. The limitations include various definitions of generations (birth years), possible cognitive distortions and the subjective answers of respondents. The fashion industry is an essential component of the creative industry and creative economy. Research could be extended by comparing sustainable clothing buying behaviour between inhabitants from the region with the above-average value of the regional NUTS3 creative index (Bratislava region) and inhabitants from other NUTS3 regions. Research could also be extended by comparing the effects of irrationality on generations in the context of behavioural economics. The end of the contribution expresses the benefits of this research for economics, the environment, and society. [ABSTRACT FROM AUTHOR]

Intellectual capital components' meta system has exploded in the past decade following the four decades of intellectual capital research evolution, followed by wide discussions on definitions, measurements, reporting, impact analysis, etc. The evolution of IC research has been divided into four stages, although the borders between them are fluid and the exchange of ideas has grown in all directions at tremendous speed since the end of the 1990s. The intellectual capital theory has evolved from the resourcebased view, competence-based view, and knowledge-based view. Intellectual capital, a new term, appeared in the 1990s and, in essence, coincided with the concept of intangible assets. In particular, researchers agree that the terms "intangible assets", "trademark", "good repute", and "intellectual property" in accounting and valuation activities do not cover everything that should be included in the new concept. It is about using intangible assets as a management object to increase the value of the company by involving previously unused reserves such as knowledge, information technology, customer satisfaction, etc. There is no unified definition; therefore, there is flexibility in using the term. Owing to its significance in the new sustainable reality, intellectual capital has become crucial for growing economies and has been recognized as a fundamental discipline that is thoroughly supported by practitioners and government structures worldwide. On the basis of the analysis of intellectual capital research, research questions can be defined in the form of a block-chain of the research areas, including a) terminology and definition b) components and classification; c) measurement and evaluation systems; d) value creation and, more recently, distortions; e) efficiency and effectiveness; f) reporting and disclosure; g) impact assessment; h) decision-making; and i) indication of contradictions and gaps for further research. The study used a sample of Nasdaq Baltic Issuers in Latvia, Lithuania and Estonia for the prepandemic period of 2012--2019 and collected 84 data units from the annexes to yearly financial statements explaining the cash flow and profit and loss statements of each. As companies are publicly listed, the financial measurements on the performance side were provided by the Morning star reports. Longitudinal regression analysis was applied for the impact analysis. The findings confirm that relational capital, measured as marketing and sales components with proxies for assets, sales revenue and value added, is significant in the case of ROA, ROE, ROS and RBS, which have positive impacts and do not affect the price‒earnings ratio of listed companies in Baltics. The exploratory longitudinal analysis confirms the data regarding the existence of a total of six factors in the pilot study that have an impact on the business performance indicators while showing different levels of significance, directions of impact and time scales, which highlights the unique findings of the current extended research on intellectual capital and is the first time that it has been applied in Baltic countries. Testing for the different proxies and moderate and control variables introduces new aspects to the analysis of the impact of resource deployment on business performance overall. Simultaneously, simplifying the model using composite aggregate ratios on both sides of the equation has created a precondition for optimizing impact models worldwide. [ABSTRACT FROM AUTHOR]

The article examines the use of multisensory marketing by companies as a strategy to increase consumer engagement. It analyzes modern scientific approaches to defining the concept of multisensory marketing and its impact on consumer behavior. The key characteristics and principles that companies should take into account when implementing strategies in their campaigns are formed. The article contains a list of requirements for the effective use of multisensory marketing, which include the targeted use of various stimuli to attract consumers' attention, increase their emotional interaction with the brand, and create deeper and longer consumer impressions. [ABSTRACT FROM AUTHOR]

The paradigm shift within the administrative framework of domestic higher education institutions (universities) towards marketing management necessitates the incorporation of innovative methodologies in relation to their positioning, branding, and brand communications. Consequently, there exists merit in scrutinizing and assimilating the progressive experiences of leading European universities within the realm of their brand communications. The article presents the results of analysis of universities' branding activities in a qualitative case study of ten EU universities, which occupy leading positions in the Shanghai Academic International Ranking of Universities. An examination of the preceding decade reveals discernible qualitative transformations in the modalities through which universities articulate their inherent values. In the initial years of the second decade of the 21st century, preeminent values encompassed excellence (or quality), social justice (or diversity), third mission (or outreach), academic orientation, community (or collaboration), internationalization, and performance measurement (or evaluation) (Mampaey, Huisman, and Seeber (2015). These values were extensively disseminated by universities as part of their brand communications. Emergent values observable in the contemporary brand communications of leading EU universities include: autonomy, academic freedom, innovative mindset, creation of an innovative ecosystem, marketization of research, ethics and academic integrity, sustainable and climate-friendly organization, make a difference approach, impact, openness, courageousness, effectiveness, solution-oriented thinking, life-long partnership, creation the environment, society confidence, brand development, creativity, cultural influence. An evolution in brand communication strategies of EU universities has been discerned. While the early years of the second decade of the 21st century witnessed a notable convergence in these strategies among leading universities, accompanied by "mimic" strategies by less competitive institutions, the current trend reflects a divergence in these approaches. This differentiation is evidently driven by the distinctive characteristics inherent to each university, a strategic vision for future development, and a proactive inclination to establish a distinct and clearly differentiated position within the competitive landscape. [ABSTRACT FROM AUTHOR]

Copyright of Economic Series of the Bulletin of the L.N. Gumilyov ENU is the property of L.N. Gumilyov Eurasian National University and its content may not be copied or emailed to multiple sites or posted to a listserv without the copyright holder's express written permission. However, users may print, download, or email articles for individual use. This abstract may be abridged. No warranty is given about the accuracy of the copy. Users should refer to the original published version of the material for the full abstract. (Copyright applies to all Abstracts.)

У цій статті розглянуто особливості формування іміджу охоронних компаній в Україні, зокрема вплив соціальних мереж на сприйняття їх цільовою аудиторією. Основна увага буде приділена визначенню ключових факторів успішного просування охоронних послуг в соціальних мережах. В умовах зростання конкуренції та цифрової трансформації, використання соціальних медіа стає невід’ємною частиною стратегії розвитку охоронних компаній. Однак, попри широке застосування соціальних мереж, компанії не завжди досягають бажаних результатів. Ефективність їх використання залежить від багатьох чинників. Ці чинники включають як зовнішні обставини (наприклад, рівень доступу до інтернету, популярність конкретних платформ), так і внутрішні характеристики самих компаній, такі як їх репутація, якість контенту, рівень взаємодії з аудиторією. Соціальні мережі відіграють одну з ключових ролей у формуванні іміджу охоронних компаній та залученні нових клієнтів.

У статті розглянуто сучасні виклики, з якими стикаються логістичні компанії в умовах глобалізації, зокрема підвищена складність операцій і дотримання регуляторних вимог різних країн. Особливості здійснення маркетингової діяльності логістичними компаніями на всіх провідних стадіях виробничого процесу обумовлюють певні вимоги що формування управлінської звітності. Саме ефективна управлінська звітність дозволяє оптимізувати операційні процеси, забезпечити прозорість для зацікавлених сторін і відповідність міжнародним стандартам. Особливу увагу приділено автоматизації звітності та використанню ІТ-рішень, таких як ERP-системи, для обробки великих обсягів даних. У статті запропоновано структурно-логічну схему формування управлінської звітності, яка враховує ключові показники ефективності (KPI) маркетингової діяльності. Перспективи подальших досліджень полягають у визначенні універсальних IT-інструментів для складання звітності, а також у розвитку методів аналізу екологічної та соціальної відповідальності в логістиці.

