Search

The purpose of this article is to determine the specifics of the implementation of the FTAA + EU and the impact on trade sectors of the Ukrainian economy. The methodological base of the study is a combination of theoretical generalization, quantitative analysis, comparison, systematization, to identify opportunities and challenges from deepening integration with the EU for the development of Ukraine. Aspects of reforms and changes, according to the standards and requirements of the European community, are considered. It is emphasized that the adaptation reforms are carried out in three directions: export-import conditions, technical aspects and legal provisions. Each of these directions contains separate terms and conditions for aspects of international trade. The analysis identified key risks for the process of reforms and changes. Deepening Ukraine's integration into European society requires overcoming the country's development lag in various spheres of the economy, especially the harmonization of foreign trade processes and strengthening of positions on the world stage. Based on the analysis of the consequences of the implementation of the FTAA for the trade of Ukraine, key risks have been identified, such as: the need to change the assortment of exports, correcting asymmetries in the field of tariffs and duties (partially already done as of May 2022), the need to introduce tougher measures against corruption. A more detailed analysis of the implementation of the FTAA by sectors and players of the economy, where the term of influence is taken into account, is the basis for the development of international partnership policies and programs. With most changes in people's lives, which will even lead to an obvious positive in the future, the process of their implementation also has negative consequences. First of all, a significant result of radical transformations (accession to the EU, deepening of FTAFTA ties) will be achieved in the near future, and the work to achieve it requires urgent and large expenses., Метою цієї статті є визначення особливостей імплементації ПВЗВТ+ЄС та вплив на сектори торгівлі української економіки. Методологічною базою дослідження є поєднання узагальнення, кількісного аналізу, порівняння, систематизації для виявлення можливостей та викликів від поглиблення інтеграції з ЄС для розвитку України. Розглянуто особливості реформ та змін, згідно стандартів і вимог європейського співтовариства, що проводяться за трьома напрямами: умови експорту-імпорту, технічні аспекти і юридичні положення. Кожен з цих напрямів містить окремі настанови та акти міжнародної торгівлі. За аналізом цих умов визначено ключові ризики для процесу проведення реформ та змін.

The Ukrainian Crisis as a Challenge for Development of Economic Relations between Ukraine and European Union The present article is an attempt to look at European economic integration in terms of the Ukrainian crisis that not only Ukraine, but the entire area of Eastern Europe and the European Union must deal with. The purpose of the research is to demonstrate the impact of the Ukrainian crisis on economic integration of Ukraine with the EU. The research has been based on a mixed methodology due to the interdisciplinary subject of the article. The sequential exploratory strategy has been used. The research proves the Ukrainian crisis contributes to the trade exchange instability and causes disruptions in capital cooperation between the EU and Ukraine. The serious crisis shows how important a solid policy is to integrate this country with the EU.

The purpose of this article is to determine the factors influencing the DCFTA + EU on sectors of the domestic economy. The methodological basis of the study is a combination of theoretical generalization, quantitative analysis, comparison, systematization, to identify opportunities and challenges of deepening integration with the EU for the development of Ukraine. The article analyzes the four-year period (from 2017 to 2020) of the implementation of the DCFTA and identifies prospects and shortcomings in the main economic and social spheres of implementation. The key characteristics of the economies of Georgia, Moldova and Ukraine are analyzed and the main trends of foreign trade of these countries are identified. The results of the study indicate the ambiguous impact of the DCFTA + on the analyzed sectors of the economy, taking into account external events and the internal state of the country (decline of industry and science, pandemic, war). After the aggression of Russia and Belarus against Ukraine, the amount of Ukrainian grain for export is declining, logistical difficulties have arisen and, given the rapid rise in grain prices on the world market, any investment in agriculture will yield tangible results both now and in the future. However, the benefits of reforms in Ukraine with the introduction of the DCFTA should largely be expected not now, but in the long run. It is noted that some barriers to trade with EU countries are caused by high standards for goods. The need to improve marketing, advertising, legislation and use of diplomats, the international prestige of Ukraine is determined. The generalization of the main advantages and challenges of the implementation of the DCFTA for the sectors of the economy allowed to determine the time limits of the impact of these factors, and allows to identify the main directions of change in the socio-economic space of Ukraine., Метою цієї статті є визначення факторів впливу ПВЗВТ+ЄС на сектори вітчизняної економіки. Методологічною базою дослідження є поєднання теоретичного узагальнення, кількісного аналізу, порівняння, систематизації, для виявлення можливостей та викликів від поглиблення інтеграції з ЄС для розвитку України. У статті проаналізовано чотирирічний період (з 2017 до 2020рр.) реалізації ПВЗВТ і визначено перспективи та недоліки в основних економічних та соціальних сферах реалізації. Проаналізовано ключові характеристики економік Грузії, Молдови й України та визначено головні тенденції зовнішньої торгівлі цих країн.

