Search

Many Canadians, and older adults especially, do not seek mental health services when they need them. Older adults seeking mental health services face numerous psychological, social, and structural barriers. Not only are older adults less likely to utilize mental health services, but they are also less likely to accept and engage in offered interventions. Raue and Sirey (2011) proposed a theoretical treatment engagement model for older adults with steps including identifying mental health problems, referral to specialty care, and involvement in treatment. The overarching goal of this dissertation was to explore how engaged older adults felt during the process of referral to and treatment within specialty geriatric mental health services, to identify ways this process could have been improved, and to use the suggestions made by persons with lived experience to develop a brief method of enhancing treatment engagement. In Study 1, I conducted interviews with 13 individuals 65+ with depression, anxiety, and/or stress, who had been recently referred to specialty geriatric mental health services regarding how engaged they felt during this process and how engagement could have been improved. I analyzed the data using the framework analytic method and found four main themes of background factors, modifiable individual factors, social influences on treatment engagement, and opportunities for improvement. These themes supported and expanded Raue and Sirey’s model to emphasize the role of mental health literacy, nuance concerning treatment preferences, and the dynamic and social aspects of the engagement process. Participants identified a number of opportunities to enhance engagement by improving mental health literacy. In Study 2, I employed a logic model to guide the development of a psychoeducational pamphlet for older adults referred to hospital-based geriatric mental health services. The pamphlet’s content was guided by Raue and Sirey’s treatment engagement model, intervie

[BACKGROUND] Increasing evidence links genetic defects affecting actin-regulatory proteins to diseases with severe autoimmunity and autoinflammation, yet the underlying molecular mechanisms are poorly understood. Dedicator of cytokinesis 11 (DOCK11) activates the small Rho guanosine triphosphatase (GTPase) cell division cycle 42 (CDC42), a central regulator of actin cytoskeleton dynamics. The role of DOCK11 in human immune-cell function and disease remains unknown., [METHODS] We conducted genetic, immunologic, and molecular assays in four patients from four unrelated families who presented with infections, early-onset severe immune dysregulation, normocytic anemia of variable severity associated with anisopoikilocytosis, and developmental delay. Functional assays were performed in patient-derived cells, as well as in mouse and zebrafish models., [RESULTS] We identified rare, X-linked germline mutations in DOCK11 in the patients, leading to a loss of protein expression in two patients and impaired CDC42 activation in all four patients. Patient-derived T cells did not form filopodia and showed abnormal migration. In addition, the patient-derived T cells, as well as the T cells from Dock11-knockout mice, showed overt activation and production of proinflammatory cytokines that were associated with an increased degree of nuclear translocation of nuclear factor of activated T cell 1 (NFATc1). Anemia and aberrant erythrocyte morphologic features were recapitulated in a newly generated dock11-knockout zebrafish model, and anemia was amenable to rescue on ectopic expression of constitutively active CDC42., [CONCLUSIONS] Germline hemizygous loss-of-function mutations affecting the actin regulator DOCK11 were shown to cause a previously unknown inborn error of hematopoiesis and immunity characterized by severe immune dysregulation and systemic inflammation, recurrent infections, and anemia. (Funded by the European Research Council and others.)

Background. The purpose of the study is to determine the reference intervals of carboxy-terminal telopeptide of type I collagen (β-CTX) in the blood serum of healthy males and females of various ages, residents of Ukraine. Materials and methods. The study included 4754 individuals aged 20–89 years (4123 women (mean age 59.6 ± 13.6) and 631 men (mean age 49.5 ± 16.3)). All participants were divided into 7 groups by the age decades (from 20 to 89 years), and three groups of 40–49, 50–59 and 60–69 year-olds were additionally divided into the subgroups by five years. Furthermore, the patients were divided according to the gerontological classification of age into 4 groups: young — 20–44 years, middle-age — 45–59 years, elderly — 60–74 years, and old — 75–89 years. The blood serum β-CTX concentration was determined by ECLIA electrochemiluminescence immunoassay on the cobas e 411 analyzer. Results. We