Формування маркетингу партнерських відносин в аграрному секторі – це комплексний процес, який вимагає глибокого розуміння як специфіки сільського господарства, так і особливостей міжнародного бізнесу. Мета маркетингу партнерських відносин між підприємствами аграрного сектору України та Китаю полягає в створенні довгострокової, взаємовигідної співпраці. Метою дослідження є представлення концептуальних основ формування маркетингу партнерських відносин між підприємствами аграрного сектору України та КНР. В статті показано врахування міжнародних стандартів, митних правил, регуляцій України та Китаю, а також підписання чітких угод, які враховують права, обов'язки та відповідальність сторін мають свій вплив на формування партнерства між обома країнами. Вказано що інформаційною основою формування маркетингу партнерських відносин є використання онлайн-ресурсів для полегшення пошуку партнерів та управління контрактами. Також важливою умовою формування маркетингу партнерських відносин є обмін даними між партнерами та відкрита комунікація щодо прогнозів попиту, змін на ринку, законодавчих вимог. Зосереджено увагу на тому що у сфері сільського господарства органом двосторонньої співпраці між Україною та КНР є українсько-китайська Підкомісія з питань співробітництва в галузі сільського господарства Міжурядової комісії Китай - Україна. Як відзначено в дослідженні, використання сучасних технологій дозволяють автоматизувати багато процесів, зменшити витрати та підвищити продуктивність. Зокрема, використання дронів для моніторингу полів, застосування сенсорів для контролю за вологістю ґрунту та температурою, а також використання спеціалізованого програмного забезпечення для управління господарством – все це сприяє оптимізації роботи і збільшенню врожайності. В статті відмічено що успіх партнерства залежить від багатьох чинників, включаючи вибір партнера, розробку ефективної стратегії, а також здатність партнерів адаптуватися до змін ринкового середовища. А формування маркетингу партнерських відносин між підприємствами аграрної сфери України та Китаю базується на інтегрованому підході, що охоплює кілька етапів та напрямів.

В статті аналізуються та досліджуються теоретико-прикладні проблеми та перспективи формування конкурентних переваг на основі застосування клієнтоорієнтованого підходу. Клієнтоорієнтованість є чітко націленою на генерування стратегічних конкурентних переваг підприємств. Клієнтоорієнтованість повинна чітко спрямовуватися на отримання постійного довготривалого прибутку шляхом застосування ключових компетенцій підприємства. В статті виокремлено стратегічні цілі підприємства задля формування та розвивання клієнтоорієнтованого підходу. В роботі запропоновано схематичну структуру взаємозв’язків ключових структурних елементів механізму клієнтоорієнтованості підприємств. Формування ефективної системи клієнтоорієнтованості підприємства створюватиме його конкурентні переваги.

Стаття присвячена питанню вивчення реалій, проблем та перспектив ринку продукції виноградарства в Україні. Акцентовано увагу на значній ролі культурного та історичного факторів розвитку галузі. Запропоновано дуалістичну методологію досліджень, яка передбачає, з одного боку, маркетинговий підхід, де будь-які процеси, явища та характеристики повинні бути співставленими за критеріями практики комплексного використання інструментів «4Р» (ціна, продукт, просування та розподіл), а, з іншого, за класичною парадигмою тлумачення інституту ринку згідно класичних політекономічних теорій, законів ринку тощо. Обґрунтовано доцільність аналізування даного ринку за динамікою соціально значимої частки продукції – столового винограду, продуктів його сушіння та соковмісної продукції в першу чергу як індикаторів якості життя соціуму. Сучасний ринок продукції виноградарства в Україні являє собою версію традиційного, великомасштабного виробництва, орієнтованого на виноробство і виробництво іншої спиртовмісної продукції. Звідси – більш ніж істотна деформація між попитом на соціально значиму продукцію виноградарства і пропозицією. Факт повного ігнорування потреб реального попиту у 90-х рр. і надалі по мірі становлення ринкових відносин правомірно віднести до ефектів «провалу ринку». Результати досліджень продемонстрували достатньо парадоксальні ознаки явного дисбалансу цього ринку. Такий дисбаланс полягає у несумісній невідповідності між існуючим попитом на продукцію та структурою і асортиментом пропозиції. Звідси вітчизняний ринок продукції виноградарства характеризують наступні маркетингові парадокси: 1) виробляється винограду невиправдано мало; 2) те, що виробляється, спрямовується переважно на виробництво вина і спіртовмісну продукцію; 3) диспропорції на ринку у вигляді наявності величезного попиту на столовий виноград на фоні низькопродуктивної та деформованої пропозиції є усталеним трендом впродовж десятиліть і століть за відсутності адекватних ринкових механізмів. Перспективи галузі полягатимуть насамперед у розвитку культури столового винограду в Україні. Перспективи подальших досліджень полягають насамперед у вивченні причин зазначеного «провалу ринку», більш детальному обґрунтуванні резервів і потенціалу росту галузі, альтернативних ринкових форм тощо. Це дозволяє розробити коректну програму оптимізацій.

У статті розглядається вплив гейміфікації на ефективність електронної комерції, зокрема на залучення та утримання клієнтів. Визначено важливість гейміфікаційних елементів для покращення клієнтського досвіду, підвищення лояльності та стимулювання активності покупців через ігрові елементи, такі як бали, рівні, нагороди та конкурси. Стаття також описує кроки розробки гейміфікації в електронній комерції та досліджує результати опитування 23 підприємств малого та середнього бізнесу Вінниччини щодо використання гейміфікації. Результати показують, що гейміфікація є перспективним інструментом для підприємців, однак впровадження її потребує значних ресурсів і підвищення обізнаності. Гейміфікація має потенціал для покращення ефективності бізнесу, але її застосування залежить від ряду факторів, включаючи цілі бізнесу, цільову аудиторію та технічні можливості.

Креативні індустрії є основним фактором економічного розвитку території, формуючи унікальний культурний бренд, сприяючи соціальному збагаченню та залученню інвестицій. Їхній розвиток залежить від використання діджитал-інструментів маркетингу, що забезпечують адаптивність до викликів нестабільного середовища. Напрямками підвищення ефективності є створення цифрового бренду, залучення локальних креаторів, інтеграція гейміфікації, розширення діджитал-промоції подій, застосування штучного інтелекту, розвиток підтримки бізнесу, екологічні ініціативи, інвестиції в інфраструктуру та розвиток платформ співпраці. Реалізація цих інструментів сприяє стійкості, гнучкості й конкурентоспроможності суб’єктів господарювання, навіть за умов турбулентності. Це підвищує цінності компанії та сприяє залученню аудиторії в умовах постійних змін.

У статті розглянуто методологічні аспекти маркетингу телемедицини, спрямовані на дослідження доступності медичних послуг в умовах цифрової трансформації системи охорони здоров’я. Автори акцентують важливу роль телемедицини у забезпеченні доступності медичних послуг, особливо у період війни в Україні. Для аналізу доступності медичних послуг запропоновано використовувати мікс-методи, які інтегрують якісні і кількісні підходи, розглянуто їх переваги та обмеження. Автори пропонують адаптовані маркетингові стратегії, орієнтовані на різні сегменти, а також комплекс маркетингу - мікс для кожної стратегії, що включає 7Р. Ці стратегії спрямовані на інклюзивність, доступність телемедичних послуг та підвищення рівня довіри пацієнтів. Практичне застосування цих підходів сприяє покращенню якості медичних послуг, задоволенню потреб пацієнтів і розвитку системи охорони здоров’я України у цифрову епоху.

