Search

Мета. Встановити вплив біологізованої системи удобрення та формування насіннєвого куща наурожайність насіння буряку столового сорту Багряний в ґрунтово-кліматичних умовах Лівобережного Лісостепу України Методи. Польові, лабораторні, розрахунково-статистичні. Результати. Представлено результати щодо біометричних параметрів насінників, урожайності насіння, його кондиційних показників в залежності від біологізованої системи удобрення та пінцирування насіннєвого куща. На контрольному варіанті насіннєві рослини формуються в основному за ІІ та ІІІ типом галуження (40 та 35 % рослин відповідно) й лише 25 % за ІV типом. Схожа тенденція спостерігається від застосування біологізованої системи удобрення відповідно 37, 36 та 27 % рослин відповідно. Використання пінцирування центрального квітконосу стимулювання утворення бокових бруньок, що дозволило збільшити відсоток ІІІ типу галуження до 50 %, ІV – до 40 % та зменшити кількість рослин ІІ типу галуження до 10 %. Маса 1000 насінин на контрольному варіанті складає 25,4 г, схожість 90 % та відсоток одноросткового насіння 34 %, пінцирування насіннєвого куща на початку відростання стимулює утворення додаткових бокових квітконосів які формують більшу кількість одноросткового насіння на рівні 49 %, яке має меншу масу 1000 насінин – 19,2 г, не зменшуючи показника схожості 90 %. Під час застосування біологізованої системи удобрення відмічається найвища схожість насінин по досліду – 92 %, кількість одноросткових насінин була на рівні контролю – 33%, але насіння формує найбільшу масу 1000 насінин 28,6 г. Висновки. Формування на насінниках під впливом біологізованої системи удобрення насіння з найбільшою масою 1000 насінин (28,6 г) дозволяє отримати урожайність насіння на рівні 1427,0 кг/га (приріст відносно не удобреного варіанту складає 87,3 кг/га), рівень рентабельності 376 %. Механічне формування квітконоса методом пінцирування на початку відростання квітконоса дозволило стимулювати утворення бокових пагонів, що збільшило відсоток ІІІ типу галуження до 50-52 %, та ІV – до 40-36 % та зменшити кількість рослин ІІ типу галуження до 10-12 %, отримане насіння максимальний відсоток одноросткового насіння (49 %) та відповідало ДСТУ 7160:2010 за кондиційністю.

Мета досліджень – визначити вплив різних систем удобрення на ріст та розвиток, насіннєву продуктивність рослин помідору за його вирощування на чорноземних ґрунтах зрошуваної овочекормової сівозміни Лісостепу України. Методи: польовий, лабораторний, статистичний аналіз. Отримані результати: Використання мінеральних добрив (врозкид, локально, по післядії органічних добрив) забезпечує суттєве збільшення висоти рослини (на 10,1–19,0 %), кількості китиць (на 1,71–3,23 шт./ рослину), маси рослини (на 61,2–109,1 %), а також зростання вмісту в листках хлорофілів А та В (до рівня 12,89–14,55 мг/кг), знижує активність пероксидази (58,4–71,8 ммоль/г за сек) і зумовлює підвищення урожайності насіння на 86,8–123,6 кг/га. Сидеральні системи удобрення (як в комплексі з післядією органічних добрив, так і з використанням мікробних препаратів) мають набагато менший вплив на ростові процеси рослин помідору, при цьому урожайність насіння зростає на 55 кг/га або 63,0 %. Найбільш високий рівень насіннєвої продуктивності помідору зазначено за використання мінеральних систем удобрення (врозкид N120P120K90 або N260P180K130 + позакореневі підживлення «Нутрівант плюс універсальний»), які забезпечують приріст урожайності насіння 86,8–123,6 кг/га та за органо-мінеральної системи удобрення (післядія 86 т/га гною + локально N60P60K45) з приростом урожайності насіння 120,7 кг/га (100–142 % відносно до контролю. Незалежно від систем удобрення, якість насіння помідору, за показниками схожості і маси 1000 насінин, відповідає вимогам ДСТУ 7160:2020. Висновки: Оптимальною системою удобрення помідору в овоче-кормовій зрошуваній сівозміні за сукупністю позитивного впливу на урожайність насіння та економію добрив є використання органо-мінеральної системи удобрення: N60P60K45 локально навесні по післядії 14 т/га гною сівозмінної площі, що забезпечує зростання урожайності насіння помідору на 120 кг/га або на 139%.

