Search

The article analyzes double taxation agreements and reveals a number of shortcomings that actually contribute to income shifting. The main shortcomings of the agreements are the application of the principle of residency and the definition of a special mechanism for the payment of passive income. The term "resident" does not have a precise and specific definition. Individuals and legal entities can be residents of many countries at the same time, and identifying a resident's affiliation to a specific country has a high corruption potential. And the determination of the jurisdiction of the enterprise is also carried out according to the concept of "being managed by a resident". In the age of digital technology and the Internet, almost any place on planet Earth can be considered a place of control. Therefore, these concepts should be first and foremost specified in the legislation of Ukraine and applied in all concluded agreements on the avoidance of double taxation. In particular, it is necessary to determine whether the enterprise belongs to the jurisdiction of the state in whose territory it is located (it also applies to subsidiaries with the status of a legal entity). And income taxation is carried out according to the principle of source - income is taxed where the enterprise is actually located, the added value is produced, the salary is paid and the profit is received. The concept of "resident" of the country should be replaced by the more specific concept of citizen. When taxing royalties, a distinction should be made between industrial property and copyright. Industrial property is taxed at the place of its use for obtaining income and is paid from the profit that remains after the payment of taxes, contributions and fees provided for by the legislation of the country of the source of income. The fee for the use of the copyright is paid as a reward. The proposed definitions should be used in all double taxation treaties, although the author sees no need to retain these treaties. Therefore, it is possible to propose to denounce all current agreements of Ukraine on the avoidance of double taxation. [ABSTRACT FROM AUTHOR]

In modern times, economic security stands as one of the primary strategic objectives for any state. However, achieving economic security is unattainable without the stable operation of enterprises. Amidst a constantly evolving external environment, the economic security of enterprises becomes a prerequisite for their survival. To this end, evaluating the financial indicators of enterprises and identifying areas for improvement are imperative. The state of an enterprise’s financial indicators is traditionally regarded as the primary factor ensuring its economic security, as these indicators reflect the ultimate outcome of its operations. To analyze the financial indicators of an enterprise effectively, it is essential to establish evaluation criteria and parameters. The significance of accurately defining criteria for evaluating the financial indicators of a company primarily stems from the necessity to ensure its security and formulate and execute effective management decisions. Relevance of the topic. Today, enterprises operate amidst various uncertainties such as crises, pandemics, inflationary processes, and price fluctuations observed worldwide. In such conditions, enterprises are compelled to operate efficiently, compete for market influence and income, accurately assess and enhance financial indicators, and identify, analyze, and neutralize negative effects that may threaten economic security. Conversely, enterprises should promptly analyze their financial indicators to develop a set of measures aimed at bolstering their competitive positions and enhancing the efficiency of their operations. These aspects underscore the relevance of the article’s topic. The purpose of the article is to study financial indicators, their evaluation, determination of resources for increasing profit and profitability, and the impact of those indicators on the financial activity of enterprises and economic security. Evaluating the financial indicators of enterprises aims to determine the indicators for analyzing their current financial situation and identifying areas and actions required to enhance these indicators. Additionally, it involves exploring methods to influence the economic security system of enterprises through the improvement of financial indicators. Achieving these objectives necessitates accurate assessment, forecasting, and management decisions to enhance the financial situation of the enterprise. Research methods. The article was written using theoretical-methodical approaches, systematic approach, comparative analysis, factor analysis, graphic analysis and economic-statistical methods. Scientific innovation. It is justified that evaluating the financial condition of an enterprise and assessing its economic security complement and depend on each other, being inseparably linked. Economic security can only be fully ensured in conditions of continuous financial development. It has been established that when evaluating the financial condition of the enterprise, all its economic indicators should be monitored, enabling the enterprise to swiftly and effectively adapt to changing environmental conditions. Given these considerations, the importance of closely examining, enhancing, and bolstering the financial stability of an enterprise’s financial indicators in ensuring economic security has been justified. Additionally, the authors have proposed the primary directions for improving the financial indicators of an enterprise. [ABSTRACT FROM AUTHOR]

The ultimate aims of the research are to identify, on the basis of a systematic analysis, the peculiarities of digitalization of the processes of establishing business entities in Ukraine, to structure the relevant totality of organizational and managerial actions in the context of the actual state and potential of their digitalization, to develop a methodology for quantifying the degree of digitalization in the business establishment procedure and assess the impact of its individual organizational components on the final integrated indicator of digitalization. In modern research, significant attention is directed towards the digitalization of economic activities. The article proves the importance of systematically structuring the processes involved in establishing business entities to determine the extent of their digitalization. Such an approach enables the identification of components within the business establishment process that hold promise for digital transformation, representing a crucial factor in enhancing the efficiency of both the business sector and state regulatory institutions. The article provides a comparative analysis of the digitalization processes involved in establishing businesses in the “individual entrepreneur” and “Limited Liability Company” formats. This comparison enabled the identification of specific dependencies regarding the degree of digitalization within the establishment process based on the organizational and legal structure of the business being established. Methodical approaches for quantifying the degree of digitalization in the processes of establishing business entities were proposed. The article presents a structure for the processes of establishing business entities in Ukraine, which consists of six stages. Within each stage, corresponding sets of organizational actions are outlined, distinguishing between digital and non-digital forms. The potential for transforming non-digital organizational actions into digital ones was also identified. A methodology for expert evaluation of the weighting coefficients of the importance of individual components (organizational actions) of the overall process of business establishment was proposed. Based on the application of this methodology, quantitative parameters for assessing the strength of the impact of individual organizational actions on the overall level of digitalization of the process of establishing business entities were suggested. The article also justifies the priority directions for further digitalization of the process of establishing business entities in Ukraine. The key actors in implementing these directions are both the founders of business entities and managers, as well as the relevant state bodies. The article introduces indicators of the average and marginal propensity of founders to digitalize organizational actions when establishing business entities. The indicator of the marginal propensity for digitalization is essential for evaluating the dynamics of digitalization in the processes of establishing business entities. Its utilization enables the determination of how the overall level of digitalization in the business establishment process will change due to the transformation of another “traditional” organizational action into a digital format. The article calculates the actual degree of digitalization of the processes of establishing business entities in Ukraine on the examples of “individual entrepreneur” and “Limited Liability Company”. A methodology was developed and calculations were conducted to assess the potential for its enhancement through further digitalization of a certain totality of organizational actions. [ABSTRACT FROM AUTHOR]

This article aims to present an approach for determining the most effective administrative and legal guidelines for the standardization of financial reporting in modern open socio-economic systems. It emphasizes the current state of financial reporting of these open socio-economic systems at the time of analysis and the application of the proposed approach. As the most common form of open socio-economic systems today, enterprises are taken as the basis. The method of multi-criteria decision analysis (MCDA), which encompasses various approaches to decision-making based on multiple criteria, including hierarchical analysis, was applied. In addition to its comprehensiveness, the method of pairwise comparison, which involves the use of two elements for comparison, was also applied. Experts were involved in the assessment and determination of the administrative and legal guidelines. As a result, an approach to forming key administrative and legal guidelines for the standardization of financial reporting was developed, which, unlike other similar approaches, aims to take into account external environmental factors and the changes they bring in order to try to adjust financial reporting standardization policies in complex development conditions. The practical value is revealed in the possibility of application by state bodies and structures involved in the development and establishment of financial reporting standards in Ukraine. [ABSTRACT FROM AUTHOR]

