Search

У дослідженні описується перехід до нової суспільно-економічної формації, виробничу базу якої умовно можна назвати інноваційною економікою. Головною його особливістю є постійна поява та впровадження інновацій. Цей перехід було здійснено в ході одночасного здійснення трьох промислових революцій: Індустрії 3.0, 4.0, 5.0, започатковані ЄС. В умовах трансформаційних процесів актуалізуються питання економічної безпеки. Аналізуються передумови економічної безпеки, що створюються при взаємодії з трьома ключовими факторами: матеріально-енергетичним, інформаційним та синергетичним В исследовании описывается переход к новой общественно-экономической формации, производственную базу которой условно можно назвать инновационной экономикой. Главной его особенностью является постоянного появление и внедрение инноваций. Этот переход был осуществлен в ходе одновременного осуществления трех промышленных революций: Индустрии 3.0, 4.0, 5.0, начало которым положил ЕС. В условиях трансформационных процессов актуализируются вопросы экономической безопасности. Анализируются предпосылки экономической безопасности, которые создаются при взаимодействии с тремя ключевыми факторами: материально-энергетическим, информационным и синергетическим The research describes transition to a new socio-economic formation, the production base of which can be conditionally called an innovative economy. Its main feature is the construction of constant generation and implementation of innovations. This transition was realized during the simultaneous three industrial revolutions: Industries 3.0, 4.0, 5.0, the beginning of which was initiated by the EU. In the conditions of transformation processes, economic security issues are significantly actualized. Prerequisites for economic security are created by interacting with three key factors: material and energy, information, and synergetic

У статті аналізується динаміка економічних процесів в умовах переходу до цифрової економіки. Визначаються ключові параметри економічної динаміки під час сучасних промислових революцій. У дослідженні описуються фактори, що змінюють динаміку економічних систем під час переходу до цифрової економіки. Це доводить, що фактор часу є категорією, що тісно пов'язана з економічними факторами. У статті пояснюється, як економічна система зазнає кількісних та/або якісних змін при переході до цифрової економіки. Показано, як економічні системи реагують на зміну економічних умов (включаючи зміну, за необхідності, обсягу виробництва, профілю продукції, перехід на нові продукти, диверсифікацію портфеля замовлень тощо) під час переходу до цифрової економіки В статье анализируется динамика экономических процессов в условиях перехода к цифровой экономике. Определяются ключевые параметры экономической динамики в период современных промышленных революций. В исследовании описываются факторы, изменяющие динамику экономических систем при переходе к цифровой экономике. Это доказывает, что фактор времени является категорией, тесно связанной с экономическими факторами. В статье объясняется, как экономическая система претерпевает количественные и/или качественные изменения при переходе к цифровой экономике. Показано, как экономические системы реагируют на изменение экономических условий (включая изменение, при необходимости, объема производства, профиля продукции, переход на новые продукты, диверсификацию портфеля заказов и т. д.) при переходе к цифровой экономике The paper analyzes the dynamics of economic processes in transition to the digital economy. It defines the key parameters of economic dynamics during modern industrial revolutions. The research describes factors changing the dynamics of economic systems in transition to a digital economy. It proves that the time factor is a highly malicious category closely related to economic factors. The paper explains how economic system undergoes quantitative and/or qualitative changes in transition to the digital economy. It shows how economic systems respond to changes in economic conditions (including changes, if necessary, production volume, product profile, switch to new products, diversifying the order portfolio, etc.) in transition to the digital economy

У дослідженні аналізуються економічні та організаційні питання реструктуризації підприємств у рамках цифрових трансформацій. Характеризується склад і форми соціо-економічних систем, до складу яких входять матеріальні активи, інформаційні алгоритми та синергетичні комунікації. У дослідженні визначено вектори реструктуризації економічних систем, формування передумов і відповідних проривних технологій для реалізації сучасного фазового переходу, квазівірусний характер технологічних змін, економічні складові трансформаційних процесів, а також напрямки цифровізації та складові реструктуризації соціо- економічних систем. У дослідженні запропоновано завдання вирішення актуальних соціально-економічних проблем, у тому числі попередження глобальної екологічної кризи В исследовании анализируются экономические и организационные вопросы реструктуризации предприятий в условиях цифровых трансформаций. Характеризуется состав и формы социо-экономических систем, в состав которых входят материальные активы, информационные алгоритмы и синергетические коммуникации. В исследовании определены векторы реструктуризации экономических систем, формирование предпосылок и соответствующих прорывных технологий для реализации современного фазового перехода, квазивирусный характер технологических изменений, экономические составляющие трансформационных процессов, направления цифровизации и составляющие реструктуризации социо-экономических систем. В исследовании предложены задания для решения актуальных социально-экономических проблем, в том числе предупреждение глобального экологического кризиса The research analyses economic and organizational issues of restructurization of enterprises within digital transformations. It characterizes the composition and forms of socio-economic systems, which include tangible assets, information algorithms, and synergetic communications. The research determines vectors of restructuring of economic systems, the formation of prerequisites and appropriate disruptive technologies for the implementation of modern phase transition, quasi-viral nature of technological change, economic components of transformation processes, and digitization directions and components of restructuring of socio-economic systems. The research suggests tasks for solving critical socio-economic problems, including the prevention of the global environmental crisis

