Search

Мета: визначити вплив консервативної терапії на генетично зумовлені порушення метаболізму кісткової тканини у хворих на вітамін-D-залежний рахіт (ВDЗР) І типу. Матеріал і методи. На базі консультативно-поліклінічного відділу ДУ «Інститут травматології та ортопедії НАМНУ» було обстежено та проліковано 48 пацієнтів із діагнозом «вітамін-D-залежний рахіт І типу». Консервативне лікування пацієнтів з рахітоподібними захворюваннями проводилось в 4 етапи. Перший етап включав в себе повне обстеження пацієнта на кальцій, фосфор крові та сечі, визначення рівня кальцидіолу та кальцитріолу крові, показників паратиреоїдного гормона та остеокальцину, а також маркера кісткоутворення P1NP і остеорезорбції B-CTx. На першому етапі в обов’язковому порядку діти проходили генетичне дослідження для виявлення змін (поліморфізму) в алелях рецепторів до вітаміну D та колагену першого типу. Обстеження на наступних етапах проводилось в повному обсязі, окрім генетичних досліджень. Результати. Всебічне вивчення метаболізму вітаміну D і біохімічних показників життєдіяльності кісткової тканини у хворих на ВDЗР І типу дозволило впритул підійти до розуміння деяких питань патогенезу та сутності остеомаляційних і в подальшому остеопоротичних змін різного ступеня, об’єктивувати ці зміни у відповідних показниках біохімічного дослідження та залежно від змін розробити різні схеми медикаментозної корекції порушень кісткового обміну за даного захворювання. Висновки. Для медикаментозного лікування ВDЗР І типу альфакальцидол є препаратом вибору, бо має можливість трансформуватись печінкою в кальцитріол, обійшовши генетично пошкоджене ниркове 1α-гідроксилювання. На підставі вивчення біохімічних показників у пацієнтів з вітамін-D-залежним рахітом І типу розроблено патогенетично обґрунтовану ефективну медикаментозну терапію ортопедичних проявів, що включає холекальциферол (80 000 Од/міс) та альфакальцидол (7,5 мкг/міс). Запропоноване лікування дає значне покращення метаболізму кісткової тканини, що відображається в біохімічних і клінічних показниках вже після першого 3-місячного етапу лікування (p < 0,05).

The term "vitamin D dependent rickets" describes a group of genetic disorders that are characterized by early-onset rickets due to the inability to maintain adequate concentrations of active forms of vitamin D or a failure to respond fully to activated vitamin D. Although the term is now admittedly a pathophysiological misnomer, there remains clinical relevance for its continued use, as patients have a lifelong "dependency" on administration of specialized regimens of vitamin D replacement. This review provides an update on the molecular bases for the three forms of vitamin D dependent rickets, and summarizes current protocols for management of affected subjects.

Rickets is a metabolic bone disease that develops as a result of inadequate mineralization of growing bone due to disruption of calcium, phosphorus and/or Vitamin D metabolism. In addition, several rare genetic causes of rickets have also been described, which can be divided into two groups. The first group consists of genetic disorders of Vitamin D biosynthesis and action, such as Vitamin D-dependent rickets Type 1A, Type 1B, Type 2A (VDDR2A) and Type 2B. The second group involves genetic disorders of excessive renal phosphate loss (hereditary hypophosphatemic rickets). VDDR2A is a rare autosomal recessive disorder caused by mutation in the Vitamin D receptor gene, leading to end-organ resistance to 1,25(OH)2 Vitamin D3. It clinically represents growth retardation presenting in the 1st year of life and frequently associated with alopecia totalis, which differentiates it from VDDR Type 1. Due to target organ resistance, its response to Vitamin D is poor. We report two cases of familial VDDR2A, with alopecia and oral manifestations.

The review summarizes clinical features, biochemical and molecular-genetic characteristics, laboratory and instrumental indicators, as well as approaches to the treatment of ricket-like diseases: vitamin D-dependent rickets, renal tubular acidosis, de Toni-DebreFanconi syndrome. Differential diagnosis of this disease group is associated with a number of difficulties, the main of which are a fairly low frequency of certain forms occurrence and a strong resemblance with other diseases, that disrupt the metabolism, associated with the influence of many hereditary and external factors. Establishing an accurate diagnosis is important not only for correct and timely treatment, but also for medical-genetic family counseling and genetic risk calculation, since different disease forms have different inheritance types. A competent and timely diagnosis should be based on knowledge of the distinctive features of very similar diseases. The data described in this article can be used by doctors at all stages of the patient survey.

