Search

It has been established that modern means of information dissemination are absolutely unlimited in size, speed and type of information broadcast, and the means of navigation "network space" provide the possibility for future teachers to access any remote source of information in order to solve the problem. Information and communication technologies contribute to the formation of important components of professional training and the achievement of strategic goals to improve the efficiency of all types of educational activities and, as a result, to improve the quality of training specialists with a new type of thinking, in accordance with the requirements of the modern information society. The main components of professional training of master’s students by means of information and communication technologies have been analyzed. It has been proved that the main purpose of information and communication technologies is to promote the effective teaching, bring more efficiency in educational process, enhance students’ cognitive abilities, increase motivation in learners to study, and develop the ability to make rational decisions in solving problems. The article reveals the peculiarities of master’s studying with the possibilities of modern information and communication technologies. The information environment is rapidly improving that allows master’s to form the information flow according to their interests in the field of informatisation. In the process of mastering the educational material, the formation of the motivational sphere of master's students is carried out through their attention not only to the importance of the educational component, but also through their professional activity in this specialty. However, in order to increase the efficiency of the educational process, modern information and communication technologies must be used as a complete independent product. It has been found out that the systematic and contextual use of information and communication technologies in the professional training of master’s students advances the professional knowledge and skills acquisition, as well as develops their practical skills and adds creativity to their learning and work. Therefore, the effectiveness of the use of information and communication technologies tools in the educational process depends on the success of solving methodological problems related to the information content and the way of using automated learning systems. The results of the research indicate that modern students show considerable interest in educational information and communication technologies. It means that the rejection of directive teaching style promotes students’ independence and provides favourable opportunities for free choice of educational components and style of learning., Встановлено, що сучасні засоби передавання інформації практично не мають обмежень за обсягом, швидкістю й видом транслювання інформації, а засоби навігації «мережевий простір» забезпечують можливість звернення магістрантів до будь-якого віддаленого джерела інформації з метою розв’язання поставленого проблемного завдання. Саме інформаційно-комунікаційні технології (ІКТ) сприяють формуванню важливих складових професійної підготовки та досягнення стратегічних цілей підвищення ефективності всіх видів освітньої діяльності. Доведено, що основне призначення засобів ІКТ полягає в тому, щоб сприяти ефективному проведенню занять іі раціональному використанню освітнього процесу й формуванню у магістрантів пізнавальних здібностей, посиленню мотивації до навчання, формуванню вміння приймати оптимальні рішення під час розв’язання проблемних завдань. У процесі опанування навчальним матеріалом формування мотиваційної сфери магістрантів здійснюється через їх уваги не тільки на значимість освітнього компонента, а й через їх професійну діяльність за спеціальністю. Але для підвищення ефективності освітнього процесу сучасні ІКТ необхідно використовувати як цілісний самостійний продукт. Розкрито особливості вивчення магістрантами можливостей сучасних ІКТ, які зумовлені передусім тим, що інформаційне середовище, стрімко вдосконалюється й дає змогу формувати інформаційний потік відповідно до їх інтересів у сфері інформатизації. З’ясовано, що сучасні магістранти проявляють значний інтерес до навчання засобами ІКТ, тож відмова від директивного навчання передбачає надання їм більшої самостійності і можливостей вільного вибору освітніх компонентів.

The article analyzes the essence of the concepts "independent work", "self-education", "independence" and their relationship and interdependence. The types of independent work in the process of educational and extracurricular activities are characterized. Approaches to their classification according to various criteria are presented. The organization of independent work in institutions of higher education is characterized, including its purpose, content, forms, methods, and conditions of effectiveness, which are determined. The higher school is gradually but steadily moving from the transfer of information to the management of educational and cognitive activities, the formation of the abilities and skills of independent work in the students of higher education. According to the Regulation on the Organization of the Educational Process in Higher Education Institutions, the independent work of students of higher education is the main means of mastering educational material in the time that is free from compulsory educational classes. The study time allocated for the independent work of higher education seekers is regulated by the curriculum and must be no less than 1/3 and no more than 2/3 of the total study time of students devoted to the study of specific disciplines. The conditions-factors of the effectiveness of the organization of independent work of higher education seekers have been determined. They include: organizational (time management, educational literature and corresponding facilities); methodical (planning, teaching methods of acquiring information and managing the independent work); psychological and pedagogical (taking into account the individual psychological qualities and properties of the higher education seekers); information-technology (the degree of accessibility of new information systems, the level of computer literacy); organization of control and assessment (observance of systematicity and phasing in the organization and conduct of independent work). The results of a study among higher education applicants regarding the effectiveness of organizing independent work in universities are highlighted., У статті проаналізовано сутність понять "самостійна робота", "самоосвіта", "самостійність" та їх взаємозв’язок і взаємозумовленість. Охарактеризовані види самостійної роботи у процесі навчальної та позааудиторної діяльності. Подано підходи до їх класифікації за різними критеріями. Схарактеризовано організацію самостійної роботи в закладах вищої освіти, визначено їх мета, зміст, форми, методи та умови ефективності. Вища школа поступово, але неухильно переходить від передачі інформації до управління навчально-пізнавальною діяльністю, формуванню у здобувачів вищої освіти умінь і навичок самостійної роботи. Відповідно до Положення про організацію навчального процесу у закладах вищої освіти, самостійна робота здобувачів вищої освіти є основним засобом оволодіння навчальним матеріалом у вільний від обов’язкових навчальних занять. Навчальний час, відведений для самостійної роботи здобувачів вищої освіти, регламентується навчальним планом і повинен становить не менше 1/3 та не більше 2/3 загального обсягу навчального часу здобувачів, відведеного на вивчення конкретних дисциплін. Визначено умови-фактори ефективності організації самостійної роботи здобувачів у закладі вищої освіти. До них віднесено: організаційні (бюджет часу, навчальна література та навчально-лабораторна база); методичні (планування, навчання методам оволодіння інформацією й управління самостійною роботою здобувачів); психолого-педагогічні (врахування індивідуальних психологічних якостей і властивостей здобувачів); інформаційно-технологічні (ступінь доступності здобувачів до нових інформаційних систем, рівень їх комп'ютерної грамотності); організації контролю (дотримання системності та етапності в організації та проведенні самостійної роботи). Висвітлено результати дослідження серед здобувачів вищої освіти щодо ефективності організації самостійної роботи у вишах.

