Search

Спосіб оптимізації аналізу результатів діагностики, визначення ендогенної інтоксикації та імунореактивності у хворих на сальмонельоз і гострі кишкові інфекції включає клінічне обстеження хворого, забір у хворого клінічного аналізу крові з подальшою оцінкою отриманих результатів цього аналізу та діагностикою стану хворою. Оцінку результатів клінічного аналізу хворого проводять з використанням мобільного пристрою лікаря з інстальованим розробленим програмним забезпеченням на операційній системі Android. Отримані від хворого показники аналізу крові вводять на мобільний пристрій лікаря, який в автоматичному режимі з використанням формул для розрахування індексів ендогенної інтоксикації та імунореактивності здійснює розрахунки інтегративних показників з наступним відображенням на екрані мобільного пристрою лікаря результатів. Якщо результати розрахунків відображені у червоному індикаторі, то у хворого діагностують підвищений розрахунковий інтегративний показник ендогенної інтоксикації та імунореактивності відносно норми. Якщо результати розрахунків відображені у зеленому індикаторі, діагностують розрахунковий показник таким, що відповідає нормі. Якщо результати розрахунків відображені у синьому індикаторі, діагностують у хворого знижений розрахунковий інтегративний показник ендогенної інтоксикації та імунореактивності.

Uvod: Zoonoze so bolezni, ki se po naravni poti prenašajo z živali na človeka. V Sloveniji se zoonoze spremljajo interdisciplinarno v okviru monitoringa zoonoz. Črevesne nalezljive bolezni se prijavljajo in spremljajo v okviru epidemiološkega spremljanja nalezljivih bolezni. Namen: Namen naloge je bil ugotoviti ali med pojavnostjo kampilobakterioz in salmoneloz pri ljudeh in prisotnostjo kampilobaktrov in salmonel v izbranih vzorčenih živilih obstaja povezava. Metode dela: Za ugotavljanje povezanosti pojavljanja kampilobakterioz in salmoneloz pri ljudeh in med prisotnostjo potrjenih kampilobaktrov in salmonel v izbranih živilih smo izvedli retrospektivno korelacijsko (ekološko) študijo. Analizirali smo že zbrane primarne podatke. Količinsko smo opredelili in ocenili osnovne značilnosti proučevanih spremenljivk ter ugotavljali obstoj in jakost zveze med dvema spremenljivkama. Podatke smo statistično obdelali s programom SPSS 22.0.0.0, izračunali Pearsonov koeficient korelacije ter pripravili trendne grafe in korelacijske diagrame. Rezultati: V opazovanem obdobju 2004–2013 se spremembe v deležu okuženih živil s kampilobaktri in salmonelami ne odražajo na številu vseh prijavljenih primerov kampilobakterioz in salmoneloz pri ljudeh. Incidenčna stopnja kampilobakterioz pri ljudeh je konstantna, prisotnost kampilobaktra v vzorcih živil pa je v porastu. Povezanost je negativna, zmerno močna in statistično ni pomembna (r = –0,41, p > 0,05). Incidenčna stopnja salmoneloz se je v izbranem obdobju izrazito znižala, v vzorcih živil pa prisotnost salmonel raste. Povezava med spremenljivkama je negativna, nizko povezana in statistično nepomembna (r = –0,29, p > 0,05). Zelo močno, statistično značilno povezanost v izbranem časovnem obdobju potrdimo med incidenčno stopnjo salmoneloz pri ljudeh, povzročenih s serotipom S. Enteritidis in deležem okuženih živil s tem serotipom (r = 0,98, p < 0,01) obe spremenljivki imata v obdobju 2004–2013 izrazit trend zniževanja. Incidenčna stopnja salmoneloz pri ljudeh, okuženih s serotipom S. Infantis ali ostalimi salmonelami in delež vseh pozitivnih vzorčenih živil, okuženih s serotipom S. Infantis ali ostalimi salmonelami, imajo izražen trend rasti. Pri incidenčni stopnji salmoneloz pri ljudeh, povzročenih s serotipom S. Typhimurium, in deležu pozitivnih vzorčenih živil govejega in svinjskega mesa, okuženega s tem serotipom, je prisoten trend zniževanja. Med navedenimi spremenljivkami velja pozitivna, srednje visoka povezanost (r = 0,45, r = 0,45 in r = 0,46), ki pa statistično ni pomembna (p > 0,05). Le v obdobju 2004–2011 sta se tako incidenčna stopnja salmoneloz pri ljudeh kot število okuženih živil s salmonelami znižala. Močna, pozitivna, statistično značilna povezanost je tudi med incidenčno stopnjo salmoneloz in deležem okužene perutnine s salmonelami v obdobju 2004–2011 (r = 0,79, p < 0,05). Razprava in sklepi: Hipoteze glede povezave med pojavnostjo vseh kampilobakterioz oziroma salmoneloz in deležem okuženih živil s kampilobaktri oziroma