Search

Актуальність. Питання детального аналізу можливих проблем і перспектив адаптації новітніх зональних техніко технологічних рішень щодо виробництва овочевої продукції в сучасних умовах є достатньо актуальними для функціонування аграрної сфери. Мета – проаналізувати стан галузі, здійснити прогноз розвитку овочівництва на перспективу та навести аналіз результатів досліджень впровадження інноваційних рішень в овочівництві. Матеріали і методи. Методологічною базою дослідження стали наукові праці з проблем формування та функціонування овочевого ринку. Використовувалися методи: групування, монографічний, систематизування. Результати досліджень. У статті здійснено аналіз сучасного стану виробництва овочів в Україні, встановлено основні проблеми його розвитку в сучасних умовах. На підставі досліджень проаналізовано стан галузі, здійснено прогноз розвитку овочівництва України та наведено результати досліджень з розробки та удосконалення зонально адаптованих технологій вирощування овоче-баштанної продукції. Встановлено доцільність використання запропонованих інновацій, визначено їх привабливість та ефективність для конкретних умов виробництва з метою підвищення науково-технічного прогресу в АПК. Доведено необхідність пошуку базових господарств у різних ґрунтово-кліматичних зонах України для здійснення апробації, виробничої перевірки та трансферу інноваційних розробок, з комплексним науковим забезпеченням. Встановлено, що впровадження зонально адаптованих рішень в овочівництві дозволить вирішити питання економічної самостійності окремих регіонів, продовольчої безпеки громад, підвищити рівень координації системи дій органів управління, суб’єктів господарювання, науковців та інвесторів на з асадах сталого розвитку в умовах військової агресії, або післявоєнного відновлення країни. Висновки. Ефективний розвиток галузі овочівництва необхідно спрямувати по шляху: впровадження інтенсивних, ресурсозберігаючих технологій виробництва овочевої продукції; оптимізації структури посівних площ основних сільськогосподарських культур на основі науково-обґрунтованих рекомендацій з урахуванням природно-економічних зон; раціонального використання зрошуваних земель; впровадження сучасних сортів, гібридів овочевих культур; науково-методичного забезпечення сільськогосподарського виробництва, поширення інформаційно-комунікаційних технологій.

Мета. Встановити вплив біологізованої системи удобрення та формування насіннєвого куща наурожайність насіння буряку столового сорту Багряний в ґрунтово-кліматичних умовах Лівобережного Лісостепу України Методи. Польові, лабораторні, розрахунково-статистичні. Результати. Представлено результати щодо біометричних параметрів насінників, урожайності насіння, його кондиційних показників в залежності від біологізованої системи удобрення та пінцирування насіннєвого куща. На контрольному варіанті насіннєві рослини формуються в основному за ІІ та ІІІ типом галуження (40 та 35 % рослин відповідно) й лише 25 % за ІV типом. Схожа тенденція спостерігається від застосування біологізованої системи удобрення відповідно 37, 36 та 27 % рослин відповідно. Використання пінцирування центрального квітконосу стимулювання утворення бокових бруньок, що дозволило збільшити відсоток ІІІ типу галуження до 50 %, ІV – до 40 % та зменшити кількість рослин ІІ типу галуження до 10 %. Маса 1000 насінин на контрольному варіанті складає 25,4 г, схожість 90 % та відсоток одноросткового насіння 34 %, пінцирування насіннєвого куща на початку відростання стимулює утворення додаткових бокових квітконосів які формують більшу кількість одноросткового насіння на рівні 49 %, яке має меншу масу 1000 насінин – 19,2 г, не зменшуючи показника схожості 90 %. Під час застосування біологізованої системи удобрення відмічається найвища схожість насінин по досліду – 92 %, кількість одноросткових насінин була на рівні контролю – 33%, але насіння формує найбільшу масу 1000 насінин 28,6 г. Висновки. Формування на насінниках під впливом біологізованої системи удобрення насіння з найбільшою масою 1000 насінин (28,6 г) дозволяє отримати урожайність насіння на рівні 1427,0 кг/га (приріст відносно не удобреного варіанту складає 87,3 кг/га), рівень рентабельності 376 %. Механічне формування квітконоса методом пінцирування на початку відростання квітконоса дозволило стимулювати утворення бокових пагонів, що збільшило відсоток ІІІ типу галуження до 50-52 %, та ІV – до 40-36 % та зменшити кількість рослин ІІ типу галуження до 10-12 %, отримане насіння максимальний відсоток одноросткового насіння (49 %) та відповідало ДСТУ 7160:2010 за кондиційністю.