Мета статті – виявити особливості сучасного стану маркетингових комунікацій публічних бібліотек України в контексті процесів цифрової трансформації та запропонувати використання ефективних підходів до комунікації бібліотек у цифровому середовищі. Методи дослідження. Для досягнення поставленої мети застосовано методи аналізу і синтезу, контент-аналіз, структурно-функціональний та узагальнення. Наукова новизна. Обґрунтовано необхідність застосування комплексного підходу до інтеграції офлайн та онлайн-каналів комунікації бібліотеки з цільовою аудиторією. Основні висновки. Актуалізовано значення інструментів маркетингових комунікацій публічних бібліотек України. Висвітлено особливості використання бібліотекою цифрових каналів для взаємодії з цільовою аудиторією та розповсюдження інформації про продукти та послуги. Наголошено на посиленні цифровізації українських бібліотек в умовах війни, що проявляється у створенні електронних фондів, впровадженні цифрових технологій, розширенні онлайн-послуг. Акцентовано увагу на тому, що у такий спосіб бібліотеки роблять вклад у збереження культурної спадщини, сприяють доступу до неї внутрішньо переміщених осіб, а також тих, хто перебуває за кордоном. Проаналізовано особливості вико- ристання соціальних мереж як важливого джерела інформації та засобу взаємодії, а також як інструменту маркетингових комунікацій на прикладі Черкаської обласної універсальної наукової бібліотеки імені Тараса Шевченка. Звернено увагу на необхідність поширення українськими бібліотеками оригінальної інформації у різних соціальних мережах, яка враховуватиме інтереси та потреби цільової аудиторії. Розглянуто головні виклики у сфері маркетингових комунікацій, серед яких: недостатнє фінансування бібліотек, потреба у підвищенні кваліфікації бібліотечних фахівців, проведенні ефективних досліджень цільової аудиторії з метою створення релевантного контенту.

Стаття присвячена виявленню сучасних маркетингових digital трендів, для підвищення конкурентних переваг підприємства та вплив digital трендів на конкурентоспроможність. Проаналізовано наукові дослідження що пов’язані як з питаннями підвищення конкурентних переваг підприємства, так і з застосуванням digital тенденцій. Досліджено та поєднано сучасні digital тренди щодо удосконаленням конкурентоспроможності. Окреслено вимоги сьогодення задля підвищення конкурентних переваг підприємства через дотримання основних позицій. Виокремлено основні маркетингові digital тренди за 2024 рік і спрогнозовані на 2025 рік. Визначено загальні маркетингові тенденції на 2025 рік. Доведено що для успішного функціонування підприємства в умовах високої конкуренції бажано вже сьогодні сконцентрувати зусилля на перспективних маркетингових тенденціях які стрімко змінюються, а підприємствам необхідно пристосуватись до маркетингових digital трендів щоб залишатись конкурентоспроможними та потужними гравцями у сучасному ринку.

У цій статті розглядається значний вплив штучного інтелекту (ШІ) на сучасні маркетингові стратегії компаній. ШІ відкриває нові можливості для персоналізації пропозицій, що дозволяє компаніям краще розуміти і задовольняти потреби своїх клієнтів. Використовуючи алгоритми машинного навчання, компанії можуть прогнозувати ринкові тенденції та адаптувати свої стратегії до змін у поведінці споживачів. Автоматизація рутинних завдань за допомогою ШІ знижує витрати часу і ресурсів, дозволяючи маркетологам зосередитися на стратегічних аспектах своєї роботи. Наприклад, впровадження чат-ботів та віртуальних помічників на основі ШІ покращує швидкість обслуговування та підвищує задоволеність клієнтів. Це допомагає компаніям не лише ефективно обробляти запити, але й підвищувати рівень лояльності клієнтів через своєчасні відповіді. Впровадження ШІ у маркетингові кампанії дозволяє значно збільшити рівень конверсії завдяки таргетованим рекламним повідомленням та персоналізованим рекомендаціям. Водночас впровадження ШІ ставить перед компаніями нові виклики, особливо у сфері етики та захисту даних. Забезпечення конфіденційності та безпеки даних клієнтів стає критично важливим завданням, оскільки зловживання або неналежне зберігання інформації може призвести до репутаційних та юридичних наслідків. У статті також наведені приклади успішного використання ШІ у маркетингових стратегіях відомих компаній, таких як Amazon, Netflix, Coca-Cola, Sephora та Spotify, які демонструють, як ШІ покращує їхні бізнес-процеси.

У статті розглядаються інноваційні бізнес-комунікації в маркетинговій діяльності туристичних та готельно-ресторанних підприємств. Проведено теоретичний аналіз та визначено ключові аспекти ефективних бізнес-комунікацій. Доведено, що сучасна маркетингова діяльність туристичних та готельно-ресторанних підприємств активно трансформується під впливом цифровізації та змін у поведінці споживачів, сучасні бізнес-комунікації стають багатоканальними, персоналізованими та технологічно насиченими, тому завдяки розвитку цифрових технологій, підприємства можуть підвищувати рівень залучення клієнтів, забезпечувати якісний клієнтський досвід та збільшувати прибутковість. Крім того, стаття включає дослідження бізнес-комунікацій, що використовуються в сучасній бізнес-практиці для взаємодії зі споживачами та іншими стейкхолдерами: цифрові бізнес-комунікації, персоналізовані бізнес-комунікації, інноваційні технології у бізнес-комунікаціях, омніканальні комунікації, управління репутацією та відгуками.

Стаття присвячена використанню результатів наукових досліджень в менеджменті і маркетингу у практичній діяльності сучасних підприємств, на прикладі Групи Епіцентр. Метою статті є аналіз здобутків сучасних наукових досліджень у сфері менеджменту та маркетингу, а також обґрунтування можливостей їх застосування у практиці діяльності компанії «Епіцентр». Увагу приділено як національному, так і міжнародному досвіду. Проаналізовані здобутки сучасних наукових досліджень в сфері менеджменту і маркетингу, які отримали своє застосування у операційній діяльності підприємств різного типу і довели свою ефективність через збільшення результативних показників. Проаналізовано застосування різних інструментів, моделей, методів в сфері менеджменту і маркетингу на прикладі Групи Епіцентр. Сформульовано змістовне наповнення понять «наукові дослідження в менеджменті», «наукові дослідження в маркетингу». Виділені напрями застосування результатів наукових досліджень в менеджменті і маркетингу. Сформульовані пропозиції щодо застосування сучасних здобутків наукових досліджень менеджменту та маркетингу для компанії ритейлера, які можуть бути впроваджені на інших підприємствах.

У статті виконано структурну та факторну операціоналізацію понять «емоційний маркетинг», «маркетинг вражень» та «чуттєвий маркетинг». Емоційний маркетинг визначено як комплекс маркетингових інструментів, спрямованих на створення емоційного зв’язку між брендом і споживачем через задоволення їхніх емоційних потреб. Маркетинг вражень трактується як сучасний підхід, що зосереджується на формуванні незабутнього емоційного досвіду споживачів через заходи й івенти. Чуттєвий маркетинг орієнтується на стимуляцію п’яти органів чуття споживача – зору, слуху, дотику, нюху та смаку – для побудови глибшого емоційного зв’язку. Усі три концепції мають спільну мету – створення емоційного зв’язку між брендом і споживачем, однак різняться механізмами реалізації, інструментами та акцентами впливу. Емоційний маркетинг є потужним інструментом для створення тривалого емоційного зв’язку між брендом та споживачем. Для побудови успішної маркетингової стратегії важливо враховувати специфіку кожного з цих напрямів, забезпечуючи їхнє комплексне використання залежно від контексту та цільової аудиторії.

Стаття присвячена дослідженню ролі маркетингового потенціалу в розвитку підприємства. Проаналізовано визначення поняття маркетингового потенціалу, запропоновані українськими науковцями, та підкреслено його значення як ключової складової маркетингової діяльності. Встановлено, що на сучасному етапі значення маркетингу у підвищенні ефективності підприємств суттєво зросло, оскільки маркетинг став важливим інструментом адаптації до динамічного ринкового середовища. Особливу увагу приділено ролі маркетингового потенціалу як показника здатності підприємства ефективно використовувати ресурси, адаптуватися до змін, ідентифікувати ринкові можливості та досягати конкурентних переваг. Наголошено на необхідності поглибленого розуміння механізмів формування та використання маркетингового потенціалу для забезпечення сталого розвитку підприємств в умовах сучасної економіки.