Мета. Метою дослідження було встановлення алелопатичного впливу на рослини батату супутніх сільськогосподарських рослин та основних видів бур’янів для умов Лівобережного Лісостепу України. Методи. Дослідження проводили впродовж 2019–2021 рр. в Інституті овочівництва і баштанництва НААН шляхом закладки вегетаційних дослідів в піщаній культурі. В дослідженнях для виготовлення змивів та екстрактів використано основні види бур’янів (Schiritsa ordinaria, Setaria viridis, Galinsoga parva-flora, Ragweed pauci-floris, Hortus portulaca, Absinthium slide, Absinthium austrian) та основні види сільськогосподарських рослин, що можуть бути використані для формування полікультурних агроценозів з бататом (Solanum lycopersicum, Brassica oleracea var. capitata, Allium cepa, Mentha, Helianthus annuus, Medicago sativa). Результати. Більшість бур’янів овочевих агроценозів Лівобережного Лісостепу України (портулак городній, щириця звичайна, мишій зелений, галінсога дрібноквіткова, полин австрійський, полин гіркий), за виключенням амброзії полинолистої є алелопатично активними стосовно рослин батату. Обробка змивами даних бур’янів зумовлює зниження загальної маси рослин батату в 1,34–4,38 раза (маси листків знижувалась в 1,3–2,61 раза, маси стебел – в 1,37–6,36 раза, маси коренів – в 1,41–6,6 раза), зменшення висоти рослин на 7–47 % та кількості міжвузлів на 5–57 % відносно контролю. Обробка екстрактами даних бур’янів зумовлює зниження маси рослин в 1,31–3,7 рази, зменшення висоти рослин на 23–55 % та кількості міжвузлів на 17–52 %. Високим рівнем негативної алелопатичної дії характеризуються змиви помідора та люцерни посівної, екстракти капусти білоголової, помідора та люцерни посівної, зумовлюючи зниження маси рослин в 1,7–5,92 раза, зменшення висоти рослин на 22,2–57,2 % та кількості міжвузлів на 16,4–56,1 %. Змиви шавлію та соняшнику зумовлюють ефект, що стимулює ріст батату та формування додаткових міжвузлів.

Мета. Дослідити дію біологічного фунгіциду Мікохелп на посівні якості насіння основних овочевих рослин. Методи. Лабораторні дослідження. Результати. Наведено результати впливу різних доз біофунгіциду Мікохелп (комплекс сапрофітних грибів-антагоністів роду Trichoderma, живих клітин бактерій Bacillus subtilis, Azotobacter, Enterobacter, Enterococcus, біологічно-активних продуктів життєдіяльності мікроорганізмів-продуцентів) на посівні якості насіння основних овочевих рослин (огірок, помідор, перець солодкий, капуста білоголова, цибуля ріпчаста). Обробка насіння огірка, помідора та цибулі ріпчастої з дозуванням 20–100 мл/кг не викликає негативної дії на проростки огірка (енергія проростання коливалася в межах 80–88 %, лабораторна схожість – 84–90 %) та зумовлює стимулюючу дію на довжину проростків огірка (1,85–2,24 см). Використання Мікохелп з дозуванням 20-40 мл/кг забезпечує збільшення енергії проростання насіння перцю солодкого на 9,5–17,6 %. Для насіння перцю солодкого та капусти білоголової фітотоксичність відмічається вже за дозування препарату 100 мл/кг: для насіння перцю солодкого зазначається зниження енергії проростання на 29,7 %, але лабораторна схожість зменшувалася не істотно, для насіння капусти білоголової – зниження енергії проростання та лабораторної схожості з 99 % на контролі до рівня 88 %. За використання дози 200 мл/кг зазначається повне пригнічення проростання насіння капусти білоголової (енергія проростання та лабораторна схожість становила 2%). Висновки. Використання для обробки насіння огірка, помідора та цибулі ріпчастої біофунгіциду Мікохелп можна проводити з дозуванням від 20 до 100 мл/кг насіння, для перцю солодкого та капусти білоголової – з дозуванням 29-40 мл/кг насіння, що не зумовлює негативного впливу на енергію проростання та лабораторну схожість насіння зазначених овочевих культур. Істотне підвищення енергії проростання насіння цибулі ріпчастої забезпечує обробка Мікохелп з дозуванням 20-100 мл/кг (на 31,7–46,3 % відносно абсолютних значень на контрольному варіанті). Використання для обробки насіння дозування препарату Мікохелп 200 мл/кг та 100 мл/кг для перцю солодкого та капусти білоголової зумовлює істотне зниження показників енергії проростання та лабораторної схожості на 8,2–98,0 % відносно контролю.