Cognitive independence is considered as a basis for the independent competence formation of future foreign language teachers. It is determined that the dominant needs of future foreign language teachers in the process of self-educational competence formation are the cognitive need, which determines their attitude to the educational process in higher education. It is proved that the basis for the formation of self-educational competence is the development of cognitive independence of future foreign language teachers, their research activities, and the desire for creative cognition. The need to use in the process of professional training of future teachers of foreign languages creative tasks put forward hypotheses and independent non-standard solutions. Self-educational competence defined as an integrative quality of personality, which characterizes its ability to the systematic self-organized cognitive activity aimed at continuous self-development of professional and cultural qualities and self-improvement. The high level of self-educational competence indicates the ability to plan their work, find appropriate and meaningful sources of information, the ability to compare facts, events, analyze, summarize, assess the problems studied, based on foreign language material, and the ability to compare with their own teaching experience; in the ability to independently prepare a creative task, author's project, etc. The basis of cognitive independence of future teachers of foreign languages is the need for self-determination of the individual as the need to understand themselves as part of the semantic system of general ideas about the world and determine the meaning of their existence in it. In this sense, one's life plan becomes an understanding of the future, and self-determination becomes a necessary component of the self-educational competence of future foreign language teachers., Розглядається пізнавальна самостійність як підґрунтя формування самостійної компетентності майбутніх учителів іноземних мов. Визначено, що домінантними потребами майбутніх учителів іноземних мов у процесі формування самоосвітньої компетентності полягає пізнавальна потреба, що визначає їхнє ставлення до освітнього процесу у закладі вищої освіти. Було визначено самоосвітню компетентність як інтеграційну якість особистості, що характеризує її здатність до систематичної самостійно організованої пізнавальної діяльності, спрямованої на неперервний саморозвиток професійних і загальнокультурних якостей і самовдосконалення. Доведено, що підґрунтям формування самоосвітньої компетентності є розвиток пізнавальної самостійності майбутніх учителів іноземних мов, їхньої дослідницької діяльності та прагнення до творчого пізнання. Звідси постає потреба використовувати у процесі фахової підготовки майбутніх учителів іноземних мов творчі завдання, що вимагають від них самостійного висунення гіпотез і самостійного нестандартного вирішення.

The article examines the introduction of independent physical exercises into the lifestyle of students and the expediency of their implementation in the conditions of distance learning. The importance of various forms of independent classes during the period of study at the educational institution and their positive impact on the physical fitness of students is revealed. The obtained conclusions can be successfully used to improve the educational process. Physical education at NTU "KhPI" is considered as a means of social formation of a future specialist, as a process of active improvement of individual, personal and professional qualities of students, their physical self-improvement., У статті розглянуто впровадження в спосіб життя студентів самостійних фізичних вправ та доцільність їх виконання в умовах дистанційного навчання. Розкрито значення різноманітних форм самостійних занять в період навчання у навчальному закладі та їх позитивний вплив на фізичну підготовленість студентів. Набуті висновки можуть бути успішно використані для удосконалення навчально-виховного процесу. Фізичне виховання в НТУ «ХПІ» розглядається як засіб соціального становлення майбутнього фахівця, як процес активного вдосконалення індивідуальних, особистих та професійних якостей студентів, їх фізичного самовдосконалення.

The article is devoted to the study of the problem of working with gifted students studying in ordinary, multilevel teams of general secondary education institutions. The example of graphical problems in physics, which involves many stages in the solution, shows the possible ways to use them in lessons when organizing training at a high level of complexity., Стаття присвячена дослідженню проблеми роботи зі здібними учнями, що навчаються у звичайних, різнорівневих колективах закладів загальної середньої освіти. На прикладі графічних задач з фізики, що передбачають багато етапів у розв’язку, показано можливі шляхи їх використання на уроках під час організації навчання на високому рівні складності.