Мета. Дослідити дію біологічного фунгіциду Мікохелп на посівні якості насіння основних овочевих рослин. Методи. Лабораторні дослідження. Результати. Наведено результати впливу різних доз біофунгіциду Мікохелп (комплекс сапрофітних грибів-антагоністів роду Trichoderma, живих клітин бактерій Bacillus subtilis, Azotobacter, Enterobacter, Enterococcus, біологічно-активних продуктів життєдіяльності мікроорганізмів-продуцентів) на посівні якості насіння основних овочевих рослин (огірок, помідор, перець солодкий, капуста білоголова, цибуля ріпчаста). Обробка насіння огірка, помідора та цибулі ріпчастої з дозуванням 20–100 мл/кг не викликає негативної дії на проростки огірка (енергія проростання коливалася в межах 80–88 %, лабораторна схожість – 84–90 %) та зумовлює стимулюючу дію на довжину проростків огірка (1,85–2,24 см). Використання Мікохелп з дозуванням 20-40 мл/кг забезпечує збільшення енергії проростання насіння перцю солодкого на 9,5–17,6 %. Для насіння перцю солодкого та капусти білоголової фітотоксичність відмічається вже за дозування препарату 100 мл/кг: для насіння перцю солодкого зазначається зниження енергії проростання на 29,7 %, але лабораторна схожість зменшувалася не істотно, для насіння капусти білоголової – зниження енергії проростання та лабораторної схожості з 99 % на контролі до рівня 88 %. За використання дози 200 мл/кг зазначається повне пригнічення проростання насіння капусти білоголової (енергія проростання та лабораторна схожість становила 2%). Висновки. Використання для обробки насіння огірка, помідора та цибулі ріпчастої біофунгіциду Мікохелп можна проводити з дозуванням від 20 до 100 мл/кг насіння, для перцю солодкого та капусти білоголової – з дозуванням 29-40 мл/кг насіння, що не зумовлює негативного впливу на енергію проростання та лабораторну схожість насіння зазначених овочевих культур. Істотне підвищення енергії проростання насіння цибулі ріпчастої забезпечує обробка Мікохелп з дозуванням 20-100 мл/кг (на 31,7–46,3 % відносно абсолютних значень на контрольному варіанті). Використання для обробки насіння дозування препарату Мікохелп 200 мл/кг та 100 мл/кг для перцю солодкого та капусти білоголової зумовлює істотне зниження показників енергії проростання та лабораторної схожості на 8,2–98,0 % відносно контролю.

Thrombin is a key regulator of the homeostasis system. Also, it actively participates in progression of various systemic diseases, including atherosclerosis. There is a large amount of experimental and clinical data on the involvement of thrombin in the pathogenesis of ischemic heart disease (IHD). Thus, studying thrombin activity regulation is promising. Also, the question whether it is possible to use biomarkers of thrombin activity as predictors of cardiovascular complications in IHD patients is relevant. The present review focuses on major mechanisms of thrombin functioning, its role in development and progression of atherosclerosis, and available tests for evaluation of thrombin functional activity. Major clinical studies are discussed that evaluated the efficacy of thrombin inhibitors and protease-activated receptor antagonists.