have detected significant effect of age on serum β-CTX variability: a significant increase in β-CTX levels in women (F = 15.48, p < 0.00001), and a decrease in men (F = 11.73, p < 0.00001) with age. The signi­ficantly lower levels of β-CTX were found in the women aged 20–29 (F = 35.68, p < 0.00001) and 30–39 years (F = 19.47, p = 0.00001) compared to the men of similar ages. However, the women of 65–69 years (F = 10.50, p = 0.001) had a significantly higher serum β-CTX levels compared to men of the same age group. Conclusions. The serum β-CTX levels have been associated with age: in men they are decreasing significantly with age, in women — significantly increa­sing. In the young men aged 20–44 years and women aged 65–69 years, the β-CTX concentration was significantly higher compared with that of the opposite sex subjects of a similar age. The findings on β-CTX serum levels in the practically healthy men and women of various ages, who are residing in this country, may be used as the re­ference intervals for the Ukrainian population., Целью исследования является определение референтного уровня карбокситерминального телопептида коллагена I типа (β-CTX) в сыворотке крови у практически здоровых мужчин и женщин разного возраста, проживающих на территории Украины. Материалы и методы. В исследование были включены 4754 лица в возрасте 20–89 лет (4123 женщины (средний возраст — 59,6 ± 13,6 года) и 631 мужчина (средний возраст — 49,5 ± 16,3 года)). Всех участников распределили по возрасту на 7 групп по десятилетиям (от 20 до 89 лет), и три возрастные группы — 40–49, 50–59 и 60–69 лет — дополнительно разделили на подгруппы по пятилетиям. Также распределение пациентов проводили по геронтологической классификации возраста на 4 группы: молодой возраст — 20–44 года, средний — 45–59 лет, пожилой — 60–74 года и старческий возраст — 75–89 лет. Концентрацию β-CTX определяли в сыворотке крови методом электрохемилюминесцентного иммуноанализа ECLIA на анализаторе Сobas e 411. Результаты. Определено достоверное влияние возраста на вариабельность β-CTX в сыворотке крови: достоверное повышение уровня β-CTX с возрастом у женщин (p < 0,00001) и снижение у мужчин (p < 0,00001). Достоверно более низкий уровень β-CTX обнаружили у женщин в возрасте 20–29 (p < 0,00001) и 30–39 лет (p < 0,00001) по сравнению с мужчинами данного возраста. Однако у женщин 65–69 лет (p = 0,001) выявили достоверно более высокий уровень β-CTX в сыворотке крови по сравнению с мужчинами этой же возрастной группы. Выводы. Обнаружили связь уровня β-CTX в сыворотке крови с возрастом: у мужчин он достоверно снижается с возрастом, у женщин — достоверно повышается. У молодых мужчин в возрасте 20–44 года и женщин в возрасте 65–69 лет концентрация β-CTX была достоверно выше по сравнению с лицами противоположного пола этого же возраста. Полученные нами результаты в отношении уровня β-CTX у практически здоровых лиц разного возраста, проживающих на территории нашей страны, могут быть использованы как референтные показатели для населения Украины., Метою дослідження є визначення референтного рівня карбокситермінального телопептиду колагену I типу (β-CTX) в сироватці крові у практично здорових чоловіків і жінок різного віку, які проживають на території України. Матеріали та методи. У дослідження були включені 4754 особи віком 20–89 років (4123 жінки (середній вік — 59,6 ± 13,6 року) та 631 чоловік (середній вік — 49,5 ± 16,3 року)). Усіх учасників розподілили за віком на 7 груп за десятиріччями (від 20 до 89 років), та три вікові групи — 40–49, 50–59 та 60–69 років — додатково розподілили на підгрупи за п’ятиріччями. Також розподіл пацієнтів проводили за геронтологічною класифікацією віку на 4 групи: молодий вік — 20–44 роки, середній — 45–59 років, літній — 60–74 роки та старечий вік — 75–89 років. Концентрацію β-CTX визначали методом електрохемілюмінесцентного імуноаналізу ECLIA на аналізаторі Сobas e 411. Результати. Виявлено вірогідний вплив віку на варіабельність β-CTX у сироватці крові: вірогідне підвищення рівня β-CTX з віком у жінок (p < 0,00001) та зниження в чоловіків (p < 0,00001). Вірогідно нижчий рівень β-CTX виявили в жінок віком 20–29 (p < 0,00001) та 30–39 років (p < 0,00001) порівняно з чоловіками цього ж віку. Проте у жінок 65–69 років (p = 0,001) виявили вірогідно вищий рівень β-CTX у сироватці крові порівняно з чоловіками цієї ж вікової групи. Висновки. Виявили зв’язок рівня β-CTX у сироватці крові з віком: у чоловіків він вірогідно знижується з віком, у жінок — вірогідно підвищується. У молодих чоловіків віком 20–44 роки та жінок віком 65–69 років концентрація β-CTX була вірогідно вищою порівняно з особами протилежної статі цього ж віку. Отримані нами результати щодо рівня β-CTX у практично здорових осіб різного віку, які проживають на території нашої країни, можуть бути використані як референтні показники для населення України.

