Search

Сучасний світ висуває високі вимоги до IT-інфраструктури та комп’ютерних мереж підприємств, що обумовлює складність їх структур. Чим складніша структура і кількість ланок, що входять до неї, тим вища імовірність появи вразливих місць. З бурхливим розвитком Інтернету широкого застосування набули веб–додатки. За їх допомогою відбувається взаємодія з клієнтами, надається доступ до важливої інформації. Відмовитися від веб-додатків дуже складно. Без них організація може втратити свою конкурентоспроможність або взагалі не зможе працювати. На фоні зростання популярності веб-додатків зростає і необхідність їх захисту від злому та несанкціонованого доступу, так як більше 75% атак хакерів спрямовані на вразливості веб-додатків та сайтів. Наслідки подібних зловмисних дій досить очевидні і не дуже приємні для компаній (в особливості їх клієнтів): втрата особистих даних, включаючи платіжну інформацію; можливість отримання доступу до комерційної таємниці та конфіденційних документів, крім того, вразливості веб-додатків можуть стати точкою входу зловмисників в корпоративну мережу. Традиційні методи мережевого захисту не запобігають атакам на веб-сервіси. Міжмережеві екрани орієнтовані на загрози мережевого і транспортного рівнів, в той час як веб-додатки працюють на прикладному рівні. Брандмауер веб-додатків (Web Application Firewall) - тип брандмауеру, який застосовується для захисту веб-додатків. У той час, як прямий проксі-сервер захищає ідентифікацію клієнтського комп’ютера за допомогою посередника, WAF розгортається перед веб-додатками (в режимі зворотного проксі-серверу) і аналізує двонаправлений трафік HTTP/HTTPS, виявляючи шкідливий трафік та блокуючи його. WAF не є остаточним рішенням безпеки, скоріше вони призначені для використання в поєднанні з іншими рішеннями безпеки периметра мережі, такими як брандмауери нового покоління (NGFW) та системами запобігання вторгнень (IPS).

Викладено підходи до застосування методів системного аналізу для вирішення задач пов'язаних із забезпеченням інформаційної безпеки підприємств на транспорті, які відрізняються складною ІТ структурою з великою кількістю компонентів. Показано, що активне розширення областей інформатизації транспортної галузі, особливо в сегменті мобільних, розподілених і бездротових технологій, супроводжується появою нових загроз інформаційної безпеки. Показано, що для побудови ефективної системи інформаційної безпеки, вибору і впровадження адекватних технічних засобів захисту повинен передувати етап опису, аналізу та моделювання загроз, вразливостей, з подальшим розрахунком ризиків для ІБ і визначенням оптимальної стратегії розвитку системи інформаційної безпеки (СІБ). Після оцінки різних варіантів СІБ за декількома критеріями, приймається рішення: якщо рекомендації збігаються, то з більшою впевненістю обирається оптимальне рішення. Якщо спостерігається протиріччя висновків експертів, то остаточне рішення приймається з урахуванням його переваг і недоліків, наприклад, вибирається та стратегія розвитку системи інформаційної безпеки, яка виявилася оптимальною хоча б для двох критеріїв. Якщо отримані різні стратегії розвитку СІБ для всіх трьох критеріїв, то потрібно варіювати значеннями показника песимізму-оптимізму в критерії Гурвіца або змінити дані, наприклад, про можливі загрози для ІС або автоматизованої системи управління підприємства. Запропоновано алгоритм моделювання процесу прийняття рішення щодо вибору оптимальної стратегії управління інвестиційним проектуванням компонентами системи інформаційної безпеки для господарюючого суб'єкта на транспорті.

