Search

Autoimmune polyglandular syndrome is characteri­zed by an immune-mediated destruction of endocrine tissues. The presence of autoimmune diseases of the endocrine system such as type 1 diabetes mellitus, adrenocortical failure and autoimmune thyroid disease is specific for autoimmune polyglandular syndrome type 2. In case of hormonal insufficiency, hormone replacement therapy is required.

The lecture describes in detail the typical mistakes and difficulties of therapy with methodologies of their correction that are made both from the side of physicians and diabetes mellitus patients. The recommendations are presented based on the long-term clinical experience of the authors and data of foreign and domestic experts. The analysis of the most frequent mistakes in diabetes mellitus treatment must assist the improvement of treatment outcomes, prevent the development of complications and improve quality of life of patients. The important task of the analysis of typical mistakes is a necessity to stimulate critical attitude of all participants of curative process toward the patterns and stereotypes that have developed in the medical environment.

This article presents the key achievements in the field of diabetes mellitus prevention. Currently, various researches have been conducted on the prevention of diabetes mellitus, with different designs, types of intervention, duration of follow-up and mechanisms of action. One of the possible mechanisms is aimed to slow down the rate of the peak prevalence of the diabetes mellitus. The second possibility is concerned the majority of medical interventions conducted, which enable to decrease the rate of impaired glucose tolerance in manifestation of diabetes mellitus. The third preventive mo­del consists in a strong stabilization of glucose tolerance. After detection of pre-conditions, which result in diabetes mellitus, preventive methods should be tested for 10–12 years, while beta cells are functionally active.

Basal insulin therapy in combination with oral hypoglycemic drugs has a special effect on fasting blood glucose. It is a simple way of introducing insulin therapy in patients with type 2 diabetes mellitus subjected to further prandial insulin therapy. Treatment with insulin mixtures reduces both fasting blood glucose and postprandial blood sugar, which has a negative effect on the development of vascular complications. With this simple therapy, there are limitations in everyday life and an adverse effect on the dynamics of body weight. Basal-bolus therapy focuses on pathophysiological changes, and with professional training and high-quality self-control provides good results with sufficient flexibility in everyday life. All insulin analogues have advantages over human insulins in terms of treatment outcomes, safety and patient compliance. All types of insulin therapy in clinical practice can be carried out by simple schemes, Базальная инсулинотерапия в сочетании с пероральными сахароснижающими препаратами оказывает особое воздействие на тощаковую гликемию. Она является простым способом интродукции инсулинотерапии больным сахарным диабетом 2-го типа. Терапия смесями инсулинов снижает как сахар крови натощак, так и постпрандиальную гликемию, которая оказывает негативное влияние на развитие сосудистых осложнений. При этой простой терапии существуют ограничения в повседневной жизни и неблагоприятное влияние на динамику массы тела. Базис-болюс-терапия ориентирована на патофизиологические изменения и при профессиональном обучении и качественном самоконтроле дает хорошие результаты при достаточной гибкости в повседневной жизни. Все аналоги инсулинов обладают преимуществами перед человеческими инсулинами в отношении результатов лечения, безопасности и комплайенса пациентов. Все виды инсулинотерапии в клинической практике могут осуществляться простыми схемами., Базальна інсулінотерапія в поєднанні з пероральними цукрознижувальними препаратами чинить особливий вплив на глікемію натще. Вона є досить простим способом інтродукції інсулінотерапії у хворих на цукровий діабет 2-го типу, яким у подальшому показана прандіальна інсулінотерапія. Терапія за допомогою сумішей інсулінів знижує як рівень глюкози натще, так і прандіальну глікемію, що негативно впливає на розвиток судинних ускладнень. За умов цієї спрощеної терапії існують обмеження в повсякденному житті і негативний вплив на динаміку маси тіла. Базис-болюсна терапія орієнтована на патофізіологічні зміни і за умов професійного навчання і якісного самоконтролю дає добрі результати. Усім аналогам інсулінів притаманні переваги порівняно з людськими інсулінами відносно результатів лікування, безпеки та комплайєнсу. Будь-які типи інсулінотерапії в клінічній практиці доцільно реалізовувати за допомогою простих схем терапії.