Мета. Встановити можливість використання зеленних культур в якості ущільнювача помідора за його вирощування в плівкових теплицях без обігріву. Методи. Польові, лабораторні, розрахунково-статистичні. Результати. Визначено вплив виділень різних видів зеленних культур на проростки насіння помідора. Досліджено вплив рослин-ущільнювачів на біометричні параметри рослин та урожайність плодів помідора за вирощування в плівкових теплицях. Використання добрив в технологічній схемі вирощування помідора (N180P120К120) зумовлює тенденцію до зниження рівня урожайності, що пов’язане з більш активним наростанням маси зеленних культур під впливом поживних речовин добрив та посилення алелопатичної й конкуруючої взаємодії між рослинами. Висновки. Негативну алелопатичну дію на насіння помідора зумовлюють виділення проростків кропу та змієголовнику молдавського. Вирощування коріандру та кропу в міжряддях помідора нез алежно від фону удобрення зумовлює істотне збільшення кількості китиць на рослині (до 2,9–3,0 шт.) та підвищення середньої маси плоду (до 296–319 г). Негативний вплив на кількість китиць та висоту рослин помідора зумовлює вирощування васильків справжніх в рядах і міжряддях; на висоту рослин помідора – вирощування коріандру в рядах, кропу – в міжряддях (зниження показника до 110,0–146,7 см). За низького забезпечення рослин помідора елементами живлення ефективним є вирощування васильків справжніх та коріандру в рядах, змієголовнику молдавського в міжряддях, що забезпечує отримання урожайності товарних плодів на рівні 11,45–13,1 кг/м2. За використання рекомендованих норм мінеральних добрив ефективним є використання в якості ущільнювача кропу за його розміщення в радах (12,25 кг/м2) та коріандру в міжряддях (14,05 кг/м2). За вирощування зеленних культур у якості ущільнювачів помідора можна отримати урожайність коріандру 0,4–0,6 кг/м2, кропу 0,8–1,9 кг/м2, змієголовнику молдавського 1,95–2,54 кг/м2, васильків справжніх – 2,17–3,60 кг/м2.

Мета. Встановити ефективність різних способів підготовки насіння та розсади основних овочевих рослин (помідор, перець солодкий, баклажан, огірок, спаржа, капуста білоголова). Методи. Польові, лабораторні, розрахунково-статистичні. Результати. Наведено результати ефективності використання природних та синтетичних регуляторів росту за їх використання на овочевих рослинах в ювінельний період за їх впливом на посівні якості насіння та урожайність. Представлено ефективність використання різних препаратів стимулюючої дії для обробки насіння помідору та огірку за вирощування в плівкових теплицях, спаржі та артишоку за отримання касетної розсади, а також обробки розсади на ранніх етапах. Порівняно вплив на стимуляцію насіння та розсади овочевих рослин регуляторів росту різної природи та комплексних добрив. Доведена ефективність використання для стимуляції ростових процесів мікробного препарату Азотофіт-р та органо-мінерального добрива HelpRost укорінювач. Висновки. За обробки насіння гібридів помідору та огірку препаратом Вимпел максі з концентрацією розчину 0,4–2,0 % зазначається зростання енергії проростання, схожості насіння, довжини корінця та підвищення урожайності помідору на 18,2–21,1%, огірка – на 15,2–20,0 %. Для покращення посівних якостей насіння гібридів спаржі ефективним є намочування насіння сумішшю янтарної кислоти (3 мл/л) та мікросолей МС, що зумовлює підвищення енергії проростання на 10,3 %, схожість – на 3,4 %. Для покращення посівних якостей насіння артишоку ефективним є гідротермічна обробка насіння або використання обробки насіння мікробним препаратом Азотофіт-р (30 мл/кг). За вирощування розсади перцю солодкого та баклажану ефективним є проведення прикореневого підживлення біопрепаратом Азотофіт-р або органо-мінеральним добривом HelpRost укорінювач з нормою 3,5 мл/л води. Обробка розсади капусти білоголової в фазу 2-3 справжніх листків регуляторами росту Вимпел 2 (500 мл/га) та Пасліній ОК (50-200 мл/га) забезпечує покращення росту рослин та підвищення урожайності на 13,0–24,7 %.

