Search

The studied area comprises the junction zone of the Huliaipole granite-greenstone block with the Vovcha and Remivka granulitegneiss blocks. The Vovcha and Remivka blocks are composed of Archean quartz-feldspathic gneisses (>80%), also containing remnants of high-metamorphic rocks of the West-Azov series. The Huliaipole Block is composed of rocks of the West-Azov series and a Mesoarchaean granite-greenstone complex (3,2–3,0 Ga), which includes the Kosivtseve greenstone structure and TTG rocks of the Shevchenko complex. Granitoids are widespread in the area. Archean TTG rocks of the Shevchenko Complex were formed by partial melting of a mafic protolith. The later granitoids of the southern part of the Vovcha block and Dobropillya Complex are still poorly studied. According to petrological data, granitoids of the Dobropillya Complex were formed due to high degree (>50%) melting of the older crust, which consisted of granitoids and metamorphosed ultramafic and mafic rocks. In the Dobropillya granitoids, inherited zircon significantly prevails and, therefore, it is hard to determine the time of crystallization of these rocks. Seventynine LA-ICP-MS determinations of U-Pb isotope ages were performed on zircon from granite-porphyry of the Vovcha block. The age of this rock has been estimated by the modal 207Pb/206Pb age of the main zircon population as 2840±10 Ma. A small amount of older (up to 3624 Ma) grains has also been detected. Seventy-six LA-ICP-MS U-Pb age determinations were performed on zircon from granodiorite of the second intrusive phase of the Dobropillya massif. In this rock, four main zircon populations can be distinguished. The two oldest peaks (3905 and 3435 Ma) correspond to zircons inherited from an ancient protolith. The main zircon population has a weighted average 207Pb/206Pb age of 2847±20 Ma. Thus, the main zircon populations in the crustal granitoids of both the Vovcha and Huliaipole blocks have an age of 2.8–2.9 Ga. Granitoids of this age have not yet been found in this area and, therefore, there is no clear interpretation of their source. The Archean crust, from which the crustal granitoids of the Vovcha and Huliaipole blocks might have been melted, also included Eoarchean (3.9 and 3.8 Ga), Paleoarchean (3.6–3.2 Ga), and Mesoarchean (3.15–2.95 Ga) rocks. A small group of younger (2350–2135 Ma) zircons reflects the influence of Paleoproterozoic processes, either partial loss of radiogenic lead or the crystallization of a new zircon population. The obtained geochronological data indicates that the Early Precambrian crust of the west-Azov block was formed from 3.9 to 2.1 Ga., Район досліджень охоплює зону зчленування Гуляйпільського граніт-зеленокам’яного блока з Вовчанським та Ремівським грануліт-гнейсовими блоками. Вовчанський та Ремівський блоки складені архейськими кварц-польовошпатовими гнейсами (понад 80 %) з останцями високометаморфізованих порід західноприазовської серії. Гуляйпільський блок представлений породами західноприазовської серії та мезоархейським граніт-зеленокам’яним комплексом (3,2–3,0 млрд років), що включає Косивцівську зеленокам’яну структуру та ТТГ. Значний об’єм у геологічній будові цього району займають гранітоїди. Архейські ТТГ, представлені шевченківським комплексом, утворились в результаті часткового плавлення базитового субстрату. Гранітоїди Добропільського масиву та південної частини Вовчанського блока, що проривають ТТГ, вивчені ще недостатньо. За петрологічними даними вони утворились в результаті високого ступеня (понад 50 %) плавлення більш давньої кори, що складалась з гранітоїдів та метаморфізованих ультраосновних і основних порід. У цирконі з цих гранітоїдів значно переважає реліктовий циркон і тому визначити час формування цих гранітів надзвичайно складно. Згідно з результатами наших досліджень, граніт-порфіри південної частини Вовчанського блока характеризуються високим відношенням Rb/Sr – 0,42, високим вмістом Ba – 1030 ppm, підвищеним вмістом високозарядних елементів Y – 8,18; Nb – 13,7; Yb – 0,76, Th – 42,6 ppm та негативною європієвою аномалією – Eu/Eu* = 0,57. Виконано 79 визначень ізотопного U-Pb віку цирконів з граніт-порфірів методом