The market capitalization of an enterprise is one of the key indicators that characterize the degree of influence of financial and non-financial instruments on its volumes and dynamics. Establishing the relationship between such instruments and metrics of equity and cash flows best outlines the plane of their direct impact on stimulating market capitalization and implementing effective management measures in the context of optimizing the use of equity and cash flows. The purpose of the study is to establish how the impact of indicators of financial and non-financial instruments on equity and cash flows forms an appropriate basis for making managerial decisions to increase the market capitalization of enterprises. As a result of the study, the toolkit for increasing the market capitalization of the enterprise from the standpoint of its grouping in terms of financial and non-financial plane was clarified. It was found that among the 36 analyzed indicators of the impact on equity and cash flows of the studied machine-building enterprises in Ukraine during the period 2010-2021, the most significant are bank lending, investment and technical metals, research and development costs, foreign scientific and technical services received, production investments, work-in-progress, and accounts payable for products, goods, and services. The results were transformed into a model of ranked instruments for stimulating the market capitalization of machine-building enterprises, which demonstrates the degree and directions of the influence of indicators of financial and non-financial instruments on the dynamics of equity and cash flows, which ensures the formation of an information database for making decisions on the further use of such instruments. The structuring of the toolkit serves as the basis for forming a system of management decisions containing practical recommendations within each group of instruments aimed at optimizing market capitalization through increased equity and cash flows of the enterprise. The obtained results will be beneficial to financial analysts of enterprises in preparing databases for making financial and non-financial decisions. [ABSTRACT FROM AUTHOR]

У статті узагальнено теоретичні основи виникнення та розвитку кризових явищ в економічних системах та особливості їх прояву на макрорівні. Наголошено, що економічна криза - це складно структурована та багатофакторна система взаємозв’язків із зовнішнім середовищем, а також багатокомпонентна внутрішня структура, що й ускладнює процес її вивчення. Встановлено, що в науковій літературі переважає позиція розгляду кризи як несприятливої ситуації у розвитку окремих економічних систем, однак спостерігається наявність різних підходів до дефініції цього поняття, а також переваг її сприятливих і несприятливих характеристик. Узагальнено теоретичні засади економічної науки щодо розуміння сутності економічних криз та виділено такі підходи: класичний, раціонального поєднання ринкового саморегулювання та державного регулювання, посередницько-поведінковий. Встановлено, що кризу розглядали як чинник негативного впливу на економіку, зумовлений нестабільністю ринків, а також як процес, який вимагає оперативного реагування з метою стабілізації кризової ситуації та нейтралізації її наслідків. Привернуто увагу до такої характеристики кризи, як її тривалість, що залежить від стану зовнішнього і внутрішнього середовищ функціонування економічних систем та потребує проведення детальної ідентифікації чинників та векторів впливу. Систематизовано існуючі підходи до дефініції поняття «криза» та виділено дві основні групи, одна з яких розглядає кризу як негативне явище, а друга – як переломний період у життєвому циклі підприємства, як імпульс для подальшого розвитку, який може мати як негативні, так і позитивні наслідки. Зроблено висновок про необхідність відстеження менеджментом будь-якого підприємства середовища його функціонування з метою виявлення можливих причин виникнення криз та їх моніторингу. Обґрунтовано причини ймовірності виникнення кризи на рівні підприємства внаслідок зміни зовнішнього та внутрішнього середовищ його функціонування. Запропоновано розмежувати поняття «криза» як стан підприємства, який передбачає його дезорганізацію, та «кризовий процес» як нестабільний динамічний процес зміни значень основних параметрів його внутрішнього та зовнішнього середовищ. Авторський підхід до розгляду кризи передбачає розгляд стану підприємства в точці перелому, що визначається протиріччями між внутрішнім і зовнішнім середовищами, які за відсутності можливості їх розв’язання можуть спричинити незворотні наслідки для системи функціонування. Щодо розуміння кризового процесу, то його слід розглядати як процес, який змінює стан підприємства під впливом протиріч між внутрішнім та зовнішнім середовищами, що постійно змінює значення основних їх параметрів та має неперервний, динамічний, нестабільний, циклічний характер. Аргументовано, що кризовий процес починає виникати за умови невідповідності внутрішнього стану підприємства його макросередовищу, що може призвести до можливої його ліквідації. Обґрунтовано необхідність вивчення кризи за етапами кризового процесу, що дозволить визначити точки біфуркації, у яких підприємство стає нестійким, за періодами розвитку кризового процесу, та виділити такі види кризи: стратегічну, ліквідності, неплатоспроможності, критичну.

У даній статті розглядається питання визначення управлінського консалтингу. За мету обрано комплексний огляд визначень різними науковцями, спільних рис між визначеннями та відмінностей, критичний аналіз наукових підходів до цієї дефініції, формування авторського тлумачення управлінського консалтингу на основі аналізу історії ринку консалтингових послуг. При проведенні дослідження використано загальнонаукові методи групування, узагальнення, порівняння, аналізу та синтезу тощо. На основі аналізу існуючих дефініцій автор пропонує власне визначення, яке є достатньо широким, щоб охоплювати весь спектр діяльності управлінського консалтингу, і в той же час достатньо конкретним, щоб бути зрозумілим і практичним, що сприятиме розвитку теоретичного підґрунтя управлінського консультування та усуненню термінологічних провалин. Проаналізовано роль управлінського консалтингу в сучасному світі та стверджується, що він є важливим інструментом для підвищення ефективності діяльності підприємств та організацій, дозволяє їм отримати незалежну оцінку діяльності, розробити та впровадити ефективні рішення для вирішення проблем управління. Управлінське консультування (консалтинг) - надання незалежних, об'єктивних і кваліфікованих послуг з вирішення управлінських проблем для підвищення ефективності бізнесу, охоплює широкий спектр діяльності, від стратегічного планування до впровадження нових бізнес-процесів і технологічних рішень, може бути надано в будь-якому бізнесі, незалежно від його розміру, галузі або стадії розвитку. Автор підкреслює основні характеристики управлінського консалтингу, такі як незалежність (консультанти повинні бути незалежними від організації, якій вони надають послуги), об'єктивність (консультанти повинні бути об'єктивними у своїх оцінках і рекомендаціях), професіоналізм (консультанти повинні мати необхідні знання і досвід для надання якісних послуг). А також запропоновано креативний погляд на управлінський консалтинг як компас, який допомагає підприємствам та організаціям знайти коректний шлях до успіху.

У статті розглянуто важливість маркетингу та його ролі у досягненні успіху сучасних підприємств. Наголошено на тому, що успішність підприємств обумовлена не лише правильним вибором методів реалізації їхнього потенціалу, але й глибоким розумінням ринкових можливостей, загроз, та перспективних змін. Проведений аналіз ключових теоретичних джерел та публікацій відомих вчених дозволив систематизувати та узагальнити теоретичні знання в галузі маркетингу та стратегічного управління. Для кількісної оцінки ефективності застосування стратегій та їхнього впливу на рівень конкурентоспроможності підприємств використовувався статистичний аналіз. Шляхом синтезу інформації було встановлено роль маркетингу у сучасному бізнес-середовищі та його стратегічний вплив на підприємства. Такий підхід дозволив отримати комплексне розуміння сутності та значення маркетингових стратегій у сучасній економічній практиці. Докладно розглянуті етапи електронного маркетингу, починаючи з підготовчого етапу, де збирається інформація про потенційних клієнтів та їхні потреби, і закінчуючи післяпродажним обслуговуванням. Підкреслено важливість використання цифрових технологій у маркетингу та наголошено на зміні у взаємодії з клієнтами через віртуальні засоби комунікації. Наукова новизна полягає у висвітленні актуальних тенденцій у сфері маркетингу, що включає штучний інтелект, відеорекламу, соціальні мережі, контент для людей та сторітелінг. Ці напрями визначають нові вимоги та очікування споживачів, що відображають не лише технологічний прогрес, а й створюють новітні можливості для бізнесу. Розглянуто важливість контекстної реклами, вказуючи на зростання її ефективності, підвищення конверсії та можливості для налаштування кампаній. Зазначено, що успіх електронного маркетингу вимагає комплексного підходу та використання різних інструментів від збору даних до створення привабливого контенту та активного залучення клієнтів. Розкрито важливість комплексного підходу до електронного маркетингу та використання різних інструментів для залучення клієнтів. Висвітлено виклики, з якими стикаються підприємства в сфері маркетингу, вимагаючи гнучкості та постійного вдосконалення стратегій для успішного функціонування в сучасному конкурентному середовищі.

