Search

Preventive control measures are carried out among civilians and military in the area of local armed conflicts, military operations, in the temporary resettlement of people with the main objective — maintaining health and combat capability, the prevention of outbreaks and the emergence of centers of infectious diseases. Complex socio-economic and military conditions in these administrative areas intensify social and environmental risk factors, influencing the development of the epidemic process, determine the trend of the rapid spread of infections and contribute to the deterioration of the epidemiological situation. In these circumstances, the key role is played by the non-specific measures for the prevention of infectious diseases. Regular sanitization of the population and the personnel of the Armed Forces of Ukraine, regular disinfection of the organization of water supply, power supply, waste disposal sites, epidemic safety of medical care, places of residence, as well as the level of hygiene knowledge and skills among the population and the military are of particular importance in ensuring the combat capability of the military and the country’s defense. The structure of infectious diseases among the local population significantly influences its nature in the Armed Forces of Ukraine and vice versa. Therefore, the main task of anti-epidemiological and disinfection work among the population and military is to prevent the emergence and spread of infectious diseases, their drift to the troops and rear areas of the state. Health protection of the population and military is provided by the implementation of a set of preventive measures (medical evacuation, sanitary-hygienic and anti-epidemic measures), which are carried out in the shortest possible time by special, professionally trained civilians and military formations of disinfection services. They involve forces and resources, financial, material and human resources of the structural units of sanitary-epidemiological and disinfection profile, health care facilities, services, disaster medicine, military medical services, civil protection, enterprises of various departmental subordination and all forms of ownership in the local, regional and state levels, as well as the population, the military and refu­gees, according to the sanitary-epidemiological status of the territory and troops. The complex of anti-epidemic preventive disinfection measures is regulated by the current legislation of Ukraine, where the structure of the State Sanitary and Epidemiological and military medical services are identified as the main factors. Service activities at the national and territorial level, as well as military units, while maintaining the tasks in peacetime, are aimed at the implementation of new work, which is caused by additional factors of epidemic risk in the areas of local armed conflicts and military operations in the Donetsk and Luhansk regions and surrounding areas. The strategic issue of national security, epidemic safety of the population and personnel of the Armed Forces of Ukraine, at the moment, is the completion of the reform of the State Sanitary and Epidemiological Service, and improving the performance of the military medical service, the scientific substantiation of improving: legislative and regulatory framework, personnel maintenance of anti-epidemic structures with the introduction of structural changes in the law concerning their performance in peacetime, effective work in the area of local armed conflicts and military operations for the prevention of outbreaks and the emergence of centers of infectious diseases.

Hand hygiene of medical staff plays a significant role in the prevention of nosocomial infections in healthcare facilities. Therefore, there is a need to identify approaches to facilitate proper adherence to hand hygiene. The study aims to substantiate the need for hand hygiene of medical staff, to explore modern methods for evaluating the effectiveness of hand hygiene supplies and problems associated with the use of these supplies along with their solutions. The authors have carried out the general and targeted analysis and expert evaluation of research results regarding measures for the prevention of nosocomial infections in health facilities. Analytical study of a large number of sources (over 50) on modern approaches to ensure hand hygiene of medical staff has been conducted with Content analysis and Open Source Intelligence methods. As a result of the study, authors have identified the need for further development of strategies to facilitate hand hygiene in health facilities and for the improvement of existing educational and motivational programs dedicated to hand hygiene of medical