В статті аналізуються та досліджуються проблеми, перспективи застосування маркетингового інструментарію при формуванні цінності бренду підприємства. Проаналізовано необхідності створення, подальшого розвивання, підтримання брендів за різних історичних періодів розвитку економіки. Виокремлено проблеми формування цінностей бренду підприємства, їх подальшому практичному вирішення. Ефективне та послідовне виконання функцій бренду сприяє підприємствам досягати вагомих перспектив та результатів. Сприйняття цінностей бренду підприємства доцільно перевіряти на цільових фокус-групах та коригувати і регулювати від результатів даного процесу. В роботі запропоновано структурну схему функціонального забезпечення маркетингового інструментарію при формуванні цінності бренду підприємства. Деталізовано ключові функції бренду.

В данной статье рассматриваются различия в восприятии между мужчинами и женщинами, а также их влияние на эмоциональные и социальные роли. Обсуждается, как слуховые и эмоциональные отличия между полами формируются не только на биологическом, но и на социальном уровне. Женщины, обладая лучшей чувствительностью к высоким частотам, могут лучше улавливать изменения в эмоциях по голосу. Однако, исследования показывают, что различия в эмпатии и эмоциональности зачастую связаны с социальными нормами и ожиданиями, а не с физиологией.Теория социальных ролей объясняет, как гендерные стереотипы и воспитание с детства формируют у мужчин и женщин разные поведенческие модели и навыки. Воспитание девочек ориентировано на развитие эмпатии и эмоциональной экспрессивности, тогда как мальчиков учат контролировать и подавлять свои чувства. Эти различия усиливаются с возрастом, формируя гендерные особенности в восприятии и выражении эмоций.Современные маркетинговые стратегии учитывают эти гендерные различия, однако основной акцент делается на социальных ролях и современных тенденциях, таких как феминизм. Это объясняется тем, что социальная роль и процесс социализации оказывают более значительное влияние на восприятие и поведение, чем биологические особенности. Таким образом, понимание гендерных различий в эмоциональном восприятии и социальных ролях важно для разработки эффективных маркетинговых кампаний и формирования социальных стратегий.

У статті розглядаються питання ефективного формування та розвитку клієнтської сервісної культури в аграрних підприємствах, її вплив на економічні показники компаній, конкурентні переваги компаній, що приділяють значно більшу увагу клієнтському сервісу, перед іншими компаніями. Описуються інструменти та методи, що допомагають компаніям розвивати сервісну культуру, зовнішні та внутрішні фактори, що сприяють або заважають формуванню дійсно сервісних компаній. В статті показано, що каталізатором розвитку сервісної клієнтської культури являються саме цифрові інструменти ведення бізнесу, зокрема системи управління відносин з клієнтами (CRM), ефективний маркетинг та спільні культурні цінності співробітників. Приділяється значна увага наданню людських якостей бренду компанії (індивідуальність бренду). Також показано фактори, що дозволяють компаніям рости та масштабуватись в умовах сучасної економіки.

У статті розглянуто особливості управління витратами у транспортних компаніях та вплив маркетингового контролінгу на підвищення їх конкурентоспроможності. Визначено, що зростання конкуренції та необхідність оптимізації ресурсів обумовлюють пошук ефективних методів контролю витрат, які б дозволили не лише знижувати фінансові втрати, але й підвищувати якість послуг підприємства. З’ясовано, що маркетинговий контролінг виступає у якості інструменту, який сприяє збалансуванню між витратами на маркетинг та досягненням стратегічних цілей суб’єкта господарювання, забезпечуючи контроль за ефективністю маркетингових заходів. Проаналізовано сучасні підходи до маркетингового контролінгу, його роль у прогнозуванні та аналізі витрат, а також оцінці ефективності рекламних кампаній та цільових програм. Досліджено принципи моделюванню витрат та розробки рекомендацій щодо оптимізації бюджетування та контролю. Доведено, що комплексний підхід до управління витратами на основі маркетингового контролінгу дозволяє не лише забезпечити стабільність діяльності підприємства, але й посилити її позиції на ринку, підвищуючи адаптивність до змін кон’юнктури.

У статті досліджено важливість впровадження нової маркетингової концепції в новому економічному середовищі під впливом нової цифрової екосистеми, концентрується увага на стійкість, сталий розвиток та людиноцентричність в діяльності сучасного підприємства в умовах входження в новий економічний простір Європи. Визначено переваги та ефективність нової маркетингової концепції для вітчизняних підприємств в умовах цифровізації економіки, зокрема їх працівників та потенційних споживачів. Висновки статті підкреслюють важливість діджиталізації маркетингової діяльності підприємства в умовах стрімких соціокультурних змін та загострення конкурентної боротьби на ринку за споживача. Такий підхід сприятиме більш ефективно використовувати складну систему «метавсесвіту» (злиття фізичного та віртуального світу) у всіх каналах та інструментах, щоб підключити потенційних клієнтів безпосередньо до корегування виробничого процесу та стати потенційними споживачами продукції даного підприємства.

Статтю присвячено дослідженню основних стратегій ведення переговорів у сфері управління маркетинговими проєктами. Відзначено, що таке управління є досить специфічним, оскільки це керування всім процесом розроблення та реалізації маркетингового проєкту. Зауважено, що основною метою переговорів є досягнення взаємоприйнятної угоди через обмін думками та пропозиціями щодо обговорюваної проблеми. Управління маркетинговими проєктами вимагає ефективних стратегій ведення переговорів, які сприяють досягненню компромісів і спільних цілей. Важливими аспектами цього процесу є ретельна підготовка, встановлення довіри, чітке визначення цілей та активне слухання. Гнучкість у прийнятті рішень, орієнтація на підхід «виграш-виграш» і здатність управляти емоціями дозволяють адаптуватися до змінних умов переговорів. Оцінювання альтернатив і ефективна презентація пропозицій підсилюють позицію кожної зі сторін, а чітке укладення угоди мінімізує ризики непорозумінь у майбутньому.

В работе аргументируется целесообразность разработки и реализации программы лояльности покупателей розничных торговых сетей с целью повышения эффективности их продаж. Систематизирован материал о различных подходах менеджмента двух крупных торговых сетей к формированию программ лояльности клиентов как инструмента для повышения своей конкурентоспособности в торговом бизнесе России. Рассмотрены некоторые аспекты методологии проектирования программ лояльности соответствующими службами сетей «Магнит» и «Пятерочка», а также отличительные признаки их акционной политики. На основании системного анализа этих программ с позиции покупателя делается вывод о достоинствах и недостатков в их концепции с позиции современных временных рамок.

В інноваційному розвитку аграрного сектора України важливим є маркетингова діяльність, яка б забезпечувала ефективне використання обмежених фінансових ресурсів та створювала умови для продукування інновацій, їх просування та широке використання. Зазначено, що реалізація концепції інноваційного маркетингу дозволить підприємствам оперативно знаходити недостатньо задоволені запити на інновації,формувати інноваційну стратегію, розробляти оперативні плани та виготовляти і просувати на ринку власну інноваційну продукцію, яка задовольнить запити споживачів повніше і ефективніше.. Маркетинг спрямований на те, щоб врахувати інтереси і запити всіх учасників інноваційного ланцюга і, насамперед, покупця та продавця інноваційної продукції. Розглянуто сучасні дослідження дифузії інновацій та механізм їх просторового розповсюдження. Зазначено , що в Україні агроінновації пов’язані з використанням переважно вітчизняних наукових розробок, спрямованих на інтенсифікацію сільськогосподарського виробництва, пріоритетно в рослинництві, з метою нарощування обсягів експорту та забезпечення економічної ефективності сільгоспвиробництва та носять еволюційний характер. Виходячи зі специфіки аграрного сектору проведено групування інновацій, яке дозволяє виділити ключові для кожної групи інновації та здійснити уніфіковані маркетингові заходи, зокрема до дослідження просування інновацій в аграрному секторі. Проведено класифікацію інновацій за критерієм фінансування та маркетинговими підходами, що дозволить передбачити фінансування і на маркетингові заходи та сприятиме впровадженню інновацій суб’єктами господарювання. Відмічено, що в аграрному секторі розвиток та впровадження інновацій носить комплексний характер через вплив промисловості на сільськогосподарське виробництво, переробну галузь і розвиток інноваційної інфраструктури. Розглянуто два основних підходи до формування політики та моделей інноваційного розвитку економіки. Зазначено, що практика стимулювання пропозиції інновацій показала суттєві недоліки та низьку ефективність використання фінансових ресурсів внаслідок зміни пріоритетів і обсягів фінансування інноваційних проєктів в умовах скорочення видатків на інноваційну діяльність. Маркетингова діяльність повинна бути направлена на стимулювання попиту на інновації, що дозволить більш ефективніше використовувати фінансові ресурси та задовольняти потреби аграрного сектору в інноваціях вітчизняного походження. Економічна ефективність інноваційної діяльності в аграрному секторі напряму залежить від проведення маркетингових заходів по просуванню інноваційних продуктів.

