Search

Introduction. The fact that almost all contemporary European countries used to be part Roman Empire in the ancient past follows the question at what extend the culture and the way of living have affected the peoples in the different Provinces. Traces are observed in many layers – even in the field of onomastics and the patterns of naming. The purpose of the present paper is to establish the main principles of formation of Roman personal name system, its structure and development. Background and motivations. Most of the Latin names became extremely popular throughout the centuries due to the fact that they became canonized by the Church. As names of saints and martyrs and because of Christianity gaining popularity as a religion a lot of onyms, part of the Roman personal name system, enter other anthroponymicons. But being foreign their meaning in most of the cases remains unclear to the common people even today. Methodology. The main methods used are onomastic data excerption and comparative analysis. The expected results are related to describing the appearance and etymology of anthroponyms, Latin by origin, widely spread even today in contemporary European onomastycons., Вступ. Факт, що майже усі сучасні Європейські країни колисб були частиною Римською Імперією, зі стародавнього минулого, тягнеться питання: чи розширюється культуау і шлях проживання, си впливало це на народи в різних Провінціях. Сліди спостерігаються у багатьох шарах - навіть у сфері ономастики і зразків позначення. Метою даної статті є встановити головні принципи утворення Римської особистої системи імені, її структуру і розвиток. Історія питання. Більшість з Латинських імен стала надзвичайно популярною впродовж століть із-за факту, який вони стали канонізованими Церквою. Як імена святих і мучеників і із-за Християнства, що набуває популярності як релігію багато onyms, частина Римської особистої системи імені, вводять інший anthroponymicons. Але будучи іноземним, їх значення у більшості з випадків залишається неясним до простолюддя навіть сьогодні. Методологія. Головні використані методи – описання ономастичних даних і порівняльний аналіз. Очікувані результати є в спорідненості з описі появи і етимологія антропонімів, Латинських за походженням, широко розгорнулася навіть сьогодні в сучасному Європейському ономастиконі.

International audience

International audience

Autor objavljuje jednu stelu vrlo loše očuvanog natpisa, ulomak sarkofaga, 12 ulomaka stela i ulomke dvaju natpisa kojima je nemoguće odrediti karakter. Cjelovita stela iz Žrnovnice nosi gentilicij Septimius, jedan ulomak stele očuvao je gentilicij Iulius, a drugi ulomak stele ima prenomen Gaius. Dio ostalih ulomaka sačuvao je samo ostatke gentilicija i kognomena koje se pokušalo restituirati prema epigrafski posvjedočenim primjerima iz provincije Dalmacije. Slaba očuvanost velike većine natpisa onemogućila je uže datiranje pa tako samo ulomak stele može biti smješten u 1. stoljeće, a ostali u različite periode između 1. i 3. odnosno 4. stoljeća., In the paper published are 15 fragments of inscriptions from Salona and of one stela from Žrnovnica. In two fragments (cat. no. 14, 15) preserved are one letter in each making it hard to establish what sort of inscriptions they belonged to. The other 14 inscriptions are of sepulchral character: a sarcophagus fragment (cat. no. 13), a whole stela with almost totally illegible inscription (cat. no. 9), 12 stela fragments with partial inscriptions (cat. no. 1-12), and a stela fragment with no preserved inscription (cat. no. 16). Significant damages to the inscriptions have made any reliable restitution impossible, completely preserved being only the gentilicium Iulius (cat. no. 6) and Septimius (cat. no. 9), and the praenomen Gaius (cat. no. 8). Other fragments contain preserved just parts of the gentilicia and cognomina, restitutions of which have been attempted in accordance with other known inscriptions from the province of Dalmatia. Names from other parts of the Empire were not taken into consideration because that would have taken too much room and time, and would have produced no result. At the stela fragment (cat. no. 3) most probably inscribed was the gentilicium Sempronius, and if it was followed by a cognomen, at least four of these would be possible. At the stela fragment (cat. no. 1) most probably preserved is the final part of the gentilicium Antonius, although Nertonius and Catonius are possible as well. The stela fragment (cat. no. 2) could have contained the gentilicium Trosius or Sos(s)ius. In the case of the stela fragment (cat. no. 7) possible are at least five cognomina. In the first letters COLL- at the stela fragment (cat. no. 6) may make name of an association or the gentilicium Collius, or this is mentioning of the deceased or the commemorator (collegae). To the 1st century with certainty is dated only the stela fragment (cat. no. 11), others being dated much wider: between the 1st and the 3rd centuries (cat. no. 7, 12, 14, 15), to the 2nd or the 3rd centuries (cat. no. 2, 4, 5, 8), to the late Principate period (cat. no. 1, 3, 6, 9, 10, 16), and from the late 2nd to the 4th centuries (cat. no. 13).