staff. Factors that may affect the effectiveness of antiseptics usage have been highlighted. The authors emphasize adverse reactions associated with the use of hand hygiene supplies (contact dermatitis and contact allergy) and the need for the development of measures to reduce risks of these adverse reactions among medical staff., Гігієна рук медичного персоналу відіграє істотну роль у профілактиці внутрішньолікарняних інфекцій у закладах охорони здоров’я, у зв’язку з чим необхідно виявити підходи, що сприятимуть належному дотриманню правил гігієни рук. Мета роботи — обґрунтувати необхідність забезпечення гігієни рук медичного персоналу, розглянути сучасні методи оцінки ефективності засобів для гігієни рук, пов’язані з використанням цих засобів проблеми і сучасні підходи до їх вирішення. Проведено загальний і цілеспрямований аналіз та виконано експертну оцінку результатів дослідження засобів профілактики внутрішньолікарняних інфекцій у закладах охорони здоров’я. Проведено аналітичне дослідження великої кількості інформаційних джерел (більше 50) щодо сучасного підходу до різноманітних методів забезпечення гігієни рук медичного персоналу з використанням методів Content analysis і Open Source Intelligence (OSINT). У результаті дослідження виявлено потребу в подальшій розробці стратегій, що сприяють поліпшенню гігієни рук у закладах охорони здоров’я, та вдосконаленні чинних освітніх і мотиваційних програм щодо гігієни рук медичного персоналу. Висвітлені чинники, що можуть впливати на ефективність застосування антисептиків. Автори акцентують увагу на небажаних реакціях, пов’язаних із використанням засобів для гігієни рук (контактний дерматит і контактна алергія), та необхідності розробки заходів, що знижують ризик розвитку цих небажаних реакцій у медичного персоналу.

В статье подробно проанализированы общие потери (безвозвратные и санитарные) среди военнослужащих и населения в многочисленных войнах XIX–XXI веков, которые состоялись во многих странах мира и каждая из которых имеет свои медико-санитарные особенности. Актуальность исследования структуры санитарных потерь заключается в возможности оптимизации организации и оказания экстренной медицинской помощи, выбора необходимых направлений ее улучшения, подготовки медицинских кадров, совершенствовании обеспечения медицинских подразделений табельным имуществом, улучшении взаимодействия военно-медицинской службы с экстренными медицинскими службами здравоохранения. Это позволяет достичь намеченной цели работы и определить многоаспектные организационно-методологические, логистические, управленческие и лечебно-реабилитационные аспекты совершенствования системы лечебно-эвакуационного обеспечения в зоне боевых действий. Исследована профессиональная отечественная и иностранная специальная литература, а также информация из Интернета (более 150 источников) об общих потерях в войнах среди военнослужащих и гражданского населения с использованием методов Content analysis и Open Source Intelligence (OSINT). Выявленные закономерности возникновения, величины и структуры общих потерь в войнах имеют определяющее значение для организации системы лечебно-эвакуационного обеспечения войск (сил) и гражданского населения в зонах чрезвычайных ситуаций военного характера, поскольку предоставление экстренной медицинской помощи раненым и больным, их эвакуация и лечение являются важнейшей составляющей деятельности военно-медицинской службы и территориальной гражданской медицинской службы.

Особливу актуальність набуває подальший технологічний та організаційний розвиток використання можливостей новітньої екстреної тестової маркерної лабораторної діагностики в удосконаленні організації та наданні екстреної медичної допомоги постраждалим при надзвичайних ситуаціях мирного й воєнного характеру, що обґрунтовує мету дослідження — визначення нагальної потреби забезпечення сучасним діагностичним лабораторним обладнанням цивільних і військових медичних служб. Досліджена та проаналізована вітчизняна й іноземна фахова медична наукова література, нормативно-правова база з організації екстреної медичної допомоги та використання сучасного діагностичного лабораторного обладнання маркерної лабораторної експрес-діагностики point of care технології. Дослідження проводились методами контент-аналізу джерел інформації та узагальнення спостережень. Узагальнення світового досвіду використання різноманітних експрес-тестів маркерної лабораторної діагностики дозволяє дослідити і пов’язати їх з різними станами організму людини, використати в удосконаленні організації та наданні екстреної медичної допомоги постраждалим і пораненим з цивільного населення та військовослужбовців у поліпшенні системи лікувально-евакуаційного забезпечення в дошпитальному і шпитальному періодах.