Rickets is a defect of bone mineralization caused by vitamin D deficiency, seen most significantly at growth plates that result in radiological bony abnormalities like metaphyseal flaring and cupping, physeal widening with focal and generalised osteomalacia. Here we present a rare case of 7 years old male, a case of vitamin D3 deficiency rickets in a known case of multi drug resistant pulmonary tuberculosis. The patient had suffered left proximal fibular fracture following trivial fall 1.5 month back and had delayed bony union leading to difficulty in walking and pain. The patient was treated with oral vitamin D supplementation. In vitamin D deficiency rickets, there is decreased bone mineralization leading to weak bones and delayed fracture healing in children. Low serum vitamin D levels also caused decreased immunity with increased susceptibility to respiratory infections like pulmonary tuberculosis. Appropriate treatment with injectable or oral vitamin D3 with adequate exposure of sunlight and proper nutrition is the best modality of treatment.

Рассматривается витамин Dзависимый и витамин Dрезистентный рахиты у детей. Представлены современные принципы подхода к их диагностике и лечению болезни у пациентов педиатрического возраста., Vitamin Ddependent and vitamin Dresistant forms of rickets are covered in the lecture. Contemporary principles of approach to their diagnostics and management in pediatric patients are considered., №09 (2019)

Background Vitamin D-dependent rickets is rare in animals and humans. Several types of this condition are associated with genetic variants related to vitamin D metabolism. This is the first report of type 1B vitamin D-dependent rickets in a cat. Case presentation Here, we describe the case of a 3-month-old female domestic short-haired cat previously fed on commercial kitten food that presented at our clinic with seizures, lethargy, and generalized pain. Serum and ionized calcium concentrations and 1,25-dihydroxycholecalciferol in this cat were low, and radiographs showed skeletal demineralization and abnormally wide growth plates on the long bones. Initially, simple vitamin D deficiency was suspected; however, the cat’s profile, which included fed a well-balanced commercial diet, together with the findings of additional laboratory tests and the cat’s unresponsiveness to various treatments, raised the suspicion of vitamin D-dependent rickets. Examination of the DNA sequences of CYP2R1 and CYP27B1 genes, which are genes linked with vitamin D metabolism, showed a CYP2R1 frameshift mutation in exon 5 (where T is deleted at position c.1386). This mutation alters the amino acid sequence from position 462, while the stop codon introduced at position 481 prematurely truncates the 501 amino acid full-length protein. With this knowledge, a new treatment regime based on a standard dose of calcitriol was started and this markedly improved the cat’s condition. Conclusions To the best of our knowledge, the present case is the first description of type 1B vitamin D-dependent rickets linked with a genetic variant of CYP2R1 in a cat. Electronic supplementary material The online version of this article (10.1186/s12917-019-1784-1) contains supplementary material, which is available to authorized users.

Ahead of Print article withdrawn by publisher.

The vitamin D signal transduction system involves a series of cytochrome P450-containing sterol hydroxylases to generate and degrade the active hormone, 1α,25-dihydroxyvitamin D3, which serves as a ligand for the vitamin D receptor-mediated transcriptional gene expression described in companion articles in this review series. This review updates our current knowledge of the specific anabolic cytochrome P450s involved in 25- and 1α-hydroxylation, as well as the catabolic cytochrome P450 involved in 24- and 23-hydroxylation steps, which are believed to initiate inactivation of the vitamin D molecule. We focus on the biochemical properties of these enzymes; key residues in their active sites derived from crystal structures and mutagenesis studies; the physiological roles of these enzymes as determined by animal knockout studies and human genetic diseases; and the regulation of these different cytochrome P450s by extracellular ions and peptide modulators. We highlight the importance of these cytochrome P450s in the pathogenesis of kidney disease, metabolic bone disease, and hyperproliferative diseases, such as psoriasis and cancer; as well as explore potential future developments in the field.

Rickets is softening of bones due to defective mineralization of cartilage in the epiphyseal growth plate, leading to widening of ends of long bones, growth retardation, and skeletal deformities in children. The predominant cause is deficiency or impaired metabolism of vitamin D. The observation that some forms of rickets could not be cured by regular doses of vitamin D, led to the discovery of rare inherited abnormalities of vitamin D metabolism or vitamin D receptor. Vitamin D dependent rickets (VDDR) is of two types: Type I is due to defective renal tubular 25-hydroxyvitamin D 1-α hydroxylase and type II is due to end-organ resistance to active metabolite of vitamin D. Typical signs are observed from the first month of life. The patient with rickets described below had markedly increased serum alkaline phosphatase and 1,25-dihydroxyvitamin D. We attribute these abnormalities to impaired end-organ responsiveness to 1,25-dihydroxyvitamin D.

