Search

The results of the analysis of the lessons learned from the conduct of hostilities by artillery units in the armed conflict in eastern Ukraine show that the issues of increasing the effectiveness of their conduct of hostilities and ensuring their viability are now relevant. On the basis of an analysis of the methods of ensuring the survivability of artillery units, it was determined that the main of them during the fighting were constant maneuvering when designating waiting areas (charging). It is also known that the conduct of combat operations by artillery units in the offensive constitutes the continuous fire support of the units. Thus, in the theory and practice of combat actions by artillery units, there have being a contradiction in the offensive between the need to increase the time spent in firing positions depending on the level of firepower required to provide continuous fire support to active units on the one hand, and the requirement to reduce that time necessary maneuver to ensure the survivability of the artillery units on the other hand. The purpose of the article is to develop a model of combat actions of artillery units during fire support in offensive actions, taking into account their constant maneuvering to ensure survivability and stay in the charging (waiting) area. The article describes the model of combat operations by artillery units supported by fire in offensive actions. The model is stochastic and analytical and describes the probability of artillery combat offensive actions with fire support during offensive actions using the theory of random processes with a finite set of successive permanent changes in their functional states due to the influence of environmental factors and control factors under the conditions of possible hostile fire, provided such elements are available on the order of as waiting (charging) areas. The proposed combat actions model can be used to find cause-effect relationships between the components of such processes and to substantiate recommendations for ensuring the survivability of artillery units with fire support in offensive actions, Результаты анализа полученных уроков ведения боевых действий артиллерийскими подразделениями в вооруженном конфликте на Востоке Украины свидетельствуют, что в настоящее время актуальными являются вопросы повышения эффективности ведения ими боевых действий и обеспечения их живучести. На основании анализа способов обеспечения живучести артиллерийских подразделений определено, что главными в ходе ведения боевых действий артиллерии были постоянное маневрирование при назначении районов ожидания (заряжания). Также известно, что содержание ведения боевых действий артиллерийскими подразделениями в наступлении составляет непрерывная огневая поддержка общевойсковых формирований. Таким образом, в теории и практике ведения боевых действий артиллерийскими подразделениями в наступлении возникло противоречие между потребностью увеличения времени пребывания на огневых позициях в зависимости от определенного объема огневых задач для непрерывной огневой поддержки военных формирований с одной стороны и требованием уменьшения этого времени для осуществления необходимого маневра с целью обеспечения живучести артиллерийских подразделений с другой. Целью статьи является разработка модели ведения боевых действий артиллерийскими подразделениям во время огневой поддержки в ходе ведения наступательных действий с учетом их постоянного маневрирования для обеспечения живучести и пребывания в районе ожидания (заряжания). В статье изложено описание модели ведения боевых действий артиллерийскими подразделениями при огневой поддержки в наступательных действиях. модель является аналитико-стохастической и описывает вероятностные характеристики ведения боевых действий артиллерийскими подразделениями при огневой поддержки в ходе ведения наступательных действий с использованием теории случайных процессов со конечным множеством последовательных перманентных изменений их функциональных состояний под влиянием факторов внешней среды и факторов управления в условиях возможного огневого воздействия противника при наличии таких элементов боевого порядка, как районы ожидания (заряжания). предложена модель ведения боевых действий может быть использована для поиска причинно-следственных связей между составляющими подобных процессов и обоснование рекомендаций по обеспечению живучести артиллерийских подразделений при огневой поддержки в наступательных действиях., Результати аналізу здобутих уроків ведення бойових дій артилерійськими підрозділами в збройному конфлікті на Сході України свідчать, що на цей час актуальними є питання підвищення ефективності ведення ними бойових дій та забезпечення їх живучості. На підставі аналізу способів забезпечення живучості артилерійських підрозділів визначено, що головними у ході ведення бойових дій артилерії були постійне маневрування при призначенні районів очікування (заряджання). Також відомо, що зміст ведення бойових дій артилерійськими підрозділами в наступі становить безперервна вогнева підтримка загальновійськових формувань. Таким чином, в теорії та практиці ведення бойових дій артилерійськими підрозділами в наступі виникла суперечність між потребою збільшення часу перебування їх на вогневих позиціях залежно від певного обсягу вогневих завдань для безперервної вогневої підтримки військових формувань з одного боку та вимогою зменшення такого часу для здійснення необхідного маневру з метою забезпечення живучості артилерійських підрозділів з іншого. Метою статті є розробка моделі ведення бойових дій артилерійськими підрозділам під час вогневої підтримки у ході ведення наступальних дій з урахуванням їх постійного маневрування для забезпечення живучості та перебування в районі