Copyright by University of Technology У роботі розкривається поняття інформації. Досліджується роль інформації у формуванні соціальних та економічних систем. Аналізуються функціональні особливості інформації. У роботі представлені форми, рівні та функції інформації. Описуються інформаційні ресурси та інформаційні продукти, які можна розглядати як самостійні функції інформаційного принципу. Зокрема, показана роль інформаційних продуктів у економічних системах. У дослідженні описується вплив інформаційних властивостей на соціально-економічні відносини; показники, що характеризують якість інформації; характеристики інформаційних активів. Дослідження доводить, що інформація стає основою виробництва, визначає хід виробничих процесів, керуює їх основними етапами та складовими. В работе раскрывается понятие информации. Исследуется роль информации в формировании социальных и экономических систем. Анализируются функциональные особенности информации. В работе представлены формы, уровни и функции информации. Описываются информационные ресурсы и информационные продукты, которые можно рассматривать как самостоятельные функции информационного принципа. В частности, показана роль информационных продуктов в экономических системах. В исследовании описывается влияние информационных свойств на социально-экономические отношения; показатели, характеризующие качество информации; свойства информационных активов. Исследование доказывает, что информация становится основой производства, определяя ход производственных процессов, управляя их основными этапами и составляющими. The paper reveals the concept of information. It investigates the role of information in shaping social and economic systems. It analyzes the functional features of information. The paper presents forms, levels, and functions of information. It describes information resources and information products that can be considered as independent functions of the information principle. In particular, it shows the role of information products in economic systems. The research describes the influence of information properties on socio-economic relations; indicators that characterize the quality of information; properties of information assets. The research proves information becomes the basis of production, determining the course of production processes, controlling its main stages and components

В роботі розглянуто напрямки антропогенного впливу на природу. Подано рекомендації щодо зміни принципів виробництва та споживання для зменшення їх негативного впливу на природу та підтримку сталого розвитку в умовах цифрової економіки. У роботі представлено взаємозв’язки цілей сталого розвитку. Представлено поняття сестейнізації як процесу економічних перетворень в інтересах сталого розвитку. Сформульовано необхідні ознаки сталої економіки, які свідчать про те, як має відбуватись сталий розвиток економіки. Показано схему відтворювального механізму сталого розвитку економіки. Проаналізовано досвід ЄС у застосуванні економічних передумов для сталого енергетичного розвитку В работе рассмотрены направления антропогенного воздействия на природу. Представлены рекомендации по изменению принципов производства и потребления для уменьшения их негативного воздействия на природу и поддержание устойчивого развития в условиях цифровой экономики. В работе представлены взаимосвязи целей устойчивого развития. Представлено понятие сестейнизации как процесса экономических преобразований в интересах устойчивого развития. Сформулированы необходимые признаки устойчивой экономики, свидетельствующие о том, как должно происходить устойчивое развитие экономики. Показана схема воспроизводственного механизма устойчивого развития экономики. Проанализирован опыт ЕС в применении экономических предпосылок для устойчивого энергетического развития The article considers the directions of anthropogenic impacts on nature. It offers recommendations for changes in production and consumption principles to reduce their negative influence on nature and support sustainable development in the conditions of the digital economy. The article presents the relationship between sustainable development goals. It introduces the concept of sustainization as the process of economic transformation in the interests of sustainable development. Necessary features of a sustainable economy are formulated, which will indicate how sustainable development of the economy should move. It shows the scheme of the reproducing mechanism of sustainable development of the economy. It analyzes the EU experience in the application of economic preconditions for sustainable energy development

