Search

The purpose of the research is to analyze the impact of fake news, disinformation and propaganda on television on consumers' minds, to establish their cause-and-effect relationships and principles of creation. To prove the importance of fact-checking as a preventive measure to counteract the spread of false information in audiovisual media. To explore effective means of combating the negative impact of fakes in Ukraine and the world. The research methodology is based on the following methods: theoretical – to analyze the research of foreign authors and available audiovisual information sources; empirical – to study the latest research in the field of counteracting the negative impact of fakes, disinformation and propaganda on the minds of viewers; and systematization of personal experience. Scientific novelty. For the first time, the authors analyze the components of modern fake news in the media, conduct a detailed analysis of the interdependence of their structural elements that form the news, determine the factors that influence the formation and dissemination of false information, and review the latest achievements in effectively countering the spread of fake news at the level of states, individual fact-checking organizations, media literacy schools, disinformation counteraction centres, etc. Conclusions. The article has analyzed the components of modern information fakes in audiovisual media. By examining articles, reports, and recent studies, it is established that most news in the information field is fake, may contain dangers, and is a powerful weapon in a hybrid information war. The structural components that form fake news have been elaborated on in detail. The latest achievements in the effective counteraction to fake news in the media space have been analyzed, as well as the most effective measures that Ukraine can use in the hybrid war against Russia., Мета дослідження – проаналізувати вплив фейкових новин, дезінформації та пропаганди на телебаченні на свідомість споживачів, встановити їх причинно-наслідкові зв’язки, принципи створення. Довести важливість фактчекінгу як превентивного заходу для протидії розповсюдження неправдивої інформації в аудіовізуальних медіа. Дослідити ефективні засоби боротьби з негативним впливом фейків в Україні та світі. Методологія дослідження полягає у застосуванні таких методів: теоретичного – для аналізу досліджень закордонних авторів і наявних інформаційних аудіовізуальних джерел; емпіричного – для опрацювання найновітніших досліджень у галузі протидії негативного впливу фейків, дезінформації та пропаганди на свідомість глядачів; а також систематизації власного досвіду. Наукова новизна: уперше проаналізовано складники сучасних фейкових новин у ЗМІ, проведено детальний аналіз взаємозалежності їх структурних компонентів, які формують новину, за допомогою теоретичного аналізу визначено чинники, які впливають на формування та розповсюдження неправдивої інформації, опрацьовано останні здобутки з ефективної протидії розповсюдження фейків на рівні держав, окремих фактчекінгових організацій, шкіл з медіаграмотності, центрів протидії дезінформації тощо. Висновки. У статті проаналізовано складники сучасних інформаційних фейків в аудіовізуальних медіа. За допомогою аналізу статей, звітів та останніх досліджень встановлено, що більшість новин в інформативному полі мають фейковий характер, можуть містити небезпеку і є сильною зброєю в гібридній інформаційній війні. Детально опрацьовані структурні компоненти, які формують фейкову новину. Проаналізовано останні здобутки з ефективної протидії фейків в медіапросторі, сформовані найбільш дієві заходи, які Україна може використовувати в гібридній війні проти Росії.

News web resources are gaining more popularity these days. Such sources of information can use the trust of the audience to manipulate facts and spread fakes. Thus, protection against such resources is a huge challenge today. The most important part of any software is its speed. Fakes appear every day, but today there are no automatic fact-checking systems. All checks are done by journalists or by semi-automated systems that are either specific to small tasks or too slow. Therefore, this article proposes a fact-checking method using NLP and Levenshtein algorithm. At the same time, the method offers accelerated text analysis, making calculations with the minimum value of the vector representation of words. This was achieved at the level of NLP lemmatization by removing vowels from words. In our time, the topic is studied quite deeply. But most research focuses on using NLP technology for natural speech analysis in specific fields such as text search, bots, text markup, etc. In addition, the reduction of the vector representation of words for accelerated text analysis and structuring of its tokens was not considered. The main task of the research is to develop an effective forgery detection system using Natural Language Processing technology, which shows the result quite quickly by reducing the length of words, and not based on the previous training of the system. The paper proves the ability of NLP technology to solve the task of fact checking. However, there are still several directions for further work. For example, using a learning neural network to detect the most common forgeries or investigating the occurrence of collisions in the vector representation of words without vowels. Новинні веб-ресурси набувають більшої популярності в наші дні. Такі джерела інформації можуть використовувати довіру аудиторії для маніпулювання фактами та поширення фейків. Таким чином, захист від таких ресурсів є величезною проблемою сьогодення. Найважливішою частиною будь-якого програмного забезпечення є його швидкість роботи. Фейки з'являються щодня, але сьогодні немає систем автоматичної перевірки фактів. Усі перевірки виконуються журналістами або напів автоматизованими системами, які або специфічні для невеликих завдань, або занадто повільні. Тому ця стаття пропонує спосіб перевірки фактів за допомогою NLP та алгоритму Левенштейна. При цьому, у способі запропоновано прискорений аналіз тексту, роблячи обчислення з мінімальним значенням векторного представлення слів. Це вдалося досягти на рівні лемітизації NLP за рахунок видалення голосних літер зі слів. У наші часи, тема вивчена досить глибоко. Але більшість досліджень зосереджені на використанні технології NLP для природного аналізу мовлення в конкретних галузях, таких як пошук тексту, боти, розмітка тексту тощо. До того ж, не розглядалося зменшення векторного представлення слів для прискореного аналізу тексту та структурування його токенів. Основне завдання дослідження полягає в розробці ефективної системи виявлення підробок за допомогою технології Natural Language Processing, яка показує результат доволі швидко за рахунок зменшення довжини слів, а не базуючись на попередньому навчанні системи. У роботі доведено здатність технології NLP вирішувати завдання перевірки фактів. Проте ще є кілька напрямків для подальшої роботи. Наприклад, використання навчальної нейронної мережі для виявлення найбільш розповсюджених підробок або дослідження виникнення колізій у векторному представленні коротких слів без голосних літер.

В условиях глобализации, цифровизации, активного внедрения техники и технологий в жизни людей проблема появления и распространения дезинформации стала особо актуальной. Цель статьи – проведение анализа дефиниций дезинформации и синонимичных ей понятий (фейк, мисинформация, ложь) в контексте российских исследований. Проведен анализ определений отечественных авторов, сравнительный анализ понятий. Автором предложено определение слову «дезинформация». На основе общих черт в определениях авторов, субъективности оценок влияния информации на человека, временной протяженности обнаружения искажений в информации, единства понимания на уровне закона сделаны выводы о возможности взаимозаменяемости слов «дезинформация» и «фейковая новость»., In view of globalization, digitalization, and the active introduction of technology in people's lives, the problem of the emergence and spread of disinformation has become particularly relevant. The aim of the article is to analyse definitions of disinformation and synonymous concepts (fake, misinformation, lying) in the context of Russian research. An analysis of the definitions of domestic authors, a comparative analysis of the concepts have been conducted. The author offers a definition of the word "disinformation". On the basis of common traits in the authors' definitions, the subjectivity of evaluations of the impact of information on the person, the time duration of the detection of distortion of information, the unity of understanding at the level of the law, conclusions about the interchangeability of the words "disinformation" and "fake news" have been made., Russian Linguistic Bulletin, Выпуск 4 (40) 2023

