Search

The article considers the theoretical background and views of modern scientists on the essential characteristics of strategic management and planning, organization development strategy as a component of strategic management. The relevance of strategic planning of general secondary education is justified in the context of strategic management as an open socio-pedagogical system. It emphasized the preventive nature of strategic management as strategies aimed at the future development of the educational institution. The technological aspect of developing general secondary education strategy described considering the regulatory requirements of current legislation to ensure radical and systematic reform of general secondary education, quality of education and educational activities, implementation of the Concept "New Ukrainian School". The content of strategic school management, the essence of the concepts "technology", "pedagogical technology", the list of technologies, and methods of developing a strategy for the development of educational institutions are revealed. The structure, algorithm of development, stages of development and implementation, conditions of the viability of strategy of development of the institution of general secondary education are described. It is emphasized the relevance of the application of the cluster approach technologies described earlier by the author; foresight; benchmarking; project cycle management and methods of SWOT-analysis, Delphi, positive assessment of the situation, etc. The author outlines the experience of practical implementation of research results on this issue at events at the national level and in the Ukrainian-Austrian project "Leadership and management competencies for effective quality development in support schools”., Розглянуто сутність стратегічного управління та планування, стратегії розвитку організації як складника стратегічного менеджменту. Обґрунтовано актуальність стратегічного планування діяльності закладу загальної середньої освіти в контексті стратегічного управління ним як відкритою соціально-педагогічною системою. Описано технологічний аспект розроблення стратегії закладу загальної середньої освіти з урахуванням нормативних вимог чинного законодавства щодо забезпечення проведення докорінної та системної реформи загальної середньої освіти, реалізації Концепції «Нова українська школа». Окреслено досвід практичного втілення результатів дослідження автора із зазначеної проблематики.

The practical experience of the Department of Methods of Teaching Languages and Literature of the Kharkiv Academy of Continuing Education in managing the professional development of vocabulary teachers in the conditions of digitalization is analyzed. An overview of innovative approaches to professional development of teachers of philological disciplines in the development of information and digital competence in them.The essence of the teacher of the new formation is determined. Emphasis is placed on the fact that the possession of basic Internet services and technologies, which are part of the Informatively communication competence of the teacher, is becoming one of the most important conditions for achieving a high level of professionalism in almost any field of activity and is an integral part of modern education. The ways of managing the professional development of a teacher-vocabulary in the conditions of digitalization are outlined, which should be focused on the formation of the teacher's skills and abilities to use the Internet, as well as the use of informatively communication competence (ICС) in professional activities. The subject of training of the basic programs of advanced training courses, thematic special courses which is directed on formation of digital competence of the teacher of philological disciplines is given. Emphasis is placed on innovative forms of professional development of teachers of philological disciplines in the conditions of digitalization, namely on methodical events in the remote mode., Проаналізовано практичний досвід кафедри методики навчання мов і літератури Харківської академії неперервної освіти щодо управління професійним розвитком учителів-словесників в умовах діджиталізації. Здійснено огляд інноваційних підходів до підвищення кваліфікації вчителів філологічних дисциплін щодо розвитку їхньої інформаційно-цифрової компетентності. Визначено сутність педагога нової формації. Закцентовано увагу на тому, що володіння базовими Інтернет-сервісами й технологіями, які є складниками інформаційно-комунікативної компетентності (ІК-компетентності) педагога, стає нині однією з найвагоміших умов досягнення високого рівня професіоналізму практично в будь-якій галузі діяльності та є невід’ємною частиною моделі сучасної освіти. Окреслено шляхи управління професійним розвитком учителя-словесника в умовах діджиталізації, які мають бути зорієнтованими на формування в педагога умінь і навичок якісно користуватися можливостями Інтернету, а також доцільно застосовувати інформаційно-комунікаційні технології (ІКТ) у професійній діяльності.