Аналізуються передумови, які створюють проривні технології для зменшення попиту на ресурс або заміни одного ресурсу іншим, більш ефективним з економічної чи екологічної точки зору. Визначаються шляхи для зростання економіки, а саме: підвищення ефективності виробництва або споживання без заміни критичних ресурсів (у цьому випадку підвищується ефективність виробничого процесу, зменшується використання сировини, зменшується потреба в енергії); заміна менш ефективних ресурсів більш ефективними; менш ефективні ресурси замінюються більш ефективним соціальним попитом Анализируются предпосылки, которые создают прорывные технологии для уменьшения спроса на ресурс или замены одного ресурса другим, более эффективным с экономической или экологической точки зрения. Определяются пути роста экономики, а именно: повышение эффективности производства или потребления без замены критических ресурсов (в этом случае повышается эффективность производственного процесса, уменьшается использование сырья, уменьшается потребность в энергии); замена менее эффективных ресурсов более эффективными; менее эффективные ресурсы заменяются более эффективным социальным спросом The research analyses the prerequisites that disruptive technologies create for decreasing demand for a resource or substituting one resource by another, which is more effective from an economic or ecological point of view. It shows pathways how the economy can increase. In particular, through the increase in the efficiency of production or consumption without the substitution of critical resources (in this case, the production process's efficiency increases, the use of raw materials, and the demand for energy decreases); substitution of less effective resources by more effective ones; less effective resources are substituted by more effective social demand

Основними критеріями підривних технологій є висока потенційна потреба людства або багатьох користувачів, підвищена доступність для кожного та відносно низька вартість. ЄС запускає суперкомп’ютерну мережу для підтримки європейських програм досліджень і розробок, а також розробки та впровадження інноваційних технологій у критичних промислових областях. Європейські компанії досліджують взаємодію блокчейну з Інтернетом речей, а потім обговорюють, як технологія блокчейн може сприяти концепції IoT, надаючи децентралізовану платформу для централізованого підходу до Інтернету речей. The main criteria of disruptive technologies are high potential need of humanity or many users, increased accessibility to everyone, and relatively low cost. The EU launches a supercomputer network to support European R&D programs and develop and implement innovative technologies in critical industrial areas. European companies investigate the interaction of the blockchain with the IoT and then discuss how blockchain technology can contribute to the IoT concept by providing a decentralized platform for a centralized IoT approach.

У дослідженні аналізуються соціально-економічні ефекти, пов’язані з підвищенням якості життя в цифровій економіці на рівні підприємства та суспільства. Аналізуються як позитивні, так і негативні ефекти проривних технологій. Соціально-економічні ефекти проривних технологій, пов’язані з покращенням якості життя, можна пояснити, аналізуючи особливості Індустрії 4.0. Проривна технологія – це технологія, яка змінює основи конкуренції, покращуючи показники ефективності, за якими конкурують фірми. Таким чином, основний ефект проривної технології виникає в конкуренції. Дослідження описує негативні наслідки проривних технологій як менш помітні та їх набагато складніше передбачити. В исследовании анализируются социально-экономические эффекты, связанные с повышением качества жизни в цифровой экономике на уровне предприятия и общества. Анализируются как положительные, так и отрицательные эффекты прорывных технологий. Социально-экономические эффекты прорывных технологий, связанные с улучшением качества жизни, можно обяснить, анализируя особенности Индустрии 4.0. Прорывная технология – это технология, изменяющая основы конкуренции, улучшая показатели эффективности, по которым конкурируют фирмы. Таким образом, основополагающий эффект прорывной технологии возникает в конкуренции. Исследование описывает негативные последствия прорывных технологий как менее заметные и которые намного сложнее предвидеть. The research analyses socio-economic effects related to improving quality of life in a digital economy on the enterprise and society levels. It analyses both the positive and negative effects of disruptive technologies. The socio-economic effects of disruptive technology related to improving quality of life can be explained by analyzing the peculiarities of Industry 4.0. Disruptive technology is a technology that changes the bases of competition by improving the performance metrics along which firms compete. Therefore, the primary effect of disruptive technology occurs in competition. The research describes the negative consequences of disruptive technologies as less notice¬able and much more difficult to predict.