У статті розглянуто соціальну активність, що виступає умовою самовизначення особистості в суспільстві і свідомій регуляції поведінки; проявляється в різних сферах життєдіяльності людини: трудовій, громадсько-політичній, освітньо-дозвіллєвій, соціально-побутовій. Вона реалізується в різних формах не лише як індивідуальна, а й як групова чи колективна, спрямована на реалізацію можливостей та потенціалу тих чи інших соціальних груп. Соціальну активність можна розглядати як творчий, продуктивний, чи нетворчий, репродуктивний процес, оскільки вона виявляється у творчості, вольових актах, спілкуванні. Інтегральна характеристика соціальної активності відображає активну життєву позицію людини, що проявляється в її принциповості, обстоюванні власних позицій, поглядів при вирішенні соціальних питань; здатності людини вносити соціально значущі зміни у життєдіяльність, досвід, матеріальну і духовну культуру. Саме від активної життєвої позиції особистості залежить здатність людини робити соціально значимі перетворення в суспільному розвитку. За допомогою методики незакінчених речень було з’ясовано знання щодо сутності таких соціально значущих якостей, як соціальна відповідальність, соціальна активність, толерантність, солідарність у молодших школярів. Отже, мета статті полягає у теоретичному обґрунтуванні ключових понять «соціальна активність», «соціальна взаємодія» та експериментальній перевірці соціально значущих якостей, як соціальна відповідальність, соціальна активність, толерантність, солідарність у молодших школярів. У статті використані методи: аналіз, систематизація й узагальнення наукової літератури з метою з’ясування стану розробленості досліджуваної проблеми та уточнення понятійного апарату, метод незакінчених речень застосовувався для збору емпіричного матеріалу. Отже, залишається не розробленою концепція виховання соціальної активності молодших школярів у позаурочній діяльності. Перспективним вважаємо вивчення взаємозв’язку навчально-виховної та позаурочної діяльності у вихованні соціальної активності учнів молодших класів.

The article determines the role and usefulness of activation of cognitive activity in the study of biology in secondary high school. The value of the activation of cognitive activity is that by means of its forms and methods it is possible to effectively solve a number of issues that are difficult to obtain in traditional learning: to form not only cognitive, but also professional motivations and interests, to bring up the systematic thinking of a specialist and to teach collective intellectual and practical work, to develop social skills of interaction and communication, individual and joint decision-making, to cultivate a responsible attitude to business, social values and attitudes as the collective, and society in general. Substantiation of cognitive activity is a conscious, purposeful implementation of mental or physical work necessary for mastering the knowledge, abilities and skills; uncovered ways to intensify cognitive activities at lessons of biology used in pedagogical practice. Having noted that the diversity of forms, methods, means of training, selection of their combinations in different situations stimulate activity and independence. Basic ways to intensify cognitive activities which are used by teachers are called as teacher’s ability to rely on the interests of the students and at the same time to shape the effective motives, among which educational interests and professional inclinations act first. Increasing students’ activity is a truth gained through their own effort and has a tremendous cognitive value. Hence, the conclusion is that the success of learning is determined by the attitude of students to learning, their desire for knowledge, the conscious and independent mastery of knowledge, skills and abilities., У статті визначено роль та доцільність активізації пізнавальної діяльності при вивченні біології в загальноосвітній середній школі. Значення активізації пізнавальної діяльності полягає у тому, що за допомогою її форм, методів можна досить ефективно вирішувати цілий ряд питань, які важко досягаються в традиційному навчанні: формувати не тільки пізнавальні, а й професійні мотиви та інтереси, виховувати системне мислення фахівця та вчити колективної розумової і практичної роботи, формувати соціальні уміння і навички взаємодії і спілкування, індивідуального і спільного прийняття рішень, виховувати відповідальне ставлення до справи, соціальних цінностей і установок як колективу, так і суспільства в цілому.

The scientific article reveals the essence and structure of independent creative activity of students. It was found that the independent activity of students is a priori creative, because it contains both the results (specific ideas, projects, products, etc.) and the process itself, which activates forms and develops an integral quality of personality – creative independence. Independent creative activity of students includes various types of activity: leading, individual, joint, educational, scientific, entertaining, etc. The structure of independent creative activity means internal orderliness, coherence of interaction of its separate elements which are in close interrelation and define ability of the student to effective realization of creative process. The structure of independent creative activity consists of the following elements: scientific-cognitive knowledge, cognitive-independent readiness, creative cognitive thinking, and creative independent cognitive activity (skill). It is established that for the realization of independent creative activity of students it is necessary to ensure the direction of its interconnected components (knowledge, types of creativity, creative thinking, and skills of creative independent work) at the main stages of the creative process. Each stage is characterized by certain dominant components of independent creative activity of students: 1) to understand the problem and the emergence of interest in it requires knowledge, incentives, motivation; 2) actualization of knowledge and their mental processing depend on the type of abilities of students, their existing knowledge and skills of creative independent work; 3) creative independent work involves the need to take into account the type of thinking, the level of formation of practical skills and so on., У статті розкривається сутність і структура самостійної творчої діяльності студентів. З’ясовано, що самостійна діяльність студентів є апріорі творчою, адже містить як результати (конкретні ідеї, проєкти, продукти тощо), так і сам процес, в якому активізується, формується і розвивається інтегральна якість особистості – творча самостійність. Самостійна творча діяльність студентів включає в себе різні види діяльності: провідну, індивідуальну, спільну, навчальну, наукову, розважальну та ін. Структуру самостійної творчої діяльності складають такі елементи: науково-пізнавальні знання, пізнавально-самостійна готовність, творче пізнавальне мислення, творча самостійна пізнавальна діяльність (уміння).