Цель статьи: описать речь президента США Д. Трампа в аспекте анализа фейков, призванных создать политические мифы в текстах американских СМИ в 2020 году. Решаемая задача – определить корпус стратегий и тактик выражения фейков, используемых в СМИ в период предвыборной кампании, упомянутых Д. Трампом. Предметом изучения является политический дискурс Д. Трампа, озвученный в г. Талса. Актуальность проводимого исследования состоит в обращении к материалу как образцу политического дискурса, отображающего реалии жизни американцев с позиций действующего на то время руководителя страны. Как показал анализ, в 2020 году в предвыборной кампании были широко использованы фейки как один из способов манипуляции общественным сознанием американцев. Отмечены такие разновидности фейков, как передача ложной информации и ее искажение; обман избирателей; образование ложного информационного поля в интересах одной из политических сторон; создание атмосферы истерии вокруг пандемии; противоположная объективной оценка событий, связанных с организованными беспорядками в отдельных штатах, и ситуацией со школьным образованием в целом; использование запрещенных риторических приемов в политических дискуссиях., Purpose of the article: to describe the speech of US President D. Trump in terms of the analysis of fakes designed to create political myths in the texts of the American media in 2020. The task to be solved is to determine the corpus of strategies and tactics for expressing fakes, used in the media during the election campaign, mentioned by D. Trump. The subject of study is D. Trump's political discourse, voiced in Tulsa. The relevance of the study is to refer to the material as a model of political discourse reflecting the realities of American life from the standpoint of the then current leader of the country. As the analysis showed, fakes were widely used as one of the ways to manipulate the public consciousness of Americans in the 2020 election campaign. Such types of fakes as transmission of false information and its distortion were noted; cheating voters; the formation of a false information field in the interests of one of the political parties; creating an atmosphere of hysteria around the pandemic; the opposite objective assessment of events related to organized riots in individual states, and the situation with school education in general; the use of prohibited rhetorical devices in political discussions., Мифологос, Выпуск 4 (4) 2023, Pages 113-121

Даются определения «холодной», «горячей» и «гибридной» войнам вместе с констатацией того, что информационная война сопровождает любую из них, а в условиях «гибридной» войны становится важнейшим невоенным средством достижения стратегических целей, способным по своей эффективности превосходить силу оружия. Анализируются зоны и особенности управления инструментами информационного противоборства в «гибридных» войнах. Среди них «фейки», квалифицируемые, с одной стороны, как фальшивки, а с другой – как предвзятые интерпретации свершившихся фактов. Понятие «дезинформация» описывается как закрепленный в законах термин «ложная информация», представляющая собой угрозу жизни и безопасности граждан и инфраструктуры. «Коммеморация» представляется в качестве войн исторической памяти. «Конспирология» трактуется как способ доведения до целевых групп упрощенных вариантов сложной и противоречивой картины происходящего. «Троллинг» является агрессивной формой дискредитации оппонента. Функция «спецпропаганды» заключается в корректирующем воздействии на установки войск и населения противника. Делается вывод о том, что перечисленные инструменты информационной войны присущи современной действительности, носят «обоюдоострый» характер, должны критиковаться и разоблачаться, а вместе с тем – применяться и совершенствоваться., The definitions of "cold", "hot" and "hybrid" wars are given, along with the statement that information warfare accompanies any of them, and in the conditions of "hybrid" war becomes the most important non-military means of achieving strategic goals, capable of surpassing the power of weapons in its effectiveness. The zones and features of the management of information warfare tools in "hybrid" wars are analyzed. Among them are "fakes", qualified, on the one hand, as misinformation, and on the other – as biased interpretations of fait accompli. The concept of "disinformation" is described as the term "false information" enshrined in the laws, which poses a threat to the life and security of citizens and infrastructure. The "commemoration" is presented as wars of historical memory. "Conspiracy theory" is interpreted as a way to bring simplified versions of a complex and contradictory picture of what is happening to target groups. "Trolling" is an aggressive form of discrediting an opponent. The function of the "special propaganda" is to have a corrective effect on the installations of the enemy's troops and population. It is concluded that the listed tools of information warfare are inherent in modern reality, have a "double-edged" character, should be criticized and exposed, and at the same time applied and improved.

В данной научной работе рассматриваются актуальные вопросы значимости этики государственных и муниципальных служащих в современном цифровом пространств, нарушение которой приводит к угрозе потери доверия к институту власти со стороны населения. Дано определение понятию «цифровая этика». Показаны проблемы в информационном поле, которые нуждаются в разращении и доработке их государственными и муниципальными служащими. В конце научной работы подведен итог, показывающий вектор направления развития программы цифрового образования., This research paper examines current issues of importance of ethics of state and municipal employees in the modern digital space, violation of which leads to the threat of loss of confidence in the institution of power by the population. The definition of the concept of "digital ethics" is given. The problems in the information field, which need to be resolved and finalized by state and municipal employees, are shown. At the end of the scientific work is summarized, showing the vector of the direction of development of the program of digital education.

Пояснювальна записка дипломного проекту складається з п'яти розділів, містить 28 таблиць, 9 додатків та 22 джерела – загалом 101 сторінки. Об`єкт дослідження: процес пошуку та аналізу фейкових україномовних новин. Мета дипломного проекту: підвищення ефективності системи для виявлення, синтезу та аналізу україномовних новин шляхом застосування технології Natural Language Processing. . У першому розділі було проведено аналіз рішень існуючих фреймворків, їх актуальність на сьогоднішній час та вибір фреймворка для застосунка. У другому розділі було проведено дослідження інструментів NLP для дослідження текстів природною мовою. У третьому розділі було проведено розробку алгоритму аналізу фейкових новин. У четвертому розділі було розглянуто структур системи аналізу новин та проведено дослідження її роботи. У п’ятому розділі було розроблено стартап проєкт системи аналізу україномовних новин The explanatory note of the diploma project consists of four sections, contains 28 tableі, 9 applications and 22 sources - a total of 101 pages. The object of study: the process of finding and analyzing fake Ukrainian-language news. The aim of the diploma project: increasing the efficiency of the system for detecting, synthesizing and analyzing Ukrainian-language news through the use of Natural Language Processing technology. . In the first section, an analysis of the solutions of existing frameworks, their relevance today and the choice of a framework for the application was carried out. In the second chapter, a study of NLP tools for the study of natural language texts was carried out. In the third section, the algorithm for analyzing fake news was developed. In the fourth chapter, the structures of the news analysis system were considered and a study of its work was carried out. In the fifth chapter, a start-up project of a Ukrainian-language news analysis system was developed

The article is devoted to the study of political communication, inscribed into the new sociocultural and political systems of relations, into the wartime conditions. It has been proven that information media and network communications not only influence the behavior of social subjects, but can also destroy ideas about order, justice, and morality if they are exposed to the propaganda technologies of an aggressive state. In the structure of information influence, propaganda plays a decisive role, its task is to spread ideas and views, true or half-true facts, outright lies or rumors with the aim of manipulating public consciousness. The special relevance of this problem in the context of information support of the actions of the Russian authorities during Russia’s war against Ukraine is emphasized., Статтю присвячено дослідженню політичної комунікації, вписаної у нові соціокультурні та політичні системи відносин, в умови воєнного часу. Доведено, що інформаційні засоби, мережеві комунікації не лише впливають на поведінку соціальних суб’єктів, а й можуть зруйнувати уявлення про порядок, справедливість, моральність, якщо піддаються пропагандистським технологіям агресивної держави. У структурі інформаційного впливу пропаганда відіграє визначальну роль, її завданням є поширення ідей і поглядів, правдивих чи напівправдивих фактів, відвертої брехні або чуток з метою маніпуляції громадською свідомістю. Підкреслено особливу актуальність цієї проблеми в контексті інформаційного супроводу дій російської влади під час війни Росії проти України.