Text Copyright 2021 by the Іnternational Science Group (isg-konf.com) and authors. У цьому дослідженні представлено системний аналіз динаміки формування соціально-економічних трендів. Особливу увагу приділено аналізу змісту сучасних промислових революцій та ролі, яку вони відіграють у формуванні епохальної тенденції фазового переходу до нової суспільно-економічної формації В данном исследовании представлен системный анализ динамики формирования социально-экономических трендов. Особое внимание уделено анализу содержания современных промышленных революций и роли, которую они играют в формировании эпохальной тенденции фазового перехода к новой общественно-экономической формации This research presents a systematic analysis of the dynamics of the formation of socio-economic trends. Particular attention is paid to the analysis of the content of modern industrial revolutions and the role they play in the formation of the epoch-making trend of the phase transition to a new socio-economic formation

Об’єктом дослідження є системний комплекс теоретичних засад та практичного динамічно побудованого інструментарію і рекомендацій, пов’язаних із забезпеченням фазового переходу до адитивної економіки. Метою дослідження є розробка науково-методичного комплексу та практичного інструментарію щодо проривного переходу України до моделі цифрової економіки на основі обґрунтування впровадження проривних технології (штучного інтелекту, Інтернету речей, нових матеріалів, альтернативної енергетики, сучасних агротехнологій, цифрових бізнес- платформ, 3D-принтингу, "розумних" мереж, хмарних технологій, ефективного транспорту і логістики, ін.).

Розкривається зміст та взаємообумовленість сучасних промислових революцій (Industries 3.0, 4.0, 5.0). Характеризуються механізми забезпечення сестейнового розвитку на різних рівнях функціонування соціально-економічних систем. Окрема увага приділяється ходу трансформаційних процесів на територіальному рівні та в окремих секторах господарства (енергетика, агровиробництво, транспорт). В центрі уваги також такі актуальні тренди сучасного розвитку, як інтелектуалізація соціально-економічних систем, цифровізація економіки, дематеріалізація процесів виробництва та споживання. Для науковців різних сфер діяльності, фахівців підприємств та органів виконавчої влади, викладачів і студентів вищих навчальних закладів.

Об’єктом дослідження є процеси формування відтворювального механізму сестейнового розвитку в ході Третьої промислової революції. Метою дослідження є встановлення фундаментальних засад формування відтворювального механізму сестейнового соціально-економічного розвитку в ході Третьої промислової революції.

У статті розкрита сутність інвестування та його роль для розвитку національної економіки. Визначено, що інвестиційна діяльність країни є інструментом зміцнення національної економіки, що в свою чергу стане показником забезпечення цілей сталого розвитку та високого рівня конкурентоспроможності серед інших провідних країн. Зазначено, що національна економіка являє собою єдину соціально-економічну систему, яка має багато складових у різних галузях господарської діяльності. Аби процес розвитку тривав постійно, необхідно вирішувати протиріччя, що з’являються між окремими елементами економічної системи. У роботі виокремлено найбільш привабливі для іноземних інвесторів види економічної діяльності та виділено передумови вибору об’єкта інвестування. Аналізуючи закордонний досвід механізму залучення іноземних інвестицій зроблено акцент на тому, що у світі існує кілька механізмів залучення іноземних інвестицій. Основними складовими комплексного механізму залучення прямих іноземних інвестицій визначено інституціонально-правовий, грошовокредитний, бюджетно-податковий, територіально-організаційний механізми. Усі механізми міжнародного співробітництва для інвестування у високоефективні українські компанії надають багато поточних та майбутніх переваг. Визначено, що світовий досвід залучення іноземних інвестицій ідеально підходить для України У світлі вищезазначених фактів звернули увагу на те, що питання залучення іноземних інвестицій в Україну є дуже важливим і потребує великої уваги. На шляху України до сталого розвитку залучення прямих іноземних інвестицій є важливим інструментом для підвищення економічного процвітання, тим самим руйнуючи та відновлюючи національні перешкоди. У статті сформульовано функції залучення іноземних інвестицій на мікро- та макрорівні. У ході дослідження з’ясували, що ефективний механізм залучення прямих іноземних інвестицій країні в цілому бути привабливими для інвесторів, що призводить до реального залучення коштів. Залучення іноземних інвестицій у реалізацію стратегічних цілей держави дозволить поліпшити та підвищити ефективність окремих частин національної економіки. The article reveals the essence of investing and its role for the development of the national economy. It is determined that the country's investment activity is a tool for strengthening the national economy which in turn will be an indicator of sustainable development and a high level of competitiveness among other leading countries. It is noted that the national economy is a single socio-economic system that has many components in different sectors of economic activity. In order for the development process to continue, it is necessary to resolve the contradictions that arise between the individual elements of the economic system. The paper identifies the most attractive types of economic activity for foreign investors and highlights the prerequisites for choosing an investment object. Analyzing the foreign experience of the mechanism of attracting foreign investment, the emphasis is on the fact that there are several mechanisms of attracting foreign investment in the world. The main components of the complex mechanism for attracting foreign direct investment are institutional, legal, monetary, budgetary and tax, territorial and organizational mechanisms. All mechanisms of international cooperation for investing in highly efficient Ukrainian companies provide many current and future benefits. It is determined that the world experience of attracting foreign investments is ideal for Ukraine In the light of the above facts, they drew attention to the fact that the issue of attracting foreign investment to Ukraine is very important and needs much attention. On Ukraine's path to sustainable development, attracting foreign direct investment is an important tool for increasing economic prosperity, thereby destroying and restoring national barriers. The article formulates the functions of attracting foreign investment at the micro and macro levels. The study found that an effective mechanism for attracting foreign direct investment to the country as a whole is to be attractive to investors, which leads to real attraction of funds. Attracting foreign investment in the implementation of strategic goals of the state will improve and enhance the efficiency of certain parts of the national economy.