У дослідженні нaведено теоретичне обґрунтувaння й аналіз методик формування вольових якостей у студентів ЗВО неспортивного профілю, а саме визначення педaгогічних умов, форм і методів формування сміливості, самоствердження, самостійності у процесі зaнять тенісом. Здійснено аналіз висвітлення у психолого-педaгогічній літерaтурі проблеми формування вольових якостей студентської молоді, для якої спорт не є фаховим предметом вивчення. Сміливість, самоствердження, самостійність визнaчено як вольові якості, зaвдяки яким студенти можуть мобілізувaти свої знaння, вміння тa сили нa подолання труднощів та перешкод, які виникaють у їхній діяльності під чaс досягнення постaвлених цілей. Встановлено, що проблема формування вольових якостей студентів є однією з найбільш актуальних, оскільки вольові якості відіграють велику роль у розвитку особистості, а заняття спортом та засоби фізичної культури є ефективними у вирішення цієї проблеми. Прояв вольових якостей знaчною мірою зaлежить від впевненості студентів у своїх силах, їх мотивaції та вміння докладати вольових зусиль. The upbringing of volitional qualities by means of tennis among the students of non-sports profile universities. The study provides a theoretical substantiation and analysis of methods for the formation of volitional qualities among students of non-sporting profile universities, namely, the definition of pedagogical conditions, forms and methods of forming boldness, self-affirmation and independence when playing tennis. The analysis of the psychological and pedagogical literature sources on the problem of formation of volitional qualities of student youth, who are not in studying professional sports has been carried out. Boldness, self-affirmation and independence are defined as volitional qualities that can be used by students to mobilize their knowledge, skills and strength to overcome difficulties and obstacles that arise in their activities while achieving their goals. It has been established that the problem of the formation of students' volitional qualities is one of the most urgent, since volitional qualities play an important role in the development of a personality, and physical culture lessons and its means are effective in solving this problem. The manifestation of volitional qualities largely depends on the confidence of students in their abilities, their motivation and the ability to make volitional efforts. Emphasis is made on the increase in the level of formation of volitional qualities (courage, self-affirmation, independence) is largely achieved due to the specifics of tennis. After all, in the process of playing tennis, students develop moral, volitional and physical qualities. In addition, a tennis player must master the ability to instantly switch and distribute attention, plan next steps and more. All this requires effort and constant overcoming of difficulties, as it is necessary to be able to quickly and accurately navigate and assess the game environment, make effective decisions independently and anticipate the results. In performing tactical actions by tennis players, their creative thinking, memory and imagination are realized, which contributes to development the boldness, self-affirmation and independent way of making decisions. It is also noted that one of the productive forms of development of boldness, affirmation and independence is also practicing games which include elements of tennis. This type of games is effective for upbringing students’ discipline, boldness, self-affirmation and independence.