Проблема лжи (обмана) всегда занимала важное место в социальной жизни и сознании людей, получая теоретическое осмысление в философско-этических и религиозных учениях, в таких науках, как этика, логика, психология. Ложь является уникальным феноменом социальной действительности и социокультурных традиций.В настоящее время ложь присутствует во всех аспектах человеческих взаимоотношений, в тех или иных пропорциях.Вследствие чего возникает естественная потребность в определении и отделении «фальшивой» информации от достоверной с целью поиска, установления и сохранения истины. Этот вопрос является жизненно и социально важным не только для политических организаций, но и для обычных пользователей сети, читающих новости и стремящихся быть в курсе не только политических событий, но и современных тенденций развития общества вообще.В данной статье даются определения таких понятий, как ложь, обман, фейк. Приводится и показывается на примерах материалов видеоблогов, посвященных автотранспортной тематике, ряд отличительных характеристик правдивой информации от ложной., The problem of lies (deception) has always occupied an important place in the social life and consciousness of people, receiving theoretical understanding in philosophical, ethical and religious teachings, in such sciences as ethics, logic, psychology. Lie is a unique phenomenon of social reality and sociocultural traditions.Today, lies are present in all aspects of human relationships in various proportions.As a result, there is a natural need to identify and separate a «false» information from a reliable one in order to find, establish and preserve the truth. This issue is significantly important not only for political organizations, but also for ordinary users of the web for reading the news and being aware of not only political events, but also modern trends in the societal development in general.This article defines such concepts as lies, deception, fake. Some distinctive characteristics of truthful and false information are given and shown in examples of video blogs about automobile transportation., Russian Linguistic Bulletin 4(32) 8.2022, №4(32) (2022)

Today, in the conditions of increased information pressure, the need for critical perception of media messages has become acute. Media literacy skills should become the basic competencies of every person. In this context, the significance of the course “Information Media Literacy” is growing as its aim is to develop in students ability to thoughtfully perceive media materials and critically interpret them, including identification of fakes and manipulations. The Russian-Ukrainian war provoked a quantitative increase in the deliberate spread of misinformation, which includes fakes. Their spread is extremely dangerous. False messages can be used to manipulate peopleʼs minds and cause interpersonal and global conflicts. The purpose of the publication is to substantiate the need and provide technologies for the development of skills to identify fake messages while studying the course “Information Media Literacy”. To achieve this goal, the following methods have been used: descriptive (classification, document analysis), media linguistic (rhetorical, cognitive, discursive analysis of media texts), content monitoring, content analysis. The research findings revealed that awareness of the need to include media literacy in the educational process dates back to the 60s of the twentieth century, and its main objectives were formulated by UNESCO in 2007. In 2010, the Concept of Implementing Media Education in the educational process was adopted in Ukraine. The discipline “Information Media Literacy” became the basis for its implementation in TNPU, which involves the development of studentsʼ relevant media and cultural competencies. The formation of critical immunity of the media audience is based on the algorithm of identification of fake information. The study of fake markers was the subject of practical educational technologies tested in the educational process of TNPU. The proposed tasks are designed to develop skills for recognizing signs of fakeness in the information space. Each task provides methodical tools: the purpose, program competencies and learning outcomes, the order of performing and options for justification of answers. In particular, the tasks involved developing skills to work with sources of information; ask questions, justify oneʼs own point of view; evaluate and interpret events; identify fakes, propaganda and manipulation tools in texts and headlines. Tasks are aimed at achieving the following learning outcomes by students: the ability to demonstrate the appropriate level of critical thinking and understanding of the level of information impact on the individual; ability to interpret current phenomena (fake news, information attacks, manipulation, etc.) of the information space for a wide audience, to increase the level of its media literacy., Обґрунтовано доцільність включення дисципліни «Інфомедійна грамотність» в контекст сучасного медіаосвітнього процесу у вищій школі. В умовах посиленого інформаційного тиску, спричиненого повномасштабним розгортанням російсько-української війни, базовою компетентністю кожної особистості повинна стати медіаграмотність як запорука критичного сприйняття дійсності. Актуалізовано проблему цілеспрямованого поширення неправдивих медіаповідомлень задля введення аудиторії в оману, закцентовано увагу на масовості фейків у сучасному інформаційному просторі, їх деструктивного впливу на розвиток особистості. Наголошено на складності ідентифікації фейкової інформації, яку розповсюджують через інтернет-медіа, особливо соціальні мережі. Виокремлено характерні маркери цілеспрямованих інформаційних вкидів: надмірна емоційність, шокуючий характер новин; відсутність або анонімність джерел інформації; сумнівність експертів; маніпулятивний заголовок; поширення стереотипів; спотворення фактів. Запропоновано апробовані в освітньому процесі Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка (далі – ТНПУ) практичні навчальні технології у формі конкретних завдань, покликаних сформувати навички розпізнавання ознак фейковості в інформаційному просторі. До кожного завдання подано методичний інструментарій: мету, програмні компетентності й результати навчання, порядок виконання та варіанти аргументації відповідей.

The purpose of the article is to analyze the content and methods of presenting fakes in the information struggle of the Soviet government against the nationalist movement. Dialectical, systemic, and structural-functional methods were used for the complex study of the research goal. The article analyzes the destructive use of the press as a tool of information warfare. The following components of Soviet propaganda were established: 1) the object of informational influence was the individual and group consciousness of the population of the USSR; 2) the goal was to neutralize the influence of the OUN and the planting of communist ideology; 3) fixed assets – propaganda, misinformation, manipulation, fakes. The content of the main propaganda narratives of the Soviet press is described. The press has become one of the means of manipulating and internally controlling the public opinion of the population of the USSR. In the information confrontation, the Soviet authorities formed a branching infrastructure. The means used by Soviet propaganda ranged from half-truths to outright lies. One of the principal fakes was identifying the Ukrainian nationalist movement with German Nazism, which aimed to create stereotypes in the minds of the Ukrainian population, an attempt to form an image of the internal enemy, which is under external control. This basic narrative was divided into narrower plot lines, including the «kulak» origin of the members of the OUN (b) and, accordingly, the hostile attitude of nationalists to the majority of the population of the USSR. One of the tasks of the Soviet press was to disorganize the OUN (b), which was achieved through the publication in newspapers of numerous appeals and letters from former OUN members, data on the successful activities of Soviet security forces with the nationalist movement. The specificity of Soviet propaganda was the consideration of the religious factor in creating fake information, which was to improve the perception of the population of Western Ukraine of the simplified and distorted information broadcast by the Soviet authorities., Мета статті – аналіз змісту та прийомів подачі фейків у інформаційного боротьбі радянської влади з націоналістичним рухом. Для комплексного вивчення дослідницької мети були застосовані діалектичний, системний, структурно-функціональний методи. У статті здійснено аналіз деструктивного використання преси як інструменту інформаційної війни. Встановлено наступні складові радянської пропаганди: 1) об’єктом інформаційного впливу була індивідуальна та групова свідомість населення УРСР; 2) метою була нейтралізація впливу ОУН та насадження комуністичної ідеології; 3) основні засоби – пропаганда, дезінформація, маніпулювання, фейки. Охарактеризовано зміст основних пропагандистських наративів радянської преси. Зроблено висновок, що преса стала одним із засобів маніпулювання та внутрішньополітичного контролю за громадською думкою населення УРСР. У інформаційному протистоянні радянською владою була сформована розгалужу інфраструктура. Засоби, застосуванні радянською пропагандою варіювалися від напівправди до відвертої брехні. Одним із основних фейків стало ототожнення українського націоналістичного руху з німецьким нацизмом, що мало на меті створення стереотипів у свідомості українського населення, спроба сформувати образ внутрішнього ворога, який перебуває під зовнішнім управлінням. Цей базовий наратив розділявся на вужчі сюжетні лінії, серед яких «куркульське» походження членів ОУН (б) та відповідно вороже налаштування націоналістів до більшості населення УРСР. Одним із завдань радянської преси була дезорганізація ОУН (б), що досягалося шляхом публікації у газетах численних звернень та листів колишніх членів ОУН, даних про успішну діяльність радянських силових структур з націоналістичним рухом. Специфікою радянської пропаганди стало врахування релігійного фактора при створенні фейкової інформації, що мало покращити сприйняття населенням Західної України трансльованої радянською владою спрощеної та викривленої інформації.