The article deals with the essence of pedagogical coaching as a technology of professional development of personality in the system of advanced training, namely as a productive and rational means of organizing training in the current system. A new concept from etymological analysis to new meanings that have become entrenched in the field of education is considered. It is substantiated that pedagogical coaching should take a worthy place among other innovative technologies as an effective means of increasing motivation and, as a consequence, conscious training in further training courses for teachers. Emphasis is placed on the development of coaching competence of the teacher in the intertest period. Coaching technology is considered as an innovative means of developing self-educational and professional competence of teachers. The typical algorithm and principles and methods of realization of coaching technology are outlined. The advantages of the organization of professional training of specialists in the system of further training on the basis of coaching technology are determined., Розкрито сутність педагогічного коучингу як технології професійного розвитку особистості в системі підвищення кваліфікації, а саме як продуктивного та раціонального засобу організації навчання в чинній системі. Розглянуто нове поняття від етимологічного аналізу до нових значень, що закріпилися у сфері освіти. Обґрунтовано, що педагогічний коучинг повинен посісти гідне місце серед інших інноваційних технологій як ефективний засіб підвищення мотивації і, як наслідок, свідомого навчання на курсах підвищення кваліфікації педагогічних працівників. Закцентовано увагу на розвиток коучингової компетентності педагога у міжатестаційний період. Коучингову технологію розглянуто в якості інноваційного засобу розвитку самоосвітньої та професійної компетентності педагогічних працівників. Окреслено типовий алгоритм, принципи і методи реалізації коучингової технології. Визначено переваги організації професійної підготовки фахівців у системі підвищення кваліфікації на основі коучингової технології.

The paper is devoted to modern approaches to the study of the structure of self-assessment of project activities based on an analysis of the scientific achievements of such fields of science and practice as: an evaluation, a project management and an adaptive management. The purpose of the paper is to justify the structure of self-assessment of project activities in the institution of secondary education using the adaptive management mechanisms. We are analyzed the using the concepts of adaptive management, the essence of evaluation as a function and procedure; scientific achievements regarding the organization of self-assessment as a means of streamlining activities. From the point of view of a systematic approach the structure of the project’s self-assessment with such components as the goal, subject, object, content, means (tools) of the project, it’s considered procedures and forms for presenting the results. Each component of self-assessment is examined for essence and specificity with confirmation of examples of scientific concepts. It is emphasized that in the mainstream of adaptive management the goal of self-assessment of a pedagogical project will be to use the mechanisms of dialogue interaction during the entire process of establishing project effectiveness. Most attention is paid to subjects of self-evaluation as a factor in self-organization. The obligations and rights of the subjects are established. It was emphasized that the most important result of the project is to make changes in the object of study which should be presented in the forms of presentation of self-assessment. It’s determined conditions the self-assessment can be adaptive. Prospects for further research are: an analysis of the factors influencing the self-assessment of projects, the study of the conditions of objective self-assessment and the study of adaptive assessment technology in the context of the adaptive management., Розкрито специфіку та структуру самооцінювання проєктної діяльності в закладі загальної середньої освіти у контексті адаптивного менеджменту. Проаналізовано роль оцінювання в управлінських процесах. З’ясовано значення механізмів адаптивного менеджменту у самооцінюванні проєктної діяльності. Розглянуто питання структури самооцінювання проєктів як специфічної діяльності у закладах загальної середньої освіти, яка включає такі компоненти, як: мета, суб’єкт, об’єкт, засоби, процедури і представлення результатів самооцінювання. Визначено, при яких умовах самооцінювання можна вважати адаптивним. Перспективами подальших досліджень пропонується: аналіз факторів впливу на самооцінювання проєктів, вивчення умов об’єктивного самооцінювання та дослідження технології адаптивного оцінювання у контексті адаптивного менеджменту.