Rickets is an important problem even in countries with adequate sun exposure. The causes of rickets/osteomalacia are varied and include nutritional deficiency, especially poor dietary intake of vitamin D and calcium. Non-nutritional causes include hypophosphatemic rickets primarily due to renal phosphate losses and rickets due to renal tubular acidosis. In addition, some varieties are due to inherited defects in vitamin D metabolism and are called vitamin D dependent rickets. This chapter highlights rickets/osteomalacia related to vitamin D deficiency or to inherited defects in vitamin D metabolism. Hypophosphatemic rickets and rickets due to renal tubular acidosis are discussed in other sections of the journal.

Measurement of 1,25(OH)2D, the most biologically active form of vitamin D, circulating levels is relevant in several physiopathological states such as chronic kidney disease, parathyroid dysfunction, sarcoidosis, and vitamin D dependent rickets. Our study determined the performances of a novel automated 1,25(OH)2D immunoassay in a core-laboratory environment. We observed satisfactory analytical performances for this assay and an excellent agreement with a well established LC-MS/MS method. Furthermore, this assay allows a reduced TAT, integration in automated core-laboratories and potential consolidation with other tests of the bone and mineral metabolism.

Objective of the study — coverage of the clinical and radiological manifestations of vitamin D-dependent rickets type 1 and 2, features of their course depending on the type of disease and the patient’s age, objective evaluation of orthopedic status with the possibility of predicting the degree of deformities of the lower limbs.Material and methods. Using clinical and radiographic methods, there were examined 29 children with vitamin D-dependent rickets type 1 and 2 (11 girls and 18 boys). We have used conventional radiography in standard direct and lateral projections to obtain images of limb segment over the entire length.Results. It was found that in vitamin D-dependent rickets type 1, clinical signs occur at the 1st — 2nd years of life in the form of retardation of growth, slowing physical and motor development, muscle weakness, severe skeletal deformation as varus deformity of the lower limbs (64.3 %), less often — valgus and discordant (28.6 and 7.1 %, respectively) ones. There were identified the main typical radiological symptoms, namely: preserving normal general bone structure (absence of osteoporosis), the alteration in the areas of growth (changes in the shape and structure) and deformity of bones, as well as additional signs such as changes in the epiphysis and metaphysis of long bones, compensatory manifestations.Characteristic features in vitamin D-dependent rickets type 2 were presence of neurological symptoms (anxiety, poor sleep, twitching in the sleep, severe sweating), development of specific multiplanar deformities of femoral and tibial bones. The most common major radiological sign of vitamin-D-dependent rickets type 2, as well as type 1, were changes in the shape and structure of the growth areas, but in combination with osteoporotic changes and strengthening of endochondral ossification zone.Conclusions. There were detected the presence of significant multiplanar deformities of femoral and tibial bones in patients with vitamin D-dependent rickets type 1 and 2, the severity of these deformities was dependent on the stage of osteomalacic process and the age of the patients. During the comparative analysis of vitamin-D-dependent rickets type 1 and 2, it can be noted that radiological symptoms, which characterize them, are identical. The only difference is their incidence. The evaluation of clinical features of the course of rickets-like hereditary diseases is important both from the standpoint of the predictability of orthopedic manifestations and integrated assessment of the structural and functional state of bone tissue (clinically, radiographically and biochemically)., Цель работы — освещение клинико-рентгенологических проявлений витамин-D-зависимого рахита 1-го и 2-го типа, особенностей течения заболевания в зависимости от его типа и возраста пациента, объективная оценка ортопедического статуса с возможностью прогнозирования степени деформаций костей нижних конечностей.