У статті проаналізовано поняття мобільність особистості з точки зору мобільності-дії та мобільності-якості особистості. Доведено, що саме мобільність, як якість особистості є складовою мобільності-дії та може призвести до неї за сприятливих обставин. Розглянуто ознаки різних типів мобільності та виділено основні якості, які їй притаманні. До них відносимо: самостійність, активність, адаптивність, саморозвиток, креативність, комунікабельність. Наведено результати опитування, проведеного серед студентів першого та четвертого курсу НТУУ «КПІ імені Ігоря Сікорського» по виявленню їх готовності скористатися можливістю навчання та подальшого працевлаштування в іншій країні. За результатами опитування майже однакова кількість студентів 57% ( на першому курсі) та 64% (на четвертому) згодні спробувати себе в абсолютно іншому середовищі. Але для нас є цікавим той факт, що серед студентів, які категорично відмовились від пропозиції першокурсників було в 2,5 разів більше, в той час як серед студентів четвертого курсу було вдвічі більше тих, хто вагався. Нами також були проаналізовані причини, які призвели до відмови. Студентам не були надані варіанти відповідей, отже кожний писав те, що хвилювало саме його. В результаті тільки одна причина об’єднала респондентів обох курсів, а саме – «розлука з близькими». Майже чверть першокурсників не впевнені у володінні іноземними мовами і вважають мовний бар’єр нездоланною перешкодою. Третина студентів першого курсу не проти продовжити навчання за кордоном, але категорично не згодні залишитись жити і працювати в іншій країні. Аналіз відповідей студентів четвертого курсу показав, що третина вже має перспективну роботу по спеціальності у Києві і не зацікавлена в подальших переїздах. Підсумовуючи результати опитування студентів ми дійшли висновку що саме сформована мобільність, як риса особистості забезпечить створення сприятливих умов для самореалізації молодої людини. Метою подальших досліджень вбачаємо пошук умов для успішного формування мобільності у студентів університетів. The article analyzes the concept of person’s mobility in terms of mobility-action and mobility-quality of the individual. It is proved that mobility as a quality of personality is a component of mobility-action and can lead to it under favourable circumstances. The characteristics of different types of mobility are considered and its main qualities are highlighted. They are: independence, activity, adaptability, self-development, creativity, sociability. The results of a survey conducted among first- and fourth-year students of NTUU "Igor Sikorsky KPI" to identify their readiness to take the opportunity to study with further employment in another country are presented. According to the results, almost the same number of students 57% (the first year) and 64% (the fourth year) agree to try themselves in a completely different environment. But we are interested in the fact that amount of the students who refused the offer from freshmen was 2, 5 times more, while among fourth-year students there were twice as many who hesitated. We also analyzed the reasons that led to the refusal. Students were not given options, so everyone wrote his/her own reasons. As a result, only one reason united the respondents of both courses, namely "separation from relatives". Almost a quarter of freshmen consider their level of foreign languages is poor and state the language barrier as an insurmountable obstacle. One third of first-year students do not mind continuing their studies abroad, but do not agree to stay and work in another country. Analysis of the answers of fourth-year students showed that 33% of students already have promising job in Kyiv and do not need further relocations. Summing up the results of the students’ survey, we came to the conclusion that the formed mobility as a personality trait will provide favourable conditions for self-realization of young people. The purpose of further research is to find conditions for the successful formation of university students’ mobility.

У статті проаналізовано роль та методи впливу вихователів і батьків на процес виховання самостійності старшого дошкільника. Наголошено на важливості використання комплексу методів у освітньому процесі закладу дошкільної освіти. Підкреслено значимість налагодження тісного взаємозв’язку вихователів із батьками. Визначено умови та тактики поведінки батьків з дітьми для виховання в них самостійності., The role and methods of influence of educators and parents on the process of autonomy development of the senior preschooler are analyzed in the article. The importance of using a set of methods in the educational process of preschool education institution is emphasized. The importance of establishing a close relationship between educators and parents is emphasized. The conditions and tactics of behavior of parents with children for their autonomy development are determined.

У статті розглянуто дві загальні моделі мобільності: як дії та якості особистості. Існує три канали для сприйняття інформації: когнітивний, афективний (чуттєвий) та поведінковий. Показано, що мобільність як дія залежить від особистісних якостей (вроджених та набутих), сприятливого середовища та обставин. У другій моделі мобільності виділено такі компоненти: особистісний, афективний,когнітивний,поведінковий, мотиваційно-розвиваючий, комунікаційний. Доведено, що, незважаючи на великий вплив спадковості, існує багато якостей характеру особистості, які можливо змінювати і розвивати, серед них: активність, допитливість, рішучість, відповідальність, гнучкість,здатність до саморозвитку та самовдосконалення, креативність, комунікативність.Надано результати опитування, проведеного серед студентів четвертого курсу, з виявлення основних якостей характеру, які допомагають їм навчатися в університеті. Студенти не мали варіантів, це було питання з відкритою відповіддю. У результаті респондентами було вибрано п’ять основних рис: наполегливість, самоорганізованість, стресостійкість, комунікабельність, відповідальність, що свідчить про їхнє свідоме ставлення до навчання і постійну роботу над своїм удосконаленням. Виділено основні якості для формування особистісної мобільності: самостійність, креативність,комунікабельність та необхідність у постійному саморозвитку. Проаналізовано зайнятість сьогоднішнього студента технічного ЗВО. Представлено навчальний план бакалаврської програми спеціальності «Комп’ютерна інженерія» НТУУ «КПІ імені Ігоря Сікорського», який демонструє навантаження студентів по блоках, причому домінуючим, безумовно, є блок зі спеціальними дисциплінами. Отже, на гуманітарний цикл, завдяки якому можна розвивати якості особистості, необхідні для формування особистісної мобільності, відводиться дуже мало часу. У результаті такої ситуації тільки активне залучення студентів до позааудиторної роботи може значно сприяти розвитку у них особистісної мобільності. The article considers two general models of mobility: as actions and personality qualities. There are three channels for the perception of information: cognitive, affective (sensory) and behavioral. It is shown that mobility as an action depends on personal qualities (innate and acquired), favourable environment and circumstances. The second model of mobility identifies the following components: personal, affective, cognitive, behavioral, motivational and developmental, communication. It is proved that despite the great influence of heredity, there are many qualities of personality that can be changed and developed. Among them: activity, curiosity, determination, responsibility, flexibility, ability to self-development and self-improvement, creativity, communication. The results of a survey conducted among fourth-year students to identify the main qualities of character that help them study at the university are presented. The students had no options to choose, it was an open question. As a result, respondents chose five main traits: perseverance, self-organization, resilience, sociability, responsibility, which indicates their conscious attitude to studying and constant work on their improvement. The main qualities for the formation of personal mobility are identified: independence, creativity, sociability and the need for constant self-development. The curriculum of the bachelor's program in Computer Engineering of National Technical University of Ukraine “Igor Sikorsky KPI” is presented, which demonstrates the workload of students in blocks, and the dominant, of course, is the block with special disciplines. Thus, the humanitarian cycle, through which you can develop the qualities of personality necessary for the formation of personal mobility, is given very little time. As a result of this situation, only the active involvement of students in extracurricular activities can significantly contribute to the development of their personal mobility.

