Search

The study purpose was to assess the phenotypic stability of 23 durum wheat genotypes using different stability parameters to identify both high-yielding and stable genotypes.Materials and methods. The study was carried out at 4 trial sites differing in soil and hydrothermal conditions in 2008/09 - 2009/10. To quantify the yield stability, 7 statistical parameters of the stability (bi, Pi, ASVi, CVi, S2di, S2i, and W2i) were calculated.Results and discussion. The grain yields of all the genotypes were significantly affected by growing conditions, which accounted for 88.2% of the total variance of the yield, while the contributions of the genotype and genotype-environment interactions only amounted to 2.9% and 8.9%, respectively. There were significant positive correlations between the average yield of the genotypes under investigation and the regression coefficient (bi) and between the average yield of the genotypes and the environment variance (S2i). Correlation analysis also separated Pi, bi, and S2i approaches that correlated with the average yield and ASV, W2i, and S2di approaches that evaluate the phenotypic stability of the genotypes regardless of the yield.Conclusions. The results show that the genotypes Bel, Amg, Miki, Bss and Msb were the most stable by the majority of the statistical models used. Miki, Amg and Msb were distinguished as the best genotypes combining high yield and high stability under various conditions., Целью исследования была оценка фенотипической стабильности 23 генотипов твердой пшеницы с использованием различных параметры стабильности для выделения генотипов, имеющих как высокую урожайность, так и стабильность.Материалы и методы. Исследование проводили в четырех пунктах испытания с различными грунтовыми и гидротермическими условиями в течение 2008/09¬2009/10 гг. Для количественной оценки стабильности урожая было рассчитано семь статистических параметров стабильности (bi, Pi, ASVi, CVi, S2di, S2i и W2i).Обсуждение результатов. На урожайность зерна всех генотипов существенно повлияли условия выращивания, обуславливающие 88,2 % от общей дисперсии урожайности, тогда как вклад фактора генотип и взаимодействия генотип-среда составил всего 2,9 % и 8,9 % соответственно. Средняя урожайность исследованных генотипов имела значительную положительную корреляцию с коэффициентом регрессии (bi) и дисперсией окружающей среды (S2i). Корреляционный анализ также разделял методы Pi, bi и S2i, коррелирующие со средней урожайностью, и методы ASV, W2i и S2di, оценивающие фенотипическую стабильность генотипов независимо от урожайности.Выводы. По результатам исследований генотипы Bel, Amg, Miki, Bss и Msb были наиболее стабильными по большинству использованных статистических моделей. Miki, Amg и Msb выделены как лучшие генотипы, сочетающие высокие показатели урожайности и высокую стабильность в различных условиях., Мета. Метою даних досліджень було визначити особливості взаємодії генотип-середовище (GEI) 23 генотипів твердої пшениці, використовуючи різні параметри стабільності для відбору генотипів, які мають як високу продуктивність, так і стабільність.Матеріали та методи. Дослідження проводили у чотирьох пунктах випробування з різними грунтовими та гідротермічними умовами протягом 2008/09­2009/10 рр. Для кількісної оцінки стабільності врожаю було розраховано сім статистичних параметрів стабільності (bi, Pi, ASVi, CVi, S2di, S2i та W2i).Обговорення результатів. На врожайність зерна всіх генотипів суттєво вплинули умови вирощування, які обумовили 88,2 % від загальної дисперсії врожайності, тоді як внесок фактору генотип та взаємодії генотип-середовище становив лише 2,9 % та 8,9 % відповідно. Середня урожайність досліджених генотипів мала значну позитивну кореляцію з коефіцієнтом регресії (bi) та дисперсією навколишнього середовища (S2i). Кореляційний аналіз також розділяв методи Pi, bi та S2i, які корелювали із середньою врожайністю, та методи ASV, W2i та S2di, які оцінювали фенотипову стабільність генотипів незалежно від врожайності.Висновки. За результатами досліджень, генотипи Bel, Amg, Miki, Bss і Msb були найбільш стабільними за більшістю використаних статистичних моделей. Miki, Amg та Msb виділено як найкращі генотипи, що поєднували високі показники врожайності та високу стабільність у різних умовах.

Combining ability and gene action of a set of durum wheat characters were studied using 6 x 6 half diallel crosses. Results revealed that general (GCA) and specific (SCA) combining ability mean squares were significant for all studied traits, suggesting the importance of both additive and nonadditive components in the inheritance of these traits. Baker ratio indicated the predominance of additive gene effects for the majority of traits studied except grain yield. From the GCA effect, it was observed that none of the six parents was a good general combiner for all yield components. Among the fifteen crosses, Zenati-Bouteille/Flamengo x Gta/durum followed by Waha x Ofanto, Waha x Mexicali75 and Ofanto x Guemgoum Rkhem expressed the greatest positive SCA effect for grain yield. Days to heading and spikes number index could be used as an indirect selection criterion for better grain yield. Therefore, selecting early heading genotypes having high fertile tillers number could improve grain yield.Keywords: durum wheat; diallel cross; GCA; SCA; yield

This research was conducted to screen and analyse the variability within twenty F3 populations of bread wheat (Triticum aestivum L.) generated by Line x Tester mating design. The results indicated the presence of sufficient variability within and between F3 populations for the eight measured variables, which represent plant phenology, physiology, yield and yield components. Different populations have been identified to improve the measured variables separately. The number of spikes appeared to be the most important determinant of grain yield. PCA and cluster analyses indicated that the Acsad1069/El Wifak and Acsad1135/Hidhab, with a relatively high grain yield, aboveground biomass and 1000 grains weight, are the best F3 populations to improve the productivity. However, Acsad899/Rmada and Acsad1135/Rmada populations were earlier and had a low number of spikes. These populations had also favorable genes for heat tolerance.Keywords: Triticum aestivum L.; Variability; Selection; Tolerance; Yield.

Effects of speed and the duration of grain filling and the accumulation of the assimilates of the stem in developing the durum wheat yield (Triticum durum Desf.) in the culture conditions of the high plains of eastern Algeria. The present study was led on the experimental site of station ITGC in Setif. The objective is to determine the differences of duration and speed of filling and the contribution of the assimilates of the stems to the yield of 5 durum wheat genotypes (Triticum durum Desf.). The year effect is significant, what explains the fluctuation of the conditions of one growth year to another. The grain yield is associated to the great quantity of assimilates stored and transferred from the stems to the grain filling. The Mbb genotype which has an important stem height transfers more assimilates. The genotypes ADS497 and Deraa present large standard leaves. The beginning of the active phase of the grain filling corresponds to the beginning of the foliar senescence. Mbb presents a slower foliar drying rate, the speed of drying stationary recorded by ADS497 is of -0.5957 cm2 per day. The speed of grain filling is negatively related to the duration of filling. The participation of the assimilates coming from the stem decreases when the environment allows the expression of a better grain yield.