Search

The development of assisted reproductive technologies (ART) today allows many women to overcome biological barriers to motherhood. However, the use of such relatively new areas as oocyte donation and surrogacy, which result in the formation of an allogeneic fetus, is associated not only with legal but also with medical problems. Purpose - to analyze the clinical characteristics of pregnant women with an allogeneic fetus and pregnant women who were involved in ART programs with their own oocytes. Materials and methods. 120 pregnant women were examined, who were divided into the following groups: the Group I - 40 pregnant women who were involved in ART programs using foreign oocytes with the formation of an allogeneic fetus and whose management is planned to be carried out according to an improved algorithm; the Group II - 40 pregnant women who were involved in ART programs using foreign oocytes with the formation of an allogeneic fetus and whose management is planned to be carried out according to the generally accepted algorithm; the Group III - 40 pregnant women who underwent ART using the woman's own oocytes. The features of reproductive and somatic history, as well as social and demographic factors of the patient’s lives, were established. Results. Among pregnant women with an allogeneic fetus, a significantly higher proportion of women with pelvic inflammatory disease, bacterial vaginosis, cervical pathology, as well as patients with a history of surgical termination of pregnancy at the woman’s request were recorded. At the same time, the rates of registration of late menarche, endometriosis, polycystic ovary syndrome, early spontaneous abortions, as well as the following extragenital pathology: chronic arterial hypertension, diseases of the urinary system, and diabetes mellitus were significantly lower in patients of the Groups I and of the Groups II. The following social and demographic features of patients with an allogeneic fetus were noted: a smaller proportion of women with higher education, as well as those who live in their own home and are in a registered marriage compared to the control group. Conclusions. Registration of higher levels of a number of gynecological complications in pregnant women with an allogeneic fetus, as well as unfavorable social and demographic factors, requires the development of an improved management algorithm for such women, taking into account these features, which can help to reduce the rates of various obstetric and perinatal complications. The research was carried out in accordance with the principles of the Helsinki Declaration. The study protocol was approved by the Local Ethics Committee of the participating institution. The informed consent of the patient was obtained for conducting the studies. No conflict of interests was declared by the author., Развитие вспомогательных репродуктивных технологий (ВРТ) на сегодняшний день позволяет многим женщинам преодолеть биологические барьеры на пути к материнству. Однако использование таких относительно новых направлений, как донация ооцитов и суррогатное материнство, результирующих в формирование алогенного плода, связано не только с юридическими, но и с медицинскими проблемами. Цель - проанализировать клиническую характеристику беременных с аллогенным плодом и беременных, вовлеченных в программы ВРТ с использованием собственных ооцитов. Материалы и методы. Обследованы 120 беременных женщин, поделенных на группы: I группа - 40 женщин, беременность у которых наступила в результате ВРТ с использованием чужих ооцитов с формированием алогенного плода и ведение которых планируется по усовершенствованному алгоритму; II группа - 40 женщин, беременность у которых наступила в результате ВРТ с использованием чужих ооцитов с формированием алогенного плода и ведение которых планируется по общепринятому алгоритму; ІІІ группа - 40 пациенток, у которых беременность наступила в результате ВРТ с использованием собственных ооцитов. Результаты. Среди беременных с аллогенным плодом регистрировалась достоверно более высокая доля женщин с воспалительными заболеваниями органов малого таза, бактериальным вагинозом, патологией шейки матки, а также с прерыванием беременности по желанию женщины хирургическим методом в анамнезе. В то же время, у пациенток I и II групп достоверно ниже были показатели регистрации позднего менархе, эндометриоза, синдрома поликистозных яичников, самопроизвольных выкидышей в ранних сроках, а также следующей экстрагенитальной патологии: хронической артериальной гипертензии, заболеваний мочевыделительной системы, сахарного диабета. Отмечались следующие социально-демографические особенности пациенток с аллогенным плодом: меньшая доля женщин с высшим образованием, а также проживающих в собственном доме и состоящих в зарегистрированном браке по сравнению с контрольной группой. Выводы. Регистрация у беременных с аллогенным плодом высших уровней ряда осложнений гинекологического анамнеза, а также неблагоприятных социально-демографических факторов требует разработки усовершенствованного алгоритма ведения таких женщин с учетом данных особенностей, что может способствовать снижению частоты различных акушерских и перинатальных осложнений. Исследование выполнено в соответствии с