Стаття розкриває потенціал метавсесвіту для маркетологів та надає докладне уявлення про цей новий цифровий простір, аналізує його потенціал для маркетологів, зосереджуючись на можливостях та викликах, які він приносить. Метавсесвіт описується як поєднання реального та цифрового просторів, що надає користувачам можливість взаємодіяти з цифровими об'єктами та іншими користувачами в реальному часі. Обговорено потенціал метавсесвіту для маркетологів, Визначено ключові аспекти, які маркетологи повинні враховувати в своїх стратегіях для використання метавсесвіту. Ці аспекти включають визначення маркетингових цілей, вибір платформ, створення інноваційного досвіду, експерименти з цифровими моделями заробітку, співпрацю з фахівцями та компаніями даної галузі, вивчення можливих ризиків та розробку нових метрик виміру маркетингового успіху. Розглянуто методи маркетингу, які можуть бути використані в метавсесвіті, такі як використання розширеної реальності, контент майбутнього, покращення програм лояльності, SEO та пошуковий маркетинг. Описані інноваційні способи доповнення цифрового маркетингу за допомогою метавсесвіту, такі як віртуальні магазини, події, салони, навчальні посібники, туризм, цифрове колекціонування та розширення маркетингу впливових осіб. Зазначено, що метавсесвіт може стати для маркетологів ефективним засобом охоплення ширшої аудиторії, створення захопливого досвіду для споживачів, посилення персоналізації та забезпечення економічної ефективності. Розглянуто потенційні виклики та можливості метавсесвіту для маркетологів, а також наведено конкретні приклади інноваційних стратегій в цьому контексті. Для проведення дослідження використано комбінацію загальнонаукових та спеціальних наукових методів, включаючи комплексний аналіз та синтез наукових робіт, ретельне вивчення наукових публікацій та моніторинг досліджень взаємодії споживачів у цифровому просторі метавсесвіту. Результати дослідження допоможуть маркетологам зрозуміти можливості та виклики метавсесвіту та розробити стратегії для успішного використання цього простору для просування брендів та залучення аудиторії.

У статті розглянуто залучення інвестицій у людський капітал сфери креативних індустрій Івано-Франківської ОТГ, проаналізовано класифікацію видів економічної діяльності, яка входить до переліку креативних індустрій. Метою статті є дослідження інвестицій в освітні програми, які формують фахівців у сфері креативних індустрій. У процесі дослідження було використано кабінетні дослідження, а також методи: абстрагування, узагальнення та порівняльного аналізу. Визначено, що найбільша сукупність освітніх програм, яка формує фахівців у сфері креативних індустрій, знаходиться у галузі 02 Культура і мистецтво. Результати дослідження дали можливість визначити освітні програми з найбільшим рівнем інвестицій. Аналіз останніх досліджень та публікацій в даній темі дає можливість зрозуміти, що в умовах нестабільності креативні індустрії можуть стати драйвером розвитку ОТГ. Інвестиційний потенціал креативних індустрій складається як з внутрішніх ресурсів, так і зовнішніх. Проаналізовано витрати абітурієнтів, які інвестували в освітні програми, що дають можливість працевлаштування в креативних індустріях. Уваги заслуговує кількість вступників, яка вступила на спеціальності сфери культури і мистецтва. Коливання аудиторії і її залучення притаманне як і державним, так і приватним вузам. Крім цього, варто зазначити рівень інвестицій в освіту по кожній освітній програмі. Також показано відповідність кількості студентів по кожній освітній програмі. Визначено освітні програми з найвищим рівнем кількості студентів. В цілому, варто зазначити, що інвестиційна оцінка в людський капітал в освітньому вимірі дає можливість для розвитку у креативному середовищі. Дана сфера перебуває в процесі постійної трансформації і розвитку, і буде об’єктом постійних досліджень як вчених, так і бізнес структур, які просувають свої товари чи послуги в цифровому середовищі. Проведене дослідження залучення інвестицій у людський капітал сфери креативних індустрій Івано-Франківської ОТГ має практичну значущість у сфері креативних індустрій, оскільки дає можливість аналізу залучення інвестицій в освітній сегмент креативних індустрій. Роль і місце інвестицій в освіту в структурі інвестицій в креативні індустрії буде постійно зростати. Фірми будуть вдаватися до постійного пошуку кадрів в сфері культури і мистецтва. Адже показник залученості активності абітурієнтів здійснює постійний вплив на інші фактори культурного середовища. Цим в свою чергу і формується інвестиційний клімат в сфері надання освітніх послуг, який безпосередньо здійснює вплив на інвестиційний клімат креативних продуктів, визначенням їхнього місця в порівнянні з іншими продуктами в структурі економіки ОТГ.

Стаття досліджує актуальні тенденції у світі подкастингу, зокрема його використання як ефективного інструменту маркетингу. Проведено аналіз сучасних тенденцій у подкаст-маркетингу та висвітлено його переваги. Проаналізовано сучасний стан та перспективи розвитку подкаст-маркетингу, визначено його основні тенденції, а також розглянуто переваги та виклики цього інструменту для бізнесу. Методи дослідження базуються на аналізі статистичних даних, огляді літератури та ресурсів Інтернету щодо популярних жанрів, попиту, тенденцій розвитку та успішних кампаній подкаст-маркетингу. Висвітлено перспективи брендованих подкастів як ефективного інструменту для просування продуктів, послуг та ідей компаній. Зазначено, що подкасти, завдяки своїй здатності охоплювати цільову аудиторію з високою точністю, стають ключовою частиною стратегії контент-маркетингу. Представлено приклади найпопулярніших брендованих подкастів та досліджено причини їхнього успіху. Надано інформацію про переваги та виклики подкаст-маркетингу для бізнесу, а також запропоновано стратегії, які включають розміщення подкасту у популярних каталогах, отримання позитивних відгуків та оцінок, активне використання соціальних мереж, співпрацю з інфлюенсерами та запрошення гостей. Зазначено важливість розробки лендінгу для підвищення зручності користувачів та ефективного просування подкасту. Результати дослідження вказують на швидкий ріст популярності подкастів, їхню зростаючу важливість у сфері маркетингу та очікуване подальше зростання цього ринку. Також виділяються основні стратегії та напрямки розвитку подкаст-маркетингу, які можуть бути корисними для бізнесу. Наукова новизна полягає у систематизації та аналізі останніх даних та тенденцій у сфері подкаст-маркетингу, а також у виявленні потенціалу цього інструменту для розвитку бізнесу. Результати дослідження можуть бути корисними для брендів та маркетологів у формуванні ефективних стратегій подкаст-маркетингу, що допоможе їм залучати увагу цільової аудиторії та підвищувати свою конкурентоспроможність на ринку.

