Search

Using the method of X-ray diffraction, the effect of shock-vibration treatment on the structural parameters and phase composition of mixtures of silicon dioxide and alpha iron oxide was studied. From these results, has been found that the shock-vibration treatment of oxides mixture leads to an increase in the coherent scattering region of crystalline α-Fe2O3. We obtained SEM images of composites before and after treatment. From the SEM images it is seen that the processing is accompanied by fragmentation of the aggregates, uniform placement of the nanoparticles between each other and the formation of new denser agglomerates. Electron-microscopic study of mixtures using TEM was performed, which showed that the treatment leads to a lay-up of particles each other with the formation of interatomic interaction between them, which is consistent with the results of ultra-soft X-ray emission spectroscopy. The electrochemical properties of LPS, with electrodes based on mixtures before and after treatment, in galvanostatic mode were investigated. It is found that the charge capacity of the LPS with the electrode based on the mixture with the maximum concentration of α-Fe2O3 after treatment is reduced by half. In addition, such LPS doesn’t have the following cycling, which is most likely to be associated with an increase inthe recombination probability of lithium ions on the surface of the electrode material due to the increase in the population of Op-electrons near the Fermi level and compaction of the nanocomposite.

Using the method of X-ray diffraction, the effect of shock-vibration treatment on the structural parameters and phase composition of mixtures of silicon dioxide and alpha iron oxide was studied. From these results, has been found that the shock-vibration treatment of oxides mixture leads to an increase in the coherent scattering region of crystalline α-Fe2O3. We obtained SEM images of composites before and after treatment. From the SEM images it is seen that the processing is accompanied by fragmentation of the aggregates, uniform placement of the nanoparticles between each other and the formation of new denser agglomerates. Electron-microscopic study of mixtures using TEM was performed, which showed that the treatment leads to a lay-up of particles each other with the formation of interatomic interaction between them, which is consistent with the results of ultra-soft X-ray emission spectroscopy. The electrochemical properties of LPS, with electrodes based on mixtures before and after treatment, in galvanostatic mode were investigated. It is found that the charge capacity of the LPS with the electrode based on the mixture with the maximum concentration of α-Fe2O3 after treatment is reduced by half. In addition, such LPS doesn’t have the following cycling, which is most likely to be associated with an increase inthe recombination probability of lithium ions on the surface of the electrode material due to the increase in the population of Op-electrons near the Fermi level and compaction of the nanocomposite., Використовуючи метод рентгеноструктурного аналізу було вивчено вплив ударно-вібраційної обробки на структурні параметри та фазовий склад сумішей діоксидів кремнію та оксиду альфа заліза. З цих результатів встановлено, що ударно-вібраційна обробка суміші оксидів приводить до зростання області когерентного розсіювання кристалічного α-Fe2O3. Отримано СЕМ зображення композитів до та після обробки. З СЕМ зображень видно, що обробка супроводжується роздробленням агрегатів, рівномірним розміщенням наночастинок один між одними та утворенням нових більш щільних агломератів. Проведено електронно-мікроскопічне дослідження сумішей за допомогою ТЕМ, якеп оказало, що обробка приводить до нашарування частинок одна на одну з утворенням міжатомної взаємодії між ним, що узгоджується з результатами ультрамякої рентгенівської емісійної спектроскопії. Проведено дослідження електрохімічних властивостей ЛДС, з електродами на основі сумішей до та післяобробки, в гальваностатичному режимі. Встановлено, що зарядова ємність ЛДС з електродом на основісуміші з максимальним вмістом α-Fe2O3 після обробки зменшується в два рази. Крім того, в такому ЛДС відсутня наступна цикльованість, що найбільш імовірно пов’язано із збільшенням рекомбінаційної імовірності іонів літію на поверхні електродного матеріалу внаслідок збільшення заселеності Op-електронів поблизу стелі валентної зони і ущільнення нанокомпозиту.

