Search

The purpose of the article is to recreate a complex of things related to Kyiv Metropolitan Petro Mohyla, to find out restoration measures that were carried out in order to preserve monuments, to analyze the quality of restorations. Memorial items that can be expediently attributed to this complex are to be divided into groups: lifelong contributions of the Saint to churches and monasteries, contributions by will, liturgical items associated with the name of the metropolitan (antiminses, etc.), books with handwritten notes, manuscripts. Contributions to monasteries and temples are described, in particular, to the Assumption Cathedral of the Kyiv-Pechersk Lavra, the Church of the Transfiguration (of Savior on Berestov), the Kyiv-Vydubychi monastery. It is noted that Petro Mohyla started the tradition of book collecting by metropolitans with the subsequent transfer of own libraries to monasteries and public institutions; that’s why a group of manuscripts and publications with proprietary or enclosed inscriptions, handwritten notes on margins by Petro Mohyla is sorted out. A special group of monuments containing the coat of arms of Petro Mohyla was discovered: life items (mostly liturgical) and books that belonged to or related to the metropolitan. Examples of particularly significant restorations of these things are given: the altar cross from the Fraternal Epiphany Cathedral, the Bishop’s Service Book of 1632 from the “Kyiv-Sophia Library”, an engraved silver epitaph plate from the burial of Metropolitan Petro Mohyla discovered during the excavations at the Assumption Cathedral of the Kyiv- Pechersk Lavra, ceramic components of two stucco Petro Mohyla’s coats of arms, found by archaeologist M. Karger in 1940 at the altar of St. Sophia Cathedral. The Novelty of the research is that an attempt was made for the first time to recreate the complex of memorial things of Metropolitan Peter Mohyla, the restoration of the most significant memorial things is described, various types of restoration are given, in particular, non-traditional computer one. The conclusions of the work relate to the origin, life, losses and current state of preservation of the objects of the Saint. It is emphasized that the topic needs further study., Анотація Метою статті є відтворення комплексу речей, пов’язаних з київським митрополитом Петром Могилою, з’ясування наявності реставраційних заходів, що були проведені з метою збереження пам’яток, аналіз якості реставрацій. Меморіальні речі, які доцільно віднести до даного комплексу, можна поділити на групи: прижиттєві вклади святителя до храмів та обителей, вклади за заповітом, богослужбові предмети, пов’язані з іменем митрополита (антимінси тощо), книги з власноручними помітками, рукописи. Описано вклади до монастирів та храмів, зокрема, Успенського собору Києво-Печерської лаври, храму Преображення Господня (Спаса на Берестові), Києво-Видубицького монастиря. Зауважено, що Петро Могила започаткував традицію митрополичого книжкового збирання із подальшою передачею власних бібліотек до обителей та громадських установ, у зв’язку з чим виокремлена група рукописів та видань з власницькими або вкладними написами, власноручними записами на полях, зробленими Петром Могилою. Виявлено окрему групу пам’яток, що містять герб Петра Могили — прижиттєві речі (переважно богослужбові) та книги, які належали митрополиту чи пов’язані з ним. Наведені приклади особливо знакових реставрацій цих речей: напрестольний хрест із Братського Богоявленського собору, Служебник архієрейський 1632 р. з „Кієво-Софійскої бібліотеки”, гравірована срібна пластина-епітафія з поховання митрополита Петра Могили, виявлена під час археологічних розкопок в Успенському соборі Києво-Печерської лаври, керамічні фрагменти — складові двох ліпних гербів Петра Могили, знайдені археологом М. Каргером в 1940 р. у вівтарі Софійського собору. Наукова новизна роботи полягає в тому, що вперше здійснена спроба відтворення комплексу меморіальних речей митрополита Петра Могили, описана реставрація найбільш знакових меморіальних речей, наведені різні види реставрації, зокрема, нетрадиційна комп’ютерна. Висновки роботи стосуються походження, побутування, втрат та сучасного стану збереження предметів святителя Петра Могили, наголошено на тому, що тема, що потребує подальшого дослідження.

В статье приводится информация о монастырских храмах Руси в XII в., сохранившаяся в тексте Киевского свода 1198 г. по Ипатьевской летописи. Отмечается уникальный характер изучаемых сведений. На примере истории Кирилловского монастыря, основанного киевским князем Всеволодом Ольговичем, доказывается важность материалов Ипатьевской летописи для решения спорных вопросов, обсуждаемых в исследовательской литературе. На ряде примеров, в сравнении с Лаврентьевской летописью, дается оценка Киевского свода 1198 г. по Ипатьевской летописи как источника для изучения монастырей и монастырских храмов Руси означенного времени., The article presents the information about Russian monastery churches of the 12th century preserved in the Kiev Chronicle of 1198 (part of the Hypatian Codex). The examined evidence is of unique nature. Taking the history of St. Kirill’s Monastery founded by the Kievan prince Vsevolod Olgovich as an example, the author of the article proves that the data from the Hypatian Codex is crucially important when it comes to solving a number of controversial issues widely discussed in scholarly literature. Compared against the Laurentian Codex, the Kiev Chronicle of 1198 from the Hypatian Codex appears to be a valuable source of information on Russian monasteries and monastery churches in the period under study.

Статья посвящена анализу династической политики черниговского князя Всеволода Ольговича в 1120-1140-х гг. Эта политика претерпевала определённые изменения. Если в конце 1120 начале 1130-х гг. для нее было характерно отстаивание кланово-династических интересов Ольговичей и борьба с решениями Любечского съезда, то на рубеже 1130-1140-х гг. наблюдается другая картина. В это время Всеволод Ольгович стремится создавать выгодные военно-политические коалиции без оглядки на родовые и клановые традиции, подтверждением чего является его союз с Мстиславичами. Это знаменует зарождение новой тенденции, которая ярко проявит себя в середине XII в. во время борьбы за Киев., The article deals with an analysis of Chernigov Prince Vsevolod II Olgovich’s dynastic policy in the 1130-1140s. This policy was going through certain changes. In the late 1120s early 1130s it was aimed at supporting Olgovich’s clan and dynastic interests and at struggling against the decision of Lyubech Congress, while in the late 1130s early 1940s the picture was different. At that time Vsevolod II Olgovich sought to create military and political unions without taking into consideration family and clannish traditions, which is proved by his union with the Mstislaviches. It marked the rise of a new tradition which would demonstrate itself intensely in the mid-XII century during the struggle for Kiev.