У статті розглянуті деякі аспекти проектування модуля системи підтримки прийняття рішень (СППР) в ході аналізу великих аварій або НС на міському транспорті в великих містах, мегаполісах, а також в Smart City. Показано, що обчислювальне ядро подібної СППР може базуватися на методах кластерного аналізу (КА). Показано, що реалізація навіть базових алгоритмів КА в обчислювальному ядрі СППР дозволяє здійснювати ітераційний пошук оптимальних рішень для запобігання великої кількості НС на міському транспорті за рахунок встановлення характерних ознак аварій і НС та заходів близькості між двома об'єктами. Показано, що такий інструментарій як СППР, може надати всім зацікавленим особам науково обґрунтовану класифікацію багатовимірних спостережень, які узагальнюють сукупність відібраних показників і дозволяють виявляти внутрішні зв'язки між НС на міському транспорті. Описано модуль СППР для аналізу НС на міському транспорті. Встановлено, що для вирішення такого завдання можна застосовувати в обчислювальному ядрі СППР «зважену» евклідову відстань. Саме цей параметр дозволяє враховувати значущість кожної характеристики НС на міському транспорті, що, в свою чергу буде сприяти отриманню достовірних результатів аналізу. Показано, що методи КА також можуть бути затребувані, коли поряд з аналізом НС на громадському транспорті, паралельно вирішуються завдання з проектування та реконструкції конфігурацій міських вулично-дорожніх мереж. Це завдання, зокрема, вимагає проведення фази аналізу (не в останню чергу з застосуванням методів КА) для того, щоб мінімізувати зайві витрати, які не можуть бути компенсовані в разі помилок в дорожньої мережі. При вирішенні такого завдання аналізу піддають ділянки міської вулично-дорожньої мережі з метою виявлення проблемних місць, які потребують реконструкції або перепланування. Застосування методів КА в подібних пов'язаних завданнях обумовлено відсутністю апріорних гіпотез щодо класів, які в результаті будуть отримані.

Показано, що застосування теорії багатокрокових ігор якості дозволяє здійснювати фінансування різних інформаційних технологій з урахуванням усіляких чинників. Зокрема, з огляду на велику кількість підходів до побудови ефективних систем інформаційної безпеки на підприємстві. Використання такої моделі дасть можливість розробляти на основі ігрових моделей систем підтримки прийняття рішень (СППР), наприклад, програмні продукти (ПП). Які, в свою чергу, дозволять приймати раціональні рішення по вкладенню фінансових коштів в розвиток таких технологій. Дана обставина обумовлює необхідність і релевантність розробки нових моделей і програмних продуктів, які здатні реалізувати процедури підтримки прийняття рішень в процесі пошуку раціональних стратегій інвестування, в тому числі, в сфері інформаційної безпеки підприємств і отримання прогнозної оцінки для можливості реалізації конкретної стратегії.

Розвиток комп’ютерних мереж набирає стрімкого розвитку. Постають нові виклики по забезпеченню безпеки даних та самих кінцевих користувачів. Із появою Інтернет Речей дана проблема встала досить гостро перед мережевими інженерами та кібераналітиками. Все частіше і частіше зустрічаються неправомірні дії щодо втручання у роботу як самої мережі так і використанню у злочинних цілях пристроїв юзерів. Різноманітні розподілені атаки, SQL-ін’єкції та викрадення особистих даних стають все складнішими. Враховуючи розростання інфраструктури як самої мережі так й ІоТ пристроїв виникає потреба у їх захисті. Особливо, якщо це стосується комп’ютерної мережі закладу вищої освіти. Де, як правило, мало уваги приділяється повноцінному захисту інфраструктури, а з інтеграцією ІоТ пристроїв, таких можливих прогалин може виникати досить багато. У даній статті є спроба розкрити теоретичні підходи до проектування та реалізації комп’ютерної мережі закладу вищої освіти, які за останній час все частіше починають потерпати від втручання ззовні. Проаналізовано можливі атаки на інфраструктуру закладу вищої освіти, а також можливість атаки і втручанню у роботу ІоТ пристроїв на основі підходу вбивчого ланцюжка. Розглянуто можливість використання у таких мережах web application firewall та відповідного програмного забезпечення для здійснення безпеки та реагування на інциденти на рівні L5-L7 OSI. Проведено попереднє тестування мережі на можливість реагувати як на атаки L3-L4 рівня за допомогою стандартних можливостей фаєрволів. Так і з реагуванням на втручання на верхніх рівнях моделі OSI L5-L7, а саме: SQL-ін’єкції, розподілені DDoS, атаки бот-нет мереж. Підведено підсумки та визначено подальші напрямки дослідження, що ґрунтуються на удосконаленні групової політики безпеки для закладу вищої освіти, розбудови безпекової інфраструктури для ІоТ пристроїв з можливістю швидкого реагування на нестандартні атаки.