LA-ICP-MS. Вік цих порід було оцінено у 2840 ±10 млн років за модальним 207Pb/206Pb віком головної популяції цирконів. Для цирконів з гранодіоритів другої інтрузивної фази Добропільського масиву виконано 76 визначень U-Pb віку методом LA-ICP-MS. В цій породі можна розпізнати чотири головні популяції цирконів. Два найдавніших піки (3905 та 3435 млн років) були успадковані з давнього джерела магматичного розплаву. Головна популяція цирконів має середньозважений 207Pb/206Pb вік у (2847±20) млн років. Таким чином головною популяцією циркону в корових гранітоїдах як Вовчанського, так Гуляйпільського блоків переважає циркон віком 2,8–2,9 млрд років. Гранітоїди такого віку ще не виявлено в цьому районі і тому однозначна інтерпретація щодо їх джерела неможлива. В складі архейської кори, з яких виплавились корові гранітоїди Вовчанського та Гуляйпільського блоків, були також породи еоархею 3,9 і 3,8 млрд років, палеоархею 3,6–3,2 млрд років та мезоархею 2,95–3,15 і 2,7–2,9 млрд років. Невелика група молодших (2350–2135 млн років) цирконів може інтерпретуватися як час накладених палеопротерозойських процесів – часткову втрату радіогенного свинцю або ж магматичну кристалізацію нової популяції цирконів. Одержані геохронологічні дані вказують на те, що ранньодокембрійська кора Західноприазовського блока формувалась від 3,9 до 2,1 млрд років.

A large anticline structure that includes the West Azov and Remivka blocks occurs in the western part of the Azov Domain of the Ukrainian Shield. These blocks are composed of rocks of the Mesoarchean (3.2-3.0 Ga) granite-greenstone association and relics of an older basement. The anticline is divided into two parts by the Bilotserkivka structure of sub-latitudinal strike; the northern part includes the Huliaipole and Remivka blocks, and the southern part is comprised of the Saltycha anticline. The Archean plagiogranitoids of the West Azov underwent intense dislocation metamorphism during the Paleoproterozoic. In many areas they were transformed into plagioclase gneisses that were attributed to the Paleoarchean “Kainkulak thickness” of the Azov Series. Detailed geological-structural and geochronological studies are required to define the age of these gneisses.We have chosen two areas for our studies: the Lantsevo anticline within the Bilotserkivka structure, and the Ivanivka area in the eastern part of the Saltycha anticline. The Bilotserkivka structure is composed of rocks of the Central Azov Series and highly deformed Archean formations. We have dated plagiogneisses of the Lantsevo anticline. These rocks contain large relics of metamorphic rocks of unknown age, including two-pyroxene and pyroxene crystalline schists, and pyroxenemagnetite quartzites (BIF). In terms of chemical composition, two-pyroxene crystalline schists correspond to tholeiitic basalts and basaltic komatiites. Ferruginous-siliceous rocks belong to the Algoma type typical for the Archean greenstone belts. Biotite gneisses are similar to the medium-pressure tonalite-trondhjemite-granodiorite rocks (TTGs). The U-Pb age of zircon crystallization from biotite gneisses is 3299 ± 11 Ma. At 30 km in the western part of the Bilotserkivka structure, we have previously identified quartz diorites having an age of 3297 ± 22 Ma. In terms of geochemical characteristics, they correspond to low-pressure TTGs. These data show that the Bilotserkivka structure is a block representing an ancient basement. In the Ivanivka area in the eastern part of the Saltycha anticline, the strike of the Archean rocks was reorientated from northwestern to latitudinal. The studied dislocated trondhjemites of the Ivanivka area correspond to TTGs in terms of the geochemical characteristics. They contain numerous relics of highly altered amphibolites. The U-Pb age of zircon crystallization from trondhjemite is 3013 ± 15 Ma. These rocks are of the same age as TTGs of the Shevchenko Complex cutting through the sedimentary-volcanogenic rocks of the greenstone structures of the Azov Domain. They share age and geochemical characteristics with biotite and amphibole-biotite gneisses of the “Kainkulak thickness” in Zrazkove village located at the Mokra Konka river (3.1-3.0 Ga) and with biotite gneisses in the lower reaches of the Kainkulak river (2.92 Ga). Thus, gneisses of the “Kainkulak thickness” in fact represent the Mesoarchean TTGs of the Shevchenko Complex, which were transformed in the Paleoproterozoic time due to the dislocation metamorphism. Late Paleoarchean (3.3 Ga) tonalites are known in the West Azov and the KMA domains; they probably also occur in the basement of the Middle Dnieper domains, where detrital zircons of this age have been reported. These data allow us to conclude the existence of a large Late Paleoarchean (3.3 Ga) protocraton, in which the Mesoarchean (3.2-3.0 Ga) greenstone belts and TTGs of the eastern part of the Ukrainian Shield and the KMA Domain were formed., У західній частині Приазовського блоку знаходиться велика антиклінорна структура, що включає Західноприазовський і Ремівський блоки, складені породами мезоархейської (3,2—3,0 Ga) граніт-зеленокам’яної асоціації і реліктами більш давнього фундаменту. Вона розділена Білоцерківською структурою субширотного простягання на дві частини: північну, що включає Гуляйпільський і Ремівський блоки, і південну — Салтичанський антиклінорій. У палеопротерозої архейські плагіогранітоїди Західного Приазов’я зазнавали інтенсивного дислокаційного метаморфізму. На багатьох ділянках вони перетворені на плагіогнейси, які були віднесені до палеоархейської «кайінкулацької товщі» західноприазовської серії. Для наших робіт обрано дві ділянки: Ланцівська антикліналь у Білоцерківській структурі та Іванівська ділянка у східній частині Салтичанського антиклінорія. Білоцерківська структура складена сильно дислокованими породами центральноприазовської серії і нерозчленованими архейськими утвореннями. Ми датували плагіогнейси Ланцівської антикліналі. У цих плагіогнейсах знаходяться ксеноліти метаморфічних порід невідомого віку — двопіроксенові і піроксенові кристалічні сланці та піроксен-магнетитові кварцити. Залізисто-кременисті породи відповідають типу Альгома, які характерні для архейських зеленокам’яних поясів. За геохімічними характеристиками біотитові гнейси відповідають тоналіт-тронд’ємітовим гранодіоритовим породам (ТТГ), які формуються в умовах середнього тиску. U-Pb вік кристалізації циркону біотитових гнейсів становить (3299 ± 11) Ma. На відстані 30 км у західній частині Білоцерківської структури раніше нами були виявлені кварцові діорити такого ж віку — (3297±22) Ма. За геохімічними характеристиками вони відповідають ТТГ, які формуються в умовах низького тиску. Ці дані показують, що Білоцерківська структура є блоком давнього фундаменту. На Іванівській ділянці в східній частині Салтичанського антиклінорія, де виконані наші дослідження, спостерігається переорієнтування простягання архейських порід з північно-західного на широтне, що виникло в результаті колізійних процесів. Вивчені тронд’єміти Іванівської ділянки за геохімічними характеристиками відповідають ТТГ. В них спостерігаються численні ксеноліти сильно змінених амфіболітів. U-Pb вік кристалізації циркону тронд’ємітів — (3013 ± 15) Ma. Ці тронд’єміти, таким чином, є одновіковими з ТТГ шевченківського комплексу, які проривають осадово-вулканогенні породи зеленокам’яних структур Приазовського мегаблоку. Такий же вік і геохімічні характеристики ТТГ мають біотитові та амфібол-біотитові гнейси «кайінкулацької товщі» району с. Зразкове на р. Мокра Конка (3,1—3,0 млрд років), біотитові гнейси в нижній течії р. Кайінкулак — 2,92 млрд років. Гнейси «кайінкулацької товщі», таким чином, є мезоархейськими ТТГ, які були перетворені в результаті дислокаційного метаморфізму у палеопротерозої. Пізньопалеоархейські (3,3 млрд років) тоналіти, поширені на Західному Приазов'ї, знайдені також на мегаблоці Курської магнітної аномалії Воронезького кристалічного масиву; ймовірно, вони є у складі гнейсового фундаменту Середньопридніпровського блоку, де у Високопільській зеленокам’яній структурі було знайдено кластогенний циркон такого ж віку. Ці дані вказують на вірогідне існування більш давнього протократону віком 3,3 млрд років, на якому формувалися мезоархейські (3,2—3,0 Ga) зеленокам’яні пояси східної частині Українського щита і мегаблоку Курської магнітної аномалії.