Мета. Встановити ефективність використання різних регуляторів росту в технологічних cхемах вирощування овочевих рослин (помідор, перець солодкий, огірок, гарбуз великоплідний та мускатний, часник, цибуля ріпчаста, морква, капуста білоголова). Методи. Польові, лабораторні, розрахунково-статистичні. Результати. Наведено результати ефективності природних та синтетичних регуляторів росту в овочівництві за їх впливом напосівні якості насіння, біометричні параметри рослин, продуктивність та урожайність, біохімічний склад продукції, розвиток основних хвороб. Висновки. За обробки насіння регуляторами росту повинен бути індивідуальний підхід для кожної культури; для кожної культури слід підбирати оптимальний спосіб обробки (намочування, протруєння) та дозування. Для покращення посівних якостей культур, що розмножуються вегетативно (повітряні цибулини часнику) більш ефективним є використання регуляторів росту у поєднанні з комплексом мікроелементів (Ikar Bigo Leaves Spring з нормою 1,0 л/т). Ефективність і навіть спрямованість дії регуляторів росту часто залежить від виду, підвиду та сорту рослин. Використання препаратів з комплексом фітогормонів цитокінінової та ауксинової природи забезпечує збільшення урожайності гарбуза великоплідного на 2,4–8,2 т/га, зменшення урожайності гарбуза мускатного – на 2,0–7,7 т/га. Регулятори росту зумовлюють зниження вмісту в плодах гарбуза ряду біохімічних компонентів (суха речовина, загальний цукор, аскорбінова кислота та каротин). Використання регуляторів росту більш ефективна на ранніх етапах розвитку рослин. Використання препарату Пасліній за цвітіння п’ятої та шостої китиць помідору не забезпечує суттєвого зростання урожайності відносно контролі, тоді як внесення препарату з різним дозуванням за цвітіння першої та другої китиці зумовлює збільшення продуктивності рослин на 14,5–16,1 %. Регулятори росту рослин виступають як індуктори стійкості до основних хвороб, але з невисоким рівнем біологічної ефективності (42–56% для кореневих гнилей та 26–38% для несправжньої борошнистої роси огірка). Регулятори росту Гіберелінова кислота (1 мг/л), Янтарна кислота (5 мг/л) та препарат Д–2СЛ (0,5 мл/л) забезпечують зростання насіннєвої продуктивності перцю солодкого на 1,5–4,1 г/рослину або 11,1–30,4 %.

Мета. Розробити способи передпосівної обробки насіння буряка столового, визначити оптимальні параметри та компонентний склад; встановити ефективність за впливом на посівні якості насіння, урожайність та якість продукції буряка столового. Методи. Лабораторні, польові, статистичні. Результати. Обробка насіння буряка столового мікрохвильовим полем з експозицією 100 секунд забезпечує підвищення енергії проростання до 47,7 %, лабораторної схожості – до 64,7 %; за експозицій 80–90 секунд – до рівня 42,7–43,7 % та 51,3–55,3 % відповідно. Позитивний вплив на врожайність коренеплодів зазначено тільки за експозиції 90 секунд (підвищення загальної урожайності на 4,6–7,3 т/га або 11,9–14,3 % відносно контролю). Використання експозиції 80 секунд зумовлювало зниження рівня врожайності культури. Використання мікрохвильового опромінювання може як пригнічувати, так і посилювати біохімічні та біофізичні процеси в рослинних тканинах. За експозиції 80 секунд зафіксовано істотне зростання в коренеплодах сухої речовини (16,52 %), тенденція до підвищення вмісту загального цукру (9,72 %); за експозиції 90 секунд – тенденція до збільшення вмісту аскорбінової кислоти (12,66 мг/100 г), за експозиції 100 секунд – тенденція до підвищення вмісту загального цукру (10,05 %), негативна тенденція зменшення вмісту сухої речовини (15,09 %) та бетаніну (375 мг/кг). Проведення інкрустації насіння має істотну перевагу перед простим намочуванням розчинами мікродобрив та регуляторів росту. За інкрустації насіння використання янтарної кислоти зумовлює отримання істотного підвищення лабораторної схожості на фоні без застосування мікродобрив (80,7 %), за використання мікродобрива Master (85,0 %). Гумат калію зумовлює позитивну тенденцію у поєднанні з використанням мікродобрива Реаком (79,3 %), тоді як за іншими фонами відмічено зниження даного показника за використання вказаного регулятору росту. Найбільш ефективним виявилось використання регулятора росту янтарна кислота та мікродобрива Master, що в середньому по досліду забезпечує зростання лабораторної схожості насіння до рівня 80,2 %, а за інкрустації насіння – до рівня 85,0 %. Висновки. Доведено доцільність обробки насіння буряка столового з низькою схожістю (42 %) мікрохвильовим опромінюванням з експозицією 90 секунд, що забезпечує підвищення енергії проростання до 43,7 %, лабораторної схожості насіння до 55,3 %, збільшення врожайності коренеплодів на 4,0 т/га або 11,4 %, поліпшення біохімічного складу продукції (зростання вмісту бетаніну та аскорбінової кислоти, зниження вмісту нітратів). Проаналізовано вплив регуляторів росту та комплексних мікродобрив на лабораторну та посівну схожість насіння за його інкрустації. Визначено оптимальне поєднання компонентів суміші для інкрустації: барвник Semia-color з нормою витрати 10 л/т, янтарна кислота (0,01 %) та мікродобриво Master (0,025 %). Використання такої суміші зумовлює підвищення лабораторної схожості насіння до 85,0 %, польової схожості – до 76,8 % та має певні економічні переваги (зниження собівартості продукції до 684,5 грн/т, рентабельність на рівні 44 %).