У статті запропоновано алгоритм з елементами самонавчання для систем виявлення вторгнень, а також вдосконалена методика кластеризації, що фіксується системою даних, які стосуються подій інформаційної безпеки. Запропоновані підходи відрізняються від відомих, застосуванням ентропійного підходу, що дозволяє представляти дані як однорідні групи, причому кожна така група (або кластер) може відповідати заздалегідь заданим параметрам. Запропоновані рішення стосуються можливостей оцінювання динамічних залежностей між кластерами, що характеризують аналізовані класи вторгнень. В ході досліджень було встановлено, що в разі прояву нових ознак подій інформаційної безпеки, змінюється і відповідна шкала, що описує відстані між кластерами. Для перевірки працездатності та адекватності запропонованих рішень було проведено обчислювальний експеримент. В ході обчислювального експерименту встановлено, що покрокове обчислення параметрів інформативних ознак мережевих атак, дозволяє сформувати досить інформативні кластерні структури даних, що володіють характерними атрибутами. Ці атрибути в подальшому стають основою для бази знань інтелектуальних систем виявлення мережевих атак. Розраховані динамічні залежності між кластерами, дозволяють досить точно визначати множину подій інформаційної безпеки, які можуть стати вихідними даними для подальшої автоматичної оцінки ступеня поточних загроз, зафіксованих системами виявлення атак. Представлені в статті методика і алгоритм кластеризації ознак мережевих атак, на наш погляд, є більш простими для програмної реалізації, ніж існуючі аналоги.

У статті викладені результати досліджень, виконаних в процесі проектування експертної системи (ЕС), призначеної для оцінки загроз інформаційної безпеки (ІБ) критично важливих об'єктів інформатизації (КВОІ). Запропоновано підхід до проектування експертної системи на основі силогізмів і логіки предикатів, а також методу змістовної ідентифікації об’єктів бази знань (БЗ). Суть методу полягає в тому, що кожному об'єкту БЗ проектованої ЕС, ставиться у відповідність кортеж ключових слів (КС), значимість яких визначається експертним шляхом. Таким чином, кожен об'єкт БЗ ставиться у відповідність елементу кінцевого нечіткого топологічного простору об'єктів БЗ. Змістовна ідентифікація проходить по відстані між об'єктами БЗ. Запропонований в роботі підхід, в порівнянні з рішеннями інших авторів, має низку переваг. А саме дозволяє: моделювати різноваріативні сценарії реалізації кіберзагроз для КВОІ і їх наслідки; визначати внесок від кожного з факторів або компонент архітектури ІБ КВОІ на загальну картину ймовірності реалізації кіберзагрози для КВОІ; моделювати взаємодію всіх факторів ІБ і при необхідності візуалізувати цю взаємодію; розраховувати і в подальшому ранжувати значення ймовірностей кіберзагроз для КВОІ для конкретних сценаріїв реалізації загроз; автоматизувати за рахунок застосування розробленого ПО процеси моделювання загроз і значно скоротити час на аудит загроз. Показано, що використання методу змістовної ідентифікації, дозволяє підвищити адекватність моделей обраної предметної області, а також запобігти помилкове введення в БЗ ЕС однакових за змістом суджень експертів і цілей, зокрема при об'єднанні ієрархій цілей, сформованих різними експертними групами. Показано, що метод також може використовуватися для пошуку цілей ієрархії, точні формулювання яких, за ключовими словами, невідомі.