У статті розглянуто важливість маркетингу та його ролі у досягненні успіху сучасних підприємств. Наголошено на тому, що успішність підприємств обумовлена не лише правильним вибором методів реалізації їхнього потенціалу, але й глибоким розумінням ринкових можливостей, загроз, та перспективних змін. Проведений аналіз ключових теоретичних джерел та публікацій відомих вчених дозволив систематизувати та узагальнити теоретичні знання в галузі маркетингу та стратегічного управління. Для кількісної оцінки ефективності застосування стратегій та їхнього впливу на рівень конкурентоспроможності підприємств використовувався статистичний аналіз. Шляхом синтезу інформації було встановлено роль маркетингу у сучасному бізнес-середовищі та його стратегічний вплив на підприємства. Такий підхід дозволив отримати комплексне розуміння сутності та значення маркетингових стратегій у сучасній економічній практиці. Докладно розглянуті етапи електронного маркетингу, починаючи з підготовчого етапу, де збирається інформація про потенційних клієнтів та їхні потреби, і закінчуючи післяпродажним обслуговуванням. Підкреслено важливість використання цифрових технологій у маркетингу та наголошено на зміні у взаємодії з клієнтами через віртуальні засоби комунікації. Наукова новизна полягає у висвітленні актуальних тенденцій у сфері маркетингу, що включає штучний інтелект, відеорекламу, соціальні мережі, контент для людей та сторітелінг. Ці напрями визначають нові вимоги та очікування споживачів, що відображають не лише технологічний прогрес, а й створюють новітні можливості для бізнесу. Розглянуто важливість контекстної реклами, вказуючи на зростання її ефективності, підвищення конверсії та можливості для налаштування кампаній. Зазначено, що успіх електронного маркетингу вимагає комплексного підходу та використання різних інструментів від збору даних до створення привабливого контенту та активного залучення клієнтів. Розкрито важливість комплексного підходу до електронного маркетингу та використання різних інструментів для залучення клієнтів. Висвітлено виклики, з якими стикаються підприємства в сфері маркетингу, вимагаючи гнучкості та постійного вдосконалення стратегій для успішного функціонування в сучасному конкурентному середовищі.

В статті розглянуто особливості концепції «Four P», як однієї із поширених спроб представлення структури маркетингу-mix. Охарактеризовано особливості роботи спортивного маркетингу та спортивної індустрії за власним набором принципів даної концепції. Визначено особливості спортивної реклами, як однієї із маркетингових стратегій просування продуктів і послуг, які пропонують спортивні організації, команди та бренди. Зазначено основні форми спортивної реклами. З’ясовано, що спортивне спонсорство на Олімпійських іграх, чемпіонатах світу та чемпіонатах Європи з футболу, та інших спортивних подіях є поширеною стратегією серед великих і малих брендів. Визначено роль спортивних зірок для розвитку спортивного маркетингу. На основі різноманітних джерел охарактеризовано переваги використання особи спортсмена у рекламі. Проаналізовано найбільші спортивні спонсорські угоди в історії. Визначено десятку діючих спортсменів, які отримують найбільші прибутки від реклами. З’ясовано, що сьогодні велика роль у просуванні брендів належить соціальним мережам.

The concept of business management is primarily implemented through marketing. To promote new products to the market, special emphasis is placed on the importance of marketing technologies. One of the biggest challenges in creating a new product is identifying and understanding the target audience. Without a clear understanding of consumers' needs, wants, and pain points, it is difficult to develop a product that resonates. Companies must conduct thorough market research to gain insight into their target audience and gain a comprehensive understanding of their preferences, behavior, and demographics. By understanding these factors, companies can create marketing strategies that solve the problems of a specific consumer segment. Developing a unique value proposition is another major challenge when creating a new product. It describes the unique benefits that a product or service provides to potential consumers. It is important to create an offer that will stand out in a crowded market. This requires a deep understanding of audience needs as well as competitive analysis. By developing a new product, companies can differentiate their product and interest potential customers. Value for the consumer, expressed in additional benefits, is associated with a certain level of novelty of the product. Therefore, when introducing a new product to the market, there are risks due to its characteristics. Creating awareness and demand for a product is the last task in forming a new product. This requires the use of an integrated marketing strategy that includes various methods such as advertising, public relations and social media marketing. Companies must create customer personas to understand the needs and behavior of their target audience. By creating widespread awareness and informing the market about a new product, companies can create demand and stimulate sales. The authors examined the possible reasons for the unsuccessful launch of new products, which do not allow enterprises to compete effectively and ensure a stable position in the market. Key marketing problems that often arise when creating a new product, the spread of errors and ways to eliminate them are highlighted. [ABSTRACT FROM AUTHOR]

In the modern world, a significant role in the development of the innovative economy of the state is played by the training of highly qualified specialists who can produce new innovations and knowledge and build an efficient growing economy, manifested in the growth of the country's GDP. The training of such specialists is the responsibility of higher education institutions, which in today's, mainly Ukrainian, realities are struggling for applicants, which manifests itself in the formation of stakeholders' perceptions of the university, i.e., the formation of its own image. The image of a higher education institution becomes an intangible resource on par with industrial and intellectual property. Today, higher education institutions are moving away from just teaching students and are becoming research centers in Ukraine and the world, working in the format of teaching, research, and commercialization. The reputation and perception of a higher education institution (HEI) by its stakeholders directly depend on its ability to operate effectively and serve as a link between highly qualified specialists and businesses. This creates competition between universities in shaping their own image. Along with traditional determinants, including rankings, it is now necessary to consider new factors that reflect the digital level of representation and communication of higher education institutions in the internet space. For this study, we selected higher education institutions (HEIs) with the highest positions in the Times Higher Education rankings in Ukraine and the countries of the Visegrad Group. These countries were chosen because of their geographical proximity to Ukraine, shared history and borders, and because they were among the last to become members of the European Union, which Ukraine aspires to join. This approach allows for an objective assessment of the image of Ukrainian higher education institutions in the context of Ukraine's European integration aspirations. The methodological toolkit of the study was the entropy method of analysing the performance of the selected HEIs according to the Times Higher Education ranking and key indicators of the dynamics and visibility of their websites. The results obtained for the specific weights of the image subindices indicate a 43% influence of presence on the internet. This study empirically confirms and theoretically proves that digital presence and visibility on the internet are significant factors in forming the image of higher education institutions. This indicates the need to strengthen the digital communications and representation of Ukrainian higher education institutions to improve their image. The research results can be helpful for educational institutions, politicians, and communication specialists who seek to enhance the image of their higher education institutions. The obtained results can be used to develop strategies for improving internet presence and communication practices, which will contribute to a general increase in the rating and prestige of higher education institutions. [ABSTRACT FROM AUTHOR]

This article reviews advertising tools and analyzes their importance. The advantages of advertising media have been researched and their characteristics have been provided. Attention is also paid to modern advertising campaign tools that companies use to promote their products and services in foreign markets. With an emphasis on the dynamics of globalization and digitalization, the latest trends and innovations in the field of marketing and advertising are analyzed, allowing to effectively reach target audiences in different parts of the world. Particular attention is paid to how companies adapt their advertising strategies to changing consumer requirements and preferences in international markets and, further, how technological innovations affect the choice of tools for advertising campaigns. Various tools are described, including digital media, social media networks, influencer marketing, contextual advertising, SEO optimization, and other digital channels that currently are at the forefront of advertising activity. There is a strong focus on the interactive and personalized aspects of digital marketing, which provide businesses with the opportunity to build deeper and more emotional connections with their customers. Previously unexplored parts of the general problem are highlighted, in particular, the difficulties of measuring the effectiveness of various advertising tools in international markets and the adaptation of marketing strategies to the cultural characteristics of different countries. The aim of the article is to determine the most efficient modern tools of the advertising campaign for the international market and to develop recommendations for companies seeking to expand their presence abroad; outlining the methodological and practical aspects of the process of managing marketing tools at enterprises. The efficiency of each tool was evaluated on the basis of information obtained from scientific sources, using observational and abstract methods, as well as comparative analysis. Different levels of strategies are considered, along with the main tools for each level. The major performance indicators of the marketing campaign are analyzed in order to determine further directions for improving the campaign. When implementing any marketing campaign in the digital space, digital tools create many opportunities and threats for companies that need to be considered in order to minimize possible setbacks at launch. [ABSTRACT FROM AUTHOR]