The article researches social media in the context of Russian-Ukrainian information warfare. The author has defined the main purposes of Russian information propaganda and provides examples of pro-Russian narratives which were promoted in social media during 2020–2021. It is noted that nowadays Russian propaganda describes Ukraine only in a negative aspect: as a country suffering from corruption, disorder, emigration and poverty. Such messages are promoted both by national media resources and bloggers-opinion leaders with pro-Russian rhetoric. Particular attention is paid to analysis of anti-vaccine messages which are widely spread through some social media groups under Russia’s control. Transparency of information and lack of control over the social media, on the one hand, give them a status of alternative media and, on the other hand, may cause the destructive behavior of the users (trolling, elfing) and manipulative external influences, in particular, information attacks aiming to spread panic and depression among population, disruption of state sovereignty and territorial integrity of the country etc.The research has revealed that making “fake” news both with “fake” virtual followers (bots or trolls) is an efficient method of promoting necessary messages. Emotional posts or videos with provocative titles, supported by “necessary” comments of bots or trolls have invisible but powerful impact on the consciousness and will of the users. The author has examined algorithms of fake news making, analyzed the ways of combating disinformation and information propaganda (state control, public initiatives, conscious media consumption by citizens). The efficient methods of counteracting Russian propaganda are the following: increase of the proportion of Ukrainian patriotic content in social media, making research and educational projects, implementing lessons on information security and media literacy at secondary and higher educational institutions, involving Ukrainian citizens into advanced training in media literacy., У статті досліджено соціальні медіа в умовах російсько-українського інформаційного протистояння. Окреслено основні завдання російської інформаційної пропаганди, наведено приклади проросійських наративів, що просувалися у соціальних медіа впродовж 2020–2021 рр. Зазначено, що на сьогодні російська пропаганда змальовує Україну виключно у негативному дискурсі: як країну, вражену корупцією, безладом, еміграцією та бідністю. Такі меседжі просувають як вітчизняні медіаресурси, так і блогери – лідери громадської думки з проросійською риторикою. Окрема увага приділяється аналізу антивакцинаторських меседжів, які масово поширюються через групи у соціальних мережах, що адмініструються з РФ. Відкритість і нецензурованість соціальних медіа, з одного боку, надають їм статусу альтернативних засобів масової комунікації, а з другого – створюють умови як для проявів деструктивної поведінки учасників мереж (тролінг, ельфінг), так і для маніпулятивних зовнішніх впливів, зокрема проведення спланованих інформаційних акцій, спрямованих на поширення паніки і зневіри серед населення, підрив державного суверенітету, руйнування територіальної цілісності держави та ін. Зазначено, що одним з інструментів просування «потрібних» меседжів є не лише створення фейкових новин, але й фейкових прихильників, тобто використання віртуальних «людей» (ботів чи тролів). Емоційні дописи чи відео з провокативними заголовками, посилені «потрібними» коментарями ботів та тролей, чинять непомітний, але потужний керований вплив на свідомість та волю користувачів. Розглянуто методи конструювання та поширення фейкової інформації, окреслено шляхи протидії інформаційній пропаганді та дезінформації (державне врегулювання, громадські ініціативи, усвідомлене споживання медіапродукту пересічними громадянами). Ефективними засобами протистояння російському пропагандистському дискурсу можуть бути збільшення україномовного патріотичного контенту у соціальних мережах, створення науково-просвітницьких проектів, впровадження навчальних дисциплін з інформаційної безпеки та медіаграмотності у закладах загальної середньої та вищої освіти, залучення до проектів з підвищення медіаграмотності широкого кола громадян.

В настоящее время все большую актуальность приобретает вопрос о принятии федерального закона «О патриотическом воспитании». Существование отдельного нормативного правового акта существенно облегчило бы организацию прокурорского надзора в указанной сфере. В Российской Федерации уже сформировалась база законов о патриотическом воспитании. В то же время авторы статьи обосновывают позицию о необходимости выделения прокурорского надзора за исполнением законов о патриотическом воспитании молодежи в отдельное направление прокурорской деятельности. Обусловлено это теоретическими, историческими и конституционными предпосылками создания и развития органов прокуратуры. Уникальность данного направления прокурорского надзора состоит в его связи с обеспечением исполнения конституционной обязанности по защите Отечества. В условиях антироссийских компаний стран, совершающих недружественные действия в отношении Российской Федерации, исполнение данного требования основного закона страны является наиболее важным. Сформированная Президентом РФ национальная идея, заключающаяся в патриотизме, может быть закреплена в Указе Президента РФ и отражена в профильном федеральном законе. Все это позволило бы еще больше укрепить государственный суверенитет России. На этом фоне целесообразно выделить новую функцию органов прокуратуры — патриотическую. В современных условиях необходимо отметить специфику использования информационно-коммуникационных технологий при осуществлении прокурорского надзора за исполнением законов о патриотическом воспитании молодежи. Указанная деятельность должна вестись непосредственно с использованием отечественных технологий и программного обеспечения. Этим вопросам посвящено настоящее исследование., Today, the issue of the adoption of the federal law "On Patriotic Education" is becoming increasingly relevant. The existence of a separate regulatory legal act would significantly facilitate the organization of prosecutorial supervision in this area. Currently, the state has formed a base of laws on patriotic education. At the same time, this article additionally defends the position on the allocation of prosecutorial supervision over the implementation of laws on patriotic education of young people in a separate area of prosecutorial activity. This is due to the theoretical, historical and constitutional prerequisites for the creation and development of the prosecutor's office. The uniqueness of this area of prosecutorial supervision lies in its connection with ensuring the fulfillment of the constitutional duty to protect the Fatherland. In the conditions of anti-Russian companies of unfriendly countries, the fulfillment of this requirement of the country's basic law is the most important. The national idea of the country formed by the President of the Russian Federation, consisting in "patriotism", can be fixed in the Decree of the President of the Russian Federation and reflected in the relevant federal law. All this made it possible to further strengthen the state sovereignty of Russia. Against this background, it is advisable to highlight a new function of the prosecutor's office - "patriotic". In modern conditions, it is necessary to note the specifics of the use of information and communication technologies in the implementation of prosecutorial supervision over the implementation of laws on patriotic education of young people. These activities should be carried out directly using domestic technologies and software. The present study is devoted to these issues.., СОВРЕМЕННОЕ ПРАВО, Выпуск 4 2022, Pages 62-69

