Toxocariasis is usually transmitted by ingesting invasive eggs from the soil, howeverrecent reports indicate that the pathogen can also be transmitted by ingesting raw meatfrom infected chicken, rabbit or lamb. Also, the infection of infants through mother's milkand transplacental is very relevant now.Objective. The aim of the study was to determine the state of clinical and laboratoryparameters in the case of Toxocara canis invasion in infants, to optimize the principlesof diagnosis and prevention of toxocariasis in infants based on the study of the epidemiological, clinical and immunological characteristics of the course of the invasion,assessment of the severity of the general condition and natural resistance of the organism.Material and methods. 38 children (24 boys and 14 girls) aged from 6 to 12 monthswere examined. During clinical and laboratory examination of children, clinical andepidemiological, biochemical, serological, immunological research methods were used.ELISA samples with an antibody titer of 1:800 and higher were considered diagnosticallypositive. In addition to the history of life and illness, much attention was paid to theepidemiological, allergic and obstetric history.Results. To analyze the frequency and nature of clinical and laboratory manifestations,their correlation with the results of serological studies, all sick children were divided into3 groups. The first group consisted of 16 children with a seropositive reaction and a scoreof 28.94±1.2 (from 24.5 to 34). The second group included 17 children with a seronegativereaction and a score of 6.91±3.1 (from 2 to 11.5). The third group consisted of 5 childrenwith a seronegative reaction and a score of 19.5±1.4 (from 15.5 to 23). An analysis ofthe results obtained and a comparative assessment of the frequency of manifestation ofthe revealed disorders in each group made it possible to establish that such clinical andlaboratory indicators as hypergammaglobulinemia, hypoalbuminemia and leukocytosiswere significantly more often (5, 8 and more times) observed in children of group 1.Anemia and enlargement of the liver were equally common in all three groups. There wereno significant differences in the frequency of manifestations in children of groups 1 and 3of such clinical and laboratory parameters as recurrent fever, increased ESR, pulmonarysyndrome, radiological signs of lung damage, abdominal syndrome, neurologicaldisorders, lymphadenopathy, eosinophilia, which were significantly less common or werenot detected in group 2 children in general. As for eosinophils in the blood, at the samefrequency, more stable and high eosinophilia was observed in children with toxocariasis(from 20 to 42%) than with food allergies (11-20%). Similar results were obtained whenevaluating clinical and laboratory parameters in points (by Glikman). In all children withtoxocariasis and food allergy, the sum of clinical and laboratory parameters exceeded 12scores and significantly differed from the results of group 2. At the same time, the sum ofpoints in children of group 1 was 28.94±3.1 (from 24.5 to 34), and in children of group3 it was 19.5±2.3 (from 19.5 to 23). As for skin manifestations, they were more commonwith food allergies than with toxocariasis.Conclusions. In infants, invasion by toxocara larvae is possible. In addition to theusual routes of infection, there is the possibility of transplacental invasion from amother infected with toxocariasis. For the timely detection of toxocariasis, infants withhypergammaglobulinemia, hypoalbuminemia, leukocytosis with persistent eosinophiliaabove 20% and a score above 20 (according to Glikman) should be examined fortoxocariasis. To clarify the diagnosis and exclude toxocariasis in both the child andmother, it is necessary to conduct serological tests for toxocariasis., Токсокароз обычно передается при проглатывании инвазионных яиц из почвы, однако последние сообщения показывают, что возбудитель также может бытьпередан при употреблении сырого мяса зараженной курицы, кролика или ягненка.Также сейчас весьма актуальным является заражение младенцев через молокоматери и трансплацентарно.Цель исследования – определить состояние клинико-лабораторных показателейпри инвазии Toxocara canis у детей грудного возраста, оптимизировать принципыдиагностики и профилактики токсокароза у младенцев на основании изученияэпидемиологических, клинических и иммунологических особенностей теченияинвазии, оценки тяжести общего состояния и естественной резистентностиорганизма.Материал и методы. Обследовано 38 детей (24 мальчика и 14 девочек) в возрастеот 6 до 12 месяцев. При клинико-лабораторном обследовании детей применялиськлинико-эпидемиологические, биохимические, серологические, иммунологическиеметоды исследования. Пробы ИФА с титром антител 1:800 и выше считалисьдиагностически положительными. Кроме анамнеза жизни и заболевания, большоевнимание уделялось эпидемиологическому, аллергическому и акушерскому анамнезу.