Using the methods of X-ray diffraction, transmission and scanning microscopy, the features of the initial stage of the formation of the quasicrystalline phase in thin films of Ti-Zr-Ni are studied. The films were obtained by magnetron sputtering of a target of the composition Ti₄₁Zr₃₈.₃Ni₂₀,₇ (at. %) with deposition on substrates at T = 300 K and further vacuum annealing. It was established that immediately after deposition, the films are X-ray amorphous, nanostructured. An analysis of the radial distribution functions shows that immediately after deposition, the structural state of a disordered cluster, which is topologically close to icosahedral, prevails in the near atomic medium. It is concluded that the atoms are not arranged randomly, but form a "transitional" structure with an imperfect order like three shells of the Bergman cluster stacking using icosahedrons and dodecahedrons. Such a structure is a "prepared" nucleus for the further formation of the icosahedral phase upon heating. An analysis of the annealing results suggests that the qualitative nature of the transition from the pseudo-amorphous to the quasicrystalline phase and the scale of the transformations are determined by the annealing time and temperature, as well as by the film thickness. The smaller the thickness, the more the annealing processes are inhibited. It was shown that by annealing the films of a thickness of 6 μm or more at 500 °C for more than 28 h, single-phase quasicrystalline coatings with a quasicrystallinity parameter aq of about 0.5245 nm can be obtained. Методами рентгенівської дифрактометрії, електронної мікроскопії та растрової електронної мікроскопії досліджені особливості початкової стадії формування квазікристалічної фази в тонких плівках Ti-Zr-Ni. Плівки отримували методом магнетронного розпилення мішені складу Ti₄₁Zr₃₈.₃Ni₂₀,₇ (ат. %), осадженням на підкладки при температурі Т = 300 K і подальшим вакуумним відпалом. Встановлено, що безпосередньо після осадження плівки є рентгено-аморфними, наноструктурованими. Аналіз функцій радіального розподілу для плівок в початковому стані і після годинного вакуумного відпалу дозволяє стверджувати, що вже безпосередньо після осадження в ближньому атомному оточенні переважає невпорядкований кластерний стан топологічно близький до ікосаедричного. Робиться висновок, що атоми розташовані не хаотично, а утворюють "перехідну" структуру з недосконалим порядком за типом трьох оболонок укладання кластера Бергмана з використанням ікосаедрів і додекаедрів. Така структура є "підготовленим" зародком для подальшого формування ікосаедричної фази при нагріванні. Аналіз результатів відпалів дозволяє висловити припущення, що якісний характер переходу від псевдо аморфної фази до квазікристалічної, а також масштаб змін визначаються часом і температурою відпалу, а також товщиною плівки. Чим менше товщина, тим більше загальмовані процеси відпалу. Показано, що відпалом плівок товщиною 6 мкм і більше при температурі 500 °С тривалістю понад 28 год можна отримувати однофазні квазікристалічні покриття з параметром квазікристалічності aq близько 0,5245 нм.

Актуальність. Анемічний синдром, який супроводжує розвиток патології у хворих з колоректальним раком, може стати причиною серйозних ранніх післяопераційних ускладнень. Є актуальним питання про те, як впливають заходи передопераційної підготовки на стан структур кишечника і клінічну ситуацію в цілому. Особливе значення в цій ситуації набуває корекція анемічного синдрому ще до проведення оперативного втручання за допомогою стимуляторів гемопоезу. Мета дослідження – аналіз динаміки еритропоезу і змін тканинної і клітинної ультраструктури в інтраопераційних біоптатах товстої кишки після стимуляції еритропоезу в передопераційній підготовці при хірургічному лікуванні хворих з колоректальним раком. Методи. Проведено вивчення червоного кісткового мозку і стінки товстого кишечника за допомогою трансмісійної електронної мікроскопії. Результати. Для більшості хворих з колоректальним раком характерний розвиток ознак неефективного еритропоезу з помірним уповільненням диференціювання еритробластів і затримкою виходу зрілих еритроцитів у системну циркуляцію. Стимуляція еритропоезу за допомогою епоетину призводить до підвищення функціональної активності центральних макрофагів еритропоетичних острівців червоного кісткового мозку і посилення їх міжклітинної асоціації з дозріваючими еритроїдними клітинами. Це супроводжується формуванням великої кількості повноцінних еритроцитів, збільшенням чисельної щільності клітин еритроїдного ряду і нормалізацією їх ультраструктури. Підсумок. Стимуляція еритропоезу за допомогою епоетину в передопераційному