The molecular mechanisms underlying cardiovascular complications after the SARS-CoV-2 infection remain unknown. The goal of our study was to analyze the features of blood coagulation, platelet aggregation, and plasma proteomics in COVID-19 convalescents with AMI. The study included 66 AMI patients and 58 healthy volunteers. The groups were divided according to the anti-N IgG levels (AMI post-COVID (n = 44), AMI control (n = 22), control post-COVID (n = 31), and control (n = 27)). All participants underwent rotational thromboelastometry, thrombodynamics, impedance aggregometry, and blood plasma proteomics analysis. Both AMI groups of patients demonstrated higher values of clot growth rates, thrombus size and density, as well as the elevated levels of components of the complement system, proteins modifying the state of endothelium, acute-phase and procoagulant proteins. In comparison with AMI control, AMI post-COVID patients demonstrated decreased levels of proteins connected to inflammation and hemostasis (lipopolysaccharide-binding protein, C4b-binding protein alpha-chain, plasma protease C1 inhibitor, fibrinogen beta-chain, vitamin K-dependent protein S), and altered correlations between inflammation and fibrinolysis. A new finding is that AMI post-COVID patients opposite the AMI control group, are characterized by a less noticeable growth of acute-phase proteins and hemostatic markers that could be explained by prolonged immune system alteration after COVID-19.

Мета. Встановити вплив безпересадкового способу вирощування насінників моркви на перезимівлю та розвиток рослин моркви, урожай насіння та його якість. Методи. Польові, лабораторні, розрахунково-статистичні. Результати. Наведено результати ефективності впровадження безпересадкового способу вирощування сертифікованого насіння моркви сорту Яскрава в умовах Лісостепу України. Представлено данні щодо перезимівлі насіннєвих рослин моркви, біометричні партери насінників, урожайність насіння, його сортова чистота та кондиційні показники залежно від строків та норми висіву, впровадження передзимового підгортання рослин ґрунтом. Найбільша густота рослин після перезимівлі формується за висіву у І декаді серпня з передзимовим обгортанням за густоти 600 тис. насінин/га (73,8 тис. рослин/га). Впровадження безпересадкового способу вирощування насіння моркви зумовлює формування насінників з більшими біометричними параметрами (висота рослин, кількість пагонів І порядку, діаметр зонтика), але знижується сортова чистота до 97,4–97,9 %. За висіву насіння моркви з нормою 600 тис. насінин/га в І декаді серпня та проведення передзимового укриття формується максимальний рівень урожайності насіння (440 кг/га). Висновки. Максимальну перезимівлю рослин моркви отримано за висіву насіння в І декаді серпня з передзимовим обгортанням ґрунтом (64,9–73,8 тис.рослин/га залежно від норми висіву). За висіву насіння моркви в І декаді серпня з нормою висіву 600 тис. рослин/га відбувається формування більш розвинених насінників моркви з висотою 94,3 см; кількістю пагонів І порядку 9,5 шт./рослину, діаметром центрального зонтика 12,3 см, що дозволяє отримати врожайність насіння на рівні 440 кг/га (приріст відносно пересадкового способу вирощування насіння складає 150 кг/га). Проведення польового інспектування показало, що сортова чистота моркви була на рівні 97 %, а отримане насіння моркви було кондиційним і відповідало ДСТУ 7160:2010.

Мета. Встановити можливість використання зеленних культур в якості ущільнювача помідора за його вирощування в плівкових теплицях без обігріву. Методи. Польові, лабораторні, розрахунково-статистичні. Результати. Визначено вплив виділень різних видів зеленних культур на проростки насіння помідора. Досліджено вплив рослин-ущільнювачів на біометричні параметри рослин та урожайність плодів помідора за вирощування в плівкових теплицях. Використання добрив в технологічній схемі вирощування помідора (N180P120К120) зумовлює тенденцію до зниження рівня урожайності, що пов’язане з більш активним наростанням маси зеленних культур під впливом поживних речовин добрив та посилення алелопатичної й конкуруючої взаємодії між рослинами. Висновки. Негативну алелопатичну дію на насіння помідора зумовлюють виділення проростків кропу та змієголовнику молдавського. Вирощування коріандру та кропу в міжряддях помідора нез алежно від фону удобрення зумовлює істотне збільшення кількості китиць на рослині (до 2,9–3,0 шт.) та підвищення середньої маси плоду (до 296–319 г). Негативний вплив на кількість китиць та висоту рослин помідора зумовлює вирощування васильків справжніх в рядах і міжряддях; на висоту рослин помідора – вирощування коріандру в рядах, кропу – в міжряддях (зниження показника до 110,0–146,7 см). За низького забезпечення рослин помідора елементами живлення ефективним є вирощування васильків справжніх та коріандру в рядах, змієголовнику молдавського в міжряддях, що забезпечує отримання урожайності товарних плодів на рівні 11,45–13,1 кг/м2. За використання рекомендованих норм мінеральних добрив ефективним є використання в якості ущільнювача кропу за його розміщення в радах (12,25 кг/м2) та коріандру в міжряддях (14,05 кг/м2). За вирощування зеленних культур у якості ущільнювачів помідора можна отримати урожайність коріандру 0,4–0,6 кг/м2, кропу 0,8–1,9 кг/м2, змієголовнику молдавського 1,95–2,54 кг/м2, васильків справжніх – 2,17–3,60 кг/м2.