salmonelami nismo potrdili. Nekatere spremembe v deležu okuženih živil se odražajo s spremembami v pogostnosti okužb pri ljudeh. Predvsem se zniževanje pojavljanja serotipa S. Enteritidis v živilih odraža v znižanju pojavnosti okužb s tem serotipom pri ljudeh. Predlagamo implementacijo ukrepov za zmanjševanje črevesnih nalezljivih bolezni, povzročenih s hrano v smislu interdisciplinarnega in medresorskega sodelovanja, preventivnih programov ter ozaveščanja prebivalcev. Introduction: Zoonoses are diseases that can naturally be transmitted from animals to humans. In Slovenia, zoonoses are notifiable and controlled by interdisciplinary zoonosis monitoring program. Zoonozes are reported in the framework of epidemiological surveillance of communicable diseases. Objective: The objective of this thesis is to establish whether there is a correlation between the occurrence of campylobacterioses and salmonelloses in humans and the presence of Campylobacter bacteria and Salmonellae in selected sampled food items. Methods: A retrospective correlational (ecological) study was conducted. The already collected primary data was analysed. The quantity of studied variables was defined, their underlying characteristics evaluated, and the existence and strength of correlation between two variables was determined. The data was statistically processed with the SPSS 22.0.0.0 programme, the Pearson correlation coefficient was calculated, and trend graphs and correlation diagrams were prepared. Results: In the observed period 2004–2013, the changes in the share of food items infected with Campylobacter bacteria and Salmonellae are not reflected in the number of all reported cases of campylobacterioses and salmonelloses in humans. The incidence rate of campylobacterioses in humans is constant and the presence of Campylobacter bacteria in food samples is on the increase. The correlation is negative, moderately strong, and statistically not significant (r = –0,41, p > 0,05). The incidence rate of salmonelloses has decreased distinctively in the selected period, but the presence of Salmonellae in food samples was increasing. The correlation between the variables is negative, weak and statistically irrelevant (r = –0,29, p > 0,05). A very strong, almost perfect, and statistically distinctive correlation in the selected time period is confirmed between the incidence rate of salmonelloses in humans caused by S. Enteritidis and the share of food items, infected with S. Enteritidis ( = 0,98, p < 0,01) both variables have a distinctive downward trend in the 2004–2013 period. The incidence rate of salmonelloses in humans infected with S. Infantis or other Salmonellae and the share of all positive sampled food items infected with S. Infantis or other Salmonellae have a distinctive growth trend. A downward trend has been noticed in the incidence rate of salmonelloses in humans, caused by S. Typhimurium, and the share of positive sampled food items of beef and pork meat infected with S. Typhimurium. There is a positive, moderately high correlation (r = 0,45, r = 0,45 and r = 0,46) between the abovementioned variables, which is statistically not relevant however (p > 0,05). Only in the 2004 – 2011 period, the incidence rate of salmonelloses in humans as well as the number of food items infected with Salmonellae have been on the decrease. A strong, positive, statistically distinctive correlation has been established between the incidence rate of salmonelloses and the share of Salmonellae-infected poultry in the period of 2004–2011 (r = 0,79, p < 0,05). Discussion and conclusions: The hypothesis of correlation between the incidence of all campylobacterioses or salmonelloses and the share of food items infected with Campylobacter bacteria and Salmonellae is not confirmed. With a more detailed data analysis it is established however that some changes to the share of infected food items are reflected in the change of infection incidence in humans. Especially the decrease of S. Enteritidis incidence in food items is reflected in the decrease of incidence of infections with this serotype in humans. Based on the observations, the implementation of measures for reducing the occurrence of infectious intestinal diseases caused by food items is proposed, more specifically by preventive action, awareness-rising and education of population.