In the article, the author analyzed the dynamics of Ukraine's foreign trade indicators for the period 2021–2023 (exports, imports, trade balance). It was established that the volume of foreign trade in Ukraine changed significantly after the beginning of 2022 due to the introduction of martial law, the breakdown of economic ties and problems with logistics at sea and on land. It was determined that the situation in the export sphere of Ukraine in 2023 is critical, it has worsened even in comparison with 2022. It is noted that the rate of reduction in the export of goods exceeds the rate of reduction in their import, which increased the negative balance indicator (especially in 2023). This situation is caused by the need to increase the volume of procurement of strategically important military goods and the corresponding support. It has been established that the state of war in Ukraine as a specific legal regime has completely changed the conditions of conducting foreign economic activity, which has led to the negative dynamics of export-import trade in goods. At the same time, trade-in services became impossible. It was noted that the legislation does not contain direct restrictions or bans on export-import, and the main measures were the embargo and the actual suspension of customs clearance of the goods of the aggressor countries. This led to the reorientation of foreign economic activity to other countries, in particular EU countries, which became more promising. The peculiarities of the strategy of the enterprise's foreign economic activity in crisis conditions are determined, in particular: a personalized approach; paying more attention to the logistics component; the complex nature of making ch anges in all business components; quick adaptation to changes in the external environment of international business; functional orientation and connections with competitive, resource, product and other types of strategies; different from existing management approaches due to the need to ensure international (global) competitiveness; formation and use of the enterprise's export potential in the long term; the obligation to ensure the survival and stability of the operation of the enterprise; conformity of th e quality of export products with international standards; a significant difference in the product range and models of export products from the domestic market; the need to change the organizational structure, take into account legislative and other restrictions on the company's entry into the market of another country, and others. [ABSTRACT FROM AUTHOR]

The article specifies that in modern conditions there is an active digitalization of socioeconomic processes, which significantly affects the activities of enterprises. It is also specified that the process of digital transformation of society, which is inherent in the fourth stage of globalization, has become one of the most expressive phenomena of this period. In this regard, there is an urgent need to measure the level of development of the digital economy and the degree of its impact on the economic security of the enterprise, which is becoming the most important both at the regional, national and global levels. The essence of the strategy for ensuring the economic security of the enterprise is determined by the degree of orientation of the enterprise’s activities to the implementation of the goals and objectives of its economic security in the context of digitalization of the economy of Ukraine. A matrix for choosing a strategy for ensuring the economic security of enterprises under the influence of digitalization is proposed, which is determined depending on the index of digital transformation of Ukraine (relevant region) and the level of economic security of enterprise by forming on two grounds using a system of horizontal and vertical coordinates that express the quantitative and qualitative characteristics of the relevant parameters. A classification of types of strategy for ensuring economic security depending on the impact of the level of digital transformation of the economy of Ukraine (one of Ukrainian regions) has been proposed, which makes it possible to search for such an option for the functioning of enterprise, which will ensure the optimal balance between the existing opportunities and the desired results, and to choose a strategy inherent in the enterprise, taking into account the level of digital transformation of the economy. A methodical approach has been proposed, which allows enterprises to choose a strategy for ensuring economic security based on its current level and the level of digitalization of the economy. The application of this approach within the framework of the internal analytics of the enterprise will allow to develop effective measures to ensure economic security in the long run. Prospects for further research in this direction are the development of a mechanism for ensuring the economic security of enterprises in the context of digitalization of the Ukrainian economy. [ABSTRACT FROM AUTHOR]

Стаття присвячена визначенню змісту та ролі ефективності діяльності підприємства у сучасних умовах господарювання. З’ясовано, що ефективність є складною та багатогранною категорією, що комплексно характеризує діяльність підприємства. Досліджені наукові підходи до визначення сутності поняття «ефективність» на підставі чого запропоновано власне розуміння досліджуваної категорії як комплексної характеристики, що відображає співвідношення між результатами діяльності та витратами або ресурсами, залученими для досягнення відповідного результату, та визначає перспективи функціонування та розвитку суб’єкта господарювання у довгостроковому періоді. Виділено характерні ознаки ефективності як економічної категорії. Визначено, що комплексний характер ефективності обумовлює її видові прояви. Запропоновано розширити існуючу класифікацію шляхом доповнення ознакою «за сферою прояву».

У статті досліджено актуальні питання удосконалення управління процесами міжнародної доставки експортних зернових вантажів морським транспортом в умовах глобальних викликів у логістичній сфері, спричинених повномасштабним вторгненням в Україну. З метою формування заходів, спрямованих на підвищення конкурентоспроможності послуг української судноплавної компанії ПрАТ «Українське Дунайське пароплавство» з перевезення зернових, здійснена порівняльна оцінка вартісних показників схем міжнародної доставки зернових вантажів із залученням іноземних судновласників та національного перевізника. Задля залучення експортних зернових вантажопотоків судноплавній компанії «Українське Дунайське пароплавство» запропоновано організувати лінії закордонного плавання, які будуть обслуговуватись компанією як оператором лінійних перевезень.

Статтю присвячено формуванню комплексного алгоритму стратегії міжнародної релокації бізнесу. Авторами виявлено ключові відмінності між внутрішньою та міжнародною релокацію, охарактеризовано ключові переваги та недоліки процесу міжнародної релокації бізнесу. Акцентовано, що використання компанією саме комплексного алгоритму при розроблені та імплементації стратегії міжнародної релокації бізнесу дозволяє оптимізувати витрати та підвищити ефективність усього процесу. Авторами запропоновано алгоритм міжнародної релокації бізнесу, який передбачає покрокову реалізацію 6 етапів: аналіз компанії та її стратегії, визначення проблем та цілей релокації, виявлення потенційних країн для релокації, оцінювання міжнародного потенціалу компанії, розроблення стратегії міжнародної релокації бізнесу, оцінювання ефективності впровадження стратегії.

У статті проаналізовано загальнотеоретичні аспекти та наукові підходи до трактування таких понять як «безпека» та «фінансова безпека». Звернуто увагу на те, що фінансова безпека складається з окремих елементів, які у своїй сукупності забезпечують повноцінне функціонування фінансової системи підприємства. Зроблено висновок, що фінансовою безпекою підприємства є такий стан фінансової системи, в якому забезпечується ефективна протидія та фінансова рівновага в умовах існуючих внутрішніх і зовнішніх загроз. Встановлено, що забезпечення фінансової безпеки підприємства здійснюється за результатами проведення попереднього виявлення, ідентифікації та оцінювання ризиків. Саме на основі результатів такого оцінювання на підприємстві здійснюється ефективна реалізація заходів фінансової безпеки, в основу якої покладено системний і комплексний підходи.

Статтю присвячено комплексному обґрунтуванню й удосконаленню концептуальних засад і методичних положень з аналізування логістичних процесів підприємства, адже такий аналіз слугує передумовою забезпечення ефективного управління логістичними процесами на підприємстві та інструментом пошуку адекватних напрямів підвищення ефективності реалізації таких процесів. Визначено атрибути (елементи) логістичного процесу підприємства. Систематизовано специфічні ознаки логістичного процесу підприємства. Виділено ключові логістичні процеси підприємства та встановлено відповідні їм основні логістичні операції. Розглянуто і систематизовано головні завдання аналізу логістичних процесів підприємства. Обґрунтовано напрями, принципи, методи, інформаційну основу, алгоритм та показники аналізу логістичних процесів підприємства.

У статті досліджуються сучасні тенденції злиття підприємств в умовах війни, зокрема на прикладі України. Розглянуто поняття злиття як один з напрямків реорганізації підприємства, а також переваги та недоліки його в умовах війни. Проаналізовано основні виклики та можливості, які виникають перед бізнесом в умовах політичної та економічної нестабільності. Визначено ключові фактори, що впливають на ринок злиттів, такі як підвищені ризики, зміни в законодавстві та потреба в адаптації бізнес-моделей. Закцентовано увагу на важливості M&A як інструменту для виживання і розвитку підприємств. Крім цього розглянуто стратегії, що дозволяють підприємствам ефективно діяти в кризових умовах, а також використати можливості для подальшого розвитку та зростання. Зазначено, що війна в Україні створює унікальні умови для ринку злиттів.