очікування (заряджання). В статті викладено опис моделі ведення бойових дій артилерійськими підрозділами під час вогневої підтримки в наступальних діях. модель є аналітико-стохастичною та описує імовірнісні характеристики ведення бойових дій артилерійськими підрозділами під час вогневої підтримки у ході ведення наступальних дій з використанням теорії випадкових процесів зі скінченою множиною послідовних перманентних змін їх функціональних станів під впливом чинників зовнішнього середовища та чинників управління в умовах можливого вогневого впливу противника при наявності таких елементів бойового порядку, як райони очікування (заряджання). запропонована модель ведення бойових дій може бути використана для пошуку причинно-наслідкових зв’язків між складовими подібних процесів та обґрунтування рекомендацій щодо забезпечення живучості артилерійських підрозділів під час вогневої підтримки в наступальних діях

O futebol é uma das modalidades esportivas coletivas que não apresentam diferenças nas regras para mulheres e homens. Entretanto, sabe-se que os indiví­duos do sexo feminino apresentam uma iniciação no esporte mais tardia. Nesse contexto, pouco se sabe sobre as diferenças táticas entre ambas as modalidades. Assim, o presente estudo teve como objetivo avaliar as ações ofensivas resultantes em gol das equipes sub-17 masculino e sub-18 feminino do Clube de Regatas do Flamengo, durante o Campeonato Brasileiro de 2019. Foram analisados 8 jogos de cada equipe, através de ví­deos disponibilizados em plataforma digital. Foram avaliadas as ações ofensivas resultantes em gol, a última ação ofensiva antes do gol e o iní­cio da posse de bola de cada gol. Foi verificado que o time feminino realizou mais gols com o pé direito do que o time masculino. Por outro lado, o número de gols com o pé esquerdo e de cabeça da equipe masculina foi maior do que a feminina. Além disso, observou-se que a maiores frequências dos gols de ambas as equipes ocorreram por finalização direta. Ademais, observou-se que a maioria dos gols femininos tem origem após a roubada de bola, enquanto a equipe masculina realizou mais gols com iní­cio na bola parada. Assim, podemos concluir que uma inserção tardia de mulheres na modalidade pode interferir na última ação dos ataques durante um jogo de futebol e que as ações ofensivas que culminaram em gols no futebol feminino se deram principalmente em decorrência da recuperação da posse de bola. Football is one of the few collective sports that do not show differences in rules for women and men. In this context, little is known about tactical differences between both modalities. Thus, the present study aimed to evaluate the offensive actions resulting in the goal of the teams U17 men's and U18 women's of Clube Regatas Flamengo team, during the 2019 Brazilian Championship. Eight games from each team were analyzed through videos available on digital platform. The offensive actions resulting in the goal, the last offensive action before the goal and the start of possession of each goal were evaluated. It was found that the female team scored more goals with the right foot than the team male. On the other hand, the number of goals with the left foot and head of the male team was higher than the female. In addition, it was observed that the highest frequency of goals for both teams occurred by shot at goal. In addition, it was observed that the majority of women's goals were originated after the ball was stolen, while the male team scored more goals starting with the set play. Thus, we can conclude that a late insertion of women in the modality can interfere in the last action of the attacks during a football game and that the offensive actions that culminated in women's soccer goals occurred mainly due to the recovery of ball possession. El fútbol es una de las modalidades deportivas colectivas que no presenta diferencias en las reglas para mujeres y hombres. Sin embargo, se sabe que los individuos femeninos tienen una iniciación más tardía en el deporte. En este contexto, poco se sabe sobre las diferencias tácticas entre ambas modalidades. Por lo tanto, el presente estudio tuvo como objetivo evaluar las acciones ofensivas que resultaron en gol de los equipos sub-17 masculino y sub-18 femenino del Clube de Regatas do Flamengo, durante el Campeonato Brasileño de 2019. videos disponibles en la plataforma digital. Se evaluaron las acciones ofensivas con resultado de gol, la última acción ofensiva antes del gol y el inicio de la posesión del balón de cada gol. Se comprobó que el equipo femenino anotó más goles con el pie derecho que el equipo masculino. Por el contrario, el número de goles marcados con la zurda y de cabeza del equipo masculino fue superior al femenino. Además, se observó que las mayores frecuencias de goles de ambos equipos ocurrieron por sumisión directa. Además, se observó que la mayoría de los goles femeninos se originan después del robo, mientras que el equipo masculino anotó más goles a partir del balón muerto. Así, podemos concluir que una inserción tardía de la mujer en la modalidad puede interferir en la última acción de las agresiones durante un partido de fútbol y que las acciones ofensivas que culminaron en goles en el fútbol femenino se debieron principalmente a la recuperación de la posesión del balón. O futebol é uma das modalidades esportivas coletivas que não apresentam diferenças nas regras para mulheres e homens. Entretanto, sabe-se que os indiví­duos do sexo feminino apresentam uma iniciação no esporte mais tardia. Nesse contexto, pouco se sabe sobre as diferenças táticas entre ambas as modalidades. Assim, o presente estudo teve como objetivo avaliar as ações ofensivas resultantes em gol das equipes sub-17 masculino e sub-18 feminino do Clube