The author presents the study of six inscriptions which were discovered at the antique Saldae. The first is a colonia Iulia Augusta Salditanorum septimana immunis dedication of an unknown monument to Hadrian, dated between dec. 10th 136 AD and dec. 9th 137 AD. An other one is an epitaph of cohors II Sardorum's auxiliary ,· the settlement of this unit in Mauretania would be dated before 122 AD. The last four inscriptions are simple epitaphs of the IInd century AD. The onomastic study reveals a very romanized society., L'auteur présente l'étude de six inscriptions découvertes dans l'antique Saldae. La première inscription mentionne une dédicace (d'un monument inconnu) à Hadrien par la colonia Iulia Augusta Salditanorum septimana immunis, datable entre le 10 déc. 136 et le 9 déc. 137. La seconde se rapporte à l'épitaphe d'un auxiliaire de la cohors II Sardorum ; l'établissement de cette unité en Maurétanie remonterait à avant 122. Les quatre dernières inscriptions sont de simples épitaphes du IIe siècle. L'étude onomastique révèle un milieu très romanisé., Idirène Hakim. Inscriptions inédites de l'antique Saldae (Béjaia, ex-Bougie). In: Antiquités africaines, 38-39,2002. pp. 423-430.

International audience

There are 58 people listed in the document about the military service created in 1567. 24 people are identified only by their name. Most of the names were taken from the Christian calendar. The most popular name was Jonas (7 people) and Ivan (3 people). One third of the people had their father’s name written with the Slavic ending -owicz/-ewicz while one person had his father’s name written with the Lithuanian ending -aitis. Three people were listed using only their surname. One person was listed with both his name and surname. There was often additional information next to the name or the surname: Who is the person? What are the duties of the person? What is the background of the person (a servant, a hire hand, a peasant, a nobleman, etc.)?

International audience; Étude de l’onomastique des Celtibères. L’objectif est double : d’une part, déterminer les caractéristiques de la dénomination personnelle celtibère et comprendre son évolution, d’autre part, analyser les processus d’intégration des sociétés celtibères dans les conceptions sociales et juridiques romaines, telles que peut les révéler une enquête onomastique. Il s’agit, à partir de toutes les manifestations anthroponymiques issues des contactes entre les différentes groupes de population, indigènes et immigrés, d’aborder l’analyse des phénomènes liés à la latinisation des dénominations et à l’extension de la citoyenneté romaine. La structure complexe de la dénomination indigène des Celtibères, reflet de leur organisation sociale, ne semble pas être très différentes de celles des autres peuples indo-européens de la péninsule Ibérique, notamment de la vallée du Douro. L’évolution des statuts civiques traduit dans l’onomastique un passé associé à la conquête romaine, que les Celtibères partagent avec les autres peuples du centre-nord de la péninsule. L’onomastique des Celtibères constitue un dossier unique par ses caractéristiques chronologiques et quantitatives, mais en harmonie avec les spécificités sociales et historiques de la péninsule Ibérique à l’époque romaine.

International audience; Publication du corpus d’inscriptions des Bituriges Vivisques. Portant sur 396 inscriptions, il est le deuxième corpus des Trois Gaules pour la taille, après celui de Lyon. Les inscriptions votives sont très peu nombreuses (30 textes), de même que les dédicaces impériales (4) ou celles qui concernent la vie publique (11). Sauf 10 textes sur instrumentum domesticum, le reste est constitué par des épitaphes. Ces particularités, provoquées par le hasard des réutilisations dans la muraille du Bas-Empire, font ressortir deux dossiers principaux. Le premier est celui des supports funéraires, notamment ceux que nous avons dénommé « bornes funéraires », a savoir les stèles, les cippes et les autels. Leur abondance permet d’établir des séries typologiques et chronologiques qui expliquent mieux le phénomène funéraire à Burdigala. Le deuxième dossier est celui de l’onomastique des habitants de la cité, tout particulièrement celle d’un secteur populaire mais relativement aisé de la société car les découvertes n’ont livré que de rares vestiges des grands monuments funéraires. L’enquête onomastique permet compléter nos connaissances sur l’état et l’évolution de la société de Burdigala pendant le Haut Empire. L’onomastique montre la cohabitation des ciues Romani et des peregrini, typique d’une cité de droit latin dès la fin du Ier siècle.

