Search

The purpose of the study is to determine the content and organizational and pedagogical conditions of professional training of future teachers of physical education for animation activities in secondary schools and involves the development and experimental testing of the relevant conceptual model. For a physical education teacher, animation is a purposeful activity that provides the formation of a spiritually and physically health, socially active personality of a student capable of self-development and self-improvement in the field of leisure. The structural components of the readiness of future physical education teachers for animation activities, which is considered as a systemic quality of personality, are motivational and target, cognitive and content, activity and creative, and reflexive and evaluative. The effectiveness of professional training of future physical education teachers for animation activities in secondary school is ensured by the implementation of a set of organizational and pedagogical conditions, namely: orientation of the content of pedagogical education of future physical education teachers on the formation of readiness for animation activities; directing the practical training of students to the development of skills in the design and organization of animation activities in a secondary school; formation of students' holistic idea of the essence of animation activities by involving them in the developmental animation educational environment.

The competence in physical education (PE) is an assessment of a person's ability to lead a physically active lifestyle. The lack of an integrated approach to assessing the success of student’s training in PE does not allow a systematic, transparent and effective monitoring of the dynamics of the development of the personality of a competitive specialist, establishing the causes of problems and developing forecasts for the future. The goal of study was to develop and justify a system for assessing the competence of PE of students studying at universities and colleges. A survey of experts (N=82) was conducted to find out the importance of each of the structural elements of competence. The validity of proposed approaches was investigated. Three domains (“Movement Activity and Attitude to It,” “Physical Health and Fitness,” “Knowledge, Skills, and Abilities”) were distinguished in the structure of competence in PE, each of which was divided into 2–4 components. Designed assessment method covers all structural parts of the competence in PE, the goals of student learning, takes into account the list of necessary knowledge and skills in accordance with the requirements of the program, provides the formation of motivation for an active lifestyle, and maintains a level of physical activity sufficient for health. Developed method allows to determine the overall assessment of the formation of competence in PE, as well as a separate component, it gives an opportunity to calculate “critical” components, take into account interests and needs of students, teachers, and university / college administration.

