Search

The aim of the study was to investigate the effectiveness of treatment of keratitis caused by Pseudomonas aeruginosa using official ophthalmic forms of antibiotics, which are effective against the pathogen.Materials and methods. Adult 36 rabbits weighing 3–3.5 kg were undergone the causing of purulent keratitis by applying a clinical strain of P. aeruginosa as a suspension of one-day culture of the microorganism at a concentration of 5×108 CFU/ml on the partially de-epithelialized (approximately 1 cm2) cornea followed by coating for 24 hours with soft contact lens made of belafilcon A (water content: 36 %, oxygen permeability DK/t:110.0). In half of the cases, microbial biofilms were pre-grown on the contact lens surfaces via incubation into the broth culture of P. aeruginosa strain.The treatment of keratitis was performed with ocular official forms of antibiotics: levofloxacin 0.5 % (5 mg/ml), ciprofloxacin 0.3 % (3 mg/ml), tobramycin 0.3 % (3 mg/ml). Their effectiveness against the strain of P. aeruginosa was previously proven in vitro. The animals were divided into three corresponding as for severity of keratitis groups, in each of which treatment was performed with one of the three above antibiotics. In half of the cases within each group, the antibiotic was combined with the ocular official form of decamethoxine 0.02 % (0.2 mg/ml). The antibiotics were used in the mode of the most frequent instillation for the first 2 days after the onset of purulent keratitis, then 5 and 4 times a day.The assessment included evaluation of clinical signs, culturing, ophthalmological examination of the cornea with fluorescein test and photofixation. Animals were removed from the study on days 7th, 10th, 14th (depending on the term of epithelialization of the affected cornea).Results. Totally, 36 cases of purulent keratitis caused by P. aeruginosa in rabbits were modelled: 8 moderate (22.2 %), 13 semi-severe (36.6 %), 15 – severe (41.7 %).Regardless of the chosen antibiotic, 10-12 hours after removal of the infected contact lens and the start of treatment, there was mostly a burst enhancement of the inflammatory process. Subsequently, the inflammatory signs showed a gradual attenuation with complete corneal epithelialization for 7th–8th days (for moderate keratitis), 10th–12th days (for severe and semi-severe in Group I and Group III) and (12th–14th days for severe and semi-severe in Group II). In comparison with the Group I (levofloxacin 0.5 %), the reducing of the corneal inflammation and lesion epithelialization within the Group II (ciprofloxacin 0.3 %), was 1–2 days delayed. The use of 0.3 % tobramycin (Group III) provided the highest control of purulent inflammation during the first three to four days, but further there was a slowdown in the positive dynamics and delayed epithelialization compared with Group I. For all study groups, the use of combination antibiotic therapy with decamethoxine was accompanied by acceleration in regression of purulent-inflammatory lesions, especially due to a decrease in conjunctival response and pyorrhea.Among the outcomes, in most of cases (69.5 %) there were areas of corneal opaque turbidity of various sizes. Total leucoma was noted in more than a third of cases; always due to severe keratitis. It was managed to avoid the complications that could lead to eye loss (corneal abscess, perforation, malacia) in all animals.The culturing from the surface of the eye has shown a decrease from 100 % to 63.9 % in presence P. aeruginosa after 48 hours and the whole pathogen disappearance after 3 days of treatment. However, in 11 of 15 severe keratitis (30.6 % of total observations) microbiological tests of the cornea, obtained after removal of animals, were positive as for P. aeruginosa even after complete lesion epithelialization.Conclusions. Treatment of experimental keratitis caused by P. aeruginosa, with antibiotics, to which the sensitivity of pathogen is proven, in the mode of the earliest and most frequent instillations on the first 48 hours in combination with removal of purulent masses provides reducing of inflammation, restoring of cornea surface and prevents the most serious complications, e.g. corneal perforations and keratomalacia.Early and active antimicrobial treatment with effective drugs led to the elimination of P. aerugenosa from the ocular surface in the first 2–3 days. However, in 30.6 % of cases there was no complete eradication of the pathogen from the cornea.The choice of antibiotic from those, to which the sensitivity of P. aerugenosa is proven, did not have a significant influence on treatment outcome. Concomitant use of decamethoxine makes better effect and somewhat improves the results, Целью исследования было изучение эффективности лечения вызванного P. aeruginosa кератита в эксперименте с использованием официнальных офтальмологических форм антибиотиков, эффективных против возбудителя.