de Regatas do Flamengo, durante o Campeonato Brasileiro de 2019. Foram analisados 8 jogos de cada equipe, através de ví­deos disponibilizados em plataforma digital. Foram avaliadas as ações ofensivas resultantes em gol, a última ação ofensiva antes do gol e o iní­cio da posse de bola de cada gol. Foi verificado que o time feminino realizou mais gols com o pé direito do que o time masculino. Por outro lado, o número de gols com o pé esquerdo e de cabeça da equipe masculina foi maior do que a feminina. Além disso, observou-se que a maiores frequências dos gols de ambas as equipes ocorreram por finalização direta. Ademais, observou-se que a maioria dos gols femininos tem origem após a roubada de bola, enquanto a equipe masculina realizou mais gols com iní­cio na bola parada. Assim, podemos concluir que uma inserção tardia de mulheres na modalidade pode interferir na última ação dos ataques durante um jogo de futebol e que as ações ofensivas que culminaram em gols no futebol feminino se deram principalmente em decorrência da recuperação da posse de bola. Il calcio è una delle modalità sportive collettive che non presenta differenze nelle regole per donne e uomini. Tuttavia, è noto che le persone di sesso femminile hanno una successiva iniziazione allo sport. In questo contesto, si sa poco delle differenze tattiche tra le due modalità. Pertanto, il presente studio mirava a valutare le azioni offensive con conseguente goal delle squadre under 17 maschili e under 18 femminili del Clube de Regatas do Flamengo, durante il Campionato brasiliano 2019. video resi disponibili su piattaforma digitale. Sono state valutate le azioni offensive risultanti in porta, l'ultima azione offensiva prima della porta e l'inizio del possesso palla di ciascuna porta. Si è verificato che la squadra femminile ha segnato più gol con il piede destro rispetto alla squadra maschile. In compenso il numero dei gol segnati con il sinistro e il colpo di testa della squadra maschile è stato superiore a quello femminile. Inoltre, è stato osservato che la più alta frequenza di gol di entrambe le squadre si è verificata per sottomissione diretta. Inoltre, è stato osservato che la maggior parte dei gol femminili ha origine dopo il recupero, mentre la squadra maschile ha segnato più gol partendo da palla morta. Pertanto, possiamo concludere che un inserimento tardivo delle donne nella modalità può interferire nell'ultima azione degli attacchi durante una partita di calcio e che le azioni offensive culminate nei gol nel calcio femminile sono state principalmente dovute al recupero del possesso palla.

Разработана методика, направленная на совершенствование тактики насту-пательных действий на разной дистанции боксеров 12–13 лет, и доказана ее эффективность. Проанализированы показатели тактики наступательных действий и реализации тактических действий на разной дистанции в тренировочной деятельно-сти контрольной и экспериментальной групп., A methodology has been developed aimed at improving the tactics of offensive actions at different distances for boxers aged 12–13 years old and proved its effectiveness. The indicators of tactics of offensive actions and implementation of tactical actions in training activity and indicators of the effectiveness of tactical actions at different distances of boxers in the control and experimental groups were analyzed.

Resumo O objetivo deste estudo foi quantificar a ocorrência de assistências, finalizações e locais na meta onde a bola passou, para comparar a frequência das variáveis entre as equipes mandantes e visitantes. Os dados foram compostos por 1.094 gols marcados em 380 jogos. A análise dos gols foi feita com base na técnica de anotação manual (scout). As comparações da frequência das variáveis entre as equipes mandantes e visitantes foram feitas por meio do teste qui-quadrado de proporções, com nível de significância de p < 0,05. O principal local de assistência com bola em movimento foi a área central do campo. As finalizações que resultaram em gols ocorreram em maior número na área central. Em todas as variáveis analisadas houve a prevalência das equipes mandantes. Abstract The aim of this study was to quantify the occurrence of assists, finishing and area that ball goes, to compare the frequency of the variables between the home teams and visitors. The data were composed of 1,094 goals scored in 380 games. The analysis of goals scored was made based on the technique of manual annotation (scout). The comparisons of variable frequency between the home teams and visitors were carried out by means of the chi-square test of proportions, with a significance level of p < 0.05. The primary site for assistance with the ball in motion was the central area of the field. The finishing that resulted in goals scored occurred in greater number in the central area. In all of the variables analyzed there was the prevalence of the home teams. Resumen En este estudio se planteó como objetivo cuantificar el número de asistencias, remates a gol y lugares de la portería por donde ha pasado el balón para comparar la frecuencia de las variables entre los equipos locales y visitantes. Los datos estaban compuestos por 1.094 goles marcados en 380 partidos. El análisis de los goles se basó en la técnica de anotación manual (scout). Las comparaciones de la frecuencia de las variables entre los equipos locales y los visitantes se llevaron a cabo por medio de la prueba de chi cuadrado de proporciones, con nivel de significación de p < 0,05. El principal sitio de asistencia con el balón en movimiento fue la zona central del área de juego. Los remates a portería que acabaron en gol ocurrieron en su mayoría en la zona central. En todas las variables analizadas hay predominio de los equipos locales.