Topicality of the Research. The philosophical understanding of the game is an important aspect of its interdisciplinary research. It contributes to the comprehensive and deeper study of this scientific phenomenon, makes it possible to use its potential effectively in various human activity areas. The recognition of the game as a global and universal phenomenon, an integral part of life, means that any transformation and changes in the life of each person are directly or indirectly related to the game factor. The Purpose of the Research is to reveal the basic principles of the philosophical direction of interdisciplinary game’s studies. Methods of the Research are analysis, synthesis of scientific information on the research problem, educational literature and Internet resources. Research Results. The logic of the game phenomenon cognition is leading to the synthesis of the sciences, forming an interconnected set of scientific ideas about the game as a coherent, diverse system. The game reveals the unity of the dynamic connection between the human and the world. It makes it possible to meet and grasp another co-existence through cognition of oneself. The uniqueness of the game being is due to the ability of a person to understand the world, the ability to give some meaning to things, events and phenomena.The rules and order, making up the game space, are the essence of the game. The key of the game is not the game goal or task, but the dynamism of this process, that determines the ways of its implementation. Conclusions. Game as an interdisciplinary phenomenon of science is a comprehensive integrative factor of the existence of humans` cognition of the world and themselves. Philosophy considers the game as a worldview category, through which the understanding of the nature of the world and human essence is formed, the meaning of life is searched. The game is a fundamental characteristic of being, a universal mechanism for the realization of all things, and game activity is an effective way of combining freedom and necessity, continuous and discrete, constant and variable. Synthesizing the past and the future, known and strange, the game phenomenon makes it possible to turn probability into reality., Актуальность. Философское осмысление игры является важным аспектом ее междисциплинарных исследований, который способствует всестороннему и обстоятельному изучению этого научного феномена, делает эффективное использование его потенций в различных сферах жизнедеятельности человека. Признание игры глобальным и универсальным явлением, неотъемлемой составляющей жизни означает, что любые преобразования и изменения в жизни каждого человека прямо или косвенно соотносятся с игровым фактором. Цель работы – раскрыть основные положения философского направления междисциплинарных исследований игры. Методы исследо- вания – анализ, синтез и обобщение научной информации по проблеме исследования, учебно-методической литературы и Интернет-источников. Результаты работы. Логика познания игрового феномена ведет к синтезу наук, которые его изучают, формируя таким образом взаимосвязанный комплекс научных представлений об игре как целостной разнообразной системы. Игра раскрывает единство динамической связи человека и мира. Она делает возможными встречу и постижение другого сосуществования, через которое происходит познание себя. Уникальность игрового бытия обусловлена способностью человека осмысливать мир, возможностью предостав- лять определенное значение вещам, событиям, явлениям. Суть игры составляют правила и порядок, которые образуют игровое пространство. Главным в игре выступает не сама игровая цель или задача, а динамичность этого процесса, которая определяет пути и способы ее реализации. Выводы. Игра как междисциплинарный феномен науки является всеобъемлющим интегративным фактором существования человека и познания окружающего мира и самого себя. Философия рассматривает игру мировоззренческой категорией, с помощью которой формируется понимание природы мира и человеческой сущности, осуществляется поиск смысла жизни. Игра выступает фундаментальной характеристикой бытия, универсальным механизмом реализации всего сущего, а игровая деятельность – действенным способом сочетания свободы и необходимости, непрерывного и дискрет- ного, устойчивого и переменного. Синтезируя прошлое и будущее, известное с незнакомым, игровой феномен позволяет возможное превратить в реальное., Актуальність. Філософське осмислення гри є важливим аспектом її міждисциплінарних досліджень, який сприяє всебічному й ґрунтовному вивченню цього наукового феномену, уможливлює ефективне використання його потенцій у різних сферах життєдіяльності людини. Визнання гри глобальним й універсальним явищем, невід’ємною складовою частиною життя означає, що будь-які перетворення та зміни в життєдіяльності кожної людини прямо чи опосередковано співвідносяться з ігровим чинником. Мета роботи – розкрити основні положення філософського напряму міждисциплінарних досліджень гри. Методи дослідження – аналіз, синтез та узагальнення наукової інформації з проблеми дослідження, навчально-методичної літератури й Інтернет-джерел. Результати роботи. Логіка пізнання ігрового феномену веде до синтезу наук, котрі його вивчають, формуючи таким чином взаємозв’язаний комплекс наукових уявлень щодо гри як цілісної різноманітної системи. Гра розкриває єдність динамічного зв’язку людини й світу. Вона уможливлює зустріч та осягнення іншого співбуття, через яке відбувається пізнання себе. Унікальність ігрового буття зумовлена здатністю людини осмислювати світ, можливістю надавати певний сенс речам, подіям, явищам. Сутність гри становлять правила й порядок, які утворюють ігровий простір. Головним у грі є не сама ігрова ціль чи завдання, а динамічність цього процесу, що визначає шляхи й способи її реалізації. Висновки. Гра як міждисциплінарний феномен науки є всеосяжним інтегративним чинником існування людини та пізнання нею навколишнього світу й самої себе. Філософія розглядає гру світоглядною категорією, за допомогою якої формується розуміння природи світу та людської сутності, здійснюється пошук сенсу життя. Гра виступає фундаментальною характеристикою буття, універсальним механізмом реалізації всього сущого, а ігрова діяльність є дієвим способом поєднання свободи та необхідності, безперервного й дискретного, сталого та перемінного. Синтезуючи минуле й майбутнє, відоме з незнайомим, ігровий феномен дає змогу можливе перетворити в реальне.

The necessity of studying the phenomenon of playing time in space was grounded. The basic views of scholars on the phenomenon of play in the era of the New Age and the Enlightenment were presented. It was found that gaming phenomenon constitutes a complex and multifaceted notion, which a person gains through experience and perceives with senses and which promotes self-identity. Key features of the game determined by social, economic and political factors characteristic of that period of human history were identified. The essential characteristics of the game associated with such categories as energy, freedom, aesthetics, pleasure, competititon, transformation and improvement were distinguished. It was emphasized that the elements of the game should not be used separately (as a form, means or a method of pedagogical influence) but as a unity securing a comprehensive and balanced development of personality and achievement of educational goals., Обґрунтовано необхідність вивчення ігрового феномену в часовому просторі. Розкрито основні погляди мислителів щодо феномену гри в епоху Нового часу і Просвітництва. З’ясовано, що ігровий феномен відображає складне й багатогранне явище, яке пізнається людиною через досвід, осягається на чуттєвому рівні і сприяє розвитку та самовдосконаленню особистості. Визначено властиві для цього періоду розвитку людства провідні характеристики гри, що обумовлені соціальними, економічними та політичними чинниками. Сутнісні характеристики гри пов’язуються з такими категоріями, як активність, свобода, естетика, насолода, суперечливість, трансформація й удосконалення. Вказано, що потенційні можливості гри доцільно використовувати не виокремлено (як форму, засіб чи метод педагогічного впливу), а комплексно, забезпечуючи одночасно різнобічний розвиток особистості, досягнення цілей фізичного виховання і спорту.