Материалы и методы. Гнойный кератит вызывали в 36 взрослых кроликов массой 3-3,5 кг путем нанесения клинического штамма P. aeruginosa в виде суспензии однодневной культуры микроорганизма в концентрации 5×108 КОЕ/мл на частично деэпителизированную (на площади около 1 см2) роговицу с последующим покрытием на 24 часа мягкой контактной линзой из белафилкона А (содержание воды: 36 %, кислородопроницаемость DK/t:110.0). В половине случаев на поверхностях контактных линз предварительно выращивали микробные биопленки путем инкубации в бульонной культуре штамма P. aeruginosa.Лечение кератита проводили с помощью глазных официнальным форм антибиотиков: левофлоксацина 0,5 %, ципрофлоксацина 0,3 %, тобрамицина 0,3 %. Их эффективность против штамма P. aeruginosa ранее была доказана in vitro. Животных разделяли на три сопоставимые по степени тяжести кератита группы, в каждой из которых лечение проводили одним из трех указаных антибиотиков. В половине случаев в пределах каждой группы антибиотик сочетался с применением глазной формы декаметоксина 0,02 %. Антибиотики применяли в режиме максимально интенсивных инстилляций в первые 2 дня после начала гнойного кератита, затем 5 и 4 раза в день.Оценка процесса проводилась на основе клинических признаков, культивирования, офтальмологического исследования роговицы с использованием флюоресцеинового теста и фотофиксацией. Животных выводили из исследования на 7, 10, 14 сутки (в зависимости от сроков эпителизации пораженной роговицы).Результаты. Всего было смоделировано 36 случаев гнойного кератита, вызванного P. aeruginosa у кроликов: 8 умеренного (22,2 %), 13 средне-тяжелого (36,6 %), 15 – тяжелого (41,7 %).Независимо от выбранного антибиотика, через 10–12 часов после удаления зараженной контактной линзы и начала лечения обычно наблюдалось интенсивное усиление воспалительного процесса. Впоследствии воспалительные явления постепенно угасали до полной эпителизации роговицы, которая происходила на 7-8 сутки при умеренном кератите, 10–12 сутки для тяжелых и средне-тяжелых в I и III группе, и 12–14 сутки (для тяжелых и средне-тяжелых в II группе). По сравнению с I группой (0,5 % левофлоксацин), уменьшение воспаления роговицы и эпителиизация поражения в группе II (ципрофлоксацин 0,3 %) задерживались на 1–2 дня. Применение 0,3 % тобрамицина (III группа) обеспечило высокий контроль гнойного воспаления в течение первых трех-четырех дней, однако в дальнейшем наблюдалось замедление положительной динамики и задержка эпителизации по сравнению с группой I. Для всех исследуемых групп комбинирование антибактериальной терапии с применения декаметоксина сопровождалось ускорением регрессии гнойно-воспалительных поражений, особенно из-за уменьшения конъюнктивальной реакции и гноетечения.В результате лечения, у большинства (69,5 %) случаев наблюдалось возникновение участков непрозрачного помутнение роговицы различной величины. Бельмо сформировалось более чем в трети случаев, у всех – вследствие тяжелого кератита. Вместе с тем, у всех животных удалось избежать осложнений, которые могли привести к потере глаза (абсцесс роговицы, перфорация, кератомаляция).Бактериологические посевы с поверхности глаза показали уменьшение присутствия P. aeruginosa через 48 часов с 100 % до 63,9 % случаев и полное исчезновение возбудителя через 3 дня. Однако в 11 из 15 тяжелых кератитов (30,6 % от числа общих наблюдений) результаты посевов роговицы, полученные после выведения животных, были положительными относительно P. aeruginosa даже после полной эпителизации поражения.Выводы. Лечение экспериментального кератита, вызванного P. aeruginosa, антибиотиками, к которым доказана чувствительность возбудителя, в режиме наиболее ранних и частых инстилляций в течение первых 48 часов в сочетании с удалением гнойных масс обеспечило уменьшение воспаления, восстановление поверхности роговицы и предотвратило серьезные осложнения, например, перфорации роговицы и кератомаляции.Раннее и активное противомикробное лечение эффективными препаратами привело к элиминации P. aerugenosa с поверхности глаза в первые 2-3 дня. Однако в 30,6 % случаев полная эрадикация возбудителя из роговицы не достигнута.