періоді обумовлює стримування ендотеліальної дисфункції за рахунок обмеження дистрофічних і деструктивних змін органел ендотеліальних клітин, стабілізації їх мембран, запобігання спазму артеріол, явищ стазу і сладжа еритроцитів. Як наслідок, явища інфільтрації, периваскулярного й інтерстиційного набряку в складі оболонок кишкової стінки виражені набагато меншою мірою, ніж у групі хворих без передопераційної активації еритропоезу., Актуальность. Анемический синдром, который сопровождает развитие патологии у больных с колоректальным раком, может стать причиной серьезных ранних послеоперационных осложнений. Является актуальным вопрос о том, как влияют мероприятия предоперационной подготовки на состояние структур кишечника и клиническую ситуацию в целом. Особое значение в этой ситуации приобретает коррекция анемического синдрома еще до проведения оперативного вмешательства с помощью стимуляторов гемопоэза. Цель исследования – анализ динамики эритропоэза и изменений тканевой и клеточной ультраструктуры в интраоперационных биоптатах толстой кишки после стимуляции эритропоэза в предоперационной подготовке при хирургическом лечении больных с колоректальным раком. Методы. Проведено изучение красного костного мозга и стенки толстого кишечника с помощью трансмиссионной электронной микроскопии. Результаты. Для большинства больных с колоректальным раком характерно развитие признаков неэффективного эритропоэза с умеренным замедлением дифференцировки эритробластов и задержкой выхода зрелых эритроцитов в системную циркуляцию. Стимуляция эритропоэза с помощью эпоэтина приводит к повышению функциональной активности центральных макрофагов эритропоэтических островков красного костного мозга и усилению их межклеточной ассоциации с созревающими эритроидными клетками. Это сопровождается формированием большого количества полноценных эритроцитов, увеличением численной плотности клеток эритроидного ряда и нормализацией их ультраструктуры. Заключение. Стимуляция эритропоэза с помощью эпоэтина в предоперационном периоде обусловливает сдерживание эндотелиальной дисфункции за счет ограничения дистрофических и деструктивных изменений органелл эндотелиальных клеток, стабилизации их мембран, предотвращения спазма артериол, явлений стаза и сладжа эритроцитов. Как следствие, явления инфильтрации, периваскулярного и интерстициального отека в составе оболочек кишечной стенки выражены гораздо в меньшей степени, чем в группе больных без предоперационной активации эритропоэза., Background. Anemic syndrome, which accompanies the development of pathology in patients with colorectal cancer, can cause serious early postoperative complications. The question of how preoperative preparation activities influence the state of the intestinal structures and the clinical situation in general is relevant. Of particular importance in this situation is the correction of anemic syndrome before surgery, using hematopoietic stimulants. Objective. The purpose of the study is to analyze the dynamics of erythropoiesis and changes in tissue and cell ultrastructure in intraoperative colon biopsy specimens after stimulation of erythropoiesis in preoperative preparation in the surgical treatment of patients with colorectal cancer. Methods. The study of red bone marrow and the wall of the large intestine using transmission electron microscopy. Results. Most patients with colorectal cancer are characterized by the development of signs of ineffective erythropoiesis with a moderate slowdown in the differentiation of erythroblasts and a delay in the release of mature erythrocytes into the systemic circulation. Stimulation of erythropoiesis with the help of epoetin leads to an increase in the functional activity of the central macrophages of the erythropoietic islets of the red bone marrow and the enhancement of their intercellular association with maturing erythroid cells. This is accompanied by the formation of a large number of full-fledged erythrocytes, an increase in the numerical density of cells of the erythroid series and the normalization of their ultrastructure. Conclusion. Stimulation of erythropoiesis with the help of epoetin in the preoperative period causes the inhibition of endothelial dysfunction due to the restriction of dystrophic and destructive changes in endothelial cell organelles, stabilization of their membranes, prevention of arteriole spasm, erythrocyte stasis and erythrocyte phenomena. As a result, the phenomena of infiltration, perivascular and interstitial edema in the composition of the membranes of the intestinal wall are much less pronounced than in the group of patients without preoperative activation of erythropoiesis.