У статті визначено, що будівельна галузь займає важливу роль в українській економіці і основним важелем її розвитку є цифровізація. Мета статті полягає у визначенні стану цифровізації будівельної галузі України, та виявленні проблем і перспектив її розвитку. В межах проведеного дослідження: визначено зміст цифровізації будівництва; розглянуто заходи підтримки її розвитку урядами провідних країн світу; досліджено найбільш перспективні цифрові технології; розглянуто концепцію BIM; проаналізовано заходи та програми підтримки розвитку BIM в країнах світу; розглянуто кроки, що здійснюються Урядом України у підтримці розвитку цифровізації, зокрема будівельної галузі; виділено виклики та перешкоди цифровізації будівельної галузі; визначено бар’єри, що стримують впровадження ВІМ в Україні та чинники, що стимулюють його.

The article studies the peculiarities of the mechanism of diagnostics of the activity of an enterprise in a competitive environment. It has been determined that the subject of diagnostics can be any sphere of activity or direction of activity. It is noted that the diagnostics of enterprise activity is aimed at solving three groups of tasks: direct tasks, in which the assessment of activity is based on information; determining the permissible limits of performance indicators; studying the sensitivity of the results of the direct and inverse tasks to changes in the initial parameters. It is established that in practice, diagnostics of enterprise functioning should include identification of the status of the object of research and determination of trends in its development through a comprehensive assessment of the factors that led to this status. The principles of diagnostics of entrepreneurial activity are disclosed. The system of indicators of efficiency of diagnostics of enterprise activity is defined. It has been determined that diagnostics should be used in the continuous management of economic activity, as it allows the identification of new trends in the work of enterprises that require changes in the operational management of financial and economic activity. It is found that the diagnostic process allows for a comprehensive analysis of the enterprise's economic activity and determines the prospects for its development. The main types of risks that arise during enterprise diagnosis have been allocated. It is noted that the development of the concept of diagnostics of competitiveness of enterprises is based on the need not only to assess the strengths and weaknesses of the enterprise but also to identify various types of activities that can create synergy. It has been determined that the achievement of the enterprise's development goals during the strategy period largely depends on the correctness of the chosen strategy and the effectiveness of its implementation.

In a time of war, when businesses face extraordinary challenges and adverse economic conditions, financial recovery becomes a more important task than ever before. Military conflicts can lead to a significant decrease in production activity, an increase in the cost of resources, and an increase in business risks. In this difficult context, financial recovery becomes a key tool to ensure the survival and further development of enterprises. Targeted financial management and timely identification of problems can determine success or failure in overcoming economic difficulties. The scientific article describes the essence of the concept of «financial rehabilitation of the enterprise» and highlights the main aspects that emphasize the relevance and importance of this process. Based on statistical sources, we have researched, singled out, and characterized the factors that most often lead to the initiation of a bankruptcy case of domestic enterprises. Among such factors, the following were singled out as the most important: economic problems; loss and destruction; increase in insurance risks; market restrictions; inconsistency of the values of the main indicators of the financial condition with the normative (recommended); decrease in investment flows and capital, etc. Analyzed and presented in the form of graphical interpretations of the dynamics of the main indicators of bankruptcy (the number of enterprises against which a bankruptcy case was initiated, the number of enterprises in the process of financial recovery, the number of enterprises declared bankrupt); the dynamics of the number of enterprises relocated in connection with the state of war; the dynamics of indicators of financial stability and business activity of domestic enterprises in the conditions of war. A list of the main problems faced by domestic enterprises at the beginning of a full-scale invasion has been studied, highlighted, and characterized. Based on the conducted research, several areas of financial improvement of enterprises are proposed, for each of which a list of specific measures is proposed. In the form of a graphic interpretation, the sequence of implementation of financial improvement is presented, the obs ervance of which will contribute to its success, efficiency, and effectiveness [ABSTRACT FROM AUTHOR]

The comprehensive studies of the results of the activity of the dairy sector of animal husbandry and the milk processing industry have been carried out. Their condition and changes during the war period have been highlighted. The dynamics of the herd of cows, their productivity and milk production have been analyzed. The dairy industry suffers from a lack of raw materials, which, together with other challenges, slows down the activities of enterprises. The structure of the quality of milk received for processing from agricultural enterprises and households has been characterized. Ukrainian milk should approach European standards. The indicators of milk supply to processing enterprises, its sources and purchase prices from different categories of farms have been given. The information on the losses of enterprises due to a full-scale invasion has been summarized. The analysis of the dairy production indices has been carried out in comparison with the indicators of the industry as a whole and the production of food products, beverages and tobacco products. The main trends of import-export of dairy products have been determined, its indicators have been analyzed for individual products, in particular for cheeses of all kinds and butter. The rating of the main importers and exporters has been compiled. The share of each of them in the excessive volume of exported and imported dairy products has been calculated. Predictive assumptions and proposals regarding the further development of the dairy market have been formed. In general, the specific problems of both dairy market participants - producers of dairy raw materials and their processors – have been revealed. It has been assumed that military aggression can deepen the crisis processes in the entire agro-industrial complex and in the dairy market in particular. The results of the investigations can be used in the creation of the program documents for the development of the Ukrainian dairy market during the war period. [ABSTRACT FROM AUTHOR]

Enterprises develop and interact with the global environment. Their activities are influenced by various factors, and timely identification of the degree of their influence allows forecasting business development and reasonably choosing development strategies. The puprose of the paper is to develop a toolkit for evaluating an enterprise in a global environment for choosing a development strategy. The ability of enterprises to simultaneously achieve advantages in the domestic and international markets characterizes the expediency of using process and system approaches, as well as the use of competitive advantages. The implementation of the elements of the structural and logical model of ensuring the stable development of enterprises involves the use of methods of comparative and structural analysis, expert assessments, taxonomic method and generalization. Achieving the desired state occurs due to changes in the state of the enterprise, the causes of which are the interaction of a set of conditions of the global environment. To predict changes in the state of enterprises, it is proposed to develop methodological support for evaluating the development of business systems and using management tools in the development and implementation of strategies. The interpretation of metastate indicators allows assessing trends in business systems and developing strategies, as well as priority areas for future development. As a result of the research, a toolkit for assessing enterprise development trends was formed, which will allow business systems to gain additional benefits in the global environment and form a development strategy. The methodology for assessing the development of enterprises can be used in any industry. The paper makes a contribution to the research of the methodology for assessing the development of enterprises that can be applied to other enterprises, not only to the Kharkiv area. In the event of a change in the influence of global environmental factors, the degree of influence should be specified. The work offers an opportunity to develop further research from the point of view of strategic management, the concept of six sigma, and production optimization. [ABSTRACT FROM AUTHOR]

The main idea of this paper is the substantiation of the methodological approach to the assessment of personnel risks of enterprises based on the application of the fuzzy logic apparatus in order to identify the problems of personnel risk management and provide appropriate recommendations for their solution. The methodological basis of the study is the classic provisions and fundamental works of foreign and domestic scientists, statistical data, the results of our research into the problems of assessing personnel risks of enterprises. The methods of fuzzy set theory, comparative analysis, scientific abstraction, generalization of scientific experience of modern theoretical research, systemcomplex approach were used. The study proposed a methodological approach to assessing the level of personnel risks of an enterprise; numerical experiments were conducted on the basis of a group of construction equipment manufacturers. Analysis of the results of assessing the level of personnel risks of enterprises made it possible to identify the problems of managing personnel risks at enterprises. The proposed methodological approach to assessing the level of personnel risks of enterprises based on the apparatus of fuzzy logic allows, in contrast to existing ones, to integrate the consideration of both qualitative and quantitative indicators when assessing the level of personnel risks and personnel movement indicators and to significantly increase the efficiency of decision-making under conditions of uncertainty and reduce costs in the event of adverse situations. Using in practice a methodological approach to assessing the level of personnel risks of enterprises based on the apparatus of fuzzy logic allows us to analyze the level of personnel risk as a multi-element object that is closely related to the structured functioning of the enterprise and its capabilities; and expands the original basis for conclusions, which provides a more accurate assessment of the level of personnel risk and making a reasoned decision to reduce its level. [ABSTRACT FROM AUTHOR]