принципами Хельсинкской декларации. Протокол исследования одобрен Локальным этическим комитетом участвующего учреждения. На проведение исследований получено информированное согласие женщин. Автор заявляет об отсутствии конфликта интересов., Розвиток допоміжних репродуктивних технологій (ДРТ) на сьогодні дає змогу багатьом жінкам подолати біологічні бар’єри на шляху до материнства. Однак застосування таких відносно нових напрямів, як донація ооцитів і сурогатне материнство, що результують у формування алогенного плода, пов’язане не лише з юридичними, але й власне медичними проблемами. Мета - проаналізувати клінічну характеристику вагітних з алогенним плодом і вагітних, залучених до програм ДРТ із використанням власних ооцитів. Матеріали та методи. Обстежено 120 вагітних жінок, поділених на групи: І група - 40 жінок, вагітність у яких настала в результаті ДРТ з використанням чужих ооцитів із формуванням алогенного плода та ведення яких планується за вдосконаленим алгоритмом; ІІ група - 40 жінок, вагітність у яких настала в результаті ДРТ з використанням чужих ооцитів із формуванням алогенного плода та ведення яких планується за загальноприйнятим алгоритмом; ІІІ група - 40 пацієнток, у яких вагітність настала в результаті ДРТ з використанням власних ооцитів. Встановлено особливості репродуктивного та соматичного анамнезу, а також соціально-демографічні фактори життя пацієнток. Результати. Серед вагітних з алогенним плодом реєструвалася достовірно вища частка жінок із запальними захворюваннями органів малого таза, бактеріальним вагінозом, патологією шийки матки, а також із перериванням вагітності за бажанням жінки хірургічним методом в анамнезі. Водночас у пацієнток І і ІІ груп достовірно нижчими були показники реєстрації пізнього менархе, ендометріозу, синдрому полікістозних яєчників, самовільних викиднів у ранніх термінах, а також екстрагенітальної патології: хронічної артеріальної гіпертензії, захворювань сечовидільної системи, цукрового діабету. Відмічалися такі соціально-демографічні особливості пацієнток з алогенним плодом: менша частка жінок із вищою освітою, а також тих, хто проживає у власному помешканні та перебуває в зареєстрованому шлюбі, порівняно з контрольною групою. Висновки. Реєстрування серед вагітних з алогенним плодом вищих рівнів багатьох ускладнень гінекологічного анамнезу, а також несприятливих соціально-демографічних факторів потребує розроблення вдосконаленого алгоритму ведення таких жінок з урахуванням цих особливостей, що може сприяти зниженню частоти різних акушерських і перинатальних ускладнень. Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначеної в роботі установи. На проведення досліджень отримано інформовану згоду жінок. Автор заявляє про відсутність конфлікту інтересів.

Deterioration of women’s reproductive health causes an increase in the general number of oocyte donation and surrogacy programs. The formation of an allogeneic fetus in such cases affects the course of implantation and placentation, which is reflected in the increased frequency of obstetric and perinatal complications. The psychological status of these patients also has a significant impact on the course of pregnancy, childbirth and the postpartum period, which differs from that of women who are carrying their own child and/or have undergone infertility treatment. Purpose - to perform a comparative clinical and statistical analysis of somatic and reproductive history, obstetric and perinatal complications in pregnant women with an allogeneic fetus and pregnant women who were involved in in vitro fertilization (IVF) programs with their own oocytes. Materials and methods. Clinical and statistical analysis of the medical records of 200 patients, who were divided into two groups, was performed: the Group I - 150 pregnant women who were involved in IVF programs with the formation of an allogeneic fetus; the Group II (control) - 50 pregnant women who underwent IVF using the woman's own oocytes. Results. Among patients with an allogeneic fetus, a significantly lower number of various complications of somatic and reproductive anamnesis were recorded. The rates of obstetric and perinatal complications were comparable or higher as in the control group; the criteria for statistical significance of the difference were fulfilled for the indicators of gestational anemia, which was more often registered in the main group. The proportion of deliveries by caesarean section was significantly lower among pregnant women with an allogeneic fetus. The average weight of the newborn of the main group was significantly lower compared to the control. Conclusions. Despite the significantly lower frequency of detection of factors aggravating somatic and reproductive anamnesis, patients with an allogeneic fetus are characterized by comparable or higher rates of obstetric and perinatal complications, which makes it necessary to provide further investigation of the potential causes of this phenomenon, the features of the functioning of the fetoplacental complex, and the influence of the psychological status of the patients in order to improve the algorithm of pregravid preparation and antenatal surveillance. The research was carried out in accordance with the principles of the Helsinki Declaration. The