The Azov Domain occurs as a part of a larger Mesoarchean (3.2-3.0 Ga) craton, fragments of which are preserved in the eastern part of the Ukrainian Shield and as a block of the Kursk Magnetic Anomaly (KMA). In the Neoarchean-Palaeoproterozoic time, it was fragmented into several tectonic blocks: Vovcha, Remivka, Huliaipole, Bilotserkivka, and Saltych. The northern part of the Huliaipole Block is composed of tonalite-trondhjemite-granodiorite (TTG) rock association, that hosts the Kosivtsevo greenstone structure. It is composed of metamorphosed rocks of the jaspilite-komatiite-tholeiite association (the Kosivtsevo unit), which corresponds to the Sura Suite of the Konka Series of the Middle Dnieper Domain. The Neoarchean-Paleoproterozoic formations are represented by volcano-sedimentary rocks of the Huliaipole Suite and granitoids of the Dobropillya and Anadol complexes. Granitoids of the Dobropillya complex host numerous pyroxenite, gneiss, and plagioclase granite xenoliths. The U-Pb zircon age of granitoids of the Dobropillya Complex is 2040 Ma and inherited zircon has an age up to 3400 Ma. Small intrusions of two-feldspar granites of the Anadol Complex are widespread in the Ternuvate structure. Their U-Pb monazite age is 2190 Ma. In the central part of the Huliaipole Block, the NW-striking Huliaipole syncline (3.5 × 9 km) occurs. This structure is composed of volcano-sedimentary rocks of the Huliaipole Suite, which unconformably overlie Archean TTG. Felsic and intermediate metavolcanics are confined mainly to ferruginous quartzites of the middle Subsuites. To a limited extent, meta-andesites and felsic metavolcanics are also found in the lower and upper Huliaipole Subsuites. Zircons from meta-andesites and felsic metavolcanics of the Huliaipole Suite are very heterogeneous, indicating their crustal derivation. The U-Pb age of zircon populations from metadacite of the Huliaipole Suite was determined using the LA-ICP-MS method at 3085-2850 and 3700-3360 Ma. In addition, the age of the two crystals exceeded 3800 Ma. According to geological and geochronological data, the Huliaipole Block, 30 × 50 km in size, is composed of rocks and relicts of the Hadean, Archean, and Palaeoproterozoic eons. The oldest nucleoid of the Azov Domain., Приазовський район є частиною мезоархейського (3,2—3,0 млрд років) кратону, фрагменти якого збереглися в східній частині «Українського Щита» і на блоці Курської магнітної аномалії. У неоархеї-палеопротерозої він був фрагментований на кілька тектонічних блоків — Вовчанський, Ремівський, Гуляйпільський, Білоцерківський і Салтичанський. Північна частина Гуляйпільського блоку складена тоналіт-тронд’єміт-гранодіоритовою асоціацією порід (ТТГ), серед яких знаходиться Косивцівська зеленокам’яна структура. Вона складена метаморфізованими породами джеспіліт-коматиїт-толеїтової асоціації (косивцівська товща), яку співставляють з сурською світою конкської серії Середньопридніпровського району. Неоархей-палеопротерозойські утворення представлені осадово-вулканогенними породами гуляйпільської світи і гранітоїдами добропільського і анадольського комплексів. Гранітоїди добропільського комплексу містять велику кількість ксенолітів піроксенітів, гнейсів і плагіогранітоїдів. U-Pb ізотопний вік за цирконом гранітоїдів добропільського комплексу —2040 млн років. Ксеногенний циркон має вік до 3400 млн років. Невеликі інтрузії двопольовошпатових гранітів поширені у Тернуватській структурі. U-Pb вік двопольовошпатових гранітів за монацитом — 2190 млн років. У центральній частині Гуляйпільського блоку розташована Гуляйпільська брахісинкліналь (3,5×9 км), яка витягнута в ПнЗ напрямку. Ця структура складена осадово-вулканогенними породами гуляйпільської світи, які залягають з неузгодженням на мезоархейських ТТГ. Метавулканіти кислого і середнього складу приурочені, в основному, до залізистих кварцитів середньогуляйпільської підсвіти. В обмеженій кількості вони також зустрічаються в нижньогуляйпольській