The article provides characterizations of managerial processes that ensure the economic efficiency of enterprise activity on the basis of innovative development. The importance of establishing a management system, which involves the use of progressive approaches based on modern technologies and innovative methods, is determined. It is concluded that enterprises, which pay little attention to the modernization of the management system, are unable to increase the level of economic efficiency and the pace of innovative development, and their functioning is mostly associated with the prevention of unprofitability. The system of elements of management of ensuring the economic efficiency of the enterprise on the basis of innovative development is allocated: subjects of the «upper» (owners and top management, heads of structural subdivisions) and the «lower» levels (managers of foreign economic, planning and economic, production and technological, marketing and other departments), objects (attraction and implementation of innovations and technologies, modernization of business and production and technological processes, dissemination of the ideology of business development on the basis of intellectualization, digitalization, innovation activity), functions (analysis, planning, organization, stimulation, control, regulation, monitoring, optimization, coordination), tasks (formation of investment attractiveness, ensuring competitiveness, improving liquidity, formation of economically necessary amount of resources, growth of market value, strengthening of personnel participation in profits), methods (regulatory and legal, organizational and economic, socio-psychological, complex, value-oriented), principles (systematic, comprehensive, consistent, focus on the process approach, dynamism, flexibility and adaptability, variability). [ABSTRACT FROM AUTHOR]

Complex external conditions of functioning cause increased attention to the study of theoretical foundations and practical prospects for the development of business activities of enterprises in the field of trade in Ukraine. The development of entrepreneurial activity in the field of trade should be based on a thorough understanding of the theoretical basis of the implementation of entrepreneurial activity in the field of trade and its features in Ukraine. Entrepreneurial activity is a guarantee of the further development of the country's economy, the creation of jobs and the general improvement of the population's standard of living. The article defines the main legal bases of business management. The essence, principles, subjects, objects and functions of entrepreneurial activity in Ukraine are considered. The classification of types of entrepreneurial activity in Ukraine is presented, which takes into account possible types of entrepreneurial activity and provides their characteristics for the needs of modern entrepreneurs. Traced approaches to distinguishing retail and wholesale trade. The main characteristics and functions of retail and wholesale trade are defined. Problems in the regulation of entrepreneurial activity in the sphere of trade in Ukraine are highlighted, the main ones being: insufficient support from local authorities; unfavorable conditions of bank lending, high interest on loans, complicated registration procedure; complex procedure for issuing and obtaining permits and licenses; complex reporting procedure; the presence of administrative barriers; the presence of large enterprises that create prerequisites for the development of monopolies. Prospective directions of business regulation in the sphere of trade in Ukraine are summarized. The main problems faced by trade enterprises during military operations on the territory of Ukraine have been determined, the main ones being: the reduction of the domestic market and the deterioration of consumer demand; increased risks to logistics chains and supply; reduced investment and increased economic uncertainty. The prospects for the development of the theory of entrepreneurial activity in Ukraine are summarized. [ABSTRACT FROM AUTHOR]

The article is devoted to the study of the peculiarities of the legal regulation of the management of the labor process and the possibilities of its improvement in the process of reforming the domestic labor legislation. Since today the issue of managing the labor process is of particular importance, taking into account the existing shortcomings in this area, the protracted process of reforming the labor legislation and adopting the Labor Code of Ukraine. In particular, the modern conditions of strengthening integration processes lead to the need to develop fundamentally new approaches to the management of the labor process with the awareness that the main reserve of the enterprise are employees who ensure the quality and competitiveness of production results. Especially today, when employers in the conditions of martial law have a lot of questions about reformatting relations with employees. And in order to maintain a high quality of management, they need to respond quickly and effectively to such situations. It is noted that the management of the labor process is a planned activity of the company's management aimed at organizing, regulating, motivating and controlling the work of employees, the purpose of which is to coordinate the collective efforts of the team and ensure the agreed actions of its members aimed at achieving specific planned results. Attention is drawn to the fact that at each enterprise, institution, organization, the management of the labor process has its own specificity and depends on objective and subjective factors. A conclusion was made regarding the expediency of implementing remote management of the labor process. Because the use of effective remote management tools can become effective in the process of labor management, especially with the war in the country. And therefore, in today's conditions, managers of enterprises need to master the skills of remote management of their enterprises, and in the future actively use them to achieve the tasks set before the management. Since taking into account the frequent change of the environment and the constant acceleration of the pace of life, which directly affect the enterprise, the organization of the process of remote management of the work process at the enterprise will become one of the key facto rs of successful activity in the market. [ABSTRACT FROM AUTHOR]

The article is devoted to the definition of the concept of the sustainable development policy of the enterprise and the research of the directions of legal support for the implementation of the sustainable development policy at the enterprise using local economic and l egal rulemaking. On September 25, 2015, the UN General Assembly adopted the development agenda for the period after 2015: «Transforming our world: Agenda for sustainable development until 2030», which formulated 17 sustainable development goals designed to stimulate activities in economic, social and ecological spheres of life. At the national level, the desire to implement the goals of sustainable development is enshrined in the Decree of the President of Ukraine «On the Goals of Sustainable Development of Ukraine for the Period Until 2030» dated September 30, 2019. Due to destabilizing factors such as the COVID-19 pandemic and a large-scale military invasion by an aggressor country, the urgency of implementing the Sustainable Development Goals has increased. To effectively overcome the negative impact of the above factors, it is advisable to implement the goals of sustainable development not only at the macroeconomic level, but also at the microeconomic level. It is considered that the implementation of the goals of sustainable development at the level of a separate economic entity should be carried out using local economic and legal regulation. To ensure the effectiveness of the process of implementing the goals of sustainable development, it can be implemented on the basis of an integrated enterprise policy. It was concluded that the policy of sustainable development of the enterprise is a set of measures aimed at the legal support of the development of the enterprise in the economic, ecological, and social spheres of its life activity and contribute to the sustainable development of the enterprise and the achievement of the main goal of its activity. Taking into account the complexity underlying the idea of creating an enterprise's sustainable development policy, it can be formalized in the form of a system of local acts - the main «Sustainable Development Policy Strategy» and its derivatives. The main local act can be approved by the higher management body of the business entity. Derivative local acts can be approved at a lower level - this will contribute to the formation of a legal model that will have: a rigid core, which will contain a strategy for implementing the goals of sustainable development of the enterprise; moving branches that will regulate the rapid tactical steps of the implementation of the specified process and will be promptly adjusted if necessary. [ABSTRACT FROM AUTHOR]

Modern economic conditions make the e-commerce enterprises look for the ways to remain competitive and resilient. This research explores the theoretical and methodological aspects of managing the strategic development of e-commerce enterprises. The research makes it possible to identify the relationship between the categories "development" and "strategic management", where the development of the management system has a direct effect to transition to more advanced and effective forms of functioning. Thus, formation and implementation of strategic management can be considered one of the key sources of enterprise adaptation and formation of stable and sustainable development. Therefore, managing the strategic development can be considered as the process of creating conditions for the realization of transformational potential, the implementation of purposeful management of a set of measures aimed at achieving the desired state, as well as the elimination of contradictions between the system and the external environment that restrain changes. The system of tasks and functions of strategic management of e-commerce enterprises is highlighted. It can be stated that development is based on a number of key functions, including planning, analysis, organization, coordination, control and motivation. The following approaches to the strategic management of enterprises are distinguished, in particular: systemic, situational, process, holistic, functional, complex, and resource-based; as well as their mechanism of action, advantages and disadvantages are also considered. At the same time, it is emphasized that the use of a combined approach, which combines systemic and process approaches, is the most optimal from the point of view of achieving the goals formed by the e-commerce enterprises. A conceptual model of the mechanism for managing the strategic development of e-commerce enterprises is also proposed. [ABSTRACT FROM AUTHOR]

У дослідженні аналізується стратегічна роль креативності персоналу у стимулюванні інноваційного розвитку підприємств. Виходячи з аналізу інноваційних практик розвинутих країн, автори досліджують, що інновації, які є основою економічного розвитку на мікроекономічному рівні, залежать від ефективного використання творчих ресурсів працівників. Розглядаються механізми активізації інноваційної діяльності через призму інтелектуалізації економіки та необхідності адаптації до зростаючої глобальної конкуренції. Автори досліджують наукові підходи до креативності та інноваційної культури, що підтверджується аналізом актуальних досліджень у цій області. Визначається, що основною умовою ефективного інноваційного розвитку є розвиток творчих здібностей працівників, які повинні бути інтегровані у чотири основні компоненти системи управління інноваціями: компетентність, структура, культура та стратегія. Стаття має на меті визначити ключові аспекти формування креативної стратегії, здатної підтримувати довгостроковий розвиток підприємств у умовах динамічних ринкових змін. Обгрунтовується, що підприємства можуть досягти конкурентоспроможності лише за наявності високої креативної активності та ефективного управління цим потенціалом.