study protocol was approved by the Local Ethics Committee of the participating institution. The informed consent of the patient was obtained for conducting the studies. No conflict of interests was declared by the authors., Ухудшение репродуктивного здоровья женщин обуславливает рост частоты обращений к программам донации ооцитов и суррогатного материнства. Формирование в таких случаях аллогенного плода ведет к изменению течения процессов имплантации и плацентации, что отражается в повышенной частоте акушерских и перинатальных осложнений. Весомое влияние на течение беременности, родов и послеродового периода имеет и психологический статус этих пациенток, отличающийся от такового у женщин, вынашивающих собственного ребенка и/или проходивших лечение бесплодия. Цель - провести сравнительный клинико-статистический анализ соматического и репродуктивного анамнеза, акушерских и перинатальных осложнений у беременных с аллогенным плодом и беременных, вовлеченных в программы экстракорпорального оплодотворения (ЭКО) с собственными ооцитами. Материалы и методы. Выполнен клинико-статистический анализ медицинской документации 200пациенток, распределенных на две группы: I группа - 150 беременных, включенных в программы ЭКО с формированием алогенного плода; ІІ группа (контрольная) - 50 беременных, которым проведено ЭКО с использованием собственных ооцитов женщины. Результаты. Среди пациенток с аллогенным плодом регистрировалась достоверно более низкая частота различных осложнений соматического и репродуктивного анамнеза. Уровни акушерских и перинатальных осложнений были сравнимы или выше относительно контрольной группы, критерии статистической достоверности разности выполнялись относительно показателей гестационной анемии, которая чаще регистрировалась в основной группе. Частота родоразрешения путем операции кесарева сечения была достоверно ниже среди беременных с аллогенным плодом. Показатель средней массы новорожденного основной группы был достоверно ниже по сравнению с контролем. Выводы. Несмотря на достоверно более низкую частоту выявления факторов, отягощающих соматический и репродуктивный анамнез, пациентки с аллогенным плодом характеризуются сравниваемыми или более высокими показателями частоты акушерских и перинатальных осложнений, что указывает на необходимость проведения дальнейших исследований относительно потенциальных причин данного явления, особенностей функционирования фетоплацентарного комплекса и влияния психологического статуса пациенток для улучшения алгоритма прегравидарной подготовки и антенатального сопровождения. Исследование выполнено в соответствии с принципами Хельсинкской декларации. Протокол исследования одобрен Локальным этическим комитетом участвующего учреждения. На проведение исследований получено информированное согласие женщин. Авторы заявляют об отсутствии конфликта интересов., Погіршення репродуктивного здоров’я жінок обумовлює зростання частоти звернень до програм донації ооцитів та сурогатного (замінного) материнства. Формування в таких випадках алогенного плода пов’язане зі зміненим перебігом процесу імплантації та плацентації, що відображається в підвищеній частоті акушерських і перинатальних ускладнень. Вагомий вплив на перебіг вагітності, пологів та післяпологового періоду має і психологічний статус цих пацієнток, що відрізняється від такого в жінок, які виношують власну дитину і/або проходили лікування безпліддя. Мета - провести порівняльний клініко-статистичний аналіз соматичного та репродуктивного анамнезу, акушерських та перинатальних ускладнень у вагітних з алогенним плодом та вагітних, залучених до програм екстракорпорального запліднення (ЕКЗ) із власними ооцитами. Матеріали та методи. Виконано клініко-статистичний аналіз медичної документації 200 пацієнток, розподілених на дві групи: І група - 150 вагітних, залучених до програм ЕКЗ з формуванням алогенного плода, ІІ група (контрольна) - 50 вагітних, яким здійснювалося ЕКЗ з використанням власних ооцитів жінки. Результати. Серед пацієнток з алогенним плодом реєструвалася достовірно нижча частка різних ускладнень соматичного та репродуктивного анамнезу. Рівні акушерських та перинатальних ускладнень були порівнюваними або вищими щодо контрольної групи, критерії статистичної достовірності різниці виконувалися щодо показників гестаційної анемії, яка частіше реєструвалася в основній групі. Частота розроджень шляхом операції кесаревого розтину була достовірно нижчою серед вагітних з алогенним плодом. Показник середньої маси новонародженого основної групи був достовірно нижчим порівняно з контролем. Висновки. Попри достовірно нижчу частоту виявлення факторів, що обтяжують соматичний та репродуктивний анамнез, пацієнтки з алогенним плодом характеризуються порівнюваними або вищими показниками частоти акушерських і перинатальних ускладнень, що вказує на необхідність проведення подальших досліджень щодо потенційних причин цього явища, особливостей функціонування фетоплацентарного комплексу та впливу психологічного статусу пацієнток для поліпшення алгоритму прегравідарної підготовки та антенатального супроводу. Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначеної в роботі установи. На проведення досліджень отримано інформовану згоду жінок. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.