У статті досліджуються ключові аспекти формування маркетингових стратегій для підприємств поліграфічної галузі, що діють в умовах цифровізації. З огляду на зростаючу конкуренцію та зміни в уподобаннях клієнтів, виділено основні виклики, з якими стикаються друкарні: необхідність створення унікальної пропозиції, забезпечення екологічності та інтеграція з сучасними цифровими платформами. В ході дослідження розглядаються питання адаптації до нових технологій і важливість персоналізації для підтримки лояльності клієнтів. У статті наведено практичні рекомендації для підвищення конкурентоспроможності поліграфічних підприємств, зокрема через цифрові інструменти для аналізу ринку та онлайн-просування. Запропоновані стратегії спрямовані на оптимізацію взаємодії з цільовою аудиторією, підвищення ефективності рекламних кампаній і поліпшення іміджу поліграфічних послуг.

Поглиблений аналіз літератури показав, що незважаючи на численні досягнення, багато теорій та концепцій, все ще не висвітлені достатньо повно питання саме управління логістичною діяльністю підприємств на ринку продуктового ретейлу в умовах війни, що й обумовило вибір даної тематики та її актуальність. Метою дослідження є характеристика особливостей управління логістичною діяльністю підприємств на ринку продуктового ретейлу в умовах війни. Основне завдання, що ставиться в межах цієї статті стосується охарактеризувати ключові засади впливу війни на систему управління логістичною діяльністю підприємств на ринку продуктового ретейлу. Для досягнення поставленої мети, нами було використано ряд методів, зокрема: індукції та дедукції, порівняння і систематизації – для визначення переліку ключових особливостей управління логістичною діяльністю підприємств на ринку продуктового ретейлу; синтезу і аналізу – для доведення суттєвості впливу війни на систему управління логістичною діяльністю підприємств на ринку продуктового ретейлу; табличний й графічний – для якісного подання результатів дослідження; абстрактно-логічний – для формування теоретичних узагальнень і висновків дослідження щодо особливостей управління логістичною діяльністю підприємств на ринку продуктового ретейлу в умовах війни.

Метою дослідження є характеристика особливостей маркетингової товарної політики видавничих підприємств під час війни. Основне завдання, що ставиться в межах цієї статті стосується охарактеризувати ключові засади впливу маркетингової товарної політики видавничих підприємств на формування їх стратегій виживання й безпекового розвитку. Доведено, що маркетингова товарна політика видавничого підприємства є основою стратегії його розвитку, спрямованою на задоволення потреб читачів та досягнення конкурентних переваг на ринку видавничих послуг. Охарактеризовано ключові зміни в маркетинговій товарній політиці видавничих підприємств внаслідок впровадження воєнного стану. Встановлено, що війна спонукала до активного використання цифрових платформ для забезпечення доступності продукції, оскільки традиційні канали дистрибуції могли бути порушені.

В статті розглянуто сучасні підходи формування маркетингової політики управління персоналом в логістичних компаніях, Логістичні компанії відіграють вирішальну роль у глобальних ланцюгах постачання, що вимагає адаптації до нових викликів ринку. В умовах зростаючого попиту на швидкість і ефективність обслуговування клієнтів традиційні підходи до управління персоналом втрачають актуальність. Більш докладно досліджено інноваційні підходи, зокрема маркетингова політика в управлінні персоналом, яка наразі стає ключовим ядром залучення та утримання кваліфікованих фахівців. Розглянуто як розвиток позитивного корпоративного бренду та використання цифрових рішень, які сприяють автоматизації процесів, інгібують підвищення конкурентоспроможності та утримання лідерських позицій на ринку. Дослідженя проводилися на прикладі українських компаній, таких як «Нова Пошта» та «Meest». Адаптація до змінних умов ринку, може відбуватися через інноваційні технології, що дозволяє компаніям залишатися гнучкими та ефективними.

У статті проведено всебічний аналіз основних чинників, що визначають успішний розвиток або занепад брендів у мінливих умовах ринку. Робота ґрунтується на дослідженні зовнішніх факторів, таких як глобалізація, економічні коливання, інноваційні технології та їх вплив на конкурентоспроможність брендів. Серед внутрішніх факторів розглядаються ефективність управлінських стратегій, якість продукції або послуг, маркетингове позиціонування та інвестиції у бренд-капітал. У статті наведено приклади брендів, що успішно адаптувалися до ринкових змін і показали значний ріст завдяки ефективним стратегіям масштабування, а також проаналізовано випадки занепаду брендів через неправильне управління або недостатню адаптацію до нових викликів. Результати дослідження дозволяють зробити висновок, що для успішного зростання бренду необхідно постійно адаптуватися до ринкових тенденцій, інвестувати в інновації та ефективно управляти брендовим капіталом. Водночас недооцінка цих аспектів може призвести до швидкої втрати позицій на ринку та навіть до повного зникнення бренду.

У статті досліджено питання впровадження омніканальних технологій для оптимізації взаємодії з клієнтами. Визначено, що омніканальний маркетинг потребує гнучкості та адаптації до змін у зовнішньому середовищі, слугуючи інтегрованою частиною маркетингової системи компанії. Серед переваг цього підходу – розширення ринку, впровадження програм лояльності та підвищення репутації бренду. Проте впровадження омніканальних стратегій супроводжується ризиками, такими як фінансові втрати та втрата кваліфікованого персоналу. Ключовими елементами є офлайн точки продажу, телевізійні магазини, інтернет-торгівля та соціальні мережі. Важливість зворотного зв’язку від клієнтів підкреслює необхідність чіткої організації кол-центрів. Персоналізація пропозицій через створення особистих кабінетів також відіграє важливу роль. Успішні приклади, такі як компанія Nike, демонструють, як омніканальні технології можуть підвищити конкурентоспроможність, забезпечуючи інтеграцію комунікаційних каналів і поліпшуючи взаємодію з клієнтами.

У статті обґрунтовано перелік та застосування маркетингових інструментів щодо імплементації стратегії диверсифікації в діяльність аграрних підприємств. Обґрунтовано напрямки розширення асортиментної політики на основі імплементації інноваційних технологічних рішень, що базуються на використанні досягнень селекції, генетики і дозволяють досягти зростання продуктивності виробництва та раціоналізації використання ресурсів. Представлено організаційно-економічні чинники формування асортиментної політики як елементу стратегії диверсифікації діяльності аграрного підприємства. Визначено переваги використання цифрового маркетингу в контексті імплементації стратегії диверсифікації в діяльність аграрних підприємств. Обґрунтовано, що трансформація системи збуту має такі напрямки: зменшення впливу посередників та активне використання оптових продовольчих ринків (з метою отримання більшого доходу), посилення уваги до інтернет-маркетингу та цифрових каналів просування (використання SEO, контекстної реклами, соціальних мереж тощо), що сприяє збільшенню впізнаваності бренду, залученню цільової аудиторії та підвищенню конверсії.

Стаття присвячена сучасним тенденціям в розвитку та поширенні упаковки для чайної продукції створеної на основі 3D-моделювання. Обґрунтовано необхідність розвитку виробництва пакування на основі 3D-моделювання. Проаналізовано цінову ситуацію на ринку пакувальної продукції, види продукції та їхня характеристика і переваги. Розглянуто доступні дослідження про споживання чаю в Україні. Розроблено способи виробництва та просування упаковки для чаю на основі 3D-моделювання. Розглянуто методи адаптивного виробництва, переваги та процес 3D-друку. Визначено, що стратегія просування розробленої упаковки для чайної продукції в Україні може включати такі ключові елементи: співпраця з виробниками та дистриб'юторами чаю, акцент на екологічність, інноваційний дизайн та функціональність, створення ексклюзивних колекцій.