The article deals with the general scientific content of the concept of the self-organization of the individual and highlights its particular characteristics in the context of complex professional training of Bachelors in choreography at teacher’s training higher educational establishments. The universality and procedural nature of the phenomenon are reflected by intrinsic features of self-organization. The article traces the interaction of processes of self-organization which results in qualitative changes and transformations, appearance of new properties and features.These phenomena reflect the role of the individual as a participant or an organizer of certain processes that take place, in particular, in the learning environment. These phenomena are studied in the field of social sciences, pedagogy and psychology. The teacher’s training field dwells on the importance of the qualities necessary for a future teacher such as the ability of self-development and self-organization, search creativity and self-improvement. The self-organization in the individual’s education in the process of special training can be the basis of an individually directed program of formation and development of students by forming an individual educational space. Self-organization of student’s educational work is considered to be a complex, motivated and independent activity, aimed at maximizing the effective assimilation and creative application of relevant professional knowledge, skills and competence.The educational process of future teachers of choreographic courses requires mastering the content of the core subjects, the subjects included in the curriculum of art training of the specialists as well as the subjects of the elective part in the system of educational and vocational training. In addition, the training given in the article, involves the constant and purposeful development and improvement of the professionally necessary physical features of the young dancers acquired through regular trainings and rehearsals included in the artistic part of the curriculum.The successful training of the students in choreography in the teacher’s training higher educational establishments based on self-organization is determined by the ability to provide personal self-regulation, sustainable and purposeful learning performance, physical and mental activities. The skills of self-organization in the educational activity allow students of choreography to organize and carry out planning, draw up the curriculum, monitor and control of the educational activity on their own, as well as to determine the prospects of further development in professional and personal ways. The educational self-organization in the context of professional training of the teachers of choreography has got important functions, namely didactic, educational and managerial functions., У статті розкривається загальнонауковий зміст поняття “самоорганізація особистості” та висвітлюється його специфіка в контексті професійної підготовки бакалаврів хореографії у педагогічних ЗВО. Визначено, що самоорганізація власної навчальної діяльності може виступати основою особистісно-спрямованої програми становлення й розвитку студентів шляхом формування індивідуального навчального простору, самостійного планування та інтегрування змісту освіти, здійснення моніторингу, контролю й оцінки результативності власної навчальної діяльності, окреслення перспектив подальшого розвитку в особистісному і професійному напрямах.

