Search

We have studied the frequency dielectric spectra of silver sulfide nanowires synthesized in porous silicate glasses. A possible mechanism of the thermal superionic phase transition in the samples is discussed. In this work, based on the analysis of the DS, the following conclusion was made. After the superionic phase transition occurs, the octa coordinated Ag+ ions become mobile, representing the elements of a "viscous liquid", while the tetra-coordinated Ag+ ions, remaining immobile (up to phonon vibrations), stabilize the crystal lattice of the material., В работе изучены частотные диэлектрические спектры нанонитей сульфида серебра, синтезированных в пористых силикатных стеклах. Обсуждается возможный механизм термического суперионного фазового перехода в таких образцах. На базе анализа ДС сделан следующий вывод. После совершения суперионного ФП окта координированные ионы Ag+ становятся подвижными, представляя собой элементы «вязкой жидкости», а тетра-координированные ионы Ag+, оставаясь неподвижными (с точностью до фононных колебаний), стабилизируют кристаллическую решетку материала.

Изучены особенности процесса модификации диэлектрическтого отклика нанокристаллических пленок диоксида ванадия при их легировании переходными металлами Ni и W. Интерпретация экспериментальных диэлектрических спектров проведена на основе теории релаксации Дебая и метода эквивалентных схем. Установлено, что изменения в диэлектрических спектрах легированных пленок VO2 обусловлены селективным воздействием допантов на различные морфологические структуры поверхности пленок. Показано, что диэлектрическая спектроскопия позволяет получать детальную информацию о параметрах релаксационного отклика разноразмерных морфологических поверхностных структур, недоступную другим методам исследования., The process and salient features of modifying the structure of dielectric nanocrystalline vanadium dioxide films by doping with Ni and W transition metals have been studied. The dielectric spectra obtained experimentally were interpreted in terms of Debye relaxation theory and the equivalent circuits method. The changes in the spectra of doped compounds were established to be due to the selective effect of the dopants on various morphological structures of the film surfaces. It was shown that dielectric spectroscopy made it possible to obtain detailed information about parameters of relaxation response of different-sized morphological structures of films, and such information could not be extracted by other research methods.

The purpose of the article is to investigate the phenomenon of flashmob as a new type of performance communication that is used to convey important political and social messages; classify existing types of this format. The methodology of the research includes general scientific methods of analysis, synthesis, comparison, as well as cultural and sociological methods for revealing the sociocultural essence of the phenomenon of flashmob as a communicative form of the present. The scientific novelty of the work is to broaden the notions of flashmob as an operational means of manifestation of public opinion, in contrast to a rally or demonstration, which makes it possible to draw attention to a particular social problem. It is argued that the flash mob is a modern technology capable of implementing the organization of actions of citizens in the conditions of a metropolis due to the existence of network communications to carry out a particular activity. Conclusions. As a result of the study, it was found that flash mob is a fundamentally new type of modern performance communication that helps to overcome the marginality of being, and the formation of a person's subjectivity, which is open to the world and lives in harmony with it. The primary purpose of the classic flashmob is to surprise a casual viewer without causing him negative emotions. Proceeding from the above, the classic flashmob is quite rare nowadays. Planned actions cannot be perceived by the flashmob in its traditional plan, as there is a violation of its basic rules: spontaneity, lack of centralized leadership, lack of political, financial and promotional tasks, depersonalization and absolute refusal of media support., Цель работы: исследовать феномен флешмоба как нового типа перформансной коммуникации, который используется для донесения важных политических и социальных сообщений; классифицировать существующие виды этого формата. Методология исследования включает общенаучные методы анализа, синтеза, сравнения, а также культурологический и социологический методы для выявления социокультурной сущности феномена флешмоба как коммуникативной формы современности. Научная новизна работы заключается в расширении представлений о флешмобе как оперативном средстве проявления общественного мнения, что в отличие от митинга или демонстрации, дает возможность привлечь внимание к определенной социальной проблемы. Отстаивается мнение, что флешмоб является современной технологией, которая способна воплотить организацию действий граждан в условиях мегаполиса благодаря существованию сетевых коммуникаций с целью проведения определенной акции. Выводы. В результате проведенного исследования установлено, что флешмоб – это принципиально новый тип современной перформансной коммуникации, который способствует преодолению маргинальности бытия и формированию субъективности человека, кторый открытый миру и живет в гармонии с ним. Главная цель классического флешмоба - удивить случайного зрителя, не вызывая у него негативных эмоций. Исходя из указанного, классический флешмоб в наше время есть достаточно редким явлением. Спланированные акции не могут восприниматься как флэшмоб в его классическом смысле, потому что происходит нарушение основных его правил: спонтанность, отсутствие централизованного руководства, отсутствие политических, финансовых и рекламных задач, деперсонификация и абсолютный отказ от медиа сопровождения., Мета роботи: дослідити феномен флешмобу як нового типу перформансної комунікації, що використовується для донесення важливих політичних та соціальних повідомлень; класифікувати існуючі види цього формату. Методологія дослідження включає загальнонаукові методи аналізу, синтезу, порівняння, а також культурологічний та соціологічний методи для виявлення соціокультурної сутності феномену флешмобу як комунікативної форми сучасності. Науковановизна роботи полягає в розширенні уявлень про флешмоб як оперативний засіб прояву громадської думки, на відміну від мітингу або демонстрації, що дає можливість привернення уваги до певної соціальної проблеми. Обстоюється думка, що флешмоб є сучасною технологією, яка здатна втілити організацію дій громадян в умовах мегаполісу завдяки існуванню мережевих комунікацій з метою проведення певної акції. Висновок. У результаті проведеного дослідження встановлено, що флешмоб є принципово новим типом сучасної перформансної комунікації, що сприяє подоланню маргінальності буття та формуванню суб’єктивності людини, яка відкрита світові та живе у гармонії з ним. Головна мета класичного флешмобу – здивувати випадкового глядача, не викликаючи у нього негативних емоцій. Виходячи із зазначеного, класичний флешмоб за наших часів є достатньо рідкісним явищем. Сплановані акції не можуть сприйматися флешмобом у його класичному задумі, тому що відбувається порушення основних його правил : спонтанність, відсутність централізованого керівництва, відсутність політичних, фінансових та рекламних завдань, деперсоніфікація та абсолютна відмова від медіа супроводу.