У статті наводяться досягнення в області профілактики цукрового діабету (ЦД) 2-го типу. На даний час проведені різні дослідження з профілактики ЦД з різним дизайном, видом втручання, тривалістю спостереження і механізмом дії. Один із можливих механізмів впливу полягає в тому, щоб загальмувати темп досягнення пікової поширеності ЦД. Другий сценарій стосується більшості перевірених медикаментозних втручань, за допомогою яких вдається знизити темп конверсії порушень толерантності до глюкози в маніфестації ЦД. Третя можлива превентивна модель полягає в досягненні стійкої стабілізації толерантності до глюкози. Після виявлення передумов для розвитку ЦД 2-го типу профілактичні заходи повинні проводитися протягом 10–12 років, поки бета-клітини функціонально активні., В статье приводятся достижения в области профилактики сахарного диабета (СД) 2-го типа. В настоящее время проведены различные исследования по профилактике СД с разным дизайном, видом вмешательства, длительностью наблюдения и механизмом действия. Один из возможных механизмов влияния заключается в том, чтобы затормозить темп достижения пиковой распространенности СД. Второй сценарий касается большинства проверенных медикаментозных вмешательств, с помощью которых удается снизить темп конверсии нарушений толерантности к глюкозе в манифестации СД. Третья возможная превентивная модель заключается в достижении стойкой стабилизации толерантности к глюкозе. После выявления предпосылок для развития СД 2-го типа профилактические мероприятия должны проводиться на протяжении 10–12 лет, пока бета-клетки функционально активны., This article presents the key achievements in the field of diabetes mellitus prevention. Currently, various researches have been conducted on the prevention of diabetes mellitus, with different designs, types of intervention, duration of follow-up and mechanisms of action. One of the possible mechanisms is aimed to slow down the rate of the peak prevalence of the diabetes mellitus. The second possibility is concerned the majority of medical interventions conducted, which enable to decrease the rate of impaired glucose tolerance in manifestation of diabetes mellitus. The third preventive mo­del consists in a strong stabilization of glucose tolerance. After detection of pre-conditions, which result in diabetes mellitus, preventive methods should be tested for 10–12 years, while beta cells are functionally active.

В статье дана характеристика основных сахарозаменителей и подсластителей, которые не оказывают отрицательного влияния на показатели гликемии и могут использоваться больными сахарным диабетом и ожирением без опасений по поводу ухудшения состояния здоровья.

Locomotion deficiency is now the main reason of increasing overweight and obesity prevalence. Thus physical activity rising should be the integral part of any program on obesity prevention and overweight reduction. Body mass normalization has favorable effect on the risk-factor profile of cardiovascular diseases and long-term positive effect. It’s obvious that physical activity rising in everyday life is as effective as different structural sport programs and arrangements on the increase of physical activity., Дефицит двигательной активности сегодня является главной причиной роста распространенности избыточной массы тела и ожирения. Исходя из этого, увеличение физической активности должно стать неотъемлемым компонентом любой программы профилактики ожирения и снижения массы тела. Нормализация массы тела оказывает благоприятное влияние на профиль факторов риска развития сердечно-сосудистых заболеваний и долгосрочный положительный эффект. Для этого уже достаточно физической нагрузки умеренной интенсивности. Очевидным становится тот факт, что увеличение двигательной активности в повседневной жизни в такой же степени является эффективным, как и различные структурные спортивные программы и мероприятия, предусматривающие увеличение физической нагрузки., Дефіцит рухової активності сьогодні є головною причиною зростання поширеності надлишкової маси тіла й ожиріння. Виходячи з цього, збільшення фізичної активності повинно стати невід’ємним компонентом будь-якої програми профілактики ожиріння й зниження маси тіла. Нормалізація маси тіла сприятливо впливає на профіль факторів ризику розвитку серцево-судинних захворювань і має довгостроковий позитивний ефект. Для цього вже достатньо фізичного навантаження помірної інтенсивності. Очевидним стає той факт, що збільшення рухової активності в повсякденному житті є тією ж мірою ефективним, як і різні структурні спортивні програми й заходи, що передбачають збільшення фізичного навантаження.