The purpose of this article is to highlight results of the experimental study of the psychological conditions of development of high school students’ independence in planning of the professional prospects. The following methods of the research were used: theoretical: theoretical and methodological analysis, systematization of scientific literature of the investigated problem; empirical: testing by «Methodology for the study of the professional identity status» (A. Azbel, A. Gretsov); «Multidimensional functional diagnostics of responsibility» (V. Priadein); «The style of self-regulation of behavior» (V. Morosanova); «Diagnosis of personality self-activation» (M. Odintsova, N. Radchikova); mathematical and statistical methods for experimental data processing based on the IBM SPSS-20 program (descriptive statistics, Spearman’s correlation analysis). The results of the research. Using theoretical analysis, psychological conditions of development of high school students’ independence in planning of the professional prospects have been determined: personal activity, developed self-regulation, high level of responsibility. The research of the independence manifestation in professional prospects planning has shown that most respondents are in the process of solving the problem of choosing a profession; their ideas about the professional future are imposed from the outside and are not the result of independent choice. The research of the psychological conditions has shown that a significant number of the studied adolescents are characterized by high and average levels of personal activity. It has been established that among respondents, the awareness of behavior self-regulation in professional prospects planning is manifested mainly at an average level, that is, the need for conscious planning and programming of their behavior is not completely formed, they depend on the situation and the opinions of people around them. The majority of the respondents have shown a neutral manifestation of responsibility.Conclusions. According to the results of the study, the noted psychological conditions of development of high school students’ independence in planning of the professional prospects have been statistically proved., Мета статті – висвітлити результати експериментального вивчення психологічних умов розвитку самостійності старшокласників у плануванні професійних перспектив. Методи дослідження: теоретичні: теоретико-методологічний аналіз сучасного стану досліджуваної проблеми; систематизація й узагальнення наукової літератури з проблеми дослідження; емпіричні: тестування за такими методиками: «Методика вивчення статусів професійної ідентичності» (авт. А. Азбель, А. Грецов); «Багатовимірна функціональна діагностика відповідальності» (авт. В. Прядеїн); «Стиль саморегуляції поведінки» (авт. В. Моросанова); «Діагностка самоактивації особистості» (авт. М. Одинцова, Н. Радчикова); математико-статистичні методи обробки експериментальних даних на базі пакету статистичних програм IBM SPSS-20 (описова статистика, кoрeляцiйний aнaлiз зa критeрiєм Спiрмeнa). Результати дослідження. За допомогою теоретичного аналізу визначено психологічні умови розвитку самостійності старшокласників у плануванні професійних перспектив: особистісна активність; розвиненість саморегуляції; високий рівень відповідальності. Вивчення прояву самостійності в плануванні професійних перспектив засвідчило, що більшість досліджуваних старшокласників знаходяться у процесі осмислення і вирішення проблеми вибору професії, водночас уявлення про професійне майбутнє нав’язані ззовні та не є результатом самостійного вибору. Вивчення психологічних умов розвитку самостійності в старшому підлітковому віці показало, що для значної кількості досліджуваних підлітків характерні високий і середній рівні особистісної активності. Установлено, що в старших підлітків усвідомлення саморегуляції поведінки у плануванні професійних перспектив проявляється переважно на середньому рівні, тобто потреби в усвідомленому плануванні та програмуванні своєї поведінки не остаточно сформовані, залежні від ситуації та думки оточуючих людей. Зафіксовано нейтральність, ситуативний прояв відповідальності в переважної частки досліджуваних підлітків, що вказує на ситуативну самостійність і необхідність додаткового контролю для гарантії завершення розпочатого. Висновки. За результатами дослідження статистично доведено, що психологічними умовами розвитку самостійності старшокласників у плануванні професійних перспектив є особистісна активність, розвиненість саморегуляції, високий рівень відповідальності.

У статті розкрито особливості використання творчо-особистісного підходу до організації самостійної роботи підлітків у процесі фортепіанного навчання. Ураховані великі можливості творчо-особистісного підходу, що полягають у створенні перспектив планування підлітком цілеспрямованих способів дій, реалізації його потенційних можливостей. Виокремлена доцільність використання творчо-особистісного підходу на практичних фортепіанних заняттях із підлітками. Визначено значення самостійності в навчанні підлітків гри на фортепіано, що дозволяє синтезувати вміння учнів без сторонньої допомоги зорієнтуватися в незнайомому музичному матеріалі, скласти переконливу інтерпретацію музичного твору, віднайти ефективні шляхи роботи, необхідні прийоми та засоби втілення художнього задуму і здатність критично оцінити результати власної музично-виконавської діяльності.

У статті розглянуті основні наукові підходи до методичної підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва. Виокремлено підготовку студентів факультетів мистецтв до здійснення музично-просвітницької діяльності зі школярами в умовах загальноосвітньої школи. Розглянуто специфіку фахової підготовки майбутнього вчителя музичного мистецтва до просвітницької роботи на уроках музики та під час позакласної й позашкільної музичної діяльності з учнями. У процесі здійснення музичного просвітництва, що консолідує компетенції педагога-музиканта актуалізується значимість творчої діяльності, яка передбачає вміння розглядати будь-які явища з різних позицій, застосовувати знання з різноманітних мистецьких галузей у вирішенні конкретного завдання, тобто вміння самостійно приймати рішення й нести відповідальність за них. Основними науковими підходами до методичної підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва нами визначено: аксіологічний, праксеологічний, поліхудожньоцентричний.

У статті представлено аналіз філософської, психолого-педагогічної та методичної літератури щодо пізнавально-творчої самостійності майбутніх учителів. На основі методу аналізу, синтезу й узагальнення уточнено поняття «пізнавально- творчої самостійності майбутніх учителів», окреслено особливості формування пізнавально-творчої самостійності майбутніх учителів іноземної мови у процесі вивчення педагогічних дисциплін. Розроблено й теоретично обґрунтовано технологію формування пізнавально-творчої самостійності майбутніх учителів іноземної мови у процесі вивчення педагогічних дисциплін та етапи її реалізації. Наведено приклади та розкрито сутність форм і методів навчання, які використовуються на кожному етапі. Практичне значення дослідження полягає у використанні його результатів для оновлення змісту лекційних і практичних занять із педагогічних дисциплін. Перспективними напрямами подальших розвідок визначено обґрунтування та експериментальна перевірка педагогічних умов формування пізнавально-творчої The article reveals analysis of the philosophical, psychological, pedagogical, methodological literature on cognitive creative independence of the future foreign language teachers. The notion "cognitive creative independence of the future foreign language teachers" has been clarified on the basis of analysis and synthesis methods. The peculiarities of forming of cognitive creative independence of the future foreign language teachers in the process of mastering pedagogical courses have been outlined. The notion "pedagogical technology" has been studied and analyzed. The technology of forming of cognitive creative independence of the future foreign language teachers in the process of mastering pedagogical courses has been developed and substantiated, as well as the stages of its implementation. The developed technology of forming of cognitive creative independence of the future foreign language teachers in the process of mastering pedagogical courses has the following stages: professional, motivational, operational and reflective. The learning aids of forming of cognitive creative independence of the future foreign language teachers in the process of mastering pedagogical courses include: problem lectures, heuristic lectures, discussions, interactive research and reflective methods, projects, trainings, etc. The essence of the forms and methods of learning that are used on each stage of the technology is revealed and the examples are given. They are: unusual pedagogical tasks, reflective professional situations, role plays, creative practical tasks, heuristic discussions and lectures. The practical value of research consists in using its results to renew the content of lectures and practical sessions in pedagogical courses. The study does not cover all aspects of the problem under discussion. The further research includes substantiation and experimental verification of conditions of forming of the cognitive creative independence of the future foreign