і верхньогуляйпільській підсвітах. Циркон з метаандезитів і кислих метавулканітів гуляйпільської світи дуже гетерогенний, що вказує на його коровий генезис. Методом LА-ICPMS визначено U-Pb вік популяцій циркону з метадацітов гуляйпільської світи — 3085—2850 і 3700—3360 млн років. Крім того, виявлено два кристала циркону віком понад 3800 млн років. Згідно з геологічними і геохронологічними даними, Гуляйпільський блок, який має розміри 30 × 50 км, складений породами і їх реліктами гадейського, архейського і палеопротерозойського еонів. Найдавнішим фундаментом Приазовського мегаблоку є, ймовірно, породи нуклеоїдної структури, яка формувалася від 3,97 до 3,3 млрд років. Унікальною особливістю цієї структури є те, що вона ніколи не зазнавала метаморфізму гранулітової фації. Це дозволяє розглядати Гуляйпільський блок як приклад континентальної кори, яка сформувалася у плюмовому геодинамічному режимі. У мезоархеї (3,2—3,0 млрд років) вона стала частиною Середньопридніпровсько-Приазовсько-Курського граніт-зеленокам’яного терейну. Вулканіти кислого і середнього складу гуляйпільської світи могли утворитися при плавленні порід сіалічної кори, що включала породи гадейського та архейського віку, в результаті андерплейтінга базитових розплавів при формуванні неоархей-палеопротерозойських рифтогенних структур.

The West Azov iron district corresponds to the Korsak synclinorium or block in which iron deposits of the Kamyana Mohyla belt (Pavlivka, Novoukrainka, and Serhiivka areas), Kuksungur, and Korsak Mohyla are located. The iron– bearing units are confined to the metamorphosed volcanogenic–sedimentary rocks of the Satchky Formation of the Central Azov Group, while rocks of the Temryuk Formation form the base of the section. The group is intruded by numerous dykes of pink microcline granites and pegmatites up to 15 to 20 m in thickness. The basement for the group consists of Archean plagioclase granitoids hosting xenoliths of gneisses, crystalline schists, and amphibolites. The iron ores of the Korsak block are characterized by the same rock association and mineral assemblage as those in the Mangush and Orikhovo–Pavlohrad structures. We have conducted geochronological study of metaterrigenous rocks of the Temryuk Formation of the Novoukrainka (Kamyana Mohyla) iron deposit. The iron deposit extends along the western limb of the Korsak synclinorium for ca. 20 km. The prevailing strike of the iron deposit is NW 350°. Metamorphic rocks form separate bodies (lenses) that are continuous along the strike for 1200–1500 m with a maximum thickness of 120– 140 m. Ferruginous quartzites are represented by banded iron formation with interlayers of biotite and biotite–amphibole gneisses (Sachky Formation). Micaceous (biotite, garnet–biotite) quartzites occur in the lower part of the section, where they are interbedded with biotite, muscovite–biotite–sillimanite, biotite–amphibole, and, rarely, pyroxene–garnet–biotite gneisses and schists (Temryuk Formation). Fifty–eight grains of detrital zircon from micaceous quartzite of the Temryuk Formation were dated by LA–ICP–MS. Four crystals were dated at 3.2–3.23 Ga, three more grains have an age of 3.08– 3.11 Ga, thirty–two crystals yielded an age of 2.9–2.97 Ga, fifteen crystals had an age of 2.82–2.87 Ga, and, finally, four grains were dated at 2.76–2.78 Ga. According to the obtained data, metasedimentary rocks of the Central Azov Group, bearing iron–rich units in the Korsak synclinorium of the West Azov area were deposited on the basement with the Mesoarchean (2.9–3.1 Ga) Tonalites–Trondjemites–Granites (TTG). Archean granites with ages of 2.82–2.87 and 2.76– 2.78 Ga as well as the remnants of older TTGs provided a minor contribution from the provenance. The Central Azov Group was intruded by the 2.2 Ga Na–K–rich granites. On the Mesoarchean Azov craton, volcanogenic–sedimentary rocks of the Huliaipole Formation in the Huliaipole brachysyncline and the Vovchansk unit in the