Despite the obvious successes of scientists and experts in the field of planning a response to a sudden mass casualty incident, the planning process requires continuous improvement. The relevance of continuing research in the field of planning defines the purpose and the choice of the theme of this article. The purpose of research is to create an emergency action plan for the population of Zaporizhzhia region. For the development of an emergency action plan, the data of medical institutions are used. Theoretical and methodological basis of the study were ge­neral scientific, special scientific and philosophical methods: historical, logical, methods of description and comparison, analysis and synthesis, simulation, and statistical method. The result of scientific work was the creation of an emergency action plan for the population of Zaporizhzhia region in terms of organizing and providing emergency medical care, medical triage of victims and medical evacuation according to purpose, prevention of complications, disability, mortality and lifesaving. The problematic issues of the functioning of the organizational and legal planning mechanism in the Ukrainian Emergency Medical Service, unfortunately, remain not sufficiently developed., Не умаляя результатов и достижений ученых и практиков по организации, управлению, планированию и оказанию экстренной медицинской помощи населению при чрезвычайных ситуациях мирного и военного времени, следует подчеркнуть, что исследование проблем процессов планирования деятельности Государственной службы медицины катастроф не имеет окончательного характера. Поскольку динамические процессы, происходящие в техногенной сфере, внешней и социальной среде, международных социально-политических и военных отношениях обусловливают потребность в постоянном осмыслении этих сложных и неоднозначных процессов и учете их при организации, управлении, планировании и предоставлении экстренной медицинской помощи населению при различных чрезвычайных ситуациях в Украине, то это актуализирует научные исследования в этой сфере, определяет цель и выбор темы статьи. В связи с этим целью исследования является научное обоснование современного подхода к разработке и воплощению в практическую деятельность Государственной службы медицины катастроф комплексного плана действий в ликвидации медико-санитарных последствий чрезвычайных ситуациях. Для разработки плана медико-санитарного обеспечения населения Запорожской области при чрезвычайных ситуациях использованы материалы деятельности медицинских учреждений, участвующих в ликвидации медико-санитарных последствий чрезвычайных ситуаций. Теоретико-методологической основой исследования стали общенаучные, специальные научные и философские методы: исторический, логический, описания, сравнения, анализа и синтеза, моделирования, аксиоматизации, статистический. Результатом научной работы является разработка плана медико-санитарного обеспечения населения Запорожской области при чрезвычайных ситуациях для организации и оказания экстренной медицинской помощи, проведение медицинской сортировки пострадавших и медицинской эвакуации по назначению, предупреждение осложнений, инвалидизации, летальности и спасение жизни. Приобретенный опыт по методологии и методике разработки плана медико-санитарного обеспечения населения Запорожской области при чрезвычайных ситуациях указывает на необходимость проведения управленческими структурами здравоохранения постоянного совершенствования планов, методологии и методики их составления. Недостаточно разработанными остаются проблемные вопросы функционирования организационно-правового механизма планирования деятельности Государственной службы медицины катастроф при чрезвычайных ситуациях, а также оптимального планирования и государственного управления ресурсной составляющей., Не зменшуючи досягнень та здобутків вчених і практиків з організації, управління, планування та надання екстреної медичної допомоги населенню при надзвичайних ситуаціях мирного та воєнного часу, слід підкреслити, що дослідження проблем процесів планування діяльності Державної служби медицини катастроф не мають остаточного характеру. Оскільки динамічні процеси, що відбуваються в техногенній сфері, зовнішньому та соціальному середовищі, міжнародних соціально-політичних і воєнних відносинах, зумовлюють потребу в постійному осмисленні цих складних і неодно­значних процесів та врахуванні їх при організації, управлінні, плануванні та наданні екстреної медичної допомоги населенню у разі різноманітних надзвичайних ситуацій в Україні, що й актуалізує наукові розвідки в цій сфері, зумовлює мету й вибір теми статті. Отже, метою дослідження є наукове обґрунтування сучасного