Search

У статті йдеться про феномен самознищення української історичної пам’яті, який започаткував у першій половині ХІХ ст. видатний письменник Микола Гоголь, коли в угоду російському самодержавству за виділені на лікування гроші переписав епілог своєї безсмертної повісті «Тарас Бульба». Відтоді цим твором прославляється право- славний цар і велич Росії, хоч нічого подібного в оригіналі й першому виданні не було. Цей феномен самознищення власної історичної пам’яті перекочував і в незалежну Україну, коли окремі дослідники спокушаються на різні зарубіжні гранти, що штовхає їх до необ’єктивного висвітлення подій минулого нашого народу. The article deals with the phenomenon of self-destruction of Ukrainian historical memory, which was started in the fi rst half of the XIX century by the famous writer Mykola Gogol, when he rewrote the epilogue of his immortal novella «Taras Bulba» in agreement with the Russian autocracy for the money allocated for treatment. Since then, this work glorifi es the Orthodox Tsar and the greatness of Russia, although there was nothing similar in the original and the fi rst edition. This phenomenon of self-destruction of one’s own historical memory has moved to independent Ukraine, when some researchers are tempted by various foreign grants, which leads them to biased coverage of the events of our people’s past.