Состояние мезотелия париетальной пластинки влагалищной оболочки яичка изучено на 10 больных гидроцеле продолжительностью заболевания от 9 месяцев до 5 лет методами световой, сканирующей и трансмиссионной электронной микроскопии. Установлено, что с увеличением продолжительности заболевания нарастает полиморфизм мезотелиоцитов. Они приобретают удлиненную и чашеобразную форму. Уменьшается показатель связанности мезотелиоцитов. Увеличивается, а затем резко уменьшается количество микроворсинок на поверхности мезотелиоцитов. Толщина мезотелиального слоя увеличивается, вместе с тем, нарастает неровность поверхности мезотелия. Отношение длины извитой поверхности мезотелия к длине условно гладкой поверхности изменяется с 1,10–1,14 до 1,88–1,92. Происходит расширение лимфатических сосудов субмезотелиального слоя. Увеличивается число стомат – «разрывов» мезотелия, через которые происходит резорбция водяночной жидкости. Впервые стоматы в париетальной пластинке влагалищной оболочки яичка человека описаны нами в 2003 г. Лимфокапилляры подходят ко дну стомат, непосредственно контактируя с водяночной жидкостью и участвуя в ее резорбции. С увеличением продолжительности заболевания форма стомат изменяется с округлой на продолговатую и неправильную, а их диаметр колеблется от 2,8 до 5,2 мкм. Появляются закрытые стоматы, утратившие связь с субмезотелиальным слоем, в месте расположения которых наблюдается резкое набухание мезотелиоцитов., Стан мезотелію парієтальної пластинки піхвової оболонки яєчка вивчено на 10 хворих гідроцеле тривалістю захворювання від 9 місяців до 5 років методами світлової, скануючої і трансмісійної електронної мікроскопії. Встановлено, що зі збільшенням тривалості захворювання зростає поліморфізм мезотеліоцитів. Вони набувають подовжену і чашеподібну форму. Зменшується показник пов’язаності мезотеліоцитів. Збільшується, а потім різко зменшується кількість мікроворсинок на поверхні мезотеліоцитів. Товщина мезотеліального шару збільшується, разом з тим, зростає нерівність поверхні мезотелію. Відношення довжини звивистої поверхні мезотелію до довжини умовно гладкої поверхні змінюється з 1,10–1,14 до 1,88–1,92. Відбувається розширення лімфатичних судин субмезотеліального шару. Збільшується число стомат – «розривів» мезотелію, через які відбувається резорбція водянкової рідини. Вперше стомати в парієтальній пластинці піхвової оболонки яєчка людини описані нами у 2003 р. Лімфокапіляри підходять до дна стомат, безпосередньо контактуючи з водянковою рідиною і беручи участь в її резорбції. Зі збільшенням тривалості захворювання форма стомат змінюється з округлої на довгасту і неправильну, а їх діаметр коливається від 2,8 до 5,2 мкм. З’являються закриті стомати, що втратили зв’язок з субмезотеліальним шаром, в місці розташування яких спостерігається різке набухання мезотеліоцитів., The mesothelium state in the parietal layer of the tunica vaginal testis was studied in 10 hydrocele patients with the help of light, scanning, and transmission electron microscopy methods. Patientsј disease duration was from 9 months to 5 years. It is determined that with the disease duration increases mesotheliocytes polymorphism grows. Mesotheliocytes acquire an elongated and cup-shaped form. Mesotheliocytes connectivity indicator decreases. At first the number of microvilli increases on the of mesotheliocytes surface and then decreases sharply. The mesothelial layer thickness increases and at the same time mesothelium surface unevenness increases too. The ratio of mesothelium unevenness length to the length of conditionally smooth surface changes from 1,10-1,14 to 1,88-1,92. The expansion of submesothelial layer lymphatic vessels takes plase. The number stomata (“ruptures” of the mesothelium through which resorption of the hydroceles fluid) increases. For the first time ever stomata in the parietal layer of the human tunica vaginal testis was described by us in 2003. The lymphocapillaries approach to stomata bottom directly contacting with hydroceles fluid and take part in its resorbtion. With the increase in disease duration the stomata form changes from round to oblong and irregular one and their diameter varies from 2.8 to 5.2 mkm. Closed stomatа appear which have lost contact with the submesothelial layer where sharp swelling of mesotheliocytes.