Выбор антибиотика из перечня препаратов с доказанной чувствительностью к ним P. aerugenosa не имел существенного влияния на результат лечения. Одновременное применение декаметоксина усиливает эффект и несколько улучшает результаты, Метою дослідження було дослідити ефективність лікування викликаного P. aeruginosa кератиту в експерименті з використанням офіцинальних офтальмологічних форм антибіотиків, ефективних проти збудника.Матеріали та методи. Гнійний кератит викликали у 36 дорослих кроликів масою 3-3,5 кг шляхом нанесення клінічного штаму P. aeruginosa у вигляді суспензії одноденної культури мікроорганізму в концентрації 5×108 КУО/мл на частково деепітелізовану (на площі приблизно 1 см2) рогівку з подальшим покриттям протягом 24 годин м’якою контактною лінзою з белафілкону А (вміст води: 36 %, киснепроникність DK/t:110.0). У половині випадків мікробні біоплівки попередньо вирощували на поверхнях контактних лінз шляхом інкубації в бульйонній культурі штаму P. aeruginosa.Лікування кератиту проводили за допомогою очних офіцинальних форм антибіотиків: левофлоксацину 0,5 %, ципрофлоксацину 0,3 %, тобраміцину 0,3 %. Їх ефективність проти штаму P. aeruginosa попередньо була доведена in vitro. Тварин поділяли на три співставні за ступенем тяжкості групи кератитів, у кожній з яких лікування проводили одним із трьох зазначених антибіотиків. У половині випадків у межах кожної групи антибіотик поєднувався з офіцинальною очною формою декаметоксину 0,02 %. Антибіотики застосовували в режимі якнайчастішої інстиляції перші 2 дні після початку гнійного кератиту, потім 5 і 4 рази на день.Оцінка процесу проводилась на онові клінічних ознак, культивування, офтальмологічного дослідження рогівки з використанням флюоресцеїнового тесту та фотофіксацією. Тварин виводили на 7, 10, 14 добу (залежно від строків епітелізації ураженої рогівки).Результати. Всього було змодельовано 36 випадків гнійного кератиту, спричиненого P. aeruginosa у кролів: 8 помірного (22,2 %), 13 середньо-важкого (36,6 %), 15 – важкого (41,7 %).Незалежно від обраного антибіотика, через 10–12 годин після видалення зараженої контактної лінзи та початку лікування зазвичай спостерігалося інтенсивне посилення запального процесу. Згодом запальні явища поступово згасали до повної епітеліалізації рогівки, що відбувалась на 7-8 добу при помірному кератиті, 10–12 добу для важких та середньо-важких у I та III групі, та 12–14 добу (для важких та середньо-важких у II групі). Порівняно з I групою (0,5 % левофлоксацин), зменшення запалення рогівки та епітелізація ураження у групі II (ципрофлоксацин 0,3 %) затримувались на 1–2 дні. Застосування 0,3 % тобраміцину (III група) забезпечило найвищий контроль гнійного запалення протягом перших трьох–чотирьох днів, однак далі спостерігалось уповільнення позитивної динаміки та затримка епітеліізації порівняно з групою I. Для всіх досліджуваних груп застосування комбінованої антибактеріальної терапії з декаметоксином супроводжувалося прискоренням регресії гнійно-запальних уражень, особливо через зменшення кон’юнктивальної реакції та гноєвиділення.Як наслідок лікування, у більшості (69,5 %) випадків спостерігалось виникнення ділянок непрозорого помутніння рогівки різної величини. Більмо сформувалося більш ніж у третині випадків, у всіх – внаслідок важкого кератиту. Разом з тим, у всіх тварин вдалося уникнути ускладнень, які могли призвести до втрати ока (абсцес рогівки, перфорація, кератомаляція).Бактеріологічні посіви з поверхні ока показали зменшення присутності P. aeruginosa через 48 годин із 100 % до 63,9 % випадків та повне зникнення збудника через 3 дні. Однак у 11 з 15 важких кератитів (30,6 % від числа загальних спостережень) мікробіологічні дослідження рогівки, отримані після виведення тварин, були позитивними щодо P. aeruginosa навіть після повної епітелізації ураження.Висновки. Лікування експериментального кератиту, спричиненого P. aeruginosa, антибіотиками, чутливість збудника до яких доведена, в режимі найбільш ранніх і найчастіших інстиляцій протягом перших 48 годин у поєднанні з видаленням гнійних мас забезпечило зменшення запалення, відновлення поверхні рогівки та запобігло найсерйознішим ускладненням, наприклад, кератомаляції та перфорації рогівки.Раннє та активне протимікробне лікування ефективними препаратами призвело до елімінації P. aerugenosa з поверхні ока в перші 2-3 дні. Однак у 30,6 % випадків не було досягнуто повної ерадикації збудника з рогівки.Вибір антибіотика з переліку препаратів з доведеною чутливістю до них P. aerugenosa не мав істотного впливу на результат лікування. Одночасне застосування декаметоксину підсилює ефект і дещо покращує результати