підходу до розробки та втілення в практичну діяльність Державної служби медицини катастроф комплексного плану дій з ліквідації медико-санітарних наслідків надзвичайних ситуаціях. Для розробки плану медико-санітарного забезпечення населення Запорізької області при надзвичайних ситуаціях використано матеріали діяльності медичних закладів, які беруть участь у ліквідації медико-санітарних наслідків надзвичайних ситуаціях. Теоретико-методологічною основою дослідження стали загальнонаукові, спеціальні наукові й філософські методи: історичний, логічний, опису, порівняння, аналізу і синтезу, моделювання, аксіоматизації, статистичний. Результатом наукової роботи є розробка плану медико-санітарного забезпечення населення Запорізької області при надзвичайних ситуаціях для організації та надання екстреної медичної допомоги, проведення медичного сортування постраждалих та медичної евакуації за призначенням, запобігання ускладненням, інвалідизації, летальності та врятування життя. Набутий досвід з методології та методики розробки плану медико-санітарного забезпечення населення Запорізької області під час надзвичайних ситуацій вказує на необхідність проведення управлінськими структурами галузі охорони здоров’я постійного удосконалення планів, методології та методики їх складання. Недостатньо розробленими залишаються проблемні питання функціонування організаційно-правового механізму планування діяльності Державної служби медицини катастроф при надзвичайних ситуаціях, а також оптимального планування та державного управління її ресурсної складової.

Healthcare facilities often become objects of unlawful acts due to availability of narcotic, alcohol-containing and expensive medicines, as well as valuable diagnostic and office equipment. The situation is complicated by the fact that medical and support staff, patients and visitors are not able to fully resist the criminals in case of an attack. The management of healthcare facilities must first of all ensure safety, that is, protection of facilities, personnel, patients and visitors, and, therefore, carry out the necessary planning, careful development and implementation of security systems, along with a set of administrative measures. The aim of work is to determine the characteristics of security activities in the area of security of healthcare facilities, to analyze the legislative and regulatory support of licensed security structures, as well as their activities in the health sector and to determine the needs for organizing such services, justify the conceptual basis for building integrated security systems. The author has carried out general and targeted analysis and assessment of the legislative and regulatory framework of security activities in Ukraine in the view of possibility of its use to create security services and ensure the prevention of crime in healthcare facilities. Analytical study of a large number of sources (over 110) on the foundation and activities of security services in Ukraine and abroad has been conducted with Content analysis and Open Source Intelligence methods. The professional domestic and foreign special literature is studied, as well as information from the Internet about organization, activities, management and technical equipment of security services in various institutions, in particular healthcare facilities. As a result of a study conducted with the involvement of professional experts from the labor protection, security service, fire-fighting service, and State Security Service under the Ministry of Internal Affairs of Ukraine, it was proved that the organization of optimal functioning of security services in healthcare faci­lities is urgently needed to ensure safety and to protect personnel and patients from commitment of unlawful acts. The considered range of problems regarding the functioning of security services in healthcare facilities is topical and requires further development and discussion on the pages of the journal with the involvement of leaders of industry and healthcare facilities, security professionals and law enforcement agencies., Медицинские учреждения часто становятся объектами совершения противоправных действий из-за наличия наркотических, спиртосодержащих и дорогих медицинских препаратов, а также ценного диагностического оборудования и оргтехники. Ситуация осложняется тем, что медицинский и вспомогательный персонал, пациенты и посетители в случае нападения не могут в полной мере противостоять преступным элементам. Руководство учреждений здравоохранения в первую очередь должно обеспечить безопасность, то есть охрану учреждений, персонала, пациентов и посетителей, а потому должно выполнить необходимое планирование, тщательную