Search

Introduction. The risk of maternal morbidity and mortality in case of caesarean section (CS) is approximately in five times higher in case of natural delivery. The mortality associated with anesthesia makes 1,6% of that, caused by maternal death.Objective. Comparative evaluation of the safety of different methods of anesthesia for CS.Materials and methods. There were 127 puerperas, who were divided into 2 groups. In patietns of group 1 – CS was performed under general anesthesia (OA), in patients of group 2 – under conditions of spinal anesthesia (SA). Patietns in each group were divided into two subgroups: 1a (n = 31) – there was used ketamine, 1b (n = 31) – thyopental sodium, 2a (n = 31) – spinal puncture (SP) performed by central approach, 2b (n = 34) – 5 minutes before the SP, performed by paramedian approach, 8 mg of ondansetron was administered intravenously. Side effects, complications during the intraoperative (PI) and postoperative periods (PP) were assessed.Results and discussion. In group 1, the complications and side-effects rate in PI have reached 71,0 ± 5,8%, in group 2 – 81,5 ± 4,8% (arterial hypotension, chills, nausea, vomiting, paresthesias, pain in the right shoulder). During PP, in group 1, the adverse events and side effects were recorded (chills, nausea, vomiting, tachycardia) in 59,7 ± 6,2% of cases, in group 2 – in 41,5 ± 6,1% (chills, nausea, pain low back, postfunctional headache).Conclusions. Arterial hypotension at SA requires correction by the introduction of vasopressors, which have a negative effect. The intravenous injection of ondansetron during SA in the most cases provides the normodynamic type of hemodynamics., Введение. Риск материнской заболеваемости и смертности при кесаревом сечении (КС) превышает таковой в группе естественных родов приблизительно в пять раз.Летальность, связанная с анестезией– 1,6% от материнской. Следует уделять внимание предупреждению и своевременному выявлению осложнений и побочных действий различных видов анестезиологического пособия.Цель работы. Сравнительная оценка безопасности применения различных методов анестезии при операции КС.Материалы и методы. 127 родильниц разделены на 2 группы. Группа 1 – КС проводилось в условиях общей анестезии (ОА), группа 2 – в условиях спинальной анестезии (СА). Каждая группа разделена на две подгруппы: группа 1а (n=31) – использовался кетамин, группа 1б (n=31) – тиопентал натрий, группа 2а (n=31) – спинальная пункция выполнена центральным доступом, группа 2б (n=34) – за 5 минут до спинальной пункции, выполненой парамедианным доступом, внутривенно вводилось 8 мг ондансетрона. Оценивались побочные действия, осложнения в интраоперационный (ИП) и послеоперационный периоды (ПП).Результаты и обсуждение. В 1 группе частота осложнений и побочных эффектов в ИП (артериальная гипертензия, тахикардия, трудная интубация) достигала 71,0 ±5,8%, во 2 – 81,5 ± 4,8% (артериальная гипотензия, озноб, тошнота, рвота, парестезии, боль в правом плече). В ПП в 1 группе зафиксированы нежелательные явления и побочные эффекты (озноб, тошнота, рвота, тахикардия) в 59,7 ± 6,2% случаев, во 2 группе – в 41,5 ± 6,1% (озноб, тошнота, боль в пояснице, постпункционная головная боль).Выводы. Все виды анестезиологического пособия сопровождаются осложнениями и побочными эффектами. Артериальная гипертензия и тахикардия в ИП, являются неблагоприятным фоном для пациенток с преэклампсией и/или хронической артериальной гипертензией. Артериальная гипотензия при СА требует коррекции введением вазопрессоров, которые оказывают негативное влияние на состояние женщины и плода. Внутривенное введение ондансетрона при проведении СА в большинстве случаев обеспечив, Вступ. Ризик материнської захворюваності та смертності при абдомінальному розродженні перевищує такий в групі природних пологів приблизно в п’ять разів. Летальність, яка пов’язана з наданням анестезіологічного забезпечення, залишається на високому рівні – до 1,6% від загальної материнської.Мета дослідження. Порівняльна оцінка безпеки різних методів анестезії при операції кесарів розтин (КР).Матеріали та методи. 127 породіль розділені на 2 групи. Група 1 – КР в умовах загальної анестезії, група 2 – в умовах спінальної анестезії (СА). Кожна група розділена на дві підгрупи: 1а (n = 31) – використовувався кетамін,‘!б (n = 31) – тіопентал натрій, 2а (n = 31) – спінальна пункція виконана центральним доступом, 2б (n = 34) – за 5 хвилин до спінальної пункції, яка виконана парамедіанним доступом, внутрішньовенно вводилось 8 мг ондансетрону. Оцінювалися побічні дії, ускладнення в інтраопераційний (ІП) і післяопераційний періоди (ПП).Результати та обговорення. У ‘! групі частота ускладнень і побічних ефектів в ІП (артеріальна гіпертензія, тахікардія, важка інтубація) досягала 71,0 ± 5,8%, у a! – 81,5 ± 4,8% (артеріальна гіпотензія, озноб, нудота, блювота, парестезії, біль в правому плечі). У ПП в ‘! групі зафіксовані небажані явища і побічні ефекти (озноб, нудота, блювота, тахікардія) в 59,7 ± 6,2% випадків, у a! групі – в 41,5 ± 6,1 % (озноб, нудота, біль в попереку, постпункційний головний біль).Висновки. Всі види анестезіологічної допомоги супроводжуються ускладненнями і побічними ефектами. Артеріальна гіпертензія і тахікардія в ІП, створюють несприятливий фон для пацієнток з прееклампсією і / або хронічною артеріальною гіпертензією. Артеріальна гіпотензія при СА вимагає корекції введенням вазопресорів, які негативно впливають на стан жінки і плоду. Внутрішньовенне введення ондансетрону в більшості випадків забезпечує нормодінаміческій тип гемодинаміки. Аналіз небажаних ефектів, сприяє своєчасному попередженню їх виникнення.