Search

The article is devoted to a thorough scientific and theoretical analysis of the domestic and foreign scientists works concerning the construction of the psychological foundations of the higher education system modeling in the information and educational environment of higher technical education institutions of Ukraine. Aim of study was to conceptualize and operationalize the psychological and pedagogical foundations of the higher education system modeling of higher technical education institutions under the paradigmatic crisis conditions. Objectives of the study is focused on the definition of theoretical approaches to the study of the modeling problem of the higher technical education system in the information and educational environment of the Ukrainian higher technical education institutions in the conditions of its paradigmatic crisis and diversification of higher professional education; determination of the system-forming principle of the psychological and pedagogical foundations of the modeling of the higher education system within the framework of the humanistic paradigm, which ensure the forecast and achievement of the effectiveness of the functioning of the system in the projection of the goals of all interested participants of the educational process in the HTEI. There were used next research methods for the goal achieving: scientific analysis; systematization; generalization, pedagogical and mathematical modeling with using factor analysis. Results. In the course of the research, it was proved that the application of the higher education system modeling on psychological grounds in the situation of its reformation allows to resolve the main paradigmatic contradictions in the domestic psychological and pedagogical theory by means of interpretive schemes of higher school functioning and transformation: between the value attitudes of the higher technical education system diversification, with on the one hand, and the goals and means of its implementation - on the other. Conclusions. It has been identified that the communicative approach as a system of methodological tools that provide a solution to the "contradiction of the meeting" of normative and humanistic paradigms is the psychological and pedagogical basis for modeling the higher education system; interpretation of the goals (respectively, efficiency criteria or system-forming principles) of the functioning and transformation of the higher professional education (HPE) system within the framework of the humanistic paradigm, i.e. from the position of all interested participants in the educational process in the HTEI and the employment situation, which determine the limitations of the higher education system model. The system-forming principle of modeling the HPE system, determining its limitations, is the concept of competence within the framework of the humanistic approach, which is defined as a state and reflexive mechanism for achieving situational relevance and personal identity of the subject in the context of professional development. Стаття присвячена ґрунтовному науково-теоретичному аналізу праць вітчизняних та зарубіжних вчених щодо побудови психологичних засад моделювання системи вищої освіти в інформаційно-освітньому середовищі закладів вищої технічної освіти України. Мета дослідження полягала у концептуалізаціі і операціоналізації психолого-педагогічних засад моделювання системи вищої освіти ЗВТО в умовах парадигмальної кризи. Завдання дослідження зосереджено на визначенні теоретичних підходів до вивчення проблеми моделювання системи вищої технічної освіти в інформаційно-освітньому середовищі ЗВТО України в умовах її парадигмальної кризи і диверсифікації вищої професійної освіти; визначенні системоутворюючого принципу психолого-педагогічних засад моделювання системи вищої освіти в рамках гуманістичної парадигми, що забезпечують прогноз і досягнення ефективності функціонування системи в проекції цілей всіх зацікавлених учасників освітнього процесу у ЗВТО. Для досягнення поставленої мети були використані наступні методи дослідження: науковий аналіз; систематизація; узагальнення, педагогічне та математичне моделювання з використанням факторного аналізу. Результати. У процесі проведеного дослідження було доведено, що застосування моделювання системи вищої освіти на психологічних засадах в ситуації її реформування дозволяє вирішити основні парадигмальні протиріччя у вітчизняній психолого-педагогічній теорії засобами інтерпретаційних схем функціонування і перетворення вищої школи: між ціннісними установками диверсифікації системи вищої технічної освіти, з одного боку, і цілями та засобами її реалізації – з іншого. Висновки. Встановлено, що психолого-педагогічними засадами моделювання системи вищої освіти виступають комунікативний підхід як система методологічних засобів, що забезпечують вирішення «протиріччя зустрічі» нормативної та гуманістичної парадигм; інтерпретація цілей (відповідно, критеріїв ефективності або системо утворюючих принципів) функціонування і перетворення системи вищої професійної освіти (ВПО) в рамках гуманістичної парадигми, тобто з позиції всіх зацікавлених учасників освітнього процесу у ЗВТО і ситуації працевлаштування, які визначають обмеження моделі системи вищої освіти. Системоутворюючим принципом моделювання системи ВПО, визначаючим її обмеження, виступає концепт компетентності в рамках гуманістичного підходу, який визначається як стан і рефлексивний механізм досягнення ситуативної релевантності та особистісної ідентичності суб’єкта в контексті професійного становлення

