История философии и науки в разрезе мировоззренческих парадигм

The aim of the study is to cover the history of philosophy and science in the context of dominant ideological paradigms during civilization development. Epistemological, axiological, and ethical aspects of the cultural and historical epoch influenced the quality of scientific achievements and the depth of philosophical research. In its turn, the scientific and philosophical components led to the transformation and change of paradigms of social development. The specificity of the idea is determined by an integrated approach to the application of research methods, among which: philosophical, general scientific and specific meth-ods. The dialectical approach in the study of the history of philoso-phy (fully applied by G. Hegel) allowed revealing the essence of historical realities in terms of comprehension of their influence on society and personality. The concept of value potentials allowed revealing the axiological aspects of historical, philosophical, his-torical, and scientific discourse. Hermeneutic method contributed to the substantiation of the essence of history in the philosophical and scientific section. Worldview paradigms coincided in part with the development of cultural and historical epochs. Philosophical and scientific achievements harmoniously reinforced the teachings of world outlook. However, for researchers, not only the period of development of a separate era are important, but also the moments of philosophical breakthroughs. It was then that the values, cogni-tive and ethical aspects of philosophy and science were clearly expressed, which led to the transition to a qualitatively new level of development of society. Scientific novelty. The components of cardinal transformation are most valuable in the construction of philosophical principles and scientific theories, because they contain novelty, supported by the need for its implementation. The history of philosophy and science is a complex and, at the same time, an interesting and necessary component in the study of the civilization development of mankind. Without awareness of the driving forces that cause radical changes and the transition to a qualitatively new level of development of man and society, it is difficult to determine the guidelines that would normalize these transformations. Conclusions. In order to further harmonious development of civilization, a clear and understandable concept of historical, philosophical, and scientific interpretation, based on which value guidelines will emerge is needed.
But de l'étude L'article analyse le désir de l'homme de rationaliser le système existant de connaissances, d'idées et de points de vue sur le monde. Un tel cadre est devenu un facteur déterminant dans la formation du paradigme de la vision du monde. Mythologie, religion, science - modèles, créant quoi, les gens forment des lignes idéologiques acceptables sur un certain segment de leur existence. L'image du monde a fourni à la personne des réponses aux questions qui ont surgi avant ses enquêtes cognitives. Une analyse de l'histoire de la philosophie et de la science permet d'explorer les paradigmes de la vision du monde sous divers aspects. Méthodologie de l'étude L'étude des paradigmes de la connaissance philosophique et scientifique est impossible sans fixer certaines constantes de la vision du monde qui permettraient d'analyser la régularité dans le changement de ces paradigmes à l'aide de méthodes rétrospectives et comparatives. Nouveauté scientifique. Dans la philosophie des sciences, la notion de «paradigme» est interprétée comme un ensemble d'attitudes, de concepts et de termes scientifiques fondamentaux, selon lesquels la recherche scientifique est effectuée. Conclusions Le paradigme suppose la présence d'une méthode universelle de prise de décision et la formation d'un modèle épistémologique général du processus à l'étude.
Цель исследования. В статье анализируется стремление человека упорядочить существующую систему знаний, представлений и взглядов о мире. Подобная установка стала определяющим фактором формирования мировоззренческой парадигмы. Мифология, религия, наука – модели, создавая которые, человек формирует приемлемые мировоззренческие ориентиры на определенном отрезке своего существования. Картина мира предоставляла человеку ответы на вопросы, которые возникали перед его познавательными запросами. Анализ истории философии и науки позволяет исследовать мировоззренческие парадигмы в различных аспектах. Методология исследования. Исследование парадигм философского и научного знания невозможно без фиксации определенных мировоззренческих констант, которые позволили бы анализировать закономерность в изменении указанных парадигм при помощи ретроспективного и сравнительного методов.. Научная новизна. В философии науки понятие «парадигма» толкуется как совокупность фундаментальных научных установок, представлений и терминов, согласно которым осуществляются научные исследования. Выводы. Парадигма предполагает наличие ведущего универсального метода принятия решений и формирования общей гносеологической модели изучаемого процесса.
Мета дослідження. У статті аналізується прагнення людини впорядкувати існуючу систему знань, уявлень і поглядів про світ. Подібна установка стала визначальним фактором формування світоглядної парадигми. Міфологія, релігія, наука - моделі, створюючи які, людина формує прийнятні світоглядні орієнтири на певному відрізку свого існування. Картина світу надавала людині відповіді на питання, які виникали перед його пізнавальними запитами. Аналіз історії філософії і науки дозволяє досліджувати світоглядні парадигми в різних аспектах. Методологія дослідження. Дослідження парадигм філософського і наукового знання неможливо без фіксації певних світоглядних констант, які дозволили б аналізувати закономірність в зміні зазначених парадигм за допомогою ретроспективного і порівняльного методів. Наукова новизна. У філософії науки поняття «парадигма» тлумачиться як сукупність фундаментальних наукових установок, уявлень і термінів, згідно з якими здійснюються наукові дослідження. Висновки. Парадигма передбачає наявність ведучого універсального методу прийняття рішень і формування загальної гносеологічної моделі досліджуваного процесу.