У статті розглядається стратегічний підхід до управління інноваційною діяльністю підприємства в умовах швидкого технологічного прогресу та зростаючої конкуренції. За останні десятиліття парадигма успіху як окремих організацій, так і економіки в цілому зазнала значних змін. У дослідженні проаналізовано основні проблеми, з якими стикаються українські підприємства при впровадженні інновацій, зокрема наявність значних бар'єрів, що зменшують реальний вплив інновацій на їхню діяльність. Запропонована модель управління інноваційною діяльністю, що дозволяє оцінити поточний стан інноваційної зрілості підприємства та визначити шляхи розвитку для досягнення наступного рівня зрілості. Таким чином, стратегія роботи з інноваціями є ключовим елементом системи управління інноваціями, яка допомагає підприємствам визначати цілі, транслювати ці цілі всім співробітникам та формувати план реалізації інноваційних ініціатив.

Метою статті є визначення шляхів подальшого розвитку управлінського обліку на підприємствах з виробництва будівельних матеріалів. Актуальність цієї проблеми полягає в тому, що вітчизняна галузь виробництва будівельних матеріалів в останні роки, разом з усією українською промисловістю, відчуває суттєві проблеми, які носять об’єктивний та непередбачуваний характер. У статті зазначено, що в даний період часу особливу актуальність мають проблеми розробки методичних засад обліково-аналітичного забезпечення управління у вищезазначеній сфері господарювання. Система управлінського обліку повинна включати ряд взаємопов'язаних елементів, у зв’язку з чим необхідно проаналізувати організаційну структуру фірми, що склалася, і в результаті такого аналізу з'являється можливість вести управлінський облік на підприємствах з виробництва будівельних матеріалів на основі формування центрів фінансової відповідальності, які сприяють підвищенню ефективності управління витратами, дозволяють накопичувати інформацію, необхідну для ухвалення управлінських рішень.

У статті аналізуються угоди про уникнення подвійного оподаткування та виявляється низка недоліків, які фактично сприяють переміщенню доходів. Основними недоліками угод є застосування принципу резидентства та визначення особливого механізму виплати пасивного доходу. Термін «резидент» не має точного і конкретного визначення. Фізичні та юридичні особи можуть бути резидентами багатьох країн одночасно, а виявлення приналежності резидента до конкретної країни має високий корупційний потенціал. І визначення юрисдикції підприємства також здійснюється за поняттям «перебуває в управлінні резидента». В епоху цифрових технологій та Інтернету майже будь-яке місце на планеті Земля можна вважати місцем контролю. Тому ці поняття мають бути в першу чергу конкретизовані в законодавстві України та застосовуватися в усіх укладених договорах про уникнення подвійного оподаткування. Зокрема, необхідно визначити, чи належить підприємство до юрисдикції держави, на території якої воно знаходиться (стосується і дочірніх підприємств зі статусом юридичної особи). А оподаткування доходу здійснюється за принципом джерела – доходи оподатковуються там, де фактично знаходиться підприємство, виробляється додана вартість, виплачується зарплата та отримується прибуток. Поняття «резидент» країни має бути замінено більш конкретним поняттям «громадянин». При оподаткуванні роялті слід розрізняти промислову власність і авторське право. Промислова власність оподатковується за місцем її використання для отримання доходу і сплачується з прибутку, що залишається після сплати податків, внесків і зборів, передбачених законодавством країни джерела доходу. Плата за використання авторського права виплачується як винагорода. Запропоновані визначення повинні використовуватися в усіх угодах про уникнення подвійного оподаткування, хоча автор не бачить необхідності зберігати ці угоди. Тому можна запропонувати денонсувати всі чинні угоди України про уникнення подвійного оподаткування.

В статті розглядаються різні аспекти формування теоретичного підґрунтя адаптивного управління підприємством. Так, в першу чергу, проведений аналіз підходів до визначення ключового поняття, який показав неоднозначність у дослідженнях. На основі проведеного концептуально-семантичного аналізу, сформоване власне бачення трактування поняття «адаптивне управління підприємством». Для більш глибокого формування теоретичного підгрунтя було сформовано концепцію адаптивного управління підприємством, яка складається з великої кількості елементів, етапів та зон. Представлена концепція покликана пояснити процеси, які відбуваються ззовні та всередині підприємства, як воно реагує на вплив екзогенних факторів, яке місце в цьому механізмі відводиться адаптивному управлінню підприємством та як воно повертає систему д стійкого стану з якісно новими характеристиками, адекватними новому середовищу.

Статтю присвячено проблемам оновлення політики забезпечення якості трудового життя в Україні в сучасних умовах воєнного стану та в період повоєнного відновлення. Актуальність дослідження обумовлена структурним дисбалансом на ринку праці, втратою людських ресурсів через відтік кваліфікованих кадрів за межі країни, соціально-економічною кризою через третій рік війни. Метою дослідження є визначення шляхів удосконалення політики забезпечення якості трудового життя на рівні окремого підприємства та країни в цілому. В результаті дослідження систематизовано засади збереження трудового потенціалу країни та умови забезпечення якості трудового життя. Запропоновано основні напрями оновлення політики забезпечення якості трудового життя на рівні підприємства, регіону, країни.

У зв’язку із щорічним підвищенням вимог до підприємств зі сторони споживачів та інтенсифікацією конкуренції на більшості товарних ринків і ринків послуг, виникає необхідність у перегляді такого поняття, як «конкурентоспроможність підприємства». Метою даного дослідження є проведення контент-аналізу авторських підходів до розуміння сутності поняття «конкурентоспроможність підприємства», їх систематизація. При здійсненні дослідження були використані наступні методи: дедукція, контент-аналіз, порівняння, систематизація та узагальнення. Як результат, було визначено, що на сучасному етапі розвитку теорії конкурентоспроможності виділяються щонайменше вісім наукових підходів щодо тлумачення поняття «конкурентоспроможність підприємства», зокрема стратегічний, порівняльний, системний, цілісно-комплексний, комплексно-системний, інтегрований, економічний та продуктовий підходи.

Стаття присвячена розкриттю сутності поняття «логістичний сервіс», як комплексу об’єднаних послуг. Проаналізовано теоретичні підходи до визначення поняття з точки зору різних авторів; досліджено головне питання, яке вирішує логістика у процесі надання послуг споживачам - визначення оптимального співвідношення між витратами на обслуговування та досягненням ефекту від нього; визначені об’єкти логістичного сервісу; опрацьовано поняття «логістичний сервіс» як галузь наукових досліджень; досліджені основні завдання комплексного логістичного обслуговування та подальші перспективи розвитку. Доведено, що перспективними напрямками розвитку логістичного сервісу в Україні можна назвати: розвиток мультимодальних перевезень, впровадження нових технологій, розвиток логістичних парків, зростання e-commerce.

