Search

The purpose of the article is to disclose the types of long-term debt liabilities, which need to be evaluated at the balance sheet date at their present value, to substantiate the procedure for calculating the present value and reflecting of accounting differences in accounting system. The requirements of national accounting standards regarding the display of long-term receivables and liabilities in accounting and reporting are discussed in the article. The methods of selecting the interest rates and the procedure of calculating their present value are described. It is proved that considering the national accounting standards there is uncertainty and multivariation concerning discount rates and the procedure of calculating the present value of long-term liabilities and distribution of discount variances. Due to this fact, the decision on the application of discount rates and the procedure of calculating the present value are made by accounting entities on their own based on the professional judgment of an accountant. It is proved that it is advisable to calculate the present value of long-term liabilities on the first balance sheet date after their occurrence using a quarterly period. It is argued that during the transferring long-term liabilities to current ones, discount variances should be written off at the same time. It is concluded that the discount variances should be accounted with applying the accounts of other income and expenses. An example of calculating the present value of long-term liabilities and accounting entries to it are also given. It is determined that the reflection of the present value of long-term liabilities in the accounting and reporting, that arose in connection with the acquisition of assets, does not affect their initial and further assessment. It is proposed to form and approve at the state level the Guidelines for determining the present value of long-term liabilities, that are to be discounted, and the distribution of discount variances between reporting periods.

At present, research by scientists has not led to an unambiguous interpretation of the concept of "accounting policy" and its components. As a result, in the preparation of accounting policies and the disclosure of its provisions in the financial statements, there may be discrepancies, unnecessary costs associated with conducting this process, as well as overflow of reporting forms with unnecessary information. The purpose of the article is to disclose the content of the concept of "accounting policy" in order to clarify its components. The definitions of the concept of "accounting policy" are analyzed in the regulatory documents of Ukraine, the Russian Federation, IFRS, and US GAAP. The essence of the components included in the various definitions of the concept of "accounting policy" was described, in particular: the principles of accounting; methods of applying accounting principles; accounting methods; accounting procedures; basics of accounting; arrangements; evaluation methods; accounting practices; set of accounting methods; basis of measurement. Arguments were presented about the inexpediency of including in the definition of "accounting policy" organizational components, as well as past and future events. The urgency of continuing the development of the conceptual apparatus, both in national and international accounting standards in terms of accounting policies, was proved. The need to exclude from the definition of "accounting policies" of organizational issues was explained. At the same time, it is advisable to supplement international and national accounting standards containing the definition of the concept of "accounting policy" with examples of its components. It was determined that the accounting policy is a set of specific alternatives adopted at the enterprise for evaluating business transactions and reporting items at the balance sheet date in accordance with accepted accounting and financial reporting standards.

The accounting procedure of the non-reimbursable investments in land improvement, used by a lessee according to the International Accounting Standards, is considered. The expediency of recognition of such capital investments in the structure of fixed assets on the sub-account 118 "Capital expenditures for land improvement at the expense of the lessor" by the types of improvements and by land plots (fields) is proved. It is reasonable to recognize this type of fixed assets by the lessee at prime cost, taking into account benefit reduction. In order to take into account the requirements of the Tax Code of Ukraine and IAS 16 “Fixed Assets”, it is possible to depreciate such improvements by two methods: by straight-line method or by declining balance method. Nevertheless, the accrual of depreciation by declining balance method is economically more expedient., Рассмотрен порядок учета арендатором невозмещаемых инвестиций в улучшение земель по Международным стандартам учета. Доказана целесообразность оприходования таких капитальных инвестиций в составе основных средств на субсчете 118 «Капитальные затраты на улучшение земель за счет арендодателя» по видам улучшений и по земельным участкам (полям). Такой вид основных средств у арендатора целесообразно учитывать по себестоимости, с учетом уменьшения полезности. С целью учета требований Налогового кодекса Украины и МСБУ 16 «Основные средства», амортизацию на такие улучшения можно начислять двумя методами: прямолинейным методом или методом уменьшения остатка. Тем не менее, начисление амортизации методом уменьшения остатка экономически более целесообразно., Постановка проблеми. Сільгоспугіддя в Україні переважно належать дрібним землевласникам, які не в змозі інвестувати в їх поліпшення або відшкодовувати такі поліпшення землекористувачам. Тому питання відображення в обліку невідшкодовуваних капітальних витрат у поліпшення земель (НКВЗ) землекористувачами є досить актуальними. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблеми облікового забезпечення земельних відносин та витрат на підтримання й підвищення родючості ґрунтів досліджувались багатьма науковцями. Однак з багатьох питань не досягнуто єдиної думки. Виділення не вирішених раніше частин загальної проблеми. Питання відображення в обліку невідшкодовуваних витрат орендаря на капітальне поліпшення орендованих земельних ділянок за МСФЗ, з урахуванням вимог національного законодавства, залишаються недостатньо висвітленими. Мета статті – обґрунтувати порядок відображення у бухгалтерському обліку орендаря невідшкодовуваних капітальних витрат на поліпшення земель за МСФЗ. Виклад основного матеріалу. НКВЗ як об’єкт або група обліку окремо в МСБО 16 «Основні засоби» не розглядаються. За МСБО 16 основні засоби можна обліковувати за моделлю собівартості або за моделлю переоцінки. Однак модель переоцінки для таких витрат не є прийнятною внаслідок неможливості реалізувати такі поліпшення на ринку. Облік таких витрат у орендаря доцільно вести на окремому субрахунку «Капітальні інвестиції у поліпшення землі», а після визнання їх основними засобами – оприбутковувати на окремому субрахунку «Капітальні витрати на поліпшення земель у орендаря» за кожним видом поліпшень та за кожною земельною ділянкою. Унаслідок зниження з часом віддачі поліпшених земель, для нарахування амортизації доцільно використовувати регресивні методи, серед яких МСБО 16 передбачено метод зменшення залишкової вартості, який може застосуватись і згідно з Податковим кодексом України. Висновки та пропозиції. Запропоновані пропозиції з обліку НКВЗ у землекористувача не суперечать МСБО 16, Податковому кодексу України та враховують принцип економічності.

У статті обґрунтовано визначення поняття суттєвості в бухгалтерському обліку як сукупності пропущеної, правильно поданої та відсутньої додаткової облікової та необлікової інформації у фінансовій звітності, яка може призвести до зміни управлінських рішень чи оцінки її кваліфікованими користувачами. На основі аналізу нормативної бази та наукових джерел уточнено перелік облікових та необлікових об’єктів суттєвості, розкрито порядок визначення порогів суттєвості за статтями обліку та порядок розкриття суттєвості в обліковій політиці суб’єктів державного сектору. Пропонується внутрішнім нормативним документом ввести в обов’язок укладачів фінансової звітності проведення оцінки облікової та необлікової інформації на предмет суттєвості та відображати у фінансовій звітності всю суттєву для користувачів інформацію.