Sweet potato (Ipomoea batatas L.) is a new crop for soil and climatic conditions of Ukraine, the active implementation of which is hindered by the lack of recommendations on technological aspects of cultivation. One of the important technological measures for growing sweet potatoes is the use of soil mulching, which improves the water regime and regulates the thermal regime of the soil; prevention of weed growth and growth of sweet potato shoots to the soil. Thus, the aim of the research is to determine the efficiency of growing sweet potatoes in the Forest-Steppe of Ukraine by different methods of soil mulching. Field research was carried out on typical low-humus light loamy chernozem on loess loam. It was noted, that when growing sweet potatoes on ridges, the introduction of mulching the soil with black polyethylene film provides more active growth of the vegetative mass throughout the growing season (5.33 shoots/plant with a total length of 252.1 cm), while growing without ridges has a positive effect on plants growth due to the general absence of mulch (2.53 shoots/plant with a total length of 107.8 cm). The use of ridges and mulching the soil with black polyethylene film causes the yield of sweet potato tubers at 34.8 t/ha, while the mulching of the soil with straw, the yield was 18.3–21.9 t/ha, without mulching – 13.0–17, 1 t/ha. Mulching with black polyethylene film ensures the accumulation of vitamin C and starch in sweet potato tubers. When growing the culture on ridges by this method of mulching, the maximum level of vitamin C according to the experiment (4.78 mg/100 g) and starch (11.73 %) was noted. The introduction of mulching and ridge formation involves additional material and labor costs, but helps to reduce weed control and tuber digging costs. When growing sweet potatoes on ridges with mulching with black polyethylene film, the minimum additional labor costs for the formation of a unit of yield (1.95 man-minutes/kg of tubers) were noted, while without mulching and without ridges this figure was 6.76 man-minute/kg

Coronavirus disease 2019 (COVID-19) is characterized by immune activation in response to viral spread, in severe cases leading to the development of cytokine storm syndrome (CSS) and increased mortality. Despite its importance in prognosis, the pathophysiological mechanisms of CSS in COVID-19 remain to be defined. Towards this goal, we analyzed cytokine profiles and their interrelation in regard to anti-cytokine treatment with tocilizumab in 98 hospitalized patients with COVID-19. We performed a multiplex measurement of 41 circulating cytokines in the plasma of patients on admission and 3–5 days after, during the follow-up. Then we analyzed the patient groups separated in two ways: according to the clusterization of their blood cytokines and based on the administration of tocilizumab therapy. Patients with and without CSS formed distinct clusters according to their cytokine concentration changes. However, the tocilizumab therapy, administered based on the standard clinical and laboratory criteria, did not fully correspond to those clusters of CSS. Furthermore, among all cytokines, IL-6, IL-1RA, IL-10, and G-CSF demonstrated the most prominent differences between patients with and without clinical endpoints, while only IL-1RA was prognostically significant in both groups of patients with and without tocilizumab therapy, decreasing in the former and increasing in the latter during the follow-up period. Thus, CSS in COVID-19, characterized by a correlated release of multiple cytokines, does not fully correspond to the standard parameters of disease severity. Analysis of the cytokine signature, including the IL-1RA level in addition to standard clinical and laboratory parameters may be useful to define the onset of a cytokine storm in COVID-19 as well as the indications for anti-cytokine therapy.