В статті характеризуються позитивні та негативні ефекти проривних технологій. Як сучасні проривні технології виступають: адитивні методи, альтернативна енергетика, нанотехнології, електрифікація транспорту, мережевізація економіки, Інтернет речей, штучний інтелект, хмарні технології, віртуальна та доповнена реальності. Позитивні ефекти включають: зменшення екологічного впливу, дематеріалізація, формування циркулярної економіки, соціологізація розвитку та ін. Негативні ефекти включають: збільшення інформаційної залежності, інформаційна вразливість, втрата робочих місць, ризик втрати людиною контроля за кіберсистемами, ризик хакерських порушень, ін. The paper demonstrated the positive and negative effects of current disruptive technologies. As the current disruptive technologies can be called: additive methods, alternative energy, nanotechnologies, electrification of transport, network development, Internet of Things, artificial intelligence, cloud computing, virtual and augmented reality and other. Positive effects include: decrease of environmental impact, dematerialization, formation of circular economy, sociologization of development and other. Negative effects include: increasing information dependence, information vulnerability, loss of jobs, hacking risks, the risk of loss of human control over cybersystems.

Відновлювані джерела енергії мають незаперечні переваги. Вони значно екологічніші традиційних способів отримання енергії, заснованих на спалюванні викопних видів палива. Крім того вони мають кілька очевидних властивостей, які вигідно відрізняють їх від об’єктів традиційної енергетики. Альтернативна енергетика давно вже перейшла з існуючих на папері планів в реальну дійсність. Зміни в енергетичному секторі це - pозвиток відновлюваних джерел енергії; використання просторів існуючих соціальних і промислових об’єктів (наприклад, дахів і фасадів будинків, поверхонь доріг, ін.) для установки генераторів відновлюваних джерел енергії (сонячної, вітрової, гео-термальної, ін.); розробка високоефективних засобів акумулювання енергії; інтеграція розподілених відновлюваних джерел енергії в єдину загальноєвропейську інформаційно-енергетичну мережу (ЕнерНет); 5) електрифікація транспорту Возобновляемые источники энергии имеют неоспоримые преимущества. Они значительно экологичнее традиционных способов получения энергии, основанных на сжигании ископаемых видов топлива. Кроме того, они имеют несколько очевидных свойств, которые выгодно отличают их от объектов традиционной энергетики. Альтернативная энергетика давно уже перешла из существующих на бумаге планов в реальную действительность. Изменения в энергетическом секторе это - pозвиток возобновляемых источников энергии; использование пространств существующих социальных и промышленных объектов (например, крыш и фасадов зданий, поверхностей дорог, др.) для установки генераторов возобновляемых источников энергии (солнечной, ветровой, гео-термальной, др.); разработка высокоэффективных средств аккумулирования энергии; интеграция распределенных возобновляемых источников энергии в единую общеевропейскую информационно-энергетическую сеть (ЕнерНет) 5) электрификация транспорта Renewable energy sources have undeniable advantages. They are much more environmentally friendly than conventional fossil fuelі. In addition, they have several obvious properties that distinguish them favorably from traditional energy sources. Alternative energy has become a reality. Changes in the energy sector are the development of renewable energy sources; use of spaces of existing social and industrial objects (for example, roofs and facades of buildings, surfaces of roads, etc.) for installation of generators of renewable energy sources (solar, wind, geothermal, etc.); development of high-efficiency energy storage devices; integration of distributed renewable energy sources into a single pan-European information and energy network (EnerNet); 5) electrification of transport.

