A variant of concretization of the application of the culturological approach to the study of law in relation to other normative systems regulating the life (functioning) of society is proposed. The culturological approach (as a set of methods that take into account and use the categories of culture) allows, from the author’s point of view, to discover and describe the fundamentals of law as a phenomenon that can manifest itself not only in theform of formalized legal norms and procedures. As a methodological problem, this approach is interpreted as interconnected with the anthropological approach, but qualitatively different from it in appeal to the human, which fundamentally distinguishes the person from other creatures.First of all, it is moral and intellectual in their unity (Reason in the ancient understanding, which developed as a tradition dating back to Solon and Socrates). The relevance and heuristic value of this approach is demonstrated by its application as a way of considering the state of legal reality in post-Soviet states, primarily in Ukraine. The established semantic content of the predicate “post” as predominantly chronological (not chronotopic) allows us to proposea version of the interpretation of legal and social processes in general, which allows us to reveal the destructive role in the erosion of law (primarily in its modern understanding as human rights) not only of Marxism As conclusions the author offers provisions requiring: 1) understanding of such situation;2) using the culturological approach as an expert tool to substantiate this understanding; 3) accentuation of practical actions in the implementation of the principle of the rule of law. In general, this can contribute to the establishment of the limits of law in its modern understanding, primarily as human rights without burdening with the rudiments of the past., Рассматривается исследовательский философско-методологический сюжет как вариант обоснования применения культурологического подхода к исследованию права и его границ во взаимоотношении с другими нормативными системами. С методологической точки зрения этот подход интерпретируется как взаимосвязанный с антропологическим подходом, но отличный от него качественно в апелляции к такому человеческому, которое принципиально отличает самого человека от других существ. Прежде всего, это моральное и интеллектуальное в их единстве. Актуальность и эвристическая ценность этого подхода демонстрируется на использовании его как способа рассмотрения состояния правовой реальности в постсоветских государствах, прежде всего в Украине. Преимущественно хронологическое содержание предиката “пост” позволяет интерпретировать правовые и в целом социальные процессы, где деструктивная роль в эрозии права принадлежит не только последствиям марксизма-ленинизма, но и более глубинным культурно-историческим устоям. В рамках культурологического подхода нерациональность взаимодействия различных сфер правовой реальности объясняется давлением партикулярного как сохраняющегося прошлого на универсальное как рационализированное нормотворчество, формирующее настоящее и будущее.В выводах подчеркивается необходимость: 1) понимания такого положения; 2) использования культурологического подхода как экспертного инструмента для обоснования такого понимания; 3) акцентирования практических действий в реализации принципа верховенства права., Розглядається дослідницький філософсько-методологічний сюжет як варіант обґрунтування застосування культурологічного підходу до дослідження права та його меж у взаємовідношенні з іншими нормативними системами. З методологічної точки зору цейпідхід інтерпретується як взаємопов’язаний з підходом антропологічним, але відмінним від нього якісно в апеляції до такого людського, яке принципово відрізняє саму людину від інших істот. Насамперед це моральне та інтелектуальне в їхній єдності. Актуальність і евристичнацінність цього підходу демонструється на використанні його як способу розгляду стану правової реальності в пострадянських державах, насамперед в Україні. Переважно хронологічний зміст предиката “пост” дозволяє інтерпретувати правові і в цілому соціальні процеси, де деструктивна роль в ерозії права належить не тільки наслідкам марксизму-ленінізму, а й більш глибинним культурно-історичним засадам. У рамках культурологічного підходу нераціональність взаємодії різних сфер правової реальності пояснюється тиском партикулярного як минулого, що зберігається, на універсальне як раціоналізовану нормотворчість, що формує сьогодення і майбутнє.У висновках підкреслюється необхідність: 1) розуміння такого становища; 2) використання культурологічного підходу як експертного інструменту для обгрунтування такого розуміння; 3) акцентування практичних дій в реалізації принципу верховенства права.