The directions of education development change in the conditions of VUCA world. It will allow educational institutions to be competitive and improve the quality of their educational services. One of these fields of educational process management is social and community learning.The current article studies the issue of social and community learning as one of the fields of educational process management and the possibilities of its further use in the educational process of preschool, general secondary, out-of-school and postgraduate education. The most important life skills today are actively studying and learning strategies, as well as the skill of leadership and social influence as one of the skills important for specialist, not just the leader. The content of the definitions of «social learning» and «community-learning» and their features is determined.The possibilities of using in the educational process such types of educational and cognitive activity organization as coworking, networking, foresight, crowdsourcing, benchmarking, event, etc. are indicated in the context of the study. Examples of practical techniques of Singaporean educational structures are given.It is concluded that community learning is an educational process implemented on the basis of partnership pedagogy, and its effectiveness and efficiency are ensured through cooperation between students, parents and teachers through various projects, informal meetings, conversations, study circles, etc. Social learning is implemented using various platforms and online tools., В умовах VUCA-світу змінюються напрями розвитку освіти, врахування яких дозволить закладам освіти бути конкурентоздатними та підвищити якість своїх освітніх послуг. Одним із таких напрямів управління освітнім процесом є соціальне та спільне навчання. Метою статті є дослідження питання соціального та спільного навчання як напряму управління освітнім процесом і можливостей подальшого його використання в освітньому процесі закладів дошкільної, загальної середньої, позашкільної та післядипломної освіти. Відзначено, що найважливішими життєвими навичками нині є активне навчання та навчальні стратегії, а також навичка лідерства і соціального впливу як однієї з навичок, необхідних кожному фахівцю, а не тільки керівникові-лідерові. Визначено зміст дефініцій «соціальне навчання» та «спільне навчання», а також визначено особливості кожного з них. У контексті дослідження вказано на можливості використання в освітньому процесі таких видів організації навчально-пізнавальної діяльності, як коворкінг, нетворкінг, форсайт, краудсорсинг, бенчмаркінг, івент тощо. Наведено приклади практичних технік сінгапурських навчальних структур. Зроблено висновок про те, що спільне навчання – це освітній процес, реалізований на засадах педагогіки партнерства, а його ефективність і дієвість забезпечується через співпрацю між учнями, батьками, педагогами за рахунок різноманітних проєктів, неформальних зустрічей, бесід, навчальних гуртків тощо, а соціальне навчання – освітній процес із використанням різноманітних платформ та онлайн-інструментів.

The article focuses on the problem of constructive interaction of participants in the educational process and the importance of communicative competence as a means of ensuring the effectiveness of this interaction. Different approaches to defining the essence of communicative competence are established. Emphasis is placed on such components of communicative competence as the ability to communicate and establish communicative contact, ability to establish relationships with the interlocutor; possession of means of regulating communicative actions; ability to resolve conflicts and self-control; tact and correctness in statements, respect for the interlocutor; the ability to listen, perceive and understand another person, to express one’s thoughts clearly and reasonably. The interaction of participants of the educational process is defined as purposeful mutually conditioned activity of the participants of the educational process, which is aimed at achieving the anticipated goals in cooperation and involves the development of values, personal qualities, professional and pedagogical knowledge and skills, gaining social experience and professional success. The paper states that communication can be called the content of interaction because it involves the establishment of certain relationships with other participants in the educational process and common communication activities. The article emphasizes the importance of the participants’ communicative interaction in the educational process as a specific type of pedagogical communication aimed at solving educational problems through the establishment of a favorable psychological environment and optimizing the relationship between participants in the educational process. Three levels of communicative competence in the course of interaction are singled out: socio-normative (characterized by speech norms and rules, requirements for speech culture), significant (due to the system of regulations and symbols used in communication), involving (involvement in communicative activities and achievement of certain goals)., У статті акцентовано увагу на проблемі реалізації конструктивної взаємодії учасників освітнього процесу та значенні комунікативної компетентності як засобу забезпечення ефективності цієї взаємодії. Встановлено різні підходи до визначення сутності комунікативної компетентності. Акцентовано увагу на певних складниках комунікативної компетентності (особистісних якостях, знаннях, уміннях і навичках) особистості, що впливають на ефективність взаємодії. Наголошено на важливості комунікативної взаємодії учасників освітнього процесу як особливого виду педагогічного спілкування, спрямованого на виконання освітніх завдань через встановлення сприятливого психологічного клімату та оптимізацію взаємовідносин між учасниками освітнього процесу.