разработку и внедрение охранных систем вместе с комплексом мероприятий административного характера. Целью работы является определение особенностей охранной деятельности в сфере защиты учреждений здравоохранения, проведение анализа законодательного и нормативно-правового обеспечения деятельности лицензированных охранных структур, а также их деятельности в сфере здравоохранения, определение потребности в организации таких служб и обоснование концептуальных основ построения интегрированных систем безопасности учреждений здравоохранения. Проведен общий и целенаправленный анализ и оценка законодательной и нормативно-правовой базы охранной деятельности в Украине с целью возможности ее использования для создания служб охраны и обеспечения предупреждения совершения преступлений в учреждениях здравоохранения. Проведено аналитическое исследование по обработке большого количества информационных источников (более 110) относительно создания и деятельности служб охраны в Украине и иностранных государствах с использованием методов Content analysis и Open Source Intelligence (OSINT). Исследована профессиональная отечественная и иностранная специальная литература, а также информация из Интернета об организации, деятельности, управлении и техническом оснащении служб охраны в различных учреждениях, в том числе и в учреждениях здравоохранения. В результате исследования, проведенного с привлечением профессиональных экспертов службы охраны труда, службы безопасности, пожарной охраны, Государственной службы охраны при Министерстве внутренних дел Украины, относительно организации и урегулирования оптимального функционирования служб охраны в учреждениях здравоохранения выявена насущная необходимость в их создании для обеспечения безопасности, защиты персонала и пациентов, что будет способствовать предупреждению совершения противоправных действий. Рассмотренная проблематика функционирования служб охраны в учреждениях здравоохранения актуальна, требует дальнейшей разработки и обсуждения на страницах журнала с привлечением руководителей отрасли и учреждений здравоохранения, специалистов охранных служб и правоохранительных органов., Медичні установи часто стають об’єктами вчинення протиправних дій через наявність наркотичних, спиртовмісних і дорогих медичних препаратів, а також цінного діагностичного обладнання й оргтехніки. Ситуація ускладнюється тим, що медичний і допоміжний персонал, пацієнти й відвідувачі в разі нападу не можуть повною мірою протистояти злочинним елементам. Керівництво закладів охорони здоров’я в першу чергу повинно забезпечити безпеку, тобто охорону закладів, персоналу, пацієнтів і відвідувачів, тому слід виконати необхідне планування, ретельну розробку й запровадження охоронних систем разом із комплексом заходів адміністративного характеру. Метою роботи є визначення особливостей охоронної діяльності у сфері захисту закладів охорони здоров’я, проведення аналізу законодавчого й нормативно-правового забезпечення діяльності ліцензованих охоронних структур, а також їх діяльності у сфері галузі охорони здоров’я, визначення потреби в організації таких служб та обґрунтування концептуальних засад побудови інтегрованих систем безпеки закладів охорони здоров’я. Проведено загальний і цілеспрямований аналіз і виконано оцінку законодавчої і нормативно-правової бази охоронної діяльності в Україні щодо її використання для створення служб охорони й забезпечення запобігання скоєнню злочинів у закладах охорони здоров’я. Проведено аналітичне дослідження з опрацювання великої кількості інформаційних джерел (понад 110) щодо створення й діяльності служб охорони в Україні й іноземних державах із використанням методів Content analysis і Open Source Intelligence (OSINT). Досліджена фахова вітчизняна й іноземна спеціальна література, а також інформація з Інтернету про організацію, діяльність, управління й технічне оснащення служб охорони в різних установах, у тому числі в закладах галузі охорони здоров’я. У результаті дослідження, проведеного із залученням фахових експертів служби охорони праці, служби безпеки, пожежної охорони, Державної служби охорони при Міністерстві внутрішніх справ України, щодо організації й налагодження оптимального функціонування служб охорони в закладах галузі охорони здоров’я виявлено нагальну необхідність їх створення для забезпечення безпеки, захисту персоналу й пацієнтів, що сприятиме запобіганню вчиненню протиправних дій. Розглянута проблематика функціонування служб охорони в закладах галузі охорони здоров’я є актуальною, вимагає подальшої розробки й обговорення на шпальтах журналу із залученням керівників галузі й закладів охорони здоров’я, фахівців охоронних служб і правоохоронних органів.

