Search

A quantitative study of the population structure of activated sludge is an important component of biological wastewater treatment control. However, in the studying of live samples of the activated sludge, some complications arise, in particular, associated with the relatively short time of the subsample suitability. A subsample is the part of the sample that is placed on a glass slide and in which organisms are counted. The issue of optimization of counts of organisms with large amplitude of population density is considered. The results of counting ciliated protozoa in activated sludge were described. The samples were counted in 45 sub-samples of 25 µl each. An average of 10 counts was required to achieve high reliability in determining population densities with more than or equal to 1 specimen per 25 µl in sub-samples. For small population densities (less one specimen per 25 µl) of free-swimming, crawling, and sessile ciliates, 30 counts are necessary. When the density of colonial protozoan populations is established, the number of counts should be increased to 40, especially when colonies with significant differences in the number of zooids are found.

Річка Сумка – права притока І порядку річки Псел (басейн Дніпра) – за класифікацією, прийнятою у Водному кодексі України, належить до малих річок. Площа її басейну – 385 км2, довжина, згідно з Паспортом [1], становить 29 км, згідно з Екологічним паспортом Сумської області[2] – 38 км. Довжина, визначена за Google maps [3] – 29 км, включно з ставком в с. Новосуханівка, з якого нині витікає Сумка. Між с. Новосуханівка і м. Суми русло Сумки перетинає два ставки і Косівщинське водосховище.

Техногенне навантаження на довкілля від забруднення атмосферного повітря викидами промислових підприємств, водного середовища стічними водами та ґрунтів у результаті розміщення промислових відходів. Метою роботи є формування збалансованої системи природокористування, екологізації технологій; поліпшення екологічного стану повітряного і водного басейнів, земельних ресурсів; вирішення питань утилізації побутових і промислових відходів. Результатом роботи є обґрунтування методології вибору пилогазоочисного обладнання для очищення відхідних газів промислових підприємств та технологій переробки досліджуваних промислових відходів, що сприяє підвищенню рівня екологічної безпеки міст і промислових зон.

Протягом останніх років у водах річок на території Сумської області найчастіше фіксується перевищення гранично допустимих концентрацій (ГДК) фосфатів і марганцю (Доповіді про стан навколишнього природного середовища в Сумській області, 2006-2013 рр.). Якщо перевищення ГДК марганцю може бути результатом природних процесів, то надлишок фосфатів пов’язаний з діяльністю людини. Основними джерелами надходження фосфатів до водойм є комунальні стоки та поверхневі стоки з селітебних територій і сільськогосподарських угідь. Задля отримання інформації стосовно результуючих тенденцій на водоймах області аналізували матеріали щорічних доповідей про стан навколишнього природного середовища в Сумській області за період з 2006 по 2013 роки. Далі наведено результати узагальнення матеріалів щодо рівня забруднення фосфатами р. Псел.

Оцінка стану водних об’єктів в Україні традиційно базується на визначенні хімічних і фізичних показників. Такий підхід залишався прийнятним, поки забруднення водойм здійснювалося переважно нетоксичними органічними сполуками. В сучасних умовах, з урахуванням широкого спектру забруднюючих речовин, адекватність оцінки стану водних екосистем на підставі лише хімічних і фізичних показників значно знизилась. Досить часто надходження до водойм різноманітних токсичних сполук не реєструється традиційними методами, в той час як таке забруднення призводить до значних змін у структурі гідроекосистем і, відповідно, потужно впливає на їх самоочисний потенціал.

Биологическая очистка сточных вод осуществляется организмами активного ила, основу которого составляют бактерии, ассоциированные с ними одноклеточные (инфузории, амебы и жгутиконосцы) и многоклеточные организмы (коловратки, нематоды, олигохеты). Всестороннее изучение структуры и особенностей функционирования населения активного ила является необходимым условием оптимизации работы очистных сооружений и достижения максимально высокой эффективности очистки сточных вод.

Технологии очистки стоков предполагают поиск оптимального соотношения между качеством процесса и затратами на его реализацию. При этом очевидно, что любые вмешательства в технологический цикл могут существенно влиять не только на эффективность процесса очистки, но и приводить к превышению предельно допустимых концентраций загрязняющих веществ в сбрасываемых в окружающую среду сточных водах.

Несмотря на остроту проблемы дефицита пресной воды, до настоящего времени вода продолжает восприниматься как неисчерпаемый ресурс, а тенденция к снижению ее потребления в Европейских странах в большей степени является следствием экономии личных средств, нежели стремления сохранить водные ресурсы. Однако, несмотря на недооценку ситуации, сложившейся с водными ресурсами, большинство развитых стран стремится к широкому внедрению водосберегающих технологий.

Повноцінне функціонування екосистем рівнинних річок і утримання високого різноманіття їх біоценозів обумовлено наявністю в їх межах системи різнотипних водойм. Однак існує проблема недооцінки ролі водойм заплавного комплексу у функціонуванні руслових підсистем. Серед важливих функцій заплавних водойм варто наголосити на їх ролі у підтриманні рівня води в руслі у маловодні періоди. Крім цього, завдяки специфічним умовам, що формуються у заплавних водоймах, забезпечується розмноження багатьох видів цінних з господарської точки зору організмів. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/31653

Сучасне містобудування характеризується поверненням до підпорядкування природному характеру території, на відміну від «насилля» над своєрідністю природних умов, яке панувало у минулому столітті. Одним з найважливіших принципів розвитку сучасних міст стає включення в їх території великих лісових масивів, водойм, парків розміром у декілька сотень гектарів, так щоб мешканцю для задоволення своєї потреби у спілкуванні з природою не обов’язково було виїздити за межі міста. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/31638

Долина річки Сейм входить до складу Галицько-Слобожанського екологічного коридору екомережі України [1]. В її межах розташовано дві ключові території – заказник загальнодержавного значення «Середньосеймський» і регіональний ландшафтний парк «Сеймський». У перспективі ці території мають увійти до складу національного природного парку (НПП) «Середньосеймський». Реалізація проекту створення на цій території НПП має забезпечити не тільки перспективу збереження унікальних природних комплексів, а й сприяти економічному відродженню регіону. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/25689

Під впливом Низівської ГЕС в р. Псел на ділянці від смт. Низи до м. Суми в умовах зниженої швидкості течії відбулася трансформація річкової екосистеми в екосистему водосховища з притаманними стагнуючими водоймам характеристиками - низькою прозорістю води і підсиленим розвитком зоопланктону, водоролей та вищих водяних рослин. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/20780