Розглянуто напрями та форми співпраці закладу вищої освіти із бізнесом. Узагальнено наявні бар’єри співпраці бізнесу та закладів вищої освіти. Сформовано теоретичний базис, який описує співпрацю закладів вищої освіти та бізнесу. До такого базису належить модель Г. Іцковіца, ланцюжок цінності за М. Портером та теорія стратегічних альянсів. Визначено інтереси закладу вищої освіти та бізнесу у їхній співпраці. Встановлено ресурси кожного з учасників такої співпраці. На основі задово- лення інтересів кожного з учасників співпраці із використанням ресурсу іншого учасника побудовано принципові засади організування співпраці закладу вищої освіти із бізнесом, до яких належить п’ять аспектів такої співпраці (комунікативний, змістовий, організаційний, контрольний, рефлексивний). Розкрито зміст кожного з аспектів, показано приклади та наслідки його відсутності. Nowadays Ukrainian institutions of higher education face a significant number of problems: a drop in the number of students and university entrants, the low level of funding for higher education, outdated material resources, lagging behind scientific research, a slow pace of integration into the European and world intellectual space, etc. One of the possible directions of their solution is the establishment of cooperation between institutions of higher education and business structures on mutually beneficial terms. Such cooperation can be beneficial for both parties. For now, in such cooperation, there are many problems, however. There are even reasons to talk about the parallel existence of two interrelated but not interconnected sectors, that do not understand each other: business and higher education. Although it is obvious that such sectors not only depend on each other, but their interaction is an important condition for normalizing the national economic situation of any country. Therefore, it is necessary to clarify the foundation of the cooperation of domestic higher education institutions and business structures; the foundation of such cooperation should be a theory of interaction. The idea of cooperation between domestic institutions of higher education and business structures is not fundamentally new. At least in the program documents of most domestic higher education institutions, this idea is actively supported. The construction of the fundamentals of organizing the cooperation of business and higher education institutions in Ukraine requires clarification of its content. It is proposed to use G. Itskovits’ model, M. Porter’s chain of added value and the concepts of the theory of strategic alliances. It is proved that the nature of cooperation between higher education institutions and business structures corresponds to the conditions for the creation of strategic alliances, and therefore appropriate concepts that explain the creation and functioning of alliances can be applied to explain the cooperation between higher education institutions and business structures. There are singled out sources of cooperation between higher education institutions and business structures. There are determined factors of the basic possibility of such cooperation: absence of conflict of interests, including those because of cooperation with competitors or probability of spreading confidential information; lack of regulatory restrictions on cooperation; preconditions for the satisfaction of each cooperation participant’s interests and balance between such interests. There are described interests of higher education institutions and business structures in cooperation. It has been explored that in each particular case of cooperation between higher education institutions and business structures, the combination of interests of participants may be different. Moreover, such a combination may change in time, as well as the degree of satisfaction of interests may change. But it is evident that in cooperation between a higher education institution and business structures, at least some interests of each party must be satisfied. When the number of satisfied participants' interests is greater, the participants’ concernment in the cooperation increases, too. There are singled out resources of cooperation between higher education institutions and business structures. There is constructed a model of organizing a cooperation between higher education institutions and business structures. The absence of interaction between the higher education institutions and business structures is classified by its aspects, as well as the corresponding consequences.

El objetivo principal de la presente tesis se centra en la transferencia de las diferentes manifestaciones motivacionales entre la Educación Física (EF) y el aprendizaje en lengua extranjera (LE), el primer punto del marco teórico describe cómo se ha estudiado esta transferencia entre dominios utilizando diferentes enfoques: la generalización trans-dominio, el Modelo Jerárquico de la Motivación Intrínseca y Extrínseca (Vallerand, 1997) y el Modelo Trans-Contextual (MTC; Hagger & Chatzisarantis, 2016). Todo ello nos aporta las bases para poder definir y acotar los dos dominios en los que se centra este trabajo: la EF y el aprendizaje en una LE. Los siguientes apartados se han centrado en el análisis de los dominios de nuestro estudio. En primer lugar se describen los aspectos fundamentales del enfoque AICLE así como su implementación en el mundo, prestando especial atención al caso de Andalucía. En segundo lugar se analizan los rasgos distintivos de la puesta en práctica de la metodología AICLE a través del área de EF. Una vez realizada dicha contextualización del ámbito del estudio analizamos los distintos enfoques y conceptos que son la base de la presente investigación, prestando especial atención a la EF AICLE: • La Teoría de la Autodeterminación (Deci & Ryan, 2000). • La disposición a comunicarse en LE (DAC-LE; MacIntyre, Dörnyei, Clément, y Noels, 1998). • El clima de apoyo a la autonomía. • La satisfacción intrínseca y el aburrimiento., Tesis Univ. Granada. Programa Oficial de Doctorado en: Ciencias de la Educación