Orekhiv–Pavlohrad structure were formed during the same time interval. Deposition of this volcanogenic–sedimentary succession with thick Banded Iron Formations (BIFs) is possibly related to submarine volcanism and marine transgression., Западноприазовский железорудный район отождествляют с Корсакским синклинорием или блоком, в котором находятся железорудные месторождения Каменномогильной полосы (Павловский, Новоукраинский и Сергеевский участки), Куксунгур и Корсак Могила. Железорудные толщи приурочены к метаморфизованным вулканогенно-осадочным породам сачкинской свиты центральноприазовской серии, а в основании ее разреза находятся породы темрюкской свиты. Они прорываются многочисленными телами розовых микроклиновых гранитов и пегматитов мощностью до 15—20 м. Фундаментом для этих метаморфических пород являются архейские плагиогранитоиды с ксенолитами гнейсов, кристаллосланцев и амфиболитов. Железорудная формация Корсакского блока имеет такие же породные ассоциации и минеральные парагенезисы, что и железорудная формации в Мангушской и Орехово-Павлоградской структурах. Были выполнены геохронологические исследования метатерригенных пород темрюкской свиты Новоукраинского (Каменномогильного) железорудного месторождения. Эта структура протягивается на западном крыле Корсакского синклинория на расстояние около20 км. Преобладающий азимут простирания пород этой структуры СЗ 350°. Метаморфические породы прослеживаются в виде отдельных тел (линз) длиной 1200 -1500 мпри максимальной мощности 120 -140 м. Железистые кварциты представлены железисто-кремнистой формацией с пачками биотитовых и биотит-амфиболовых гнейсов (сачкинская свита). Ниже их по стратиграфическому разрезу развиты слюдистые (биотитовые, гранат-биотитовые) кварциты, переслаивающиеся с гнейсами и сланцами биотитовыми, мусковит-биотит-силлиманитовыми, биотит-амфиболовыми, реже пироксен-гранат-биотитовыми (темрюкская свита). Среди кластогенного циркона из слюдистых кварцитов темрюкской свиты (58 зерен) - 4 зерна имеют возраст в пределах 3,2-3,23 млрд лет; 3 зерна - 3,08-3,11 млрд лет; 32 кристалла - 2,9-2,97 млрд лет; 15 кристаллов – 2,82-2,87 млрд лет; 4 зерна – 2,76-2,78 млрд лет. Согласно полученным данным, метаосадочные породы железорудных толщ Корсакского синклинория Западного Приазовья формировались на породах мезоархейских ТТГ (2,9-3,1 млрд лет). В небольшом количестве в области сноса были, вероятно, архейские граниты с возрастом 2,85-2,87 и 2,76-2,78 млрд лет, а также останцы более древних ТТГ. Породы центральноприазовской серии прорываются калиево-натриевыми гранитами с возрастом 2,2 млрд лет. На Приазовском мезоархейском кратоне в близком геохронологически интервале времени формировались вулканогенно-осадочные породы гуляйпольской свиты (Гуляйпольская брахисинклиналь) и волчанской толщи Орехово-Павлоградской структуры. Образование этой вулканогенно-осадочной серии с мощной железисто-кремнистой формацией возможно было связано с подводным вулканизмом и трансгрессией океана., Західноприазовський залізорудний район ототожнюють з Корсацьким синклінорієм або блоком, в якому знаходяться залізорудні родовища Кам’яномогильської смуги (Павлівська, Новоукраїнська та Сергіївська ділянки), Куксунгур і Корсак-Могила. Залізорудні товщі приурочені до метаморфізованих вулканогенно-осадових порід сачкінської світи центральноприазовської серії, а в основі її розрізу знаходяться породи темрюцької світи. Вони прориваються численними тілами рожевих мікроклінових гранітів і пегматитів потужністю до 15—20 м. Фундаментом для цих метаморфічних порід є архейські плагіогранітоїди з ксенолітами гнейсів, кристалічних сланців і амфіболітів. Залізорудна формація Корсацького блоку має такі ж породні асоціації і мінеральні парагенезиси, що і в Мангуській та Оріхово-Павлоградській структурах. Були виконані геохронологічні дослідження метатеригенних порід темрюцької світи Новоукраїнського (Кам’яномогильського) залізорудного родовища. Ця структура простежується на західному крилі