Посилання на монографію на сайті видавництва: https://www.riverpublishers.com/book_details.php?book_id=749&fbclid=IwAR0_33qU-sWiAZN6fDYpxwZNxR0rj-A7_J1b5B-c6MsBWWE0uicfAKWHT7E У монографії на конкретних прикладах та результатах порівняльних досліджень представлено фактичні докази зростання нерівності. Загалом нерівність історично спостерігається у кожній сфері людської діяльності: соціальній, політичній, економічній та екологічній. Будь-яка нерівність розділяє людство і є однією з головних причин виникнення конфліктів протягом усієї історії цивілізованого світу. Головною метою будь-якого суспільства є підтримання гармонії, проте, як свідчить соціо-політична історія людства, цього важко досягнути. Наріжний елемент нерівності - це пригнічення незахищених верств населення, яке може мати місце у економічній, соціальній, політичній, культурній чи інших сферах, залежно від обставин. Теоретично важко повністю визначити першопричину нерівності - чому пригноблених пригнічують, а гнобителі утримують панівне становище. Однак теорія соціальної справедливості, теорія соціального домінування та теорія економічного розвитку дають певну основу для розуміння природи нерівності. «Мета соціальної справедливості - це повна і рівноправна участь усіх груп у діяльності суспільства, яке спільно формується для задоволення їхніх потреб». Однак, здебільшого побудова суспільства відбувається на основі домінування, що сприяє виникненню та збереженню нерівності. Економіка розвитку ґрунтується на базовому уявленні про те, як економічні умови найбідніший країн можна покращити за рахунок цілісної діяльності, яка охоплює ринкові умови, національну та міжнародну економічну політику, стан населення та умови праці, охорону здоров’я, структуру освіти та продуктивність. Однак існують перешкоди у впровадженні принципів розвитку для подолання нерівності можливостей через наявність економічних, політичних, соціальних та культурних невидимих бар’єрів, від локальних до міжнародних. Незважаючи на зусилля урядів, громадянського суспільства, ЗМІ та адвокатури, лідерів та науковців та всіх тих, хто вірить, що нерівність є фактором соціального поділу; нерівність зростає як на місцевому, так і на міжнародному рівнях. На міжнародному рівні ООН була серед перших у пошуку першопричини нерівності та способів мінімізувати її. ООН оголосила чотири десятиліття (1960–1990) десятиліттям розвитку з метою загального розвитку, насамперед, у країнах, що розвиваються. У 1990 році ООН представила звіт про людський розвиток за 1990 рік, а в 2000 році ООН оголосила цілі розвитку тисячоліття (2000–2015). Однак цілі були досягнуті лише частково. На основі цього досвіду ООН проголосила «Трансформацію нашого світу: Порядок денний сталого розвитку до 2030 р.», де було визначено 17 цілей сталого розвитку та 169 завдань. Десять цілей спрямовані винятково на подолання нерівності, однак цілі 1, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 16 і 17 також пов'язані з цим питанням. У цій книзі автори намагалися дослідити сучасну нерівність у державі через призму економіки (переважно економіки розвитку). Результати цієї книги показують, що, незважаючи на багато зусиль усіх зацікавлених сторін, нерівність не зменшується. Насправді, здебільшого, з 1980 року, нерівність у світі швидко зростає (як у розвинених країнах, так і у країнах, що розвиваються). В монографии на конкретных примерах и результатах сравнительных исследований представлены фактические доказательства роста неравенства. В общем неравенство исторически наблюдается в каждой сфере человеческой деятельности: социальной, политической, экономической и экологической. Любая неравность разделяет человечество и является одной из главных причин возникновения конфликтов на протяжении всей истории цивилизованного мира. Главной целью любого общества является поддержание гармонии, однако, как показывает социо-политическая история человечества, этого трудно достичь. Наружный элемент неравенства - это угнетение незащищенных слоев населения, которое может иметь место в экономической, социальной, политической, культурной или иных сферах, в зависимости от обстоятельств. Теоретически трудно полностью определить первопричину неравенства - почему угнетенных подавляют, а угнетатели удерживают господствующее положение. Однако теория социальной справедливости, теория социального доминирования и теория экономического развития дают определенную основу для понимания природы неравенства. «Цель социальной справедливости - это полное и равноправное участие всех групп в деятельности общества, которое совместно формируется для удовлетворения их потребностей». Однако, в основном построение общества происходит на основе доминирования, которое способствует возникновению и сохранению неравенства. Экономика развития основывается на базовом представлении о том, как экономические условия бедный стран можно улучшить за счет целостной деятельности, которая охватывает рыночные условия, национальную и международную экономическую политику, состояние населения