Стаття присвячена актуальним питанням управління фінансово-кредитними ризиками на підприємствах в умовах військового стану в Україні. У статті розглянуто сутність та значення процесу управління фінансово-кредитними ризиками. Проаналізовано підходи до визначення понять «управління ризиком» та «фінансово-економічні ризики». Досліджено механізм управління фінансово-кредитними ризиками. Визначено основні етапи управління ризиками, за допомогою яких підприємство стає більш резистентним до непередбачуваних обставин, особливо до фінансово-кредитних ризиків. Запропоновано основні напрямки удосконалення механізму управління ризиками для підприємства. Побудовано механізм моніторингу фінансово-кредитних ризиків підприємства, за допомогою якої суб'єкти господарської діяльності зможуть швидко реагувати на непередбачувані події.

У статті охарактеризовано сутність ціннісно-орієнтованого управління підприємством. Розроблена структурно-логічна схема зростання цінності підприємства, яка відображає взаємозв’язок між цілями зростання цінності підприємства, факторами, які забезпечують моделювання стратегічних альтернатив управління розвитком підприємства та стратегією зростання цінностей підприємства. Визначено основні етапи формування ціннісно-орієнтованого управління та особливості їх здійснення з урахуванням ключових факторів зовнішнього та внутрішнього середовища діяльності підприємства. Розроблена компонентна модель ціннісно-орієнтованого управління підприємством, особливість якої полягає в синергізації детермінантів ціннісно-орієнтованого управління на кожному етапі створення цінності підприємства з урахуванням його ресурсів, можливостей, здібностей та компетенцій.

У статті проаналізовано та визначено основні проблеми, з якими зіткнулися підприємства в сучасних умовах господарювання в Україні, спричинені воєнним впливом. Обґрунтовано потребу впровадження управлінського обліку вітчизняними суб’єктами підприємництва, зважаючи на його можливості у антикризовому управлінні та оптимізації виробничих ресурсів. Окреслено переваги застосування управлінського обліку у системи прийняття стратегічних і тактичних управлінських рішень в умовах невизначеності. Встановлено проблемні питання впровадження управлінського обліку підприємствами в Україні та запропоновано ключові кроки для їх вирішення та якісної організації системи управлінського обліку на вітчизняних підприємства. Наголошено на потребі впровадження інноваційних інформаційно-комп’ютерних технологій в систему управлінського обліку.

Представлена динамика індексу очікуваної ділової активності, який показує на погіршення ситуації із-за посилення інтенсивності бойових дій та обстрілів інфраструктурних об’єктів. Проаналізовано міжнародний історичний досвід, що може стати ключовим фактором успішного повоєнного відновлення України. Узагальнено заходи для стійкого зростання бізнесу в умовах війни (генерування та впровадження соціальних інновацій; розвиток технологій подвійного призначення та орієнтація на експортну модель зростання економіки; вдосконалення системи державної підтримки вітчизняного підприємництва й адаптувати її до європейських стандартів; подальша діджиталізація суспільства і бізнесу) та в повоєнний період (поєднання розвитку народного підприємництва з формуванням державних і приватних корпорацій; формування пакета інвестиційних проєктів із залученням коштів іноземних інвесторів; розбудова промисловості з урахуванням принципів «зеленої» економіки; розвиток мережі спеціальних економічних зон і технопарків; впровадження політики «Індустрія 5.0» із залученням провідних технологічних світових компаній).

Моделювання бізнес-процесів є ключовим елементом ефективного управління підприємством, що набуває особливої актуальності у сучасних умовах ринкової конкуренції. Це дослідження спрямоване на розкриття значущості моделювання бізнес-процесів для оптимізації управлінських рішень. Метою дослідження є визначення складових моделювання бізнес-процесів та їх вплив на ефективність управління підприємством. Дослідження базується на системному аналізі сучасних підходів моделювання бізнес-процесів і їхнього впливу на управлінські рішення. Здійснено систематизацію існуючих підходів до моделювання бізнес-процесів, узагальнено вплив на оптимізацію управлінських рішень, запропоновано рекомендації щодо впровадження моделювання бізнес-процесів у практику управління. Теоретичне значення дослідження розкриває розвиток наукових підходів до моделювання бізнес-процесів. Практичне значення дослідження охоплює можливість застосування моделювання бізнес-процесів на підприємствах для підвищення їхньої ефективності. Перспективи подальших досліджень включають розширення емпіричної бази та вивчення впливу моделювання бізнес-процесів у різних галузях.

У статті досліджуються напрями стратегічного управління витратами на сільськогосподарських підприємствах. Акцентується увага на актуальності даної теми в умовах зростання витрат на виробництво, змін у попиті та вподобаннях споживачів, а також загострення конкуренції на ринку. Визначаються основні завдання стратегічного управління витратами, до яких належать постановка чітких цілей, проведення комплексного аналізу витрат, розробка стратегії оптимізації витрат, впровадження заходів щодо зниження витрат та контроль і оцінка результатів. Підкреслюється, що впровадження ефективної системи стратегічного управління витратами може допомогти сільськогосподарським підприємствам знизити собівартість продукції, підвищити конкурентоспроможність, збільшити інвестиційну привабливість та створити стійку основу для довгострокового розвитку.

Статтю присвячено дослідженню ризиків вітчизняних підприємств в умовах воєнного стану. Визначено етапи управління ризиками діяльності суб’єктів господарювання. Охарактеризовано основні групи ризиків виробничих підприємств (фінансових, техніко-виробничих, комерційних та інших). Обгрунтовано специфіку найбільш суттєвих ризиків діяльності підприємств в контексті умов воєнного стану в Україні, а саме: ризиків припинення діяльності та втрати майна підприємства, регуляторного, кадрового, репутаційного, енергетичного ризиків, ризику взаємовідносин з контрагентами, а також групи фінансових ризиків (валютного, інфляційного, податкового, інвестиційного, кредитного, процентного та інших). Визначено сутність та етапи здійснення якісного аналізу ризиків на підприємстві. Проведено практичну апробацію якісного аналізу ризиків на прикладі ПрАТ «Оболонь» – здійснено ідентифікацію та обгрунтування ризиків, а також визначено шляхи їх мінімізації. Проаналізовано динаміку зміни фінансового стану досліджуваного підприємства воєнного періоду відносно довоєнного. Виокремлено стратегії та методи управління ризиками з метою їх нейтралізації.

У даній статті здійснена спроба розглянути підходи щодо визначення поняття «менеджменту персоналу» вітчизняними та закордонними науковцями, порівняння його із таким поняттям як «адміністрування» та «кадровий менеджмент» оскільки довгий час в системі управління персоналом існують економічні елементи, що розглядають персонал підприємства як облікову одиницю або певний трудовий ресурс. Відповідно, було приділено увагу історичному аспекту щодо виникнення та розвитку теорій менеджменту, звідки стають зрозумілими основні аспекти досягнення ефективності менеджменту персоналу підприємств. Окрему увагу в рамках статті було приділено школам менеджменту, що свого часу сформували комплекс теорій управління, основними з яких вважаються ситуаційна теорія управління, системна теорія управління, теорія організаційної культури, теорія управління людськими ресурсами та теорія управлінської культури. Так, було зроблено спробу оцінки ефективності системи менеджменту персоналу на підприємствах, проаналізовані базові шляхи розвитку управління персоналом, наведені можливі перспективні напрямки вибору пріоритетів для системи менеджменту персоналу враховуючи та порівнюючи досвіду закордонних фахівців, а саме досвід американської, японської та європейської систем управління персоналом.

Стаття присвячена актуальним питанням дослідження моделей організації креативного менеджменту підприємства в контексті управління його стратегічними змінами та розвитком. У ній проаналізовано різні теоретичні підходи, щодо визначення поняття «креативний менеджмент», що комплексно включає в себе сукупність практик, стратегій та моделей, які формують та сприяють розвитку творчого мислення, інновацій. Визначено головні завдання організації креативного менеджменту на підприємстві через формування творчо-креативних груп у контексті управління його стратегічним розвитком та змінами, оскільки організація системи креативного менеджменту потребує постійного удосконалення. Крім того, представлено основні види творчо-креативних груп, що формуються на підприємстві, та їх взаємодія із моделями організації креативного менеджменту в залежності від обраних стратегічних управлінських пріоритетів його розвитку та ймовірних змін. На підставі отриманих результатів, запропоновано оптимальні і охарактеризовано основні види моделей, що можуть бути використані для ефективної організації креативного менеджменту діяльності підприємства в контексті управління його стратегічними змінами та розвитку.