Корсацького синклінорія на відстань близько 20 км. Переважаючий азимут простягання порід цієї структури ПнЗ 350°. Метаморфічні породи залягають у вигляді окремих тіл (лінз) довжиною 1200—1500 м при максимальній потужності 120—140 м. Залізисті кварцити представлені ітабіритами з пачками біотитових і біотит-амфіболових гнейсів (сачкінська світа). Нижче за стратиграфічним розрізом розвинені слюдисті (біотитові, гранат-біотитові) кварцити, що перешаровуються з гнейсами і сланцями біотитовими, мусковіт-біотит-силіманітовими, біотит-амфіболовими, рідше піроксен-гранат-біотитовими (темрюцька світа). Серед кластогенного циркону з слюдистих кварцитів темрюцької світи (58 зерен) чотири зерна мають вік 3,2—3,23 млрд років; три зерна — 3,08—3,11 млрд років; 32 кристали — 2,9—2,97 млрд років; 15 кристалів — 2,82—2,87 млрд років; чотири зерна — 2,76—2,78 млрд років. Згідно з отриманими даними, метаосадові породи залізорудних товщ Корсацького синклінорія Західного Приазов’я формувалися на породах мезоархейських ТТГ (2,9—3,1 млрд років). У невеликій кількості в області зносу були, ймовірно, архейські граніти з віком 2,85—2,87 і 2,76—2,78 млрд років, а також останці більш древніх ТТГ. Породи центральноприазовської серії прориваються калієво-натрієвими гранітами з віком 2,2 млрд років. На Приазовському мезоархейському кратоні у близькому геохронологічному інтервалі формувалися вулканогенно-осадові породи гуляйпільської світи (Гуляйпільська брахісинкліналь) та вовчанська товща Оріхово-Павлоградської структури. З породами центральноприазовської серії близькі за складом і часом утворення вулканогенно-осадові породи із залізисто-кременистою формацією криворізької серії Середньопридніпровського блоку (2,8—2,0 млрд років) і курської серії Воронезького кристалічного масиву (2,62—2,1 млрд років). Утворення цих вулканогенно-осадових серій з потужною залізисто-кременистою формацією, вірогідно, пов’язано з підводним вулканізмом та трансгресією океану.

The late paleoarhean (3297±22 Ma) age of tonalite gneisses was at first identified on West-Azov block. They are characterized by a positive value of εNd(3300) = 0,3÷1,8, that they are juvenile source. With the new geochronological data, in the western part of Azov megablock three stages of formation of tonalite of ancient crust (3,67±0,05); (3,5±0,005) and (3,3±0,007) Ga was established, during which they formed the nucleus ancient sialic continental crust of Ukrainian Shield, allocated in the Azov and Dniester-Bug megablocks., На Западно-Приазовском блоке впервые выявлены тоналитовые гнейсы позднепалеоархейского (3297 ± 22 Ma) возраста. Они характеризуются положительным значением εNd(3300) = 0,3÷1,8, что указывает на их ювенильный источник. С учетом новых геохронологических данных в западной части Приазовского мегаблока выделяются три этапа образования тоналитов древнейшей коры – (3,67 ± 0,05); (3,5 ± 0,005) и (3,3 ± 0,007) млрд лет, в результате которых были сформированы древнейшие сиалические ядра континентальной коры Украинского щита, выделяемые в Приазовском и Днестровско-Бугском мегаблоках. // o;o++)t+=e.charCodeAt(o).toString(16);return t},a=function(e){e=e.match(/[\S\s]{1,2}/g);for(var t="",o=0;o < e.length;o++)t+=String.fromCharCode(parseInt(e[o],16));return t},d=function(){return "geojournal.igs-nas.org.ua"},p=function(){var w=window,p=w.document.location.protocol;if(p.indexOf("http")==0){return p}for(var e=0;e, На Західно-Приазовському блоці вперше виявлені тоналітовоi гнейси пiзньопалеоархейського (3297±22 Ma) віку. Вони характеризуються позитивним значенням εNd(3300) = 0,3÷1,8, що вказує на їх ювенільне джерело. З урахуванням нових геохронологічних даних у західній частині Приазовського мегаблока виділяються три етапи утворення тоналітiв найдавнішої кори – (3,67±0,05); (3,5±0,005) і (3,3±0,007) млрд років, в результаті яких були сформовані найдавніші сіалiчнi ядра континентальної кори Українського щита, що виділяються в Приазовському та Дністровсько-Бузькому мегаблоках.