The article focuses on the features of the EU-Ukraine Association Agreement and the economic consequences of its implementation for Ukraine. The impact on foreign trade, export–import component of trade with the EU, problems and prospects for introducing European standards in Ukraine are determined. The study hypothesises that the EU-Ukraine Association Agreement has worsened the already weak economic situation in Ukraine and led to a reorientation of Ukraine’s foreign trade with a simultaneous loss of markets to which Ukraine exported high value-added products and their replacement for EU markets where only raw materials are exported. It also led to a loss of more than a quarter of its own industrial production and the gradual transformation of Ukraine into a raw material appendage of Europe. Artykuł koncentruje się na cechach Umowy Stowarzyszeniowej UE-Ukraina i gospodarczych konsekwencjach jej wdrożenia dla Ukrainy. W ramach badania określono jej wpływ na handel zagraniczny, komponent eksportowo-importowy handlu z UE, a także problemy i perspektywy wprowadzenia norm europejskich na Ukrainie. W opracowaniu postawiono hipotezę, że Umowa Stowarzyszeniowa UE-Ukraina pogorszyła i tak już słabą sytuację gospodarczą na Ukrainie i doprowadziła do reorientacji handlu zagranicznego Ukrainy przy jednoczesnej utracie rynków, na które Ukraina eksportowała produkty o wysokiej wartości dodanej i zastąpieniu ich rynkami UE, na których eksportowane są tylko surowce. Doprowadziło to również do utraty ponad jednej czwartej własnej produkcji przemysłowej i stopniowego przekształcania Ukrainy w kraj surowcowy stanowiący przybudówkę Europy.

Insufficient level of issues devoted to the study of possible consequences of approximation and adaptation of the technical requirements to trade with the EU acquis for Ukrainian stakeholders determine the relevance of comprehensive research to identify strengths, weaknesses, opportunities and threats of quality infrastructure reform to key stakeholder groups. The key principles of the New Approach EU areconsidered and the necessity of their introductioninto the national quality infrastructure is founded. SWOT-analysis of the harmonization of technical requirements to trade with the EU aquis from positions of the business sector, consumers and the public sector in Ukraine is conducted. It is proved that the possibilities of using of updated infrastructure for technical regulation essentially dominate threatsto all interested parties, but their transformation into real social and economic impact calls for deliberate public policy that can efficiently use existing strengths and maximally neutralize the negative impact caused by the presence of the weaknesses of national stakeholders., Недостаточный уровень изученности вопросов, посвященных исследованию возможных последствий процесса приближения и адаптации технических требований в торговле кacquis ЕС для украинских стейкхолдеров, обуславливает актуальность проведения тщательного исследования на предмет выявления сильных и слабых сторон, возможностей и угроз реформирования инфраструктуры качества для ключевых групп заинтересованных сторон. Рассмотрены ключевые принципы Нового подхода ЕС и обоснована необходимость их внедрения в отечественную инфраструктуру качества. Проведен SWOT-анализ процесса гармонизации технических требований в торговле к aquis ЕС с позиций предпринимательского сектора, потребителей и государственного сектора в Украине. Доказано, что возможности использования обновленной инфраструктуры технического регулирования существенно преобладают над угрозами для всех заинтересованных сторон, однако их превращение в реальный социально-экономический эффект требует проведения обдуманной государственной политики, способной рационально использовать имеющиеся сильные стороны и максимально нивелировать негативное влияние, обусловленное наличием слабых сторон украинских стейкхолдеров., Недостатній рівень вивченості питань, присвячених дослідженню можливих наслідків процесу наближення та адаптації технічних вимог у торгівлі доacquis ЄС для українських стейкхолдерів зумовлює актуальність проведення ґрунтовного дослідження на предмет виявлення сильних та слабких сторін, можливостей та загроз реформування інфраструктури якості для ключових груп зацікавлених сторін. Розглянуто ключові принципи Нового підходу ЄС та обґрунтована необхідність їх впровадження у вітчизняну інфраструктуру якості. Проведено SWOT-аналіз процесу гармонізації технічних вимог у торгівлі доaquis ЄС з позицій підприємницького сектору, споживачів та державного сектору в Україні. Доведено, що можливості використання оновленої інфраструктури технічного регулювання суттєво переважають загрози для всіх зацікавлених сторін, однак їх перетворення на реальний соціально-економічний ефект потребує проведення поміркованої державної політики, здатної раціонально використати наявні сильні сторони та максимально нівелювати негативний вплив, зумовлений наявністю слабких сторін українських стейкхолдерів.