Background. Postmenopausal osteoporosis is an issue of great concern as it results in an elevated risk of fractures with a further negative impact on the elderly women’s health. The osteoporosis may be diagnosed based on the low-energy fractures occurring with no major trauma, or based on the low bone mineral density (BMD) measured by dual-energy X-ray absorptiometry (DXA). The purpose of study is to examine 25(ОН)D level, 10-year pro­bability of major osteoporotic fractures, bone mineral density and quality, fat and lean mass and to analyze their associations in the pre- and postmenopausal women. Materials and methods. Three hundred and two women aged 45–80 years (mean age — 61.3 ± 7.7 years) were examined and divided into 6 groups according to the pre- and postmenopausal period duration: group I — premenopau­sal women (n = 36; mean age — 50.1 ± 3.4 years); groups II–VI — postmenopausal women (n = 266; mean age — 62.8 ± 6.8 years). All the examined patients were subjected to bone mineral density measurement by the DXA on Prodigy system (GE Medical Systems, model 8743, 2005) according to the standard protocol. BMD and T-score of the lumbar spine, femoral neck and total skeleton were evaluated. Trabecular bone score of lumbar spine was measured by TBS iNsight (Med-Imaps, Pessac, France). Total 25(ОН)D was assessed by electrochemoluminescent method using Еlecsys 2010 ana­lyzer (Roche Diagnostics, Germany) and Cobas test systems. The 10-year probability of major osteoporotic fractures and hip fractures was calculated by the Ukrainian FRAX model without DXA results considered. Total body fat and lean mass was assayed by the dual-energy X-ray absorptiometry (Prodigy, GE). Results. We found a significant association between the pre- and postmenopau­sal period duration and bone density and quality variables (trabecular bone score (F = 6.85; p < 0.001), BMD of lumbar spine (F = 5.53; p < 0.001), BMD of femoral neck (F = 10.25; p < 0.001), BMD of total skeleton (F =, Актуальність. Постменопаузальний остеопороз викликає особливе занепокоєння, оскільки призводить до підвищеного ризику переломів з подальшим негативним впливом на здоров’я жінок літ­нього віку. Діагноз остеопорозу може бути встановлений за наявності низькоенергетичних переломів, що виникають без суттєвої травми, або на підставі низької мінеральної щільності кісткової тканини, визначеної методом двохенергетичної рентгенівської денситометрії. Мета дослідження: вивчити рівень 25(ОН)D, 10-річний ризик основних остеопоротичних переломів, мінеральну щільність та якість кісткової тканини, жирову та знежирену масу та визначити зв’язок між ними в жінок у період пре- та постменопаузи. Матеріали та методи. Обстежені 302 жінки віком 45–80 років (середній вік — 61,3 ± 7,7 року), які в подальшому відповідно до тривалості періоду пре- та постменопаузи були розподілені на 6 підгруп: І — пременопаузні жінки (n = 36; середній вік — 50,1 ± 3,4 року); II–VI — постменопаузні жінки (n = 266; середній вік — 62,8 ± 6,8 року). Всім обстеженим виконували дослідження мінеральної щільності кісткової тканини (МЩКТ) методом двофотонної рентгенівської денситометрії (ДРА) на двохенергетичному рентгенівському денситометрі Prodigy, GE Medical systems, model 8743, 2005, за стандартним протоколом. Оцінювали МЩКТ та Т-критерій поперекового відділу хребта, шийки стегнової кістки та всього скелета. Показник TBS поперекового відділу хребта визначали за допомогою методики TBS iNsight (Med-Imaps, Pessac, Франція). Рівень загального 25(ОН)D у сироватці крові визначали за допомогою електрохемілюмінесцентного методу на аналізаторі Еlecsus 2010 Roche Diagnostics (Німеччина), тест-системами Cobas. Десятирічну ймовірність основних остеопоротичних переломів і переломів стегнової кістки визначали з використанням української моделі FRAX без показників ДРА. Показники загальної жирової та знежиреної маси оцінювали з використанням ДРА. Результати. Виявлено вірогідний вплив тривалості періоду пре- та постменопаузи на вар

Цель работы: определить основные задачи и особенности организации и оказания паллиативной и хосписной помощи (ПХП) в условиях пандемии COVID-19. Материалы и методы. Материалами исследования послужили национальные и международные литературные источники (7 ед.), Данные медицинской статистики (2 ед.), международные документы (7 ед.). В работе были использованы библиосемантические и статистические методы исследования, методы системного подхода и контент-анализа. Результаты. Установлено, что актуальность проблемы организации и оказания ПХП населению в условиях пандемии COVID-19 определяется высоким уровнем заболеваемости и смертности больных COVID-19. Преклонный возраст и сопутствующие хронические заболевания являются факторами риска смерти больных COVID-19. Важно понимать, что пожилые люди имеют такие же права, как и другие на получение доступной и высококачественной медицинской помощи, включая интенсивную терапию и ПХП. Больные старческой деменцией могут подвергать себя и окружающих риску