и условия труда, здравоохранение, структуру образования и производительность. Однако существуют препятствия во внедрении принципов развития для преодоления неравенства возможностей из-за наличия экономических, политических, социальных и культурных невидимых барьеров, от локальных до международных. Несмотря на усилия правительств, гражданского общества, СМИ и адвокатуры, лидеров и ученых и всех тех, кто верит, что неравенство является фактором социального разделения; неравенство растет как на местном, так и на международном уровнях. На международном уровне ООН была среди первых в поиске первопричины неравенства и способов минимизировать его. ООН объявила четыре десятилетия (1960-1990) десятилетием развития с целью общего развития, прежде всего в развивающихся странах. В 1990 году ООН представила отчет о человеческом развитии за 1990 год, а в 2000 году ООН объявила цели развития тысячелетия (2000-2015). Однако цели были достигнуты лишь частично. На основе этого опыта ООН провозгласила «трансформацию нашего мира: Повестка дня устойчивого развития до 2030 г.», где было определено 17 целей устойчивого развития и 169 задач. Десять целей направлены исключительно на преодоление неравенства, однако цели 1, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 16 и 17 также связаны с этим вопросом. В этой книге авторы пытались исследовать современное неравенство в государстве через призму экономики (преимущественно экономики развития). Результаты этой книги показывают, что, несмотря на многие усилия всех заинтересованных сторон, неравенство не уменьшается. На самом деле, в основном, с 1980 года, неравенство в мире быстро растет (как в развитых, так и в развивающихся странах). This book provides actual evidence of increasing inequality through country specific case study and comparative studies. Transnational. In general notion, inequality is seen every sphere of human history, socially politically economically and environmentally. Inequality of nay nature whether it is through social, economic, cultural, political or environmental strata, creates the division on humanity and has been one of the major causes of conflict throughout human civilization. The major goal of any society sustained harmony in the society, however, it rarely exists in human sociopolitical history. The divisive element of inequality – is oppression to weak according to strata which can be economic, social, political, cultural or other forms-grounded and influenced by societal circumstances. Theoretically, it is hard to fully pinpoint the root cause of inequality – why oppressed are being oppressed and oppressors have been maintaining the domination. However, social justice theory, social dominance theory and development economics theory provided same basic of understand the nature of inequality. “The goal of social justice is full and equal participation of all groups of society that is mutually shaped to meet their needs” – However, mostly societies are maintaining their structure based on dominance, therefore, inequality fostering in the society. Development economics is grounded on the basic notion of how poorest of the poor country`s economic condition can be improved in holistic way covering market condition, national and international economic policies, its population and labor condition, health status, educational structure and output. However, there are hurdle in implementation of development principles to address the inequality features because they are complicated economically, politically, socially, culturally and uncontrolled/unseen/invisible walls within the societal strata local to international. Despite of many efforts of governments, civil society, media and advocacy, leadership, scholar and all who believe inequality is factor of social division; inequality is increasing locally to internationally. Internationally, United Nation has been pioneering to find the root cause of inequality and find the way to minimize it throughout its history. United Nation declared four decades (1960-1990) as development decade with the objective of total development primarily in the developing world. In 1990, UN presented Human Development Report 1990, and in 2000 UN declared millennium development goals (2000-2015). However, Goals were only partially achieved. With this experience, UN declared “Transforming our world: the 2030 Agenda for Sustainable Development, which declared 17 Sustainable Development Goals and 169 targets. Goals 10 solely stands for reducing inequality, however, Goals 1,3,4,5,6,7,8,9,10,11,16 and 17 also linked with inequality issues. In this edited book, author have tried to find out the current state inequality, through economic point of view (mostly development economics). The result of this book chapter show, despite of so much efforts from all concerned stakeholders, inequality has not been reduced. In fact, mostly since 1980, inequality has been rapid growth in the world (both developing and developing world).

