The problem of security of participants in criminal proceedings in criminal procedural law is covered. It is argued that this is one of the most fundamental human rights, as the safety of participants in criminal proceedings indicates the protection of fundamental rights and freedoms that form the basis of everyone's life from emergencies and any other threats or dangerous situations. Security as a legal phenomenon is understood as a legal mechanism (legal system) that helps a person in real danger. In this regard, it is concluded that in general, security is meaningfully revealed as a complex and multidimensional legal phenomenon, which in different areas acquires the appropriate content and form, because it is a certain state of legal protection of the subject, however, it is a special state within the framework of criminal procedural legal relations in a certain period of time and under certain conditions. In this regard, it is argued that security should not be seen as a fixed, unchanging state, ie a regime of protection of subjects from threats when there are no external encroachments. With this in mind, the threat in criminal procedural law is seen as a negative development, as a set of potential or actual conditions and factors or actions of individuals or legal entities that disrupt the normal state of participants in criminal proceedings and can lead to undesirable changes. It is substantiated that the security of the participants in criminal proceedings is a state of legal protection in which the participants in criminal proceedings are not in danger due to the timely detection, prevention and neutralization of real and potential threats. Ensuring the safety of participants in criminal proceedings is the activities of law enforcement agencies aimed at implementing the necessary measures (legal, organizational, technical and other) in the presence of threats to life, health, property, honor, dignity and reputation of persons in connection with their participation in trial of criminal proceedings., Висвітлюється проблема безпеки учасників кримінального провадження у кримінальному процесуальному праві. Обґрунтовується, що це одне із найфундаментальніших прав людини, адже безпека учасників кримінального провадження вказує на забезпечення захисту фундаментальних прав і свобод, які становлять основу життя будь-якої людини від надзвичайних та будь-яких інших загроз чи небезпечних ситуацій. Безпека як правове явище розуміється як правовий механізм (правова система), що допомагає людині у реальній небезпеці. У зв’язку з цим робиться висновок, що в цілому безпека змістовно відкривається як складне та багатовимірне правове явище, яке у різних площинах набуває відповідних змісту та форми, адже мова йде про певний стан правової захищеності суб’єкта, проте, це є особливий стан у межах кримінальних процесуальних правовідносин у визначений період часу та за певних умов. У зв’язку з цим обґрунтовується, що безпеку не слід розглядати як зафіксований, незмінний на правовому рівні стан, тобто такий режим захисту суб’єктів від загроз, коли відсутні зазіхання ззовні. З урахуванням цього, загроза у кримінальному процесуальному праві розглядається як негативний розвиток подій, як сукупність потенційних або реальних умов і чинників або дій фізичних чи юридичних осіб, що порушують нормальний стан учасників кримінального провадження і здатні призвести до небажаних змін. Обґрунтовується, що безпека учасників кримінального провадження – це стан правової захищеності, за якого учасникам кримінального провадження не загрожує небезпека через несвоєчасне виявлення, запобігання і нейтралізацію реальних та потенційних загроз. Забезпечення безпеки учасників кримінального провадження – це діяльність правоохоронних органів, спрямована на здійснення необхідних заходів (правових, організаційних, технічних та інших) за наявності загрози життю, здоров’ю, власності, честі, гідності та репутації осіб у зв’язку з їх участю у судовому розгляді кримінальних проваджень.