Материалы и методы. При помощи клинического и рентгенологического методов обследовано 29 детей с витамин-D-зависимым рахитом 1-го и 2-го типа (11 девочек и 18 мальчиков). Использовалась обычная рентгенография в стандартных прямой и боковых проекциях с получением изображения сегмента конечности по всей длине. Результаты. Установлено, что при витамин-D-зависимом рахите 1-го типа клинические проявления возникают на 1–2-м году жизни в виде задержки роста, замедления физико-моторного развития, мышечной слабости, появляются выраженные, тяжелые скелетные деформации в виде варусной деформации нижних конечностей (64,53 %), реже — вальгусной и доскордантной (28,6 и 7,1 % соответственно). Были выявлены основные типичные рентгенологические симптомы, а именно: сохранение нормальной общей структуры костей (отсутствие остеопороза), перестройка в зонах роста (изменения формы и структуры) и деформация костей, а также дополнительные признаки, такие как изменения в эпифизах и метафизах долгих костей, компенсаторные проявления.Характерными особенностями при витамин-D-зависимом рахите 1-го типа были наличие неврологической симптоматики (беспокойство, плохой сон, подергивания во сне, сильная потливость), развитие специфических многоплоскостных деформаций бедренных и большеберцовых костей. Чаще всего основным рентгенологическим признаком витамин-D-зависимого рахита 2-го типа, так же как и 1-го типа, были изменения формы и структуры зон роста, но в сочетании с остеопоротическими изменениями и усилением зоны эндохондральной оссификации.Выводы. Констатировано наличие значительных многоплоскостных деформаций бедренных и большеберцовых костей у пациентов с витамин-D-зависимым рахитом 1-го и 2-го типов, выраженность этих деформаций зависела от стадии остеомаляционного процесса и возраста пациентов. При сравнительном анализе витамин-D-зависимого рахита 1-го и 2-го типов можно отметить, что рентгенологические симптомы, которые их характеризуют, тождественны. Разница состоит лишь в частоте их выявления. Оценка клинических особенностей течения рахитоподобных наследственных заболеваний важна как с позиций возможности прогнозирования развития ортопедических проявлений, так и для комплексной оценки структурно-функционального состояния костной ткани (клинически, рентгенологически и биохимически)., Мета роботи — висвітлення клініко-рентгенологічних проявів вітамін-D-залежного рахіту 1-го та 2-го типу, особливостей перебігу захворювання залежно від його типу та віку пацієнта, об’єктивна оцінка ортопедичного статусу з можливістю прогнозування ступеня деформацій кісток нижніх кінцівок.Матеріал і методи. За допомогою клінічного та рентгенологічного методів обстежено 29 дітей із вітамін-D-залежним рахітом 1-го та 2-го типу (11 дівчаток та 18 хлопчиків). Використовувалася звичайна рентгенографія у стандартних прямій та боковій проекціях з одержанням зображення сегмента кінцівки по всій довжині.Результати. Встановлено, що при вітамін-D-залежному рахіті 1-го типу клінічні прояви виникають на ­1–2-му році життя у вигляді затримки росту, сповільнення фізико-моторного розвитку, м’язової слабкості, з’являються виражені, тяжкі скелетні деформації у вигляді варусної деформації нижніх кінцівок (64,3 %), рідше — вальгусної та дискордантної (28,6 і 7,1 % відповідно). Були виявлені основні типові рентгенологічні симптоми, а саме: збереження нормальної загальної структури кісток (відсутність остеопорозу), перебудова в зонах росту (зміни форми та структури) й деформація кісток, а також додаткові ознаки, такі як зміни в епіфізах і метафізах довгих кісток, компенсаторні прояви. Характерними особливостями при вітамін-D-залежному рахіті 2-го типу були наявність неврологічної симптоматики (неспокій, поганий сон, посмикування уві сні, сильна пітливість), розвиток специфічних багатоплощинних деформацій стегнових та великогомілкових кісток. Найчастіше основною рентгенологічною ­ознакою вітамін-D-залежного рахіту 2-го типу, так само як і 1-го типу, були зміни форми та структури зон росту, але в поєднанні з остеопоротичними змінами та посиленням зони ендохондральної осифікації.Висновки. Констатовано наявність значних багатоплощинних деформацій стегнових та великогомілкових кісток у пацієнтів з вітамін-D-залежним рахітом 1-го та 2-го типів, вираженість цих деформацій залежала від стадії остеомаляційного процесу та віку пацієнта. При порівняльному аналізі вітамін-D-залежного рахіту 1-го та 2-го типів можна відмітити, що рентгенологічні симптоми, які їх характеризують, тотожні. Різниця полягає лише в частоті їх виявлення. Оцінка клінічних особливостей перебігу рахітоподібних спадкових захворювань важлива як з позицій можливості прогнозування розвитку ортопедичних проявів, так і для комплексної оцінки структурно-функціонального стану кісткової тканини (клінічно, рентгенологічно та біохімічно).