Стаття акцентує увагу на проблемі фейку в сучасних засобах масової інформації і комунікації, зокрема підкреслює диференціацію дезінформації та місінформації – нову темну реальність нашого все сильніше комунікативно зв’язаного та технологічно розвиненого світу, що робить довіру в суспільстві складнішою. Дезінформація, що навмисно вводить в оману, та місінформація, що ненавмисно вводить в оману, є формами справжніх "фейкових новин", кількість яких в умовах сучасного суспільства значно збільшилася. The article focuses on the problem of fake in modern media and communication means, in particular emphasizing the differentiation of disinformation and misinformation – a new dark reality of our increasingly communicative and technologically advanced world, which makes trust in a society increasingly difficult. Disinformation that is deliberately misleading and misinformation that is inadvertently misleading are forms of real "fake news", the number of which has increased significantly in contemporary society.

В статье на материале корпуса высказываний, зафиксированных базой данных Интегрум (Integrum.ru) c января 2020 по июнь 2022 года, а также извлечений из программ информационных передач центральных российских каналов в период с 23 февраля по 10 июля 2022 г. исследуется функционирование слова фейк (англ. fake) в публичном пространстве текущего времени. Целевая установка собственно лингвистического и лингвоаксиологического анализа — выявление признаков, позволяющих трактовать англицизм фейк как злободневное слово. Отмечено, что беспрецедентная информационная война, развязанная Западом против России, стимулировала поток фейков и одновременно — возрастание частотности употребления анализируемой лексемы в текстах публицистического и официально-делового стилей русской речи. Последовательно описывается формирование денотативного лексического значения и его дифференциальные признаки; интерпретируются параллели фейк — подлог / срежиссированная постановка; устанавливается место заимствования в лексической системе русского языка с учётом эмоционально-психологического влияния фейков на состояние общественного сознания; выявляются формы собственно языкового и аксиологического сопротивления. Ослаблению эмоционально-психологического напряжения, вызванного большим количеством фейков, способствует массовый лингвокреатив. Объектом креативных операций являются пословицы и поговорки русского народа. Основной способ их трансформации — лексическая замена. В современном русском языке сформировалось словообразовательное гнездо с вершиной фейк, которое пополняют производные единицы всех знаменательных частей речи. Новообразования носят узуальный характер, образуются по продуктивным словообразовательным моделям. Активное распространение в речи получают слова-композиты. Установлено, что активная реализация в речи злободневного слова фейк в функции контраксиологемы сопровождается отстаиванием правды — константы русской ментальности., The article explores functioning of the word fake in the public sphere of the current time based on the corpus of statements recorded by the Integrum database (Integrum.ru) from January 2020 to June 2022, as well as extracts from the programs of information broadcasts at central Russian channels from February 23 to July 10, 2022. Th e objective of the linguistic and linguo�axiological analysis proper is to identify signs that make it possible to interpret the аnglicism fake as a topical word. The unprecedented information war unleashed by the West against Russia stimulated the fl ow of fakes and at the same time an increase in the frequency of the use of this lexeme in the texts of the journalistic and offi cial business styles of Russian speech. The authors consistently describe formation of denotative lexical meaning and its diff erential signs and interprete the parallels of fake — forgery/staged production; defi ne the place of this borrowing in the lexical system of the Russian language, taking into account the emotional and psychological infl uence of fakes on the state of public consciousness; reveal the forms of linguistic and axiological resistance. Mass linguocreative contributes to the weakening of emotional and psychological tension caused by a large number of fakes. The object of creative operations are proverbs and sayings of the Russian people. The main way of their transformation is lexical replacement. In modern Russian, the word formation nest with a fake vertex has been formed, which is supplemented by derived units of all signifi cant parts of speech. The neoplasms have a conventional nature, they are formed according to productive word formation models. Composite words are actively used in speech. The authors argue that the active implementation of the topical word fake in speech in the function of the contractiologeme is accompanied by the defense of the truth, the constant of the Russian mentality.

Актуальность рассмотрения правовых аспектов цифровой трансформации общества в контексте обеспечения информационной безопасности обусловлена очевидной незащищенностью лиц, их прав и законных интересов в потоке информации. Для обеспечения наиболее достоверных результатов проблематика рассмотрена в различных аспектах: 1) с точки зрения правового регулирования сбора, хранения и распространения информации для баз данных; 2) в контексте рисков свободно движения недостоверной информации свободного видоизменения и конструирования информации, 3) с целью определения вариантов решения проблемы правового регламентирования обращения с информацией. Итогом исследования стал вывод об опасности произвольного обращения с информацией и ее накопления в множестве баз данных, создаваемых в том числе и юридическими лицами. Признавая реальность таких явлений, как информационные атаки, информационная травля, информационная провокация, инфодемия, автор указывает на необходимость разработки множественного правового инструментария противодействия им. Учитывая масштабы формирования баз данных, распространения и использования информации из них, в том числе без согласия на то лиц, автор настаивает на необходимости обеспечения опережающего правового обеспечения функционирования баз данных, вплоть до их удаления., The Urgency of consideration of legal aspects of digital transformation of a society in a context of maintenance of information security is caused by obvious vulnerability of persons, their rights and legitimate interests in an information stream. For maintenance of the most authentic results the problematics is considered in various aspects: 1) from the point of view of legal regulation of gathering, storage and distribution of the information for databases; 2) in a context it is brave freely movements of unreliable information of free modification and information designing, 3) for the purpose of definition of variants of a solution of a problem of a legal regulation of the reference with the information. The conclusion about danger of any reference with the information and its accumulation in set of the databases created including legal bodies became a research result. Recognising a reality of such phenomena as information attacks, information persecution, information provocation, infodemic, the author specifies in necessity of working out of plural legal toolkit of counteraction to them. Considering scales of formation of databases, distributions and uses of the information from them, including without the consent to that of persons, the author insists on necessity of maintenance of advancing legal maintenance of functioning of databases, up to their removal., СОВРЕМЕННОЕ ПРАВО, Выпуск 3 2022, Pages 28-37