заражения, если они забывают соблюдать гигиенические и карантинные мероприятия. В условиях карантина необходимо обеспечить их коммуникацию с родственниками и друзьями с помощью современных цифровых и телекоммуникационных технологий. При оказании ПХП паллиативным пациентам, в т. ч. инфицированным и больным COVID-19, в учреждениях ПХП и дома, необходимо обеспечить пациентов и персонал средствами индивидуальной защиты и организовать мультидисциплинарное сотрудничество. Рекомендации ВОЗ требуют организовать в учреждениях ПХП активное выявление COVID-19 среди пациентов, персонала и посетителей в соответствии с утвержденными клиническими протоколами. Учитывая актуальность проблемы, сотрудники кафедры паллиативной и хосписной медицины Института семейной медицины НМАПО имени П. Л. Шупика включили соответствующие материалы в лекции и семинарские занятия. Выводы. ПХП должна стать составной частью национальных и международных планов реагирования на пандемию COVID-19. Исходя из указанного МЗ Укра, Мета роботи: визначити основні завдання та особливості організації і надання паліативної та хоспісної допомоги (ПХД) в умовах пандемії COVID-19. Матеріали та методи. Матеріалами дослідження слугували національні та міжнародні літературні джерела (7 од.), дані медичної статистики (2 од.), міжнародні документи (7 од.). У роботі були використані бібліосемантичні і статистичні методи дослідження, методи системного підходу і контент-аналізу. Результати. Встановлено, що актуальність проблеми організації та надання ПХД населенню в умовах пандемії COVID-19 визначається високим рівнем захворюваності та смертності хворих на COVID-19. Похилий вік та супутні хронічні захворювання є факторами ризику смерті хворих на COVID-19. Важливо розуміти, що літні люди мають такі ж права як і інші на отримання доступної та високоякісної медичної допомоги, включаючи інтенсивну терапію та ПХД. Хворі на старечу деменцію можуть піддавати себе і оточуючих ризику зараження, якщо вони забувають дотримуватися гігієнічних та карантинних заходів. В умовах карантину необхідно забезпечити їх комунікацію з родичами і друзями за допомогою сучасних цифрових та телекомунікаційних технологій. При наданні ПХД паліативним пацієнтам, у т. ч. інфікованим та хворим на COVID-19, у закладах ПХД і вдома, необхідно забезпечити пацієнтів і персонал засобами індивідуального захисту та організувати мультидисциплінарну співпрацю. Рекомендації ВООЗ вимагають організувати у закладах ПХД активне виявлення COVID-19 серед пацієнтів, персоналу та відвідувачів згідно з затвердженими клінічними протоколами. Враховуючи актуальність проблеми, співробітники кафедри паліативної та хоспісної медицини Інституту сімейної медицини НМАПО імені П. Л. Шупика включили відповідні матеріали в лекції і семінарські заняття. Висновки. ПХД повинна стати складовою частиною національних та міжнародних планів реагування на пандемію COVID-19. Виходячи із зазначеного МОЗ України, регіональним органам охорони здоров’я необхідно розробити і затвердити, Background. The purpose was to determine the main tasks and features of the organization and provision of palliative and hospice care (PHC) in a COVID-19 pandemic. Materials and methods. The materials of the study were national and international literature sources (7 units), medical statistics data (2 units) and international documents (7 units). We used bibliosemantic and statistical research methods, methods of system approach and content analysis were used in the work. Research. It is established that the urgency of the problem of organization and provision of PHC to the population in a COVID-19 pandemic is determined by the high level of morbidity and mortality of patients with COVID-19. Elderly and chronic diseases patients are in the risk for death from COVID-19. It is important to understand that older people have the same rights as others to receive affordable and high-quality health care, including intensive care and PHC. Patients with senile dementia can put themselves and others at risk of COVID-19 infection if they forget to follow hygienic and quarantine measures. Under quarantine conditions, it is necessary to ensure their communication with relatives and friends with the help of modern digital and telecommunication technologies. When providing PHC to palliative patients including COVID-19, in PHC facilities and at home, it is necessary to provide palliative patients and staff with personal protective equipment and to organize multidisciplinary cooperation. WHO guidelines call for the active detection of COVID-19 among patients, staff, and visitors in PHC facilities in accordance with approved clinical protocols. Given the urgency of the problem, the staff of the Department of Palliative and Hospice Medicine of the Institute of Family Medicine of the Shupyk NMAPE included relevant materials in lectures and seminars. PCBs should be part of national and international COVID-19 pandemic response plans. The Conclusions. Ministry of Health of Ukraine, region