La vitamine D subit deux transformations metaboliques conduisant a la synthese de sa forme hormonale, la 1,25-dihydroxyvitamine D. Des mutations dans le gene du cytochrome P450, 25-hydroxyvitamine D-1-α-hydroxylase (1α-OHase), sont responsables d’une forme de rachitisme vitamino-dependant hereditaire, nommee PDDR (pseudovitamin D deficiency rickets) . Vingt-six mutations differentes, incluant des duplications et des deletions modifiant le cadre de lecture, et des mutations ponctuelles affectant la sequence de la proteine, l’epissage, ou conduisant a l’arret premature de la traduction, ont ete detectees chez les patients de PDDR. Nous avons cree un modele animal de PDDR en inactivant le gene 1 α -OHase chez des souris. Cet article presente le phenotype des souris mutantes, resume l’etat actuel des connaissances concernant l’expression et la fonction de la 1 α OHase , et discute des nouvelles perspectives de recherche sur le metabolisme de la vitamine D.

Hintergrund: Trotz Rachitisprophylaxe tritt die Vitamin-D-Mangel-Rachitis (VDR) in Deutschland noch immer relativ haufig auf. Aufgrund der Untersuchung eines grosen Patientenkollektivs werden aktuelle Aspekte zur Haufigkeit, Atiologie, Pathophysiologie und Diagnostik der VDR dargestellt. Methode: In einer retrospektiven Studie von 1989–1999 wurden 182 unbehandelte Kinder und Jugendliche mit gesicherter VDR erfasst und 4 verschiedenen Gruppen zugeordnet: 1. klassische Rachitis (n=115), 2. Antikonvulsivarachitis (n=16), 3. Rachitis bei schwerer Behinderung (n=27) und 4. so genannte Immigrantenrachitis (n=24). In den Seren aller und in den gleichzeitig gewonnenen Morgenurinproben der meisten Patienten wurden zahlreiche Parameter des Kalzium-, Knochen- und Vitamin-D-Stoffwechsels mit Hilfe etablierter Methoden untersucht. Ergebnisse: Das mediane Alter betrug in den 4 Gruppen 13 Monate, 7,8 Jahre, 9 Jahre und 13 Jahre. Die klassische VDR (Gruppe 1) betraf vorwiegend Jungen (75 von 115 Kindern), die Immigrantenrachitis (Gruppe 4) vorwiegend Madchen (20 von 24 Kindern), wahrend fur die beiden anderen Gruppen keine Geschlechtsabhangigkeit bestand. Unter Berucksichtigung der von den einsendenden Kliniken versorgten Kinder ergab sich fur die VDR in Deutschland weiterhin eine hohe Inzidenz von uber 400 Fallen/Jahr. Eine Auswertung der Laborparameter der homogensten und grosten Patientengruppe, namlich der Kinder mit klassischer VDR, ergab folgende Ergebnisse: Jeder 2. Patient hatte eine Hypokalzamie und jeder 5. Patient einen z. T. lebensbedrohlichen hypokalzamischen Krampfanfall. Die Serumkonzentrationen von Kalzium und Parathormon der hypokalzamischen Patienten mit und ohne Krampfanfalle unterschieden sich nicht signifikant (p>0,05). Eine Hypophosphatamie fand sich nur bei 63% der Kinder. Dagegen waren ein sekundarer Hyperparathyreoidismus bei allen und eine erhohte Aktivitat der alkalischen Phosphatase bei 107 der 115 Kinder nachweisbar. Die Serumspiegel von 25-Hydroxyvitamin D (25-OHD) waren bei 109 Kindern erniedrigt und bei 6 der 115 Kinder normal. Die bei 24 Patienten gemessenen 1,25-Dihydroxyvitamin-D-Spiegel [1,25-(OH)2D-Spiegel] waren normal oder erhoht. Parathormon war positiv zur Urin-cAMP-Ausscheidung korreliert (p

The high prevalence of vitamin D deficiency in relation to diabetes mellitus is well reported in the literature. However, type I diabetes mellitus (T1DM) in association with resistant rickets is extremely rare and reported in only one previous case. The authors describe here a case of type II vitamin D-dependent rickets (VDDR type II) in a 10-year-old Indian girl who presented with diabetic ketoacidosis (DKA). DKA as a presenting manifestation of T1DM in a patient with VDDR type II has never been reported before in worldwide literature.