Стаття присвячена дослідженню особливостей формування стратегії брендингу в умовах війни. У статті аналізуються виклики, які постали перед українським бізнесом та можливості, для подолання цих викликів. Надано класифікацію стратегій брендингу світових компаній в контексті їх поведінки під час повномасштабної війни Російської Федерації проти України. Проаналізовано стратегії брендингу українських компаній. Означено, що в контексті війни українські бренди стикаються зі складними репутаційними та етичними викликами, комунікація в цей період дійсно стає більш ускладненою внаслідок підвищених вимог до соціальної місії брендів, а їхні відповіді на кризу суттєво впливають на сприйняття споживачами та їх лояльність. Зроблено висновки із проведеного дослідження, які полягають у тому, що під час воєнного часу маркетингова стратегія бренду потребує значних змін, щоб впоратися з складнощами ситуації та забезпечити свою актуальність і ефективність.

Мета дослідження – розглянути перспективи застосування публічними бібліотеками України технологій штучного інтелекту в умовах цифрової трансформації суспільства. Методи дослідження. Використано загальнонаукові методи дослідження, зокрема аналіз та узагальнення можливостей моделей мовного прогнозування на основі нейронних мереж у діяльності публічних бібліотек України. Наукова новизна одержаних результатів полягає в актуалізації проблеми використання технологій ChatGPT 3.5, Gemini, Microsoft Bing та Grok у бібліотечній сфері й окресленні ключових можливостей застосування цих мовних моделей штучного інтелекту серед публічних бібліотек. Послуговування чат-ботами нового покоління для взаємодії з користувачами публічних бібліотек, пошуку інформації та генерації контенту активно набуває популярності і від теорії переходить у практичну плоскість. Мовні моделі нейронних мереж використовують для створення маркетингових кампаній, аналізу та ознайомлення зі змістом творів і архівних матеріалів, взаємодії з користувачами бібліотек та пошуку відповідей на професійні питання. Основні висновки. Проаналізовано потенціал моделей мовного прогнозування на основі нейронних мереж у практичну діяльність публічних бібліотек. За допомогою аналізу технологій ChatGPT 3.5, Gemini, Bing Chat та Grok і їх використання у бібліотечній сфері визначено основні потенційні можливості взаємодії працівників інформаційних закладів із цими технологіями. Зокрема, інтеграція функцій ChatGPT через API в систему публічних бібліотек дозволить оптимізувати пошук інформації в базі та можливості зворотного зв’язку з користувачами бібліотек. Використання сервісу нейромережі ChatGPT 3.5 уможливить пришвидшити розроблення маркетингового контент-плану, інструкцій, автоматизувати рекомендації книг на основі аналізу читацьких вподобань та прочитаних книг. Виявлено, що методи впровадження інноваційних моделей дадуть можливість не лише якісно покращувати обслуговування користувачів публічних бібліотек, а й автоматизувати їх роботу з метою оптимізації виконання буденних завдань, збереження культурної спадщини та доступу до цифрових ресурсів. У подальшому рівень поглиблення залученості означених технологій неминуче зростатиме. Чим раніше бібліотечні установи почнуть використовувати нейронні мережі в повсякденній практиці, тим швидше зможуть полегшити роботу працівників бібліотечної сфери, забезпечити покращене обслуговування користувачів та збільшити результативність маркетингового супроводу бібліотек. Наголошено на тому, що експерименти з використання мовних моделей штучного інтелекту усе ще потребують емпіричного методу дослідження. Зокрема, не тільки із погляду використання в особистих цілях, а й у професійній діяльності бібліотечної сфери.

Стаття присвячена дослідженню комплексу маркетингових комунікацій в умовах воєнного стану. У статті розглянуто теоретичні підходи до визначення поняття «маркетингові комунікації». Для з’ясування ступеню впливу війни на процеси маркетингових комунікацій, було визначено та проаналізовано основні елементи маркетингових комунікацій. Акцентовано увагу на появі нових принципів функціонування маркетингових комунікацій в умовах воєнного стану. У статті також надано аналіз основних змін організації маркетингової стратегії в умовах війни. Зроблено висновок, який свідчить про те, що маркетингові комунікації – це ключовий елемент маркетингу, який впливає на рівень розвитку бізнесу, його рівень прибутку. Як і будь-яка інша сфера соціально-економічного простору України, маркетинг також зазнав значного впливу від повномасштабної війни, яка розпочалася внаслідок військової агресії Російської Федерації.

Стаття присвячена питанням визначення фундаментальних змін у часі зовнішнього та внутрішнього середовища підприємства, визначенню складових та чинників, що впливають на ці зміни, етапів їх трансформації. Для маркетолога означене питання є одним із ключовим не стільки в контексті поточного аналізу маркетингового середовища, оскільки поточний аналіз і так буде зроблено в процесі дослідження складових макро- та мікросередовища, скільки в контексті здатності бачити глобальні тенденції трансформації середовища, напрями розвитку його складових та потенційну картину майбутнього. Розвиток соціально-економічних систем є складним процесом як з огляду на якість їх складових, так і з огляду на кількість і взаємозв’язки та взаємовплив між ними. Наприклад, етапи трансформації технологічного підґрунтя виробництва в свою чергу впливають на характер економічних зв’язків між агентами ринку, визначаючи ключові ресурси для виробництва та технологічні можливості щодо їх переробки, транспортування, комунікацій. Таким чином, визначаючі ключові сектори економіки, які є локомотивами всієї системи. Ключові сектори, характер їх роботи та навички, необхідні для їх запуску і підтримання, визначають вимоги до освіти та особистих якостей робочої сили, а також характеру людської праці – інтелектуальної чи ні. Якщо взяти інші складові економічної системи – вони відрізняються таким же складним перебігом трансформації і також зачіпають багато суміжних областей, формуючи прямі та опосередковані зв’язки, які можуть реалізуватись впродовж довгого часу, таким чином, що результати маркетингової діяльності в такому середовищі рознесені у часі із безпосереднім маркетинговим впливом і можуть спотворюватись в процесі виконання. Саме томі для маркетолога дуже важливо розуміти, на які складові середовища звертати уваги, і яким чином вони можуть вплинути на реалізацію маркетингової мети.

Цифровий маркетинг відіграє ключову роль у формуванні стратегій розвитку компаній у сучасному бізнес-середовищі. Глобальні витрати на цифровий маркетинг у 2021 році досягли 455 мільярдів доларів США, а до 2025 року прогнозуються на рівні 645 мільярдів доларів. В останні роки відбулися значні зміни завдяки впровадженню штучного інтелекту (ШІ) та машинного навчання, причому 72% керівників бізнесу вважають ШІ перевагою для свого бізнесу. Інфлюенсер-маркетинг продовжує зростати, досягнувши ринкової вартості 13.8 мільярдів доларів у 2021 році, з прогнозом до 15 мільярдів доларів у 2024 році. Персоналізація контенту стає все більш важливою, оскільки 80% споживачів схильні купувати від брендів, що пропонують персоналізований досвід. Проте, розвиток цифрового маркетингу супроводжується викликами щодо конфіденційності даних, дотримання регуляторних норм та інформаційного перенавантаження споживачів. Впровадження регуляцій, таких як GDPR, ставить перед компаніями завдання забезпечення прозорих практик збору даних та захисту прав користувачів. Ці фактори підкреслюють необхідність адаптації та розробки інноваційних підходів для підтримання конкурентоспроможності в умовах швидко змінюваного ринку.