The purpose of the work is to investigate the problem of forming the image of the state through the use of event technologies. The methodology of the research is based on analytical, historical, comparative methods and method of generalization, which allows investigating historical transformations of state events as a modern communicative tool when the event becomes a unique means of social communication. The scientific novelty of the work consists in theoretical generalization and proof of the importance of the importance of professional event technologies in the formation of the state image of the country by organizing events and state holidays as an effective tool of public communication, which positively influences the formation of public opinion. Conclusions. As a result of the research, it was proved that the attractiveness of state events, their brightness, external effektiveness achieved through an effective state event, should make them an important tool in the formation of an attractive public opinion and, more broadly, the mass consciousness of a society based on national-patriotic values. The modern audience strives to receive information that will be presented to it in an interesting, vivid and understandable format for it. Thanks to the above, the effective development of manifestations of performance communication (including within the limits of the event-technology) is a sign of modern culture. State events, created on a professional basis, gradually reach a high aesthetic level and support in the public a sense of unity, patriotism, healthy optimism, necessary in today's conditions, Цель работы – исследовать проблему формирования имиджа государства с помощью использования ивент-технологий. Методология исследования базируется на аналитическом, историческом, компаративном методах и методе обобщения, что позволяет исследовать исторические трансформации государственных событий в качестве современного коммуникативного инструмента, когда ивент становится уникальным средством социальной коммуникации. Научная новизна работы заключается в теоретическом обобщении и докзательстве важности значения профессиональных ивент-технологий в формировании государственного имиджа страны путем организации мероприятий и праздников государственного уровня как эффективного инструмента общественной коммуникации, что положительно влияет на формирование общественного мнения. Выводы. В результате проведенного исследования доказано, что привлекательность государственных событий, их яркость, внешняя эффектность, которая достигается с помощью эффективного государственного ивента, должны делать их важным инструментом в формировании привлекательного общественного мнения, и шире – массового сознания общества, основанного на ценностях национально-патриотического толка. Современная аудитория стремится получать информацию, которая будет изложена ей в интересном, ярком и понятном для нее формате. Благодаря вышеуказанному эффективное развитие проявлений перформансной коммуникации (в том числе в пределах ивент-технологий) является признаком современной культуры. Государственные ивенты, созданные на профессиональной основе, постепенно достигают высокого эстетического уровня и поддерживают в общественности чувство единения, патриотизма, здорового оптимизма, необходимые в сегодняшних условиях, Мета роботи – дослідити проблему формування іміджу держави через використання івент-технологій. Методологія дослідження базується на аналітичному, історичному, компаративному методах та узагальнення, що дає змогу дослідити історичні трансформації державних подій до якості сучасного комунікативного інструменту, коли івент стає унікальним засобом соціальної комунікації. Наукова новизна роботи полягає в теоретичному узагальненні та доведенні важливості значення професійних івент-технологій щодо формування державного іміджу країни шляхом організації заходів і свят державного рівня як ефективного інструменту суспільної комунікації, що позитивно впливає на формування суспільної думку. Висновки. У результаті проведеного дослідження доведено, привабливість державних подій, їх яскравість, зовнішня ефектність, що за допомогою ефективного державного івенту мають визначати їх важливим інструментом у формуванні привабливої громадської думки, та ширше – масової свідомості суспільства, що ґрунтувалася би на цінностях національно-патріотичного ґатунку. Сучасна аудиторія прагне отримувати інформацію, що буде викладена їй у цікавому, яскравому та зрозумілому для неї форматі. Завдяки вищезазначеному ефективний розвиток проявів перформансної комунікації (в тому числі у межах івент-технологій) є ознакою сучасної культури. Державні івенти, створені на професійній основі, поступово досягають високого естетичного рівня і підтримують у громадськості почуття єднання, патріотизму, здорового оптимізму, що є необхідними в умовах сьогодення