Salmonella has been identified as the main aetiological agent responsible for foodborne diseases in several countries worldwide, including Brazil. In the State of Rio Grande do Sul (RS), southern Brazil, previews studies analysed official foodborne illnesses data, identifying Salmonella as the main bacterial agent of foodborne diseases during the period of 1997 to 2001. The present study aimed to analyse the official epidemiological data on salmonelloses occurred in the State of RS, during the period of 2002 to 2004. Even though data on recent salmonelloses were available, only data concerning the period comprising in 2002 to 2004 were analysed because the official worksheet records presented more consistent information about the salmonellosis outbreaks. Results indicated that, among the 624 foodborne outbreaks officially investigated, 202 (32.37%) were confirmed as salmonellosis. Among them 23,725 people were involved, 4,148 became sick, 1,878 were hospitalized and one person died. The season with the highest incidence of salmonelloses was spring, and the most affected age group was composed of people aged between 20 to 49 years old (56.66%). Animal origin foods - especially eggs and meat products - were very often involved with the outbreaks, however homemade mayonnaise was identified as the main food vehicle for salmonelloses (53.51%). The majority of the cases occurred inside private homes (55.81%) and food services (12.1%), and the main factors contributing to the occurrence of the outbreaks were the consumption of products without sanitary inspection (26.7%) and exposure of food at room temperature for more than two hours (18.58%). Similarly to what was previously reported for the period of 1997 to 2001, Salmonella spp. was the most prevalent foodborne disease agent in the State of RS during the years of 2002 to 2004.

Мета. Для встановлення ефекту пробіотиків у хворих на сальмонельоз вивчили зміни показників ендогенної інтоксмикації, імунореактивності та складу кишкової мікробіоти пацієнтів. Пацієнти і методи. Обстежено 189 хворих на сальмонельоз. Їх середній вік становив (43,23±1,22) роки. Здійснювали загальний аналіз крові з підрахунком показників ендогенної інтоксикації, бактеріологічне дослідження калу та встановлення показників імунореактивності. Мікробіоценоз товстої кишки досліджували до лікування і на (5,76±0,16) добу після госпіталізації. Результати. У всіх пацієнтів з сальмонельозом у гострому періоді відбувалось значне збільшення інтегративних показників ендогенної інтоксикації. Це супроводжувалось порушенням імунологічної реактивності і активною адаптивною реакцією організму. Також відбувалось зменшення на два-три порядки кількості біфідобактерій, лактобацил і кишкової палички, при збільшенні на три-шість порядків рівнів інших представників УПМ, гемолізуючої кишкової палички та грибів роду Candida (р

This article describes the epidemiological situation of bacterial zoonoses in the countries of the European Union prior to its enlargement, based on documents provided by the European Commission and the International Office of Epizooty. Results from countries joining the EU in 2004 and their surrounding countries are also provided., La situation épidémiologique de zoonoses bactériennes dans les pays de l’Union Européenne avant son élargissement est rapportée à partir des documents établis par la Commission Européenne et l’Office International des Épizooties. Des résultats concernant les pays adhérents en 2004 et des pays géographiquement proches sont également fournis., Picavet Dominique Pierre. Un point sur quelques zoonoses en Union Européenne. In: Bulletin de l'Académie Vétérinaire de France tome 156 n°3, 2003. pp. 69-73.