Straipsnyje, remiantis 1528, 1565, 1567 metų LDK kariuomenės surašymo dokumentais ir 1631 metų totorių valdų revizija, analizuojamas XVI-XVII a. LDK moterų vardynas. Įvardijimai gali būti skiriami pagal asmenvardžių skaičių (nuo 1 iki 6). Kiekvienas įvardijimas gali turėti prievardžių – asmenvardžius paaiškinančių bendrinių žodžių ar jų junginių. Prievardžių skaičius susijęs su įvardijimo ilgiu: kuo daugiau įvardijime asmenvardžių, tuo daugiau ir juos paaiškinančių bendrinių žodžių ar jų junginių. Pagal reikšmę prievardžius galima suskirstyti į keturias leksines semantines grupes: giminystės ir šeiminės padėties; luomo; pareigybės; tautybės. Prievardžių turinys susijęs su įvardijimo ilgiu: trumpuosiuose įvardijimuose vyrauja giminystės ir šeiminės padėties prievardžiai; didėjant asmenvardžių skaičiui, daugėja luomo ir pareigybės prievardžių. Tautybės prievardžiai būdingi tik totorių įvardijimams. Vardas nebuvo dažnas reiškinys moterų įvardijime. Iš viso su vardu neužrašyta nė pusės visų moterų (37,4 proc.). Krikščionės moterys pavadintos 49 krikščioniškais ir 9 nekrikščioniškais vardais. Krikščioniškais vardais užrašyta 98,16 proc., nekrikščioniškais vardais – 1,84 proc. krikščionių moterų, į sąrašus įtrauktų su vardais. Krikščioniški vardai gali būti užrašomi tiek kanoninėmis formomis, tiek liaudinėmis formomis. Musulmonės moterys pavadintos 12 vardų. Kai kurie vardai (Ona, Halina, Rozalija, Joana) būdingi ir krikščionėms, ir musulmonėms moterims. Populiariausi moterų vardai: Ona, Kotryna, Sofija. Moterų šeimos asmenvardžiai dažniausiai sudaromi iš sutuoktinio įvardijimo. Based on the documents of the Grand Duchy of Lithuania (GDL) army census of 1528, 1565, 1567 as well as the audit of Tartar possessions carried out in 1631, the paper analyses the names of noblewomen in the 16th–17th c. GDL. The types of naming may depend on the number of proper names (from one to six). Each naming can include common words or word combinations explaining proper names. The number of common words depends on the length of naming, i.e. the more proper names it contains, the more common words or word combinations there are explaining them. According to their meaning, common words or word combinations might be divided into four lexical semantic groups: kinship or family status; class; post; nationality. The choice depends on the length of naming, i.e. words describing kinship and family status prevail in short namings, whereas more common words or combinations referring to class and post appear in longer namings. Nationality is found only in the namings of Tartars. The name was not a frequent phenomenon in women’s namings. As few as 37.4% of the namings contain women’s names. Christian women are given 49 Christian and 9 non-Christian names. Out of the names recorded in documents 98.16% are Christian and 1.84% non-Christian. Christian names are recorded either in canonical or diminutive forms. Muslim women are named by 12 names. Some of the names are popular among both Christian and Muslim women (Ann, Halina, Rosaline, Joanna). The most common women’s names are Ann, Catherine and Sophia. Proper names in women’s namings are usually the spouse’s name.

Straipsnyje tiriamas XVI–XVII a. Lietuvos totorių moterų vardynas. Medžiaga rinkta iš 1528 m., 1565 m. ir 1567 m. LDK kariuomenės surašymo dokumentų ir 1631 m. atliktos Lietuvos totorių valdų revizijos. Išrašyti 72 įvardijimai. Jie suskirstyti į 3 tipus pagal potencialių pavardžių buvimą arba ne įvardijime. Tipai suskirstyti į potipius, o šie – į įvardijimo būdus. Užrašyti 22 įvardijimo būdai. Toliau tiriama įvardijimo struktūra. Pagal įvardijimo ilgį įvardijimai suskirstyti į vienanarius, dvinarius, trinarius, keturnarius, penkianarius ir šešianarius įvardijimus. Aptariami asmenvardžius paaiškinantys bendriniai žodžiai (prievardžiai). Jie skirstomi į 4 leksines-semantines grupes: šeimyninės padėties ir giminystės, luomo, pareigybės, tautybės. Moterų potencialios pavardės paprastai sudaromos iš tėvo arba sutuoktinio asmenvardžių, tik vienos moters asmenvardis sudarytas iš jos sūnaus vardo. Vardas būdingas trečdaliui moterų užrašymų. In women's namings the most popular is the type using only family names (68.1%). There are also names recorded using a mixed type (23.6%) and rather infrequent is the type which does not use family names (8.3%). Women's names comprise 1-6 anthroponomies. One-member and two-member recordings prevail (44.4% each), three-member recordings comprise 5.6%, four-member 4.2%, and six-member namings (1.4%). Common words explaining anthroponomy in women's names occur in 55.6% of recordings. The namings include 1-2 common words. As a rule, common words occurring in women's anthroponomy refer to family status and kinship (65.9%). Rather scarce are the words related to their social status (18.2%), post (9.1%) and nationality (6.8%). 31.9% of women's anthroponomies recorded go together with the first name.

Producción Científica, El onomástico Hispanus tiene un reflejo antroponímico en las fuentes epigráficas de las provincias romanas de Alto y Medio danubio. Sus portadores suelen ser individuos de condición libre, en su mayoría mujeres, bien romanizados pero de situación socioeconómica modesta. El elemento militar y el servil parecen haber sido los protagonistas de su mecanismo de propagación en este territorio., The name Hispanus leaves an epigraphical print in the personal names of the roman provinces of Upper and Middle Danube. Our research finds these names in people of free status, deeply romanized, with a medium socioeconomic condition. Militar and slave elements have a main role in the spreading of this name in our territory.

International audience; Cette étudie montre, d’une part, la difficulté d’établir l’origine des émigrants italiens (dont une branche de commerçants de Délos, arrivés à Olisipo, a cependant pu être isolée), d’autre part, leur installation privilégiée à Olisipo, grand port de l’Atlantique, enfin, l’importance des familles d’affranchis italiens dédiés au commerce.

International audience