The aim of the article is to study the state of production of very common types of vegetables, to substantiate the current problems and ways of effective development of this segment of the vegetable market for the future. Results. Already examine the current state of production of common and green vegetable crops in Ukraine. Already set the share of each crop in the total crop area and gross production. They gave the data on the distribution of production of the common and spicy flavors according to the categories of farms. Present the recommended rates of consumption of commonly used vegetable species by their main groups per capita. Identify the reasons that hampered the effective development of this segment of the vegetable market. These include high prices for natural gas and electricity, the use of outdated technologies and the lack of innovations, the lack of necessary capacity for upgrading and storage, lack of professional branding and efficient infrastructure, low development of agro-logistics, non-compliance of domestic vegetable products with European standards. Present a general strategy and priority directions of scientific provision of production of little common types of vegetables for the future. Conclusions. With the increase in material welfare of the population changed the general standards, in particular the structure of the grocery basket. Studies of sociologists and nutritionists have shown that under these conditions, the share of consumption of bread, potatoes and sugar has decreased in the structure of food, and on the contrary, the share of vegetables, especially the few common and spicy flavors, has increased. This guideline, along with the expediency of maximizing the use of available natural and economic potential for production of very common species, should be guided, justifying the development of the field of vegetable growing in Ukraine for the future

The paper focuses on the parametric description of a nonparametric decision-making situation, i.e., where it is impossible to reveal the objective parameter determining the consequences of decisions. For the case of strict uncertainty, the classes of matrix schemes containing those and only those schemes that can be used to model certain nonparametric situation are described and the formula for class cardinality is proved. The cases are established where there are grounds to choose the matrix scheme with the smallest, in its class, cardinality of the set of values of the parameter.

The use of EM-technology (soil tillage, treatment of seeds, seedlings and plants during the growing season with EM- preparation) on the left-bank Forest-Steppe zone of Ukraine under irrigation results in improvement of eggplant marketable yield on 2.6 t/ha or 18 % as comparing to control, increase of nutrients content and reduction of nitrate levels in fetus. Application of EM-technology ensures profit of 4.2 thousand UAH/ha, profitability within 92 % and has bioenergetic efficiency factor 2.99.

Розглянуто проблему стійкості схилів – одну із найбільш актуальних на теперішній час. Доведено, що на достовірність оцінки стійкості схилу впливає точність визначення характеристик міцності ґрунту. З’ясовано, що одним із найпоширеніших є метод одноплощинного зрушення. Установлено, що обробка результатів випробування ґрунтів на зрушення в логарифмічних координатах дозволяє більш точно визначити показники їх міцності. Виявлено, що величина характеристик міцності ґрунту, одержаних за результатами випробувань на одноплощинне зрушення, залежить від вертикального тиску під час випробувань. Ключові слова: схил, ґрунтові води, лесові ґрунти, міцність ґрунту.