Introduction. The article is devoted to the theoretical analysis of the growing personality formation problems in the course of gender socialization at different age stages of acquiring gender identity as the most important personal formation. The topicality of the study is due to the need to construct new perspectives on comprehending and understanding of gender relations in marital and family relations, parent-child relations and the system of national education in connection with gender socialization of the individual, its identification and acquisition of gender identity to prevent gender development. Purpose. The aim of the article is to theoretically substantiate the definition of "gender deprivation" on the example of two agents of gender socialization of a growing personality - the parental family and educational institutions. Methods. Research methods: analysis of synthesis sources and monographic literature, systematization of theoretical positions, comparison and generalization of scientific-theoretical and empirical data for comparison of views on the researched problem and definition of conceptual-categorical apparatus. Originality. The factors of family and educational environment that have a depriving effect on the participants of gender relations in the systems "teacher-pupil", "teacher-student", "parents-children" through the action of gender prejudices, gender stereotypes and gender attitudes present in the mind and reflected in the behavior of the subjects of parent-child and pedagogical interaction are characterized. The scientific novelty of the study lies in the theoretical analysis of the concept of "gender deprivation" and the disclosure of socio-psychological and psychological-pedagogical factors that cause it. The reasons for gender deprivation of a growing personality in family life through the prism of the shortcomings of the patriarchal (dominant) and the advantages of the egalitarian (partner) family and the analysis of the specifics of building marital and family relations and parent-child interaction are revealed. The analysis of the negative impact of the educational environment on the participants of the educational process depending on their gender in the form of unequal treatment, harassment, deprivation, restrictions, exclusions or preferences, hidden or overt discrimination, sexism, any manifestations of gender-based violence is carried out. Emphasis is placed on the importance of finding diagnostic indicators of gender deprivation in marital and family relationships, parent-child interaction and the education system to prevent deprivation of the growing individual and create a gender-sensitive and non-discriminatory gender-based family and educational environment. Conclusion. It is important to create a gender-sensitive family and educational environment with equal conditions for self-affirmation of each growing individual regardless of gender and to determine the prospects of the young generation life creation in building a democratic society in our country with fundamental principles of freedom, equality, owelty and tolerance. Prospects for further research. We see the prospects of research in the need to study gender deprivation from the standpoint of different psychological approaches in the context of a comprehensive analysis of deprivation conditions, deprivation factors, the consequences of growth/stay in these conditions and ways of resocialization, integration into society of gender deprived and its socio-psychological support., В статье представлен теоретический анализ проблем становления личности в ходе гендерной социализации на разных возрастных этапах приобретения гендерной идентичности. Раскрыто дефиницию «гендерная депривация» на примере двух агентов гендерной социализации: родительской семьи и учебных учреждений. Охарактеризованы факторы семейной и образовательной среды, осуществляющие депривационное влияние на участников гендерных взаимоотношений в системах «педагог-воспитанник», «учитель-ученик», «родители-дети» из-за действия гендерных предубеждений, гендерных стереотипов и гендерных установок, имеющихся в сознании и отраженных в поведении субъектов родительско-детского и педагогического взаимодействия., У статті представлено теоретичний аналіз проблем становлення особистості в ході ґендерної соціалізації на різних вікових етапах набуття ґендерної ідентичності. Розкрито дефініцію «ґендерна депривація» на прикладі двох агентів ґендерної соціалізації: батьківської сім᾽ї та закладів освіти. Охарактеризовано чинники сімейного та освітнього середовища, що здійснюють депривуючий вплив на учасників ґендерних взаємин у системах «педагог-вихованець», «учитель-учень», «батьки-діти» через дію ґендерних упереджень, ґендерних стереотипів та ґендерних настановлень, наявних у свідомості та відображених у поведінці суб’єктів батьківсько-дитячої та педагогічної взаємодії.