Проблема обеспечения социальной и правовой справедливости и равенства всегда имеют актуальный характер, но в условиях эпохи цифры они, с одной стороны, переносятся в виртуальный мир, с другой, усугубляются его вызовами и реалиями. В силу несомненного научного интереса к различным аспектам общественного развития периода цифры автор рассматривает его наиболее характерные характеристики с точки зрения реализации правовых принципов справедливости и равенства. Основное внимание уделено изучению проблематики в контексте информационного и пропагандистского бума, во взаимозависимости категорий справедливости и истинности, подлинности, достоверности применительно к качеству информации в сети Интернет, в свете морально-нравственных аспектов онлайн- и офлайн-жизни. Растущую роль права в эпоху цифровизации автор аргументирует такими ее характеристиками, как оторванность информации от реальности и достоверности, быстрая смена трендов, стремление индивида формировать их или быть в их русле, снижение регулятивной функции морали, размывание моральных и эстетических регуляторов поведения, цифровое неравенство. По мнению автора, в таких условиях особое значение имеет право, основанное на приоритете принципа справедливости, что актуализирует проблему законодательного закрепления содержания принципа справедливости. Автор убежден, что наиболее целесообразным вариантом законодательного закрепления принципа справедливости является его формулирование в общеправовом виде в Конституции РФ и в конкретизированном — в отраслевом законодательстве. Приводя аргументы в пользу такого подхода, автор опирается на актуальные вопросы правотворчества и правоприменения в таких особо чувствительных для граждан России областях, как налогообложение и пенсионное обеспечение., The Problem of maintenance of social and legal justice and equality always have actual character, but in the conditions of an epoch of figure they, on the one hand, are transferred to the virtual world, with another, aggravated with its calls and realities. Owing to doubtless scientific interest to various aspects of social development of the period of figure the author considers its most typical characteristics from the point of view of realisation of legal principles of justice and equality. The basic attention is given problematics studying in a context of information and propaganda boom, in interdependence of categories of justice and the validity, authenticity, reliability with reference to quality of the information in a network the Internet, in the light of moral aspects online- and ofline-lives. During an epoch digitalization the author gives reason for a growing role of the right its such characteristics as isolation of the information from a reality and reliability, fast change of trends, aspiration of the individual to form them or to be in their channel, decrease regulative morals functions, washing out of moral and aesthetic regulators of behaviour, a digital inequality. According to the author, in such conditions special value has the right, based on a priority of a principle of justice that staticizes a problem of legislative fastening of the maintenance of a principle of justice. The author is convinced that the most expedient variant of legislative fastening of a principle of justice is its formulation in общеправовом a kind in the Constitution of the Russian Federation and in concretised — in the branch legislation. Resulting arguments in favour of such approach, the author leans against pressing questions of lawmaking and law enforcement in such especially sensitive for citizens of the Russian Federation areas, as the taxation and provision of pensions., СОВРЕМЕННОЕ ПРАВО, Выпуск 6 2022, Pages 33-37

Предметом исследования в статьеявляется информационная война, которая сегодня развязана Западом против Росси в связи с проведением нашей страной военной спецоперации на Украине. Авторы используют понятие информационной или информационно-психологической войны как противоборства в мировом и локальном информационном пространстве, которое осуществляется насильственными (манипулятивными) методами и приемами воздействия на информационно-психологическую сферу противника с целью решения своих стратегических задач. Авторы последовательно рассматривают понятие и сущность информационной войны, ее основные цели, объекты и субъекты. В качестве целей информационной войны, которую ведут обе стороны конфликта, выделяются: укрепление мотивации, воли к победе и психической устойчивости своих войск и населения своих стран; внесение смятения, страха и паники в войска противника и население враждебных стран и формирование негативного имиджа враждебных стран в глазах мирового сообщества. Особое внимание авторы статьи уделяют методам веденияинформационной войны, которая сегодня развязана Западом против России в связи с проведением нашей страной военной спецоперации на Украине. На примерах анализа фейков о нашей армии и нашей стране рассмотрены основные способы и приемы ведения информационной войны, такие как создание и распространение недостоверных непроверенных слухов, использовании фотографий и съемок не с места описываемого события, а совсем из других мест, создание постановочных кадров для фото и ведеосьемок, использование фрагментов видеоигр, давно снятых роликов и художественных фильмов, а также кадры для фотографий и видеосъемок, сделанных с помощью компьютерной графики и web-дизайна. В качестве практических рекомендаций авторы предлагают алгоритмы коллективной и личной информационной безопасности, необходимые для эффективного противостояния информационным вбросам наших противников.

В статье раскрываются уголовно-правовые характеристики специальных составов клеветы, введенных законодателем в последнее время: в период эпидемии короновируса, начала специальной военной информации и некоторых других. Автор делает попытку дать уголовно-правовую оценку деяниям, предусмотренным в ст. 207.1, 207.2, 207.3, 354.1 УК РФ. На основании судебных и доктринальных толкований раскрываются обязательные признаки объективной стороны рассматриваемых преступления. Автор делает выводы и предложения, которые могут быть использованы правоприменительной практике.

The article examines the possibility of restricting the right to freedom of speech in order to protect the national interests of the state. An analysis of normative legal acts prohibiting the dissemination of destructive information, such as calls for a violent change in the constitutional order of Ukraine, the outbreak of aggressive war, incitement to national, racial or religious hatred, etc. The right to freedom of expression is not absolute and may be limited. The article substantiates the criteria for state intervention in the information sphere, which allow limiting the dissemination of destructive information and preserving democratic values. Such criteria include the legality of the procedure, the legality of the purpose and the minimum amount of intervention. The article considers the existing mechanisms in Ukraine to respond to harmful informational influences. The law provides for liability for disseminating false information at several levels: civil, administrative and criminal. At the same time, these mechanisms are insufficient, as the concepts of «misinformation», «fake», etc. are not normatively defined. The article describes the state policy to combat destructive information influence. The bases of activity of state bodies created for the purpose of counteraction to dissemination of misinformation and propaganda are considered, namely the Center of counteraction of misinformation at Council of National Security and Defense of Ukraine and the Center of Strategic Communications and Information Security at the Ministry of Culture and Information Policy. The strategies of the state on counteraction to harmful information influence are analyzed. The Doctrine of Information Security of Ukraine is considered, which clarifies the basics of the state information policy in the direction of counteracting the destructive information influence of the Russian Federation in the conditions of the hybrid war unleashed by it. The main provisions of the Information Security Strategy, which defines the general principles of information security, are also considered. The strategies of the state on counteraction to harmful information influence are analyzed. The Doctrine of Information Security of Ukraine is considered, which clarifies the basics of the state information policy in the direction of counteracting the destructive information influence of the Russian Federation in the conditions of the hybrid war unleashed by it. The main provisions of the Information Security Strategy, which defines the general principles of information security, are also considered., В статье исследованы возможности ограничения права на свободу слова с целью защиты национальных интересов государства. Проанализированы нормативно-правовые акты, запрещающие распространение информации вредного содержания. Обобщено условия, при которых возможно ограничение свободы слова в демократическом обществе. Охарактеризовано государственную политику по противодействию вредному информационному воздействию. Сосредоточено внимание на работе органов государственной власти, которые созданы для противодействия распространению дезинформации и пропаганды, а именно Центра противодействия дезинформации и Центра стратегических коммуникаций и информационной безопасности. Проанализированы стратегии государства по противодействию вредному информационному воздействию., У статті досліджено можливості обмеження права на свободу слова з метою захисту національних інтересів держави. Проаналізовано нормативно-правові акти, що забороняють поширення інформації шкідливого змісту. Узагальнено умови, за яких є можливим обмеження свободи слова у демократичному суспільстві. Охарактеризовано державну політику з протидії шкідливому інформаційному впливу. Зосереджено увагу на роботі органів державної влади, що створені для протидії поширенню дезінформації і пропаганди, а саме Центру протидії дезінформації та Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки. Проаналізовано стратегії держави з протидії шкідливому інформаційному впливу.