Der Agrarsektor besitzt hohe Bedeutung für Tunesiens wirtschaftliche und gesellschaftliche Stabilität. Das neu verhandelte vertiefte und um­fassende Handelsabkommen (DCFTA) mit der EU bietet Chancen für die Landwirtschaft, birgt aber auch Risiken für das gesamte Land. In Tunesien bestehen starke emotionale Widerstände gegenüber dem DCFTA. Sie sind ähnlich massiv wie die Vorbehalte, die in Deutschland dem Transatlantischen Freihandelsabkommen (TTIP) entgegengebracht wurden. Jenseits der Kritik an konkreten Verhandlungsinhalten speist sich die pauschale Ablehnung aus mehreren Quellen. Das sind die Angst vor euro­päischer Dominanz, schlechte Erfahrungen mit Transformationen im Agrarsektor, vor allem beim Landeigentum, sowie die in ganz Nordafrika vorherrschende Tradition, die Nahrungsversorgung durch protektio­nistische Handelspolitik zu sichern. Die vorliegenden Wirkungsanalysen weisen positive Wohlfahrtseffekte aus. Dennoch erscheinen viele Bedenken wegen ökologischer und sozialer Auswirkungen des DCFTA berechtigt. Die befürchteten negativen Effekte ließen sich aber durch konkrete Lösungen im Abkommen und besonders durch begleitende tunesische Politiken vermeiden. Dem pauschalen Widerstand nahezu aller Akteursgruppen in Tunesien kann die EU mit besserer Verhandlungskommunikation begegnen. Dabei sind Sensibilität und Respekt im Umgang mit tunesischen Befindlich­keiten ebenso wichtig wie der Appell an Verbindlichkeit und Eigen­verantwortung auf tunesischer Seite. Vor allem sollten tunesische Wissenschaftler verstärkt an Wirkungs­analysen zum DCFTA beteiligt werden und sich dabei einem öffentlichen Austausch stellen. Unabhängig vom Erfolg oder Misserfolg der Verhandlungen ist ohnehin geboten, die tunesische Landwirtschaft intensiver zu fördern. So eröffnet der Bio-Sektor große Absatzchancen für Tunesien und attraktive Beschäftigungsmöglichkeiten für junge Menschen. (Autorenreferat)

This article analyses the EU-Ukraine Association Agreement (EU-Ukraine AA). It argues that this new legal framework, which has the objective to establish a unique form of political association and economic integration, is characterized by three specific features: comprehensiveness, complexity and conditionality. After a brief background of the EU-Ukraine relations, the following aspects are scrutinized: legal basis and objectives, institutional framework and mechanisms of enhanced conditionality, and legislative approximation. In addition, constitutional challenges for the effective implementation of the EU-Ukraine AA are discussed. Based upon a comparison with other EU external agreements, it is demonstrated that the EU-Ukraine AA is an innovative legal instrument providing for a new type of integration without membership.

The Bachelor's thesis deals with a problem of the EU-Ukraine relations between 2004 and 2011 in form of a case-study. More specifically, it focuses on the European Neighbourhood Policy and the project of Eastern Partnership. Analysing the partnership, the thesis tries to answer a research question what the reason for failure of the European goals in Ukraine is. To answer the question the thesis is divided into three parts and each of them describes and analyses the development of the relations between EU and Ukraine. The first chapter elaborates points from history of the partnership which are relevant for the development after 2004. The second part looks into the European Neighbourhood Policy, its origins and character together with the contribution to the relations with Ukraine. The final section aims at the Eastern Partnership initiative and it describes and analyses the policy as well. The second part of the chapter offers a comparison of both policies and it deduces limits of the European foreign policy in Ukraine. Finally, the thesis comes to conclusion that the hypothesis stating that the EU failed to achieve its goals in Ukraine due to the inconsistent approach towards Ukraine was partly right. However, during the process of writing two other limits of the "Eurocentric" European foreign...

This paper analyses the EU-Ukraine Association Agreement (AA). It argues that this new legal framework, which has the objective to establish a unique form of political association and economic integration, is characterised by three specific features : comprehensiveness, complexity and conditionality. After a brief background of the EU-Ukraine relations, the following aspects are scrutinised: legal basis and objectives, institutional framework and mechanisms of enhanced conditionality and legislative approximation. In addition, constitutional challenges for the effective implementation of the EU-Ukraine AA are discussed. Based upon a comparison with other EU external agreements, it is demonstrated that the AA is an innovative legal instrument providing for a new type of integration without membership.

The paper aims to analyse the effects in the trade performance of Georgia and Moldova in light of the Deep and Comprehensive Free Trade Area (DCFTA) agreements with the EU. Hence, data for the period 2010-2019 is analysed to reveal the latest developments in the trade performance of these countries. The conducted analysis points to some positive developments in the trade of Georgia and Moldova with the EU for 2015-2019, however, compared to 2010-2014 or pre-DCFTA period the average annual growth rate of exports of both countries declined. Moreover, Georgia’s success to increase exports to the EU remain relatively modest as compared to Moldova. Therefore, Moldova has achieved more deep trade integration with the EU than Georgia. Furthermore, the effect of DCFTAs on trade relations between Georgia and Moldova is not substantial, and therefore, increased economic integration between the EU associated countries is not yet evident.