Стаття присвячена аналізу діяльності кафедри цивільного захисту та медицини катастроф Державного закладу «Запорізька медична академія післядипломної освіти Міністерства охорони здоров’я України» з нагоди 50-х роковин утворення кафедри. Мета: дослідити й узагальнити досвід роботи професорсько-викладацького складу кафедри цивільного захисту та медицини катастроф, відстежити динаміку навчально-педагогічного процесу, навчально-методичної роботи і наукових здобутків, дати їм оцінку, зробити висновки для подальшого удосконалення навчального процесу й наукової діяльності. Були досліджені архівні й поточні матеріали щодо організації та діяльності ДЗ «Запорізька медична академія післядипломної освіти МОЗ України» і кафедри цивільного захисту та медицини катастроф за 1926–2017 рр. Проаналізовані та узагальнені матеріали навчально-методичної, педагогічної та наукової діяльності професорсько-викладацького складу., Статья посвящена анализу деятельности кафедры гражданской защиты и медицины катастроф Государственного учреждения «Запорожская медицинская академия последипломного образования Министерства здравоохранения Украины» по случаю 50-й годовщины образования кафедры. Цель: исследовать и обобщить опыт работы профессорско-преподавательского состава кафедры гражданской защиты и медицины катастроф, отследить динамику учебно-педагогического процесса, учебно-методической работы и научных достижений, дать им оценку, сделать выводы для дальнейшего совершенствования учебного процесса и научной деятельности. Были исследованы архивные и текущие материалы по организации и деятельности ГУ «Запорожская медицинская академия последипломного образования МЗ Украины» и кафедры гражданской защиты и медицины катастроф за 1926–2017 гг. Проанализированы и обобщены материалы учебно-методической, педагогической и научной деятельности профессорско-преподавательского состава., The article deals with the analysis of the activities of civil protection and disaster medicine department of the State Institution “Zaporizhzhia Medical Academy of Postgraduate Education of the Ministry of Health of Ukraine” on the occasion of 50th anniversary of this department. The goal is to study and summarize the experience of the academic staff of civil protection and disaster medicine department, to track the dynamics of changes in the educational and pedagogical process, educational and methodological work and scientific achievements, to eva­luate them, to draw conclusions for further improvement of the educational process and scientific activities. Archive and current materials on the organization and activity of the State Institution “Zaporizhzhia Medical Academy of Postgraduate Education of the Ministry of Health of Ukraine” and civil protection and disaster medicine department for 1926–2017 were studied. Materials of educational, methodical, pedagogical and scientific activities of the academic staff are analyzed and summarized.

Проаналізовано матеріали офіційної статистики та експертних висновків стосовно безповоротних та санітарних втрат серед військовослужбовців та мирного населення, визначені організаційні та методологічні основи удосконалення спільної діяльності медичної служби Збройних сил України (ЗСУ) з формуваннями Служби медицини катастроф і Служби швидкої медичної допомоги та волонтерів у наданні екстреної медичної допомоги (ЕМД) пораненим у зоні бойових дій. Згідно з офіційною статистикою, співвідношення кількості вбитих українських бійців до поранених у зоні бойових дій становить 1 : 3,8. Серед поранень найбільше зустрічаються травми кінцівок — 62,6 % та травми голови — 37,4 %. До шпиталів надходять військовослужбовці та цивільні особи, поранення яких більше ніж у 60 % є осколковими. Ще близько 30 % — це вогнепальні поранення, решта — опіки від застосування бойових засобів. Найбільше ушкоджуються кінцівки — близько 57 % поранень, серед них 39 % — поранення ніг. Близько 80 % військовослужбовців і цивільного населення в зоні бойових дій мають психолого-психічні порушення — від бойової втоми до гострих психічних травм. Значна частина військовослужбовців потрапила до зони бойових дій, не знаючи елементарних правил та не маючи навичок надання першої медичної допомоги. Досвід надання ЕМД пораненим військовослужбовцям і цивільному населенню зони бойових дій доводить велику залежність конкретних форм організації лікувально-евакуаційного забезпечення від бойової, тилової та медичної обстановки, достатньої кількості підготовленого кваліфікованого медичного персоналу, забезпеченості медичним, санітарно-господарським та спеціальним майном, медичним броньованим автотранспортом і авіаційним транспортом. У наш час, за стандартами НАТО, кожен боєць ЗСУ повинен бути навчений першої невідкладної медичної допомоги і зобов’язаний вміти надавати її. У кожному військовому підрозділі мають бути підготовлені декілька бійців-парамедиків, які вміють надати більш кваліфіковану і в більшому обсязі першу невідкладну медичну допомогу, що дозволяє підтримати пораненому життєво важливі функції організму до прибуття військових медиків та евакуації до шпиталю.