Представлено результати вивчення психологічних властивостей та профорієнтації підлітків з аутизмом. Проаналізовано систему знань, норм і цінностей, які дають змогу в майбутньому реалізувати соціально-професійну діяльність, сформувати ціннісні орієнтації у професійному самовизначенні. Визначено, що підлітки з легким рівнем аутизму мають звичку до постійного повторення одноманітних рухів та здатні ретельно виконувати професійні обов’язки, якщо ці рухи є виконанням простої трудової дії. У більшості підлітків із легким рівнем аутизму переважає високий рівень втрати навичок конструктивної гри з використанням уяви, середній рівень самостійності, функціонального спілкування, втрати навичок соціальної включеності та реагування, прояву стереотипних висловлювань, спонтанної імітації дій, соціальної ініціативи, прогресивної пам’яті, реверсивної пам’яті, розподілу уваги та низький рівень використання тіла іншої людини для спілкування, оскільки з підлітками з аутизмом проводиться систематична корекційна робота. З’ясовано, що на вибір професії впливають різні чинники: уявлення про себе, наявність здібностей і особистісних рис, а також практичні міркування та прагнення. Процес професійної орієнтації підлітків з аутизмом передбачає змістовний (ідеї, знання, переконання) та організаційний (планування, організація заходів, контроль тощо) складники. Зроблено висновок про те, що основними групами профорієнтаційних методів є: інформаційно-довідкові, діагностичні, методи морально-емоційної підтримки та методи прийняття рішень і побудови перспектив професійного розвитку. Виявлено кореляційні взаємозв’язки між показниками «порядкова послідовність», «спонтанна імітація», «соціальна ініціатива», «стереотипні висловлювання», «якісні порушення реципрокної соціальної взаємодії», «стійкість уваги». Високий рівень порядкової послідовності перебуває у взаємозв’язку зі здатністю до спонтанної імітації та соціальною ініціативністю. Високий рівень прояву стереотипних висловлювань призводить до якісних порушень реципрокної соціальної взаємодії та зниження стійкості уваги. Запропоновано систему діагностики особливостей професійної орієнтації та супроводу підлітків з аутизмом з урахуванням сформованих у них професійно зумовлених якостей, яка забезпечує послідовність накопичення достовірної інформації про їх професійну придатність.

There were elucidated S. Trubetsky’s views on the state order, at which it is possible to introduce autonomy and academic freedoms in universities. The aforesaid principles of functioning, organization and activity of higher educational institutions are fully introduced just in a constitutional state.It was established, that S.M. Trubetsky in first turn considered the cultural mission of a university. The necessary conditions of autonomy must be a support from the society and responsibility for own activity. Autonomy is realized through independence and collegiality of professorial corporation, free staff policy, court of honor, electivity of all posts. S.M. Trubetsky supported student associations only for academic interests.It was proved, that rapprochement between teachers and students is the best way for realizing the university mission and prevention of student riots. S.M. Trubetsky introduced his propagandized principles in practice: created the student historical-philological community, organized learning excursions in different countries. In 1905 he became the first elected president of Moscow University, У дослідженні проаналізовано погляди С. М. Трубецького на автономію й академічні свободи університетів. Установлено, що тільки в правовій державі можлива самостійність вищого навчального закладу. Доведено, що лише колегіальність і самостійність професорської корпорації здатні забезпечити такі відносини зі студентами, які сприяють навчанню і зменшують імовірність участі молоді в політичних (і тому непотрібних) об’єднаннях

У дослідженні проаналізовано погляди С. М. Трубецького на автономію й академічні свободи університетів. Установлено, що тільки в правовій державі можлива самостійність вищого навчального закладу. Доведено, що лише колегіальність і самостійність професорської корпорації здатні забезпечити такі відносини зі студентами, які сприяють навчанню і зменшують імовірність участі молоді в політичних (і тому непотрібних) об’єднаннях