The article considers aspects of pedagogical partnership between participants in the educational process in educational institutions and preschool institutions as an effective factor of interaction. The article analyzes the principles, opportunities and ways of partnership pedagogy as a system of effective interaction between teachers, educators and parents for the purpose of personal development of participants in the educational process. The concepts of "partnership", "partnership pedagogy", "social institutions" in the system of relations between all participants in the educational process (teachers, future educators, employees of preschool educational institutions, parents) are revealed. The paper focuses on the criteria that determine the effectiveness of the idea of developing partnership relations as the most productive system of relations in the context of pedagogical interaction. The article highlights the social and pedagogical partnership as a separate form of social interaction of an educational institution with individuals and the importance of the determining role of a higher educational institution in the implementation of its personal and developmental functions in the training of future educators, which includes family, teachers, and the administration of educational institutions. The article considers the purpose and objectives of social and pedagogical partnership as the establishment of partnership relations between participants in the educational process to determine the value orientations of joint activities and ways to achieve partnership. The issues of organization and social and pedagogical partnership as the most effective form of involving parents in the structure of technology, designing a model of partnership interaction between educational institutions and family in the training of future educators are outlined and justified., Рассматриваются аспекты педагогического партнерства между участниками образовательного процесса высших учебных заведений и дошкольными учреждениями как эффективного фактора взаимодействия. Анализируются принципы, возможности и способы педагогики партнерства как системы эффективного взаимодействия педагогов и родителей с целью личного развития участников образовательного процесса. Выявлены понятия «партнерство», «педагогика партнерства», «социальные институты» в системе отношений между всеми участниками образовательного процесса (педагоги, будущие воспитатели, работники дошкольных образовательных учреждений, родители). Основное внимание в работе уделяется критериям, определяющим эффективность идеи развития партнерских отношений как наиболее продуктивной системы отношений в условиях педагогического взаимодействия. Подчеркивается социально-педагогическое партнерство как отдельная форма социального взаимодействия учебного заведения с отдельными лицами и важность определяющей роли высшего учебного заведения в реализации его личных функций в подготовке будущих педагогов, в том числе семьи, педагогов, управления учебными заведениями. Целью и задачами социально-педагогического партнерства считается налаживание партнерских отношений между участниками образовательного процесса для определения ценностных ориентиров совместной деятельности и путей достижения партнерства. Вопросы организации и социально-педагогического партнерства изложены как наиболее эффективная форма участия родителей в структуре технологии разработки модели партнерства между дошкольным учреждением и семьей при подготовке будущих воспитателей., Розглядаються аспекти педагогічного партнерства між учасниками освітнього процесу ВНЗ та ЗДО як ефективного фактору взаємодії. Аналізуються принципи, можливості та шляхи педагогіки партнерства як системи ефективної взаємодії педагогів, вихователів і батьків з метою особистісного розвитку учасників освітнього процесу. Розкриваються поняття «партнерство», «педагогіка партнерства», «соціальні інституції» в системі взаємовідносин всіх учасників освітнього процесу (педагогів, майбутніх вихователів, працівників закладів дошкільної освіти, батьків). Акцентується увага на критеріях, що визначають ефективність ідеї розвитку стосунків партнерства як найпродуктивнішої системи відносин в умовах педагогічної взаємодії. Висвітлюється соціально-педагогічне партнерство як окрема форма соціальної взаємодії закладу освіти з фізичними особами та вагомість визначальної ролі вищого навчального закладу в реалізації його особистісно-розвивальних функцій при підготовці майбутніх вихователів, що включає в себе сім’ю, педагогів, адміністрацію закладів освіти. Розглядається мета і завдання соціально-педагогічного партнерства як встановлення партнерських відносин між учасниками освітнього процесу для визначення ціннісних орієнтирів спільної діяльності та шляхів досягнення партнерства. Окреслюються питання організації та соціально-педагогічного партнерства як найефективнішої форми залучення батьків у структуру технології проектування моделі партнерської взаємодії між ЗДО та сім’єю при підготовці майбутніх вихователів.