У статті розкрито методичні аспекти формування предметної компетентності майбутніх інженерів під час вивчення навчальної дисципліни «Загальний курс фізики». Запропоновано технологію удосконалення лабораторного практикуму з фізики з метою практичного ознайомлення майбутніх фахівців інженерних спеціальностей з прикладами використання фізичних законів та закономірностей у роботі різноманітних технічних пристроїв. Розглянуто переваги трансмісійної електронної мікроскопії (ТЕМ) над оптичною мікроскопією у дослідженні структури та фазового складу тонких плівок. Виокремлено найважливіші завдання, що вирішуються плівковим матеріалознавством – отримання плівкових матеріалів з широким спектром властивостей (електрофізичних, механічних, оптичних), розвиток методів синтезування плівкових систем з наперед заданими властивостями. Представлено методику організації і проведення лабораторної роботи з вивчення фізичних основ трансмісійної електронної мікроскопії. Використання пропонованої лабораторної роботи під час вивчення загального курсу фізики сприятиме підвищенню рівня фахової підготовки студентів інженерних спеціальностей. he article deals with the methodological aspects of the subject competence formation of future engineers during the course «General Physics». In the context of the professional training, the technology of improving the laboratory practice in Physics is proposed in order to acquaint future specialists of engineering with examples of the usage physical laws and regularities in the work of various technical devices. The work emphasizes the importance of studying the physical foundations of the formation of thin films and their use in metal working (the application of thin films to the working tool ensures its resistance); micro technology and the production of microelectronic devices (production of functional layers); optics (obtaining illuminating and reflective coatings); application of thin films as decorative and protective coating, etc. The advantages of transmission electron microscopy (TEM) over optical microscopy in the study of the structure and phase composition of thin films are considered. The most important tasks, solved by film materials science are outlined: obtaining film materials with a wide spectrum of properties (electrophysical, mechanical, optical), digline out development of methods of synthesis of film systems with predetermined properties. Two main modes of operation of the transmission electron microscope – light and dark-colored, are disclosed; the main aspects of use each of the modes are given. The main components of the transmission electron microscope and the physical foundations of its work are described. The methodics of organizing and conducting laboratory work on the study of the physical bases of transmission electron microscopy is presented. A sample of the report preparation and questions for selfexamination of students is offered. Completing the tasks outlined in the laboratory work will contribute to a deeper assimilation by students of the following topics of the general course of Physics: thermal electron emission, interaction of charged particles with electric and magnetic fields, the de Broglie wave, the Wolf-Bragg law. Introduction to the practical use of physical laws, in particular, to study of the crystalline structure of matter and examples of the application of knowledge of fundamental sciences in the design of technical devices activate the cognitive activity of students in Physics, it will contribute to raising of the level of their professional training, which, in turn, will increase the level of their professional training as future engineers

У статті розкрито методичні аспекти формування предметної компетентності майбутніх інженерів під час вивчення навчальної дисципліни «Загальний курс фізики». Запропоновано технологію удосконалення лабораторного практикуму з фізики з метою практичного ознайомлення майбутніх фахівців інженерних спеціальностей з прикладами використання фізичних законів та закономірностей у роботі різноманітних технічних пристроїв. Розглянуто переваги трансмісійної електронної мікроскопії (ТЕМ) над оптичною мікроскопією у дослідженні структури та фазового складу тонких плівок. Виокремлено найважливіші завдання, що вирішуються плівковим матеріалознавством – отримання плівкових матеріалів з широким спектром властивостей (електрофізичних, механічних, оптичних), розвиток методів синтезування плівкових систем з наперед заданими властивостями. Представлено методику організації і проведення лабораторної роботи з вивчення фізичних основ трансмісійної електронної мікроскопії. Використання пропонованої лабораторної роботи під час вивчення загального курсу фізики сприятиме підвищенню рівня фахової підготовки студентів інженерних спеціальностей. The article deals with the methodological aspects of the subject competence formation of future engineers during the course «General Physics». In the context of the professional training, the technology of