The widespread use of assisted reproductive technologies is owed to the rapid development of biomedical science. However, progress is accompanied by a steady decline in the reproductive health of the population, so the lack of knowledge today on theoretical and practical aspects remains significant. Despite the improvement of donor oocyte manipulation techniques and the outstanding success in obstetric and perinatal outcomes in cases of pregnancies with fully allogeneic fetus, the actual data on the incidence of complications of pregnancy, childbirth and postpartum period in this category of patients remain unclear. Purpose - to analyze the results of obstetric and perinatal complications in pregnant women with allogeneic fetuses, and factors that may affect them. This article summarizes the current data on obstetric and perinatal complications in pregnant women with allogeneic fetus, analyzes the biological preconditions for their occurrence, features of the fetoplacental complex in such patients, as well as the psychological status of pregnant women with allogeneic fetus, it’s potential impact on pregnancy, childbirth and the postpartum period. No conflict of interests was declared by the authors., Широкое использование вспомогательных репродуктивных технологий обязано стремительному развитию биомедицинской науки. Однако прогресс сталкивается с непрерывным ухудшением репродуктивного здоровья населения, поэтому дефицит знаний на сегодняшний день относительно теоретических и практических аспектов остается значительным. Несмотря на усовершенствование методик манипуляции с донорскими ооцитами и имеющиеся значительные успехи касательно акушерских и перинатальных последствий в случаях беременности с полностью аллогенным плодом, невыясненными остаются реальные фактические данные о частоте возникновения осложнений течения беременности, родов и послеродового периода у данной категории пациенток. Цель - проанализировать данные по акушерским и перинатальным осложнениям у беременных с аллогенным плодом, а также факторы, способные влиять на них. Обобщены имеющиеся современные данные по акушерским и перинатальным осложнениям у беременных с аллогенным плодом, проанализированы биологические предпосылки их возникновения, особенности функционирования фетоплацентарного комплекса у таких пациенток, а также освещена тема психологического статуса беременной с аллогенным плодом и потенциальное влияние его на течение беременности, родов и послеродового периода. Авторы заявляют об отсутствии конфликта интересов., Значне використання допоміжних репродуктивних технологій завдячує стрімкому розвитку біомедичної науки. Однак прогрес стикається з невпинним погіршенням репродуктивного здоров’я населення, тому дефіцит знань на сьогодні щодо теоретичних і практичних аспектів залишається значним. Попри вдосконалення методик маніпуляції з донорськими ооцитами та наявними визначними успіхами щодо акушерських і перинатальних наслідків у випадках вагітності з повністю алогенним плодом, нез’ясованими залишаються реальні фактичні дані щодо частоти виникнення ускладнень перебігу вагітності, пологів та післяпологового періоду в цієї категорії пацієнток. Мета - проаналізувати дані щодо акушерських та перинатальних ускладнень у вагітних з алогенним плодом, а також фактори, здатні впливати на них. Узагальнено наявні сучасні дані щодо акушерських та перинатальних ускладнень у вагітних з алогенним плодом, проаналізовано біологічні передумови їх виникнення, особливості функціонування фетоплацентарного комплексу в таких пацієнток, а також висвітлено тему психологічного статусу вагітної з алогенним плодом та потенційний вплив його на перебіг вагітності, пологів та післяпологового періоду. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.