У статті розглянуто проблеми надання медико-санітарної допомоги населенню в умовах воєнних конфліктів. Виділено найважливіші фактори, що визначають особливості медичного забезпечення населення при надзвичайних ситуаціях воєнного характеру. Визначено роль спеціальних медичних формувань, що беруть участь у ліквідації медико-санітарних наслідків в умовах збройних конфліктів. Підкреслюється важливість дотримання міжнародних угод щодо прав і обов’язків медичних працівників, яких залучають до надання медико-санітарної допомоги населенню в надзвичайних ситуаціях воєнного характеру.

Організація діяльності лікувально-профілактичних установ (ЛПУ) в умовах терористичної активності (ТА) вимагає розробки та впровадження комплексу заходів щодо забезпечення безпеки установи, персоналу та хворих. Проведено наукове узагальнення законодавчої та нормативно-правової бази України про заходи щодо посилення боротьби з тероризмом та медико-соціальної інформації про діяльність формувань та установ Служби медицини катастроф та швидкої медичної допомоги України. Підготовка персоналу лікувально-профілактичних установ до роботи в умовах терористичної активності проводиться шляхом реалізації спеціальної навчальної програми. При терористичній небезпеці залучаються до чергувань посадові особи з числа адміністрації лікувально-профілактичних установ та провідні фахівці, які наділяються спеціальними обов’язками, а черговий лікар використовує заздалегідь підготовлений алгоритм дій. Дається орієнтовний склад медичних формувань лікувально-профілактичних установ — лікарсько-сестринських бригад для роботи в зоні терористичного акту і бригад спеціалізованої медичної допомоги для організації та надання кваліфікованої і спеціалізованої екстреної медичної допомоги в стаціонарі. Покращення діяльності ЛПУ при ТА потребує виконання комплексних науково-дослідних робіт, розробки спеціалізованого автоматизованого робочого місця медичного працівника, використання високих інформаційних технологій (hightechnolodgy, hi-tech) і можливостей електронної мобільної медицини (emHealth).

Метою роботи є наукове обґрунтування та доведення доцільності використання сучасної парадигми логістики та її підходів до оптимізації ресурсного забезпечення діяльності Державної служби медицини катастроф із застосуванням системного підходу, логістичного аналізу, інформаційно-аналітичного методу та методу наукової парадигмальної екстраполяції. Матеріалами дослідження слугували основні матеріальні та інформаційні потоки діяльності служби (сил, засобів, медичного транспорту, постраждалих, медичного і немедичного персоналу служби) у повсякденних умовах та при ліквідації медико-санітарних втрат у надзвичайних ситуаціях. Визначено поняття логістичної системи та перелік її компонентів. Надано характеристику та розкрито мету окремих видів логістики для покращення організації ресурсного забезпечення надання екстреної медичної допомоги постраждалим у надзвичайних ситуаціях. Визначена роль логістики інформаційних потоків у службі. Сформульовано основні завдання логістики та переваги її використання.