Результаты. Для анализа частоты и характера клинико-лабораторныхпроявлений, их соотношения с результатами серологических исследований всебольные дети были разделены на три группы. Первую группу составили 16 детейс серопозитивной реакцией и суммой баллов 28,94±1,2 (от 24,5 до 34). Во вторуюгруппу вошли 17 детей с серонегативной реакцией и суммой баллов 6,91±3,1 (от2 до 11,5). Третья группа состояла из пяти детей с серонегативной реакциейи суммой баллов 19,5±1,4 (от 15,5 до 23). Анализ полученных результатов исравнительная оценка частоты проявления выявленных нарушений в каждойгруппе позволили установить, что такие клинико-лабораторные показатели,как гипергаммаглобулинемия, гипоальбуминемия и лейкоцитоз достоверно чаще(в 5, 8 и более раз) наблюдались у детей 1-й группы. Одинаково часто во всехтрех группах встречались анемия и увеличение печени. Не выявлено достоверныхразличий частоты проявления у детей 1-й и 3-й групп таких клинико-лабораторныхпоказателей, как рецидивирующая лихорадка, увеличение СОЭ, легочный синдром,рентгенологические признаки поражения легких, абдоминальный синдром,неврологические нарушения, лимфаденопатия, эозинофилия, которые встречалисьдостоверно реже или не были обнаружены вообще у детей 2-й группы. Чтокасается эозинофилов крови, то при одинаковой частоте более устойчивая ивысокая эозинофилия отмечалась у детей с токсокарозом (от 20 до 42%), чем спищевой аллергией (11-20%). Похожие результаты получены при оценке клиниколабораторных показателей в баллах по Гликману. У всех детей с токсокарозоми пищевой аллергией сумма клинико-лабораторных показателей превышала 12баллов и достоверно отличалась от результатов 2-й группы. В то же время,сумма баллов у детей 1-й группы составила 28,94±3,1 (от 24,5 до 34), а у детей 3-йгруппы она равнялась 19,5±2,3 (от 19,5 до 23). Что касается кожных проявлений,то они чаще встречались при пищевой аллергии, чем при токсокарозе.Выводы. У детей грудного возраста возможна инвазия личинками токсокар. Кромеобычных путей заражения существует возможность трансплацентарной инвазииот зараженной токсокарозом матери. Для своевременного выявления токсокарозадети грудного возраста с гипергаммаглобулинемией, гипоальбуминемией,лейкоцитозом со стойкой эозинофилией выше 20% и суммой баллов выше 20 (поГликману) должны быть обследованы на токсокароз. Для уточнения диагноза иисключения токсокароза как у ребенка, так и у матери необходимо проводитьсерологические исследования на токсокароз., Токсокароз зазвичай передається при проковтуванні інвазійних яєць із ґрунту, протеостанні повідомлення показують, що збудник також може передаватися привживанні сирого м'яса зараженої курки, кролика або ягняти. Також наразі доситьактуальним є зараження немовлят через молоко матері та трансплацентарно.Мета роботи – визначити стан клініко-лабораторних показників при інвазіїToxocara canis у дітей грудного віку, оптимізувати принципи діагностики тапрофілактики токсокарозу в немовлят на підставі вивчення епідеміологічних,клінічних та імунологічних особливостей перебігу інвазії, оцінки тяжкостізагального стану і природної резистентності організму.Матеріал і методи. Обстежено 38 дітей (24 хлопчики і 14 дівчаток) віком від6 до 12 місяців. При клініко-лабораторному обстеженні дітей застосовувалисяклініко-епідеміологічні, біохімічні, серологічні, імунологічні методи дослідження.Проби ІФА з титром антитіл 1:800 і вище вважалися діагностично позитивними.Крім анамнезу життя і захворювання, велика увага приділялася епідеміологічному,алергічному та акушерському анамнезу.Результати. З метою аналізу частоти та характеру клініко-лабораторнихпроявів, їх співвідношення з результатами серологічних досліджень всі хворібули розподілені на три групи. Першу групу склали 16 дітей із серопозитивноюреакцією і сумою балів 28,94±1,2 (від 24,5 до 34). До другої групи увійшли 17 дітейіз серонегативною реакцією і сумою балів 6,91±3,1 (від 2 до 11,5). Третя групаскладалася з п’яти дітей із серонегативною реакцією, але сумою балів 19,5±1,4(від 15,5 до 23). Аналіз отриманих результатів та порівняльна оцінка частотипрояву виявлених порушень у кожній групі дозволили встановити, що такі клініколабораторні показники, як гіпергаммаглобулінемія, гіпоальбумінемія і лейкоцитоздостовірно частіше (у 5, 8 і більше разів) спостерігалися у дітей 1-ї групи.Однаково часто у всіх трьох групах траплялися анемія і збільшення печінки. Невиявлено достовірних відмінностей частоти прояву у дітей 1-ї і 3-ї груп такихклініко-лабораторних показників, як рецидивна гарячка, ШОЕ, легеневий синдром,рентгенологічні ознаки ураження легенів, абдомінальний синдром, неврологічніпорушення, лімфаденопатія, еозинофілія, які траплялися достовірно рідше абоне були виявлені взагалі у дітей 2-ї групи. Що стосується еозинофілів у крові, топри однаковій частоті більш стійка і висока еозинофілія відзначалася у дітей ізтоксокарозом (від 20 до 42%), ніж з харчовою алергією (11-20%). Подібні результатиотримані при оцінці клініко-лабораторних показників у балах за Глікманом. У всіхдітей із токсокарозом і з харчовою алергією сума клініко-лабораторних показниківперевищувала 12 балів і достовірно відрізнялася від результатів 2-ї групи. У тойже час, сума балів у дітей 1-ї групи становила 28,94±3,1 (від 24,5 до 34), а у дітей3-ї групи вона дорівнювала 19,5±2,3 (від 19,5 до 23). Що стосується шкірнихпроявів, то вони частіше виявлялися при харчовій алергії, ніж при токсокарозі.Висновки. У дітей грудного віку можлива інвазія личинками токсокар. Крімзвичайних шляхів зараження, існує можливість трансплацентарної інвазії відзараженої токсокарозом матері. Для своєчасного виявлення токсокарозу дітигрудного віку з гіпергаммаглобулінемією, гіпоальбумінемією, лейкоцитозом зістійкою еозинофілією вище 20% і сумою балів вище 20 (за Глікманом) повиннібути обстежені на токсокароз. Для уточнення діагнозу і виключення токсокарозуяк у дитини, так і в матері необхідно проводити серологічні дослідження натоксокароз.