Fake news is a widespread element of the nowadays news websites. The research focuses on students’ abilities to detect fake news stories. 72% of respondents successfully identified fake texts. The experiment proves that students concentrate on reading texts carefully, check their credibility, facts and pictures that accompany news texts. Students believe that among linguistic features that contribute to creating fake news texts there is repetition of lexemes, illogical structure of narration, exaggeration, confusing numbers. It was also pointed out that photos do not illustrate information given in fake texts., Фейкові новини є атрибутом сьогоденних медіаджерел, особливо новинних сайтів в Інтернеті. Розпізнання фейку стає все більш нагальною проблемою. У зв’язку цим було проведено дослідження, мета якого – з’ясувати, як студенти-філологи вирізняють фейкові тексти. Респондентам було запропоновано прочитати два тексти, один з яких – фейковий, другий – справжній, визначити тип тексту та відповісти на питання: 1. Що ви робити, щоб розпізнати фейкові новини? 2. Що саме в тексті вказує на його фейкове походження? До експерименту було залучено 90 студентів, яких розподілили на три групи по 30 учасників у кожній. Відповідаючи на перше питання, респонденти вказали, що для виокремлення неправдивої інформації вони уважно читають текст, аналізують прочитане, покладаються на здоровий глузд, перевіряють факти, імена, джерела інформації, аналізують фото/відео, що супроводжує новини. Перші дві групи студентів успішно розпізнали фейковий текст (82 % і 79 % відповідно). Однак у третій групі лише 55 % указали на фейковий пост. 72 % респондентів правильно визначили фейкові новини, виокремлюючи при цьому лінгвістичні засоби, що вказують на неправдивість інформації. До таких маркерів належать: 1) повтор лексичних одиниць та фраз, 2) оціночні прикметники, 3) абсурдність подій, що описуються, 4) показники невизначеності, 5) вірогідність фальшивих імен, 6) наявність граматичних та орфографічних помилок, 7) недоречні фотографії, що ілюструють новинні події. У третій групі всі студенти, визначаючи правдивий текст як фейковий, указали на недоречне вживання метафори в назві статті, яка розповідає про аварію вантажівки з пляшками кока-коли, при цьому описуючи подію як руйнування свят. 47 % з цих студентів, наголошуючи на неправдивості інформації, вказували на різні години, подані у статті, та стан водія від «непостраждалий» до «отримав незначні травми». Необхідно зазначити, що ці респонденти не звернули увагу на той факт, що стаття подає під одним заголовком інформацію про дві аварії, що сталися на цій трасі, що, своєю чергою, вплинуло на сприйняття новин та ускладнило розпізнання правдивого та сфабрикованого новинного тексту.

The principles, conditions and features of Telegram messenger operation are revealed. The state interests in the information sphere in the conditions of spreading of social Internet services and Telegram channels are defined. The tendencies of using anonymous messengers, especially pro-Russian Telegram channels, are outlined. Ukraine’s rating of resilience to Russian misinformation has been determined. The possibilities of Telegram channels for manipulating public opinion and spreading misinformation are detailed. Threats of the functioning of anonymous Telegram channels in Ukraine have been identified. The state’s achievements in blocking banned content are highlighted. The directions of the improvement of the level of media literacy and digital awareness of the population are summarized. The necessity of legislative regulation of the Telegram channel activity in Ukraine is substantiated., Розкрито засади, умови та особливості функціонування месенджеру Telegram.Визначено державні інтереси в інформаційній сфері в умовах поширеннясоціальних Інтернет-сервісів та Telegram-каналів. Окреслено тенденції використанняанонімних месенджерів, особливо Telegram-каналів проросійської орієнтації. Визначено рейтинг України щодостійкості до російської дезінформації. Деталізованоможливості Telegram-каналів щодо маніпулювання громадською думкою та поширення дезінформації. Визначено загрози функціонування анонімних Telegram-каналів в Україні. Висвітлено здобутки держави щодо блокування забороненого контенту. Узагальнено шляхи удосконалення рівня медіаграмотності та цифрової обізнаності населення. Обґрунтовано необхідністьздійснення законодавчого врегулювання діяльності мережі Telegram-каналів в Україні.

A general description of criminal law and criminological threats on the Internet, which have become particularly common or arose during the pandemic in Ukraine and the world have been analyzed in the scientific paper. It is noted that during this pandemic people began to rely more than ever on computer systems, mobile devices and the Internet for remote working, education, communication, shopping, sharing and receiving information, minimization the influence of the social distancing, etc. Increasing of the number of Internet users and the time spent them online, combined with the feelings of confusion, anxiety and fear has become an enabling environment for criminal activity in the cyber space. The risks associated with the digitalization of health care in Ukraine and abroad have been identified. It is noted, that Interpol has identified three the most common types of cyberattacks at the international level, which affected individuals and legal entities during the pandemic: 1) the functioning of malicious domains; 2) distribution of malicious software; 3) download extortion programs. Phishing and other types of cyber fraud, related to COVID-19, were analyzed. It is emphasized, that the perception of fake information (depending on its content) can lead to the panic spreading among the population, the formation of aggression against certain groups of people and so on. It was determined, that during the COVID-19 pandemic, the increasing of the amount of "screen time" among both adults and children contributed to the intensification of actions aimed at sexual abuse of children on the Internet, cyberbullying, incitement to risky online behavior, distribution of potentially dangerous content. It is stated, that according to experts opinion, the implementation of criminal law and criminological threats on the Internet in 2020 caused losses of more than 1% of world GDP., В статье дается общая характеристика уголовно-правовых и криминологических угроз в Интернет-пространстве, которые приобрели особое распространение или возникли в период пандемии в Украине и мире. Определены риски, связанные с диджитализацией здравоохранения в Украине и за рубежом. Отмечено, что Интерполом на международном уровне было выделено три самых распространенных вида кибератак, от которых пострадали физические и юридические лица в течение пандемии: 1) функционирование вредных доменов; 2) распространение вредоносного программного обеспечения; 3) загрузка программ-вымогателей. Проанализированы проявления фишинга и других видов кибермошенничества, связанных с COVID-19. Подчеркнуто, что восприятие фейковой информации (в зависимости от ее характера), может вызвать распространение среди населения панических настроений, формирование агрессии по отношению к определенным группам лиц и т.п. Определено, что в течение пандемии COVID-19 в следствии увеличения количества «экранного времени» как среди взрослых, так и среди детей, способствовало активизации действий, направленных на: сексуальное развращение детей в Интернете, кибербуллинг, подталкивание к рискованному поведению в сети, распространению потенциально опасного контента. Указано, что по оценкам экспертов реализация уголовно-правовых и криминологических угроз в Интернет-пространстве в 2020 г. нанесла ущерб в размере более 1% мирового ВВП., У статті надається загальна характеристика кримінально-правових та кримінологічних загроз в Інтернет-просторі, що набули особливого розповсюдження або виникли у період пандемії в Україні та світі. Визначено ризики, пов’язані із діджиталізацією сфери охорони здоров’я в Україні і за кордоном. Зазначено, що Інтерполом на міжнародному рівні було виділено три найпоширеніших види кібератак, від яких постраждали фізичні та юридичні особи протягом пандемії: 1) функціонування шкідливих доменів; 2) розповсюдження шкідливого програмного забезпечення; 3) завантаження програм-вимагачів. Проаналізовано прояви фішингу та інших видів кібершахрайств, пов’язаних із COVID-19. Підкреслено, що сприйняття фейкової інформації (залежно від її характеру), може спричиняти поширення серед населення панічних настроїв, формуванню агресії стосовно певних груп осіб тощо. Визначено, що протягом пандемії COVID-19 наслідком збільшення кількості «екранного часу» як серед дорослих, так і серед дітей, сприяло активізації дій, спрямованих на сексуальне розбещення дітей в Інтернеті, кіберзалякування, підштовхування до ризикованої поведінки в мережі, поширенню потенційно небезпечного контенту. Наведено, що за оцінками експертів реалізація кримінально-правових та кримінологічних загроз в Інтернет-просторі у 2020 р. завдала збитків у розмірі понад 1 % світового ВВП.