Дана стаття присвячена питанням визначення сутності та видів адаптаційних систем менеджменту підприємств. Обґрунтовано, що такі системи характеризуються гнучкістю, прогностичною здатністю, залученням аналітичних даних, ітеративністю процесу ухвалення рішень, інтегрованістю, орієнтованістю на людські ресурси, постійним навчанням, та технологічною адаптацією. Побудовано класифікацію адаптаційних систем менеджменту за змістом, характером і цільовою спрямованістю. Аргументовано, що адаптаційні системи менеджменту формуються не стихійно, а внаслідок появи певних викликів: виникнення змін у зовнішньому і внутрішньому середовищі; потреба посили гнучкість та швидкість ринкової поведінки; інноваційна активність; загострення ризиків; необхідність підвищити рівень ефективність та продуктивності; актуалізація пріоритетів сталого розвитку. Обґрунтовано, що знання різних видів адаптаційних систем сприяє підвищенню ефективності управління в організаціях, дозволяючи досягати кращих результатів і оптимізувати діяльність.

Стаття присвячена актуальним питанням аналізу управління комплексом підприємств, які входять до складу туристично-рекреаційного комплексу. Досліджено світовий досвід особливостей управління підприємствами ТРК у провідних з точки зору розвитку туризму і рекреації країнах світу. Виявлено особливості управління підприємствами ТРК з точки зору державного та недержавного управління, програм на рівні регіонів та окремих країн. Розглянута сучасна структура управління туристично-рекреаційним комплексом на рівні державного управління в Україні. Виявлено пріоритети державного регулювання управління підприємствами ТРК в Україні в умовах воєнного часу. Запропоновано найбільш оптимальну узагальнену модель управління підприємствами ТРК для ведення туристичного бізнесу в Україні, яка включає три підсистеми, які логічно пов’язані.

В статті розглядаються особливості розроблення стратегії розвитку підприємств ІТ-сфери. Окреслено заходи щодо управління стратегією розвитку підприємства ІТ-сфери, зокрема: аналізування поточних бізнес-процесів; забезпечення участі сторін в процесі розроблення програмних продуктів; розподілення ролей та цілей між персоналом; виконання плану розроблення програмного продукту; коригування та повторення стратегічного плану розвитку підприємства. Компоненти стратегічного плану підприємств ІТ-сфери в сучасних умовах включають в себе: технологічну дорожню карту; підтримку переходу від розроблення між програмними продуктами; ІТ-інвентаризацію бізнес-процесів; управління інформаційними технологіями; моніторинг та досягнення ключових показників ефективності діяльності; дотримання хронології часу та досяжність цілей і результатів. Узагальнено можливості та ризики при впровадженні стратегії розвитку підприємствами ІТ-сфери.

Стаття присвячена формуванню нових наукових рішень щодо пошуку шляхів трансформації процесів планування та управління фінансами на підприємствах України як реакції на економічні виклики у країні. Доведено, що українські підприємства потребують трансформації процесів планування та управління фінансами і внесення змін у системні елементи планової та управлінської діяльності (мета, завдання, суб’єкти, об’єкти, предмет, умови, принципи, методи). Метою статті є розкриття напрямів трансформації процесів планування та управління фінансами на підприємствах України як реакції на економічні виклики у країні. Методологія: використано комплекс загальних та спеціальних методів на емпіричному і теоретичному рівнях, таких як: метод абстрагування для визначення системних елементів планової та управлінської діяльності підприємств України, що потребують трансформації; метод літературного аналізу для дослідження наукових розробок у сфері планування та управління фінансами на підприємствах; метод порівняння для деталізації трансформації системних елементів планової та управлінської діяльності підприємств України; методи систематизації, групування і логічного узагальнення для систематизації інформації, формування висновків і наукових пропозицій статті. У статті використано системно-функціональний, історичний та системний підходи у розкритті і вирішенні проблематики пошуку напрямів трансформації процесів планування та управління фінансами на підприємствах України як реакції на економічні виклики у країні. Результати: виявлено та запропоновано напрями трансформації процесів планування та управління фінансами на підприємствах України як реакції на економічні виклики у країні з акцентом на внесення змін у системні елементи планової та управлінської діяльності (мета, завдання, суб’єкти, об’єкти, предмет, умови, принципи, методи).

Визначено умови створення та обґрунтування механізму взаємодії учасників кластерного об’єднання підприємств машинобудівної галузі. Проведено оцінювання кластерного потенціалу машинобудівної галузі Запорізької області на основі розрахунків коефіцієнтів локалізації, виробництва на одну особу та спеціалізації. За результатами оцінювання визначено умови для створення машинобудівного кластеру. Здійснено аналіз організаційної структура управління регіонального машинобудівного кластеру та вплив факторів зовнішнього середовища на діяльність кластеру. Обґрунтована організаційна структура управління кластерного об’єднання, що забезпечує активні горизонтальні зв’язки між учасниками, координацію руху ресурсів, інформації, інновацій та інших факторів виробництва між основними секторами кластеру – сектором спеціалізації, сектором фінансів та страхового забезпечення, сектором науки, розробки та впровадження інновацій, сектором постачальників, сектором спеціалізованих послуг, а також координатором кластеру. Визначено, що на функціонування кластеру значний вплив надають макроекономічні фактори зовнішнього середовища, регіональна інфраструктура, зовнішні інвестори, зовнішні постачальники, споживачі, а також органи державної влади. Запропоновано організаційно-економічний механізм взаємодії учасників кластерного об’єднання який забезпечує встановлення та координацію руху ресурсів (матеріальних і фінансових), інформації, інновацій та інших факторів виробництва між основними секторами кластеру – сектором спеціалізації (підсистема формування цінності продукту), сектором фінансів та страхового забезпечення, сектором науки, розробки та впровадження інновацій, сектором постачальників, сектором спеціалізованих послуг, а також координатором кластеру. Запропонована концепція розвитку регіонального машинобудівного кластеру у Запорізькій області дозволить підприємствам ефективно реалізувати виробничий та інноваційний потенціал, збільшити частку інноваційної продукції та значно покращити соціально-економічні показники розвитку Запорізької області.

Стаття присвячена формуванню нових наукових рішень щодо пошуку шляхів удосконалення антикризового управління на підприємствах України з врахуванням розвитку галузевих ринків на яких суб’єкти підприємництва здійснюють фінансово-господарську та операційну діяльність. Доведено, що в сучасних умовах кризового розвитку економічної системи країни важливим є розробка та запровадження на вітчизняних підприємствах антикризового управління. Метою статті є формування сукупності заходів щодо оптимізації розробки та запровадження антикризового управління підприємствами України з врахуванням особливостей галузевих ринків (ринків товарів і ресурсів) на яких суб’єкти підприємництва здійснюють фінансово-господарську та операційну діяльність. Методологія: використано комплекс загальних та спеціальних методів на емпіричному і теоретичному рівнях, таких як: метод абстрагування для формування визначень термінів «антикризове управління на підприємстві» та «галузевий ринок (ринок товарів та ресурсів)»; методи аналізу та синтезу для формування сукупності заходів щодо оптимізації розробки та запровадження антикризового управління підприємствами України; метод порівняння для деталізації заходів антикризового управління для різних груп підприємств (галузевий лідер, галузевий переслідувач/переслідувачі, галузеві послідовники, «нішеві» підприємства); методи систематизації, групування і логічного узагальнення для систематизації інформації, формування висновків і наукових пропозицій статті. У статті використано системно-функціональний, історичний та системний підходи у розкритті і вирішенні проблематики удосконалення антикризового управління на підприємствах України з врахуванням розвитку галузевих ринків (ринків товарів та ресурсів). Результати: виявлено напрями оптимізації антикризового управління на підприємствах України з врахуванням розвитку галузевих ринків на яких суб’єкти підприємництва здійснюють фінансово-господарську та операційну діяльність.