Vitamin D-dependent type two rickets (VDDRII) is a rare autosomal recessive disorder caused by mutation in the vitamin D receptor gene, leading to end-organ resistance to 1,25(OH) 2 vitamin D3. It presents with refractory rickets and growth retardation presenting in the first year of life. It is frequently associated with alopecia totalis. Due to target organ resistance, its response to vitamin D is poor. The recommended treatment is giving supraphysiological dose of 1,25(OH) 2 vitamin D3 and a high dose of oral or intravenous calcium. The response of alopecia to treatment is generally poor. We present a 3-year-old male child with VDDRII whose alopecia and rickets partially responded to 1,25(OH) 2 vitamin D3.

KEYWORDS CLASSIFICATION: Animals;biomarkers of exposure & effect: validation;Bone Diseases;Calcium;deficiency;Europe;genetics;Genetic Predisposition to Disease;Humans;metabolism;methods;nursing;Netherlands;physiology;physiopathology;prevention & control;radiation effects;Risk;Skin;Ultraviolet Therapy;Vitamin D;Vitamin D Deficiency. Vitamin D3 is synthesized in the skin during summer under the influence of ultraviolet light of the sun, or it is obtained from food, especially fatty fish. After hydroxylation in the liver into 25-hydroxyvitamin D (25(OH)D) and kidney into 1,25-dihydroxyvitamin D (1,25(OH)2D), the active metabolite can enter the cell, bind to the vitamin D-receptor and subsequently to a responsive gene such as that of calcium binding protein. After transcription and translation the protein is formed, e.g. osteocalcin or calcium binding protein. The calcium binding protein mediates calcium absorption from the gut. The production of 1,25(OH)2D is stimulated by parathyroid hormone (PTH) and decreased by calcium. Risk factors for vitamin D deficiency are premature birth, skin pigmentation, low sunshine exposure, obesity, malabsorption and advanced age. Risk groups are immigrants and the elderly. Vitamin D status is dependent upon sunshine exposure but within Europe, serum 25(OH)D levels are higher in Northern than in Southern European countries. Severe vitamin D deficiency causes rickets or osteomalacia, where the new bone, the osteoid, is not mineralized. Less severe vitamin D deficiency causes an increase of serum PTH leading to bone resorption, osteoporosis and fractures. A negative relationship exists between serum 25(OH)D and serum PTH. The threshold of serum 25(OH)D, where serum PTH starts to rise is about 75nmol/l according to most surveys. Vitamin D supplementation to vitamin D-deficient elderly suppresses serum PTH, increases bone mineral density and may decrease fracture incidence especially in nursing home residents. The effects of 1,25(OH)2D and the vitamin D receptor have been investigated in patients with genetic defects of vitamin D metabolism and in knock-out mouse models. These experiments have demonstrated that for active calcium absorption, longitudinal bone growth and the activity of osteoblasts and osteoclasts both 1,25(OH)2D and the vitamin D receptor are essential. On the other side, bone mineralization can occur by high ambient calcium concentration, so by high doses of oral calcium or calcium infusion. The active metabolite 1,25(OH)2D has its effects through the vitamin D receptor leading to gene expression, e.g. the calcium binding protein or osteocalcin or through a plasma membrane receptor and second messengers such as cyclic AMP. The latter responses are very rapid and include the effects on the pancreas, vascular smooth muscle and monocytes. Muscle cells contain vitamin D receptor and several studies have demonstrated that serum 25(OH)D is related to physical performance. The active metabolite 1,25(OH)2D has an antiproliferative effect and downregulates inflammatory markers. Extrarenal synthesis of 1,25(OH)2D occurs under the influence of cytokines and is important for the paracrine regulation of cell differentiation and function. This may explain that vitamin D deficiency can play a role in the pathogenesis of auto-immune diseases such as multiple sclerosis and diabetes type 1, and cancer. In conclusion, the active metabolite 1,25(OH)2D has pleiotropic effects through the vitamin D receptor and vitamin D responsive elements of many genes and on the other side rapid non-genomic effects through a membrane receptor and second messengers. Active calcium absorption from the gut depends on adequate formation of 1,25(OH)2D and an intact vitamin D receptor. Bone mineralization mainly depends on ambient calcium concentration. Vitamin D metabolites may play a role in the prevention of auto-immune disease and cancer.