improving the laboratory practice in Physics is proposed in order to acquaint future specialists of engineering with examples of the usage physical laws and regularities in the work of various technical devices. The work emphasizes the importance of studying the physical foundations of the formation of thin films and their use in metal working (the application of thin films to the working tool ensures its resistance); micro technology and the production of microelectronic devices (production of functional layers); optics (obtaining illuminating and reflective coatings); application of thin films as decorative and protective coating, etc. The advantages of transmission electron microscopy (TEM) over optical microscopy in the study of the structure and phase composition of thin films are considered. The most important tasks, solved by film materials science are outlined: obtaining film materials with a wide spectrum of properties (electrophysical, mechanical, optical), digline out development of methods of synthesis of film systems with predetermined properties. Two main modes of operation of the transmission electron microscope – light and dark-colored, are disclosed; the main aspects of use each of the modes are given. The main components of the transmission electron microscope and the physical foundations of its work are described. The methodics of organizing and conducting laboratory work on the study of the physical bases of transmission electron microscopy is presented. A sample of the report preparation and questions for selfexamination of students is offered. Completing the tasks outlined in the laboratory work will contribute to a deeper assimilation by students of the following topics of the general course of Physics: thermal electron emission, interaction of charged particles with electric and magnetic fields, the de Broglie wave, the Wolf-Bragg law. Introduction to the practical use of physical laws, in particular, to study of the crystalline structure of matter and examples of the application of knowledge of fundamental sciences in the design of technical devices activate the cognitive activity of students in Physics, it will contribute to raising of the level of their professional training, which, in turn, will increase the level of their professional training as future engineers. В статье рассматривается методика организации и проведения лабораторной работы по изучению метода трансмиссионной электронной микроскопии. Использование данной лабораторной работы при изучении курса общей физики будет способствовать повышению уровня профессиональной подготовки студентов инженерных специальностей.

Спосіб контрастування ультра тонких зрізів для трансмісійної електронної мікроскопії при проведенні експериментальних та клінічних досліджень, що включає обробку електронномікроскопічних сіточок із зразками препарату шляхом нанесення на них барвників, промивку електронномікроскопічних сіточок з наступним їх висушуванням, який відрізняється тим, що обробку електронномікроскопічних сіточок проводять в чотири етапи, для чого використовують щонайменш чотири непрозорих контейнери, ємність з тримачами для електронномікроскопічних сіточок, в якості ємності застосовують кришку, в верхній частині якої виконані щонайменш чотири пази для вертикально розташованих тримачів із електронномікроскопічними сіточками, при цьому кришка щільно прилягає до кожного із контейнерів, на першому етапі електронномікроскопічні сіточки поміщають в пази тримачів на кришці, фіксують їх в цих пазах і занурюють кришку з тримачами, де знаходяться електронномікроскопічні сіточки, в перший контейнер, обробляють їх протягом 30 -60 хвилин першим барвником, в якості якого використовують 2 % розчин ураніл ацетату, після чого кришку з тримачами, де знаходяться електронномікроскопічні сіточки, знімають з першого контейнеру і надівають її на другий контейнер для проведення другого етапу обробки для чого другий контейнер заповнюють бідистильованою водою, якою промивають електронномікроскопічні сіточки, при чому промивку їх здійснюють в другому контейнері двічі по 15 хвилин, потім кришку з тримачами, де знаходяться електронномікроскопічні сіточки, знімають з другого контейнеру і надівають на третій контейнер для проведення третього етапу обробки , яку здійснюють з барвником, в якості якого використовують розчин цитрату свинцю, при цьому обробку здійснюють протягом 30-60 хвилин, потім кришку з тримачами, де знаходяться електронномікроскопічні сіточки, знімають з третього контейнера і надівають на четвертий контейнер для проведення четвертого етапу обробки, яку здійснюють в четвертому контейнері з буферним розчином Соренсона протягом 10-15 хвилин, після чого електронномікроскопічні сіточки виймають із тримачів на кришці, висушування їх здійснюють на фільтрувальному папері ,а видалення остаточної вологи з препаратів здійснюють шляхом їх обробки в термостаті при температурі 35-37 °С протягом 12-24 годин. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/10870