In the article the meaning a competence approach to learning in modern education and relation of key and object competencies are analyzed. The attention is concentrated on the importance of forming information and digital competence for all educational process participants, which contributes to improving the level of performance of their professional and social activities. It is established that an effective and dynamic informational and educational environment is necessary for the implementation of different forms of study in a modern educational institution. Based on this, a problem of providing educational and scientific space with the necessary resources is actual and important. The possibilities of organizing informational and educational environment of an educational institution based on cloud-oriented technologies are considered. The examples of their application in different directions of educational institution activity are given. One way of solving problem of forming the informational and educational space is proposed, that is developing digital education resources and their implementation in educational process. The experience of the Faculty of Mathematics and Computer Science of Vasyl Stefanyk Precarpathian National University is described in the example of implementation of G Suite for Education that is a suite of tools designed to empower educators and students. G Suite for Education provides wide opportunities for innovation in organizing the educational process, in general, and in creating digital educational resources, in particular. It is noted that the involvement in the process of development and testing of digital educational resources during the study gives students an opportunity to feel themselves as active players of educational activity and to be responsible for the result of this activity. The digital educational resources developed by teachers and students during the study (implementation of project, credit, exam, course and master's papers), as well as during scientific and pedagogical researches, which have been approbated and implemented in the educational process, are considered. The prospects of further experimental work are determined. DOI: https://doi.org/10.28925/2414-0325.2019s35, У статті проаналізовано суть компетентнісного підходу до навчання в сучасній освіті, а також взаємозв’язок ключових та предметних компетентностей. Звернено увагу на необхідність формування інформаційно-цифрової компетентності в усіх учасників освітнього процесу, що сприяє підвищенню рівня результативності їх професійної і суспільної діяльност. Відзначено, що для успішної реалізації різноманітних форм навчання в сучасному навчальному закладі необхідне ефективне і динамічне інформаційно-освітнє середовище, внаслідок чого актуальною постає проблема забезпечення освітньо-наукового простору необхідними ресурсами. Розглянуто можливості організації інформаційно-освітнього середовища навчального закладу на основі хмарно орієнтованих технологій, виокремлено можливі сфери їх застосування в різних напрямках діяльності навчального закладу. Одним із шляхів вирішення проблеми наповнення інформаційно-освітнього простору запропоновано створення електронних освітніх ресурсів та впровадження їх у навчальний процес. Висвітлено досвід факультету математики та інформатики ДВНЗ “Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника” впровадження G Suite for Education, що надає широкі можливості для інноваційності організації освітнього процесу загалом та для створення електронних освітніх ресурсів, зокрема. Наголошується, що залучення до процесу розробки та апробації електронних освітніх ресурсів на протязі навчання дає можливість студентам відчути себе активними суб’єктами навчальної діяльності і бути відповідальними за результат цієї діяльності. Розглянуто електронні освітні ресурси, розроблені викладачами та студентами в рамках виконання проектних, залікових, екзаменаційних, курсових та магістерських робіт, а також в рамках проведення науково-педагогічних досліджень, які пройшли апробацію та впроваджені в освітній процес. Визначено перспективи подальшої експериментальної роботи. DOI: https://doi.org/10.28925/2414-0325.2019s35

У статті здійснено класифікацію критеріїв оцінки безпеки освітнього середовища вищого війкового навчального закладу (захищеність від насильства учасників освітнього процесу, референтність освітнього середовища, задоволеність всіх учасників освітнім середовищем та інші). На основі компаративного аналізу сучасних наукових розробок у сфері дослідження безпеки освітнього середовища, емпіричної операціоналізації поняття безпеки освітнього середовища вищого військового навчального закладу запропонована система емпіричних індикаторів відповідного явища. Обґрунтовано шкалу вимірювання суб’єктивної оцінки безпеки освітнього середовища та запропоновано схему інтерпретації отриманих оцінок., This article deals with the classification of the educational environment safety assessment criteria of higher military educational establishment (participants protection against violence in educational process, reference importance of the educational environment, all participants’ satisfaction with the educational environment etc.). The system of empirical indicators of the educational environment safety based on the comparative analysis of current scientific studies in the field of educational environment safety researches, empirical operationalization of the concept of the educational environment safety of higher military educational establishment is proposed here. The measurement scale of subjective evaluation of the educational environment safety is substantiated. The scheme of the received assessments interpretation is proposed., В статье осуществлена классификация критериев оценки безопасности образовательной среды военного высшего учебного заведения (защищенность от насилия участников образовательного процесса, референтность образовательной среды, удовлетворенность всех участников образовательной средой и другие). На основе сравнительного анализа современных научных разработок в области исследования безопасности образовательной среды, эмпирической операционализации понятия безопасности образовательной среды висшего военного учебного заведения, предложена система эмпирических индикаторов соответствующего явления. Обоснованно шкалу измерения субъективной оценки безопасности образовательной среды и предложена схема интерпретации полученных оценок.

Стаття присвячена дослідженню практики та перспектив використання міжнародного співробітництва для підвищення якості вищої освіти та потенціалів учасників освітнього процесу. Здійснена спроба узагальнення практики залучення до вітчизняної системи вищої освіти науково-педагогічного складу із-за кордону та дослідження перспектив впливу їх участі в освітній діяльності університету на рівень його трудового потенціалу. Крім того, стаття містить висновки та узагальнення щодо необхідності підвищення частки іноземних викладачів у вітчизняному освітньому середовищі. The article is dedicated to researching the practice and perspectives of using international cooperation in order to improve the quality of higher education and potentials of the participants in the educational process. There was made an attempt to generalize the practice of including scientific and teaching staff from abroad to domestic higher education and study the impact of the prospects of its participation in the educational activities of the university to the level of labor potential. In addition, the article contains the conclusions and generalizations about the need to increase the share of foreign teachers in the national educational environment.