Introduction. Free access to information, its intensive and cyclical circulation have led to the mass spread of fakes, which is intensified by the widespread use of various mass media, especially social networks. It is quite difficult to distinguish false (fake) information from the truth. Fake messages are designed to change the reality of the serviceman. Most of the fake messages, that are aimed at servicemen, are about war and politics and are based on references to "betrayals" and "victories". Purpose. The article aims to reveal the role of fake messages in the structure of behavioral activity of a serviceman, highlight the semantic structure of the fake, designed to attract attention, and clarify the cognitive biases that serve as a tool to make wrong decisions. Methods. To realize the purpose of the article, we proceed from the fact that the theoretical study of fakes, from a methodological point of view, belongs to the highest level of scientific knowledge, as it reveals and substantiates the deeper and more significant aspects of this phenomenon. We use the following general scientific methods: analysis, synthesis, induction, deduction, comparison, formalization, abstraction, modeling. The use of the historical method made it possible to comprehensively reveal the study of fakes in chronological order, establishing its inner essence, patterns of influence on the target audience and contradictions in the decoding of messages. Originality. It has been proven that, in essence, a fake is a type of targeted information weapon used to covertly broadcast certain ideas or messages. The latter, in turn, are used to change the emotional and psychological attitudes of a particular target audience. It is shown that the spread of fake messages results in a state of mass cognitive dissonance in the representatives of the target group, against which this type of information weapon is used. Conclusion. To systematize the path, that fake information undergoes to achieve the end result (to make people believe in it), it should be divided into three stages: 1) attracting attention; 2) beliefs; 3) decision making. The negative effects of fakes are primarily aimed at damaging the emotional, motivational, social, existential and intellectual side of the soldier's psyche. It has been established that a fake is a powerful information weapon of mass media, which on a subconscious level influences the behavioral regulation of human actions, and the individual does not always notice and realize this. Fakes can worsen physical and mental health, cause changes in mental processes, motivation, priorities and affect interaction in society. Knowledge of the specifics of the psychological impact of fakes on the individual will help understand the need to analyze information content, search, critically select and review messages to maintain own mental health., Свободный доступ к получению информации, интенсивный и циклический ее оборот привели к массовому распространению фейков, что усиливается широким использованием различных масс-медиа и особенно социальных сетей. Статья призвана раскрыть роль фейковых сообщение в структуре поведенческой активности личности военнослужащего, осветить семантическую конструкцию фейка для привлечения к нему внимания человеком, выяснить когнитивные предубеждения, что выступают инструментом убеждения в принятии ошибочного решения. Автором выделены условия, которые максимизируют влияние когнитивных предубеждений и побуждают военнослужащего поверить фейковому сообщению., Вільний доступ до отримання інформації, інтенсивний і циклічний її обіг призвели до масового поширення фейків, що посилюється широким використанням різноманітних масмедіа й особливо соціальних мереж. Стаття покликана розкрити роль фейкового повідомлення в структурі поведінкової активності особистості військовослужбовця, висвітлити семантичну конструкцію фейку задля привернення до нього уваги людиною, з’ясувати когнітивні упередження, що виступають інструментом переконання у прийнятті хибного рішення. Автором виокремлено умови, що максимізують вплив когнітивних упереджень та спонукають військовослужбовця повірити фейковому повідомленню.

Автор статті, спираючись на 18-літній досвід спостереження та дослідження участі українських художників у Венеційській Бієнале, аналізує участь України 2019 року і демонструє похибки та знахідки учасників процесу й власне самих митців. Досліджено причини того, чому національний проект України на Венеційській бієнале «Падаюча тінь “Мрії” на сади Джардіні» не отримав високих критичних оцінок, а також чому Україна вже не вперше представляє на Бієнале нецікаві проекти, що не відповідають умовам, вимогам виставки, а також міжнародним стандартам. Стаття створена на основі уважного ознайомлення з кураторською виставкою Ральфа Ругоффа в Арсеналі та низкою національних експозицій у Джардіні.

Urgency of the research. Today, the task of analyzing the veracity of information in the news, which filled all existing channels for obtaining information, is relevant. Its urgency is related to the need to prevent panic by obtaining inaccurate information, debunking pseudo-scientific facts that can threaten people's lives, combating political propaganda and others. Target setting This article focuses on the concept of developing a system for detecting fake news, analysis of existing systems and their principles of operation, principles of construction of their algorithms and features of their use. Actual scientific researches and issues analysis. Recent open publications, statistics, and corporate reports were reviewed. Uninvestigated parts of general matters defining. File analysis will be performed using three methods / classifiers and without the use of PassiveAgressive classifier. The calculation and derivation of results is performed by constructing error matrices and calculating accuracy. The research objective. The main purpose of the work is to create a system for detecting fake news on the basis of the considered materials and to achieve the highest possible accuracy. Presenting main material. Input data for the study were selected, prepared and analyzed. Data were studied using the methods / classifiers of Logistic Regression, Decision Tree and Random Forest. The accuracy of detecting fake news is calculated. Conclusions. The proposed system allows to classify news as “fake” or “true” with an accuracy of 98-99 %., Актуальність теми дослідження. Великий об’єм інформації, що став традиційним для інформаційного суспільства, створює нові виклики для людства. На заміну проблемі складного доступу до інформації, що була актуальна раніше, приходить нова проблема: структуризації та фільтрування інформації. Серед загального потоку інформаційного шуму актуальним стає питання виокремлення правди. У цьому контексті важливим постає питання не лише розвитку критичного мислення, але й розробки технічних засобів виявлення фейків. Постановка проблеми. Ця робота фокусується на понятті розробки системи виявлення фейкових новин, аналізі існуючих систем та їхніх принципів роботи, принципів побудови їхніх алгоритмів та особливостях їх використання. Аналіз останніх досліджень та публікацій. Були розглянуті останні публікації у відкритому доступі, статистичні дані, звіти корпорацій. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Аналіз файлу буде виконаний за допомогою трьох методів/класифікаторів і без використання PassiveAgressive класифікатора. Обчислення та виведення результатів виконується за допомогою побудови матриць помилок та розрахування точності. Постановка задачі. Основною метою роботи є створення на основі розглянутих матеріалів систему виявлення фейкових новин та досягти найбільш можливої точності. Виклад основного матеріалу. Обрано вхідні дані для дослідження, проведена їх підготовка та аналіз. Проведено дослідження даних за допомогою методів/класифікаторів Логістичної регресії, Дерева рішень та Рандомного лісу. Обчислена точність виявлення фейкових новин. Висновки відповідно до статті. Запропонована система дозволяє класифікувати новини як «фейкові» або «правдиві» з точністю 98-99 %.