Метою дослідження – встановлення фундаментальних засад формування відтворювального механізму сестейнового соціально-економічного розвитку в ході Третьої промислової революції. Відповідно до поставленої мети в роботі поставлено такі завдання: дослідити біфуркаційні трансформації "зеленої" економіки в ході Третьої промислової революції; визначити неявні ефекти ресурсокористування в просторово-часових координатах "зеленої" економіки; розробити теоретико-методологічні засади організаційно-економічного механізму управління процесами відтворення сестейнового соціально-економічного розвитку в ході Третьої промислової революції.

Мета дослідження - встановлення фундаментальних засад формування відтворювального механізму сестейнового соціально-економічного розвитку в ході Третьої промислової революції.

Об’єктом дослідження є механізми формування «зеленої» економіки в умовах інформаційного суспільства. Метою дослідження є розробка фундаментальних основ формування «зеленої» економіки на основі відтворювального механізму її екологізації й поступової дематеріалізації індустріального метаболізму. Головна ідея полягає в науковому обґрунтуванні переходу до інноваційно орієнтованого механізму відтворення «зеленої» економіки на основі поступової екологізації ключових компонентів економічних систем: попиту, пропозиції, мотиваційних інструментів, людського капіталу.

У колективній монографії розроблено теоретико-методологічні засади мотиваційних механізмів дематеріалізаційних й енергоефективних змін національної економіки. Удосконалено теоретичні засади дематеріалізації і зростання енергоефективності виробництва та споживання. Розроблено підходи до оцінки рівня та ефектів дематеріалізаційних й енергоефективних перетворень. Сформовано багаторівневі мотиваційні механізми, систему мотиваційних стратегій та інструментарій управління дематеріалізацією і зростанням енергоефективності. Розроблено організаційно-інституційну основу реалізації мотиваційних механізмів, науково обґрунтовано напрями їх імплементації в економіці України. Для фахівців з питань управління дематеріалізаційними та ресурсозберігаючими трансформаціями в економіці, викладачів, аспірантів, студентів природоохоронних та економічних спеціальностей. В коллективной монографии разработаны теоретико-методологические основы мотивационных механизмов дематериализационных и энергоэффективных изменений национальной экономики. Усовершенствованы теоретические основы дематериализации и рост энергоэффективности производства и потребления. Разработаны подходы к оценке уровня и эффектов дематериализационных и энергоэффективных преобразований. Сформированы многоуровневые мотивационные механизмы, система мотивационных стратегий и инструментарий управления дематериализацией и ростом энергоэффективности. Разработаны организационно-институциональные основы реализации мотивационных механизмов, научно обоснованы направления их имплементации в экономике Украины. Для специалистов по управлению дематериализационными и ресурсосберегающими трансформациями в экономике, преподавателей, аспирантов, студентов природоохранных и экономических специальностей.

Об’єктом дослідження є трансформаційні процеси національної економіки, спрямовані на її дематеріалізацію і підвищення енергоефективності. У звіті удосконалено теоретичні засади екологічно спрямованої дематеріалізації і зростання енергоефективності виробництва та споживання. Розроблено підходи до оцінки рівня дематеріалізації й енергоефективності національної економіки, врахування їх соціо-еколого-економічних ефектів на різних рівнях господарювання. Визначено фактори мотиваційного впливу на процеси дематеріалізації й енергоефективні зміни національної економіки на основі моделі її матеріального й енергетичного балансу. Сформовані багаторівневі мотиваційні механізми, систему мотиваційних стратегій та інструментарій управління дематеріалізацією і зростанням енергоефективності. Розроблено організаційно-інституційну основу реалізації мотиваційних механізмів, науково обґрунтовані напрями імплементації дематеріалізаційних та енергоефективних змін економіки України.

У статті досліджено ключові внутрішні та зовнішні загрози розвитку економіки України на сучасному етапі. Серед внутрішніх загроз виділено і проаналізовано динаміку енергоємності валового внутрішнього продукту, незадовільний рівень соціальної відповідальності підприємств, низьку інноваційну активність суб’єктів господарювання, серед зовнішніх – проблеми зовнішньої торгівлі та зростання зовнішнього боргу. Обґрунтовано пріоритетність та напрями зростання енерго- й ресурсоефективності вітчизняної економіки. В статье исследованы ключевые внутренние и внешние угрозы развитию экономики Украины на современном этапе. Среди внутренних угроз выделены и проанализированы динамика энергоемкости валового внутреннего продукта, неудовлетворительный уровень социальной ответственности предприятий, низкая инновационная активность субъектов хозяйствования, среди внешних – проблемы внешней торговли и роста внешнего долга. Обоснованы приоритетность и направления повышения энерго- и ресурсоэффективности отечественной экономики The paper studies the main internal and external threats to economic development of Ukraine, also identifying and analyzing such internal threats as high level of energy intensity of GDP, insufficient level of social responsibility of enterprises, low innovative activity of economic entities and also such external threats as problems of foreign trade balance and external debt growth. The priority of energy and resource efficiency increase within the national economy is grounded.

Сегодня успех субъекта хозяйствования определяется не только высокими финансовыми результатами в краткосрочной перспективе, но и эффективным стратегическим планированием и управлением нематериальными активами предприятия, а также способностью создавать стоимость на основе знаний. Это связано с тем, что в информационном обществе производственный базис составляют информационные факторы производства, основным продуктом потребления (а следовательно, и производства) являются информационные товары и услуги, а ключевым фактором структуризации общества – информация.