More than 150 million cases of infectious diseases of the urinary system are registered annually in the world. Common bearberry (Arctostaphylos uva-ursi L.) leaves is one of the most well-known species of raw materials with uroantiseptic and diuretic activity. The method of a decoction obtaining from bearberry leaves is well known, but this dosage form is non-standardized, poorly stored and difficult to maintain the accuracy of dosing. In this regard, the development of domestic standardized medicines based on bearberry leaves is an urgent aim of modern pharmacy. The aim of the research is to study the phytochemical profile and pharmacological activity of the bearberry leaves dry extracts, obtained by various extractants, to identify the most promising substance with diuretic and uroantiseptic activity. Materials and methods. The subjects were the dry extracts obtained from bearberry leaves with purified water and ethanol solutions (30 %, 50 %, 70 % and 96 %). Determination of the main BAS extracts was performed by TLC, HPLC and spectrophotometry. Determination of diuretic activity of the extracts was performed by the method of E. B. Berchin, antibacterial activity – by diffusion into agar. Results. Arbutin, 2 phenolic acids, 6 flavonoids and 8 saponins were detected in the bearberry extracts. The results showed that arbutin and saponins are better extracted with water and diluted solutions of ethanol, while phenolic acids and flavonoids – with 50–70 % ethanol. As a result of studying the diuretic activity of the bearberry extracts, it was found that the highest diuretic activity has the extract obtained with 50 % ethanol at a dose of 50 mg/kg, increasing diuresis by 70 %. The bearberry leaves extracts showed activity against S.aureus, E.coli, P.vulgaris, P.aeruginosa, B.subtilis and C.albicans. The content of different groups of phenolic compounds, economic factor and pharmacological activity showed that 50 % ethanol is the optimal extractant for extraction phenolic compounds from bearberry leaves and creation of new medicines from the raw materials. Conclusions. As a result of phytochemical and pharmacological studies, it was found that the dry bearberry leaves extract obtained with 50 % ethanol solution was the most promising substance with diuretic and uroantiseptic action, В мире ежегодно регистрируют более 150 млн случаев инфекционных заболеваний мочевыделительной системы. Толокнянки обыкновенной (Arctostaphylos uva-ursi L.) листья – один из наиболее известных видов лекарственного растительного сырья с уроантисептическим и диуретическим действием. Способ получения отвара из толокнянки обыкновенной листьев общеизвестный, однако эта лекарственная форма является нестандартизированной, плохо хранится, трудно соблюдать точность дозирования при применении. Поэтому разработка отечественных стандартизированных лекарственных средств на основе толокнянки обыкновенной листьев – актуальная задача современной фармации. Цель работы – изучить фитохимический профиль и фармакологическую активность сухих экстрактов из толокнянки обыкновенной листьев, полученных различными экстрагентами, для определения наиболее перспективной субстанции с диуретическим и уроантисептическим действиями. Материалы и методы. Объекты исследования – сухие экстракты, полученные из толокнянки обыкновенной листьев водой очищенной и растворами этанола (30 %, 50 %, 70 % и 96 %). Основные биологически активные вещества экстрактов определяли методами тонкослойной хроматографии, ВЭЖХ и спектрофотометрии. Диуретическую активность экстрактов оценивали по методу Е. Б. Берхина, антибактериальную активность – методом диффузии в агар. Результаты. В экстрактах толокнянки обыкновенной листьев определены арбутин, 2 фенолкарбоновые кислоты, 6 флавоноидов и 8 сапонинов. Установлено, что арбутин и сапонины лучше экстрагируются водой и слабыми растворами этанола, а фенолкарбоновые кислоты и флавоноиды – 50–70 % этанолом. В результате исследования диуретической активности экстрактов толокнянки обыкновенной листьев отмечено, что наибольшей диуретической активностью обладает экстракт, полученный 50 % этанолом в дозе 50 мг/кг, увеличивая диурез на 70 %. Экстракты толокнянки обыкновенной листьев проявили активность по отношению к S.aureus, E.coli, P.vulgaris, P.aeruginosa, B.subtilis и C.albicans. Учитывая выход экстрактов, содержание различных групп фенольных соединений, экономический фактор и фармакологическую активность, установлено, что 50 % спирт этиловый – оптимальный экстрагент для получения лекарственных средств на основе фенольных соединений из толокнянки обыкновенной листьев. Выводы. В результате фитохимических и фармакологических исследований установлено, что сухой экстракт из толокнянки обыкновенной листьев, полученный экстрагированием 50 % этанолом, – наиболее перспективная субстанция с диуретическим и уроантисептическим действиями, У світі щороку реєструють понад 150 млн випадків інфекційних захворювань сечовидільної системи. Мучниці звичайної (Arctostaphylos uva-ursi L.) листя – один із найвідоміших видів лікарської рослинної сировини з уроантисептичною та діуретичної діями. Спосіб одержання відвару з мучниці звичайної листя загальновідомий, але ця лікарська форма є нестандартизованою, погано зберігається, складно дотримуватись точності дозування під час використання. Отже, розроблення вітчизняних стандартизованих лікарських засобів на основі мучниці звичайної листя – актуальне завдання сучасної фармації. Мета роботи – вивчити фітохімічний профіль і фармакологічну активність сухих екстрактів із мучниці звичайної листя, що отримані різними екстрагентами, для виявлення найбільш перспективної субстанції з діуретичною та уроантисептичною діями. Матеріали та методи. Об’єкти дослідження – сухі екстракти, які отримали з мучниці звичайної листя водою очищеною та розчинами етанолу (30 %, 50 %, 70 % і 96 %). Основні біологічно активні речовини екстрактів визначали методами тонкошарової хроматографії, ВЕРХ і спектрофотометрії. Діуретичну активність екстрактів оцінювали за методом Є. Б. Берхіна, антибактеріальну активність – методом дифузії в агар. Результати. В екстрактах мучниці звичайної листя визначили арбутин, 2 фенолкарбонові кислоти, 6 флавоноїдів і 8 сапонінів. Виявили, що арбутин і сапоніни краще екстрагуються водою та слабкими розчинами етанолу, а фенолкарбонові кислоти та флавоноїди – 50–70 % етанолом. У результаті дослідження діуретичної активності екстрактів мучниці звичайної листя встановили, що найбільшою діуретичною активністю характеризується екстракт, одержаний екстракцією 50 % етанолом у дозі 50 мг/кг, збільшуючи діурез на 70 %. Екстракти мучниці звичайної листя виявили активність щодо S.aureus, E.coli, P.vulgaris, P.aeruginosa, B.subtilis і C.albicans. Враховуючи вихід екстрактів, уміст різних груп фенольних сполук, економічний чинник і фармакологічну активність, визначили: 50 % спирт етиловий – оптимальний екстрагент для одержання лікарських засобів на основі фенольних сполук із мучниці звичайної листя. Висновки. У результаті фітохімічних і фармакологічних досліджень встановили, що сухий екстракт із мучниці звичайної листя, отриманий 50% розчином етанолу, – найбільш перспективна субстанція з діуретичною та уроантисептичною діями.