Этиологическая структура, биологические свойства возбудителей периимплантатного мукозита

Мета роботи – дослідження мікрофлори периімплантатного мукозиту та чутливості домінуючих збудників до антибіотиків й антисептиків.Матеріали та методи. Обстежили 43 пацієнти, яким діагностовано периімплантатний мукозит. Під час дослідження від них виділено та ідентифіковано 162 клінічні штами мікроорганізмів. Культивування клінічних ізолятів здійснили за загальноприйнятою методикою, завершальну ідентифікацію – за допомогою автоматичного бактеріологічного аналізатора Vitec – 2compact bioMérieux (Франція). Визначення чутливості збудників до антибіотиків виконали диско-дифузійним методом, до антисептиків – методом подвійних серійних розведень за стандартною методикою відповідно до наказу МОЗ України № 167 від 05.04.2007 р. «Про затвердження методичних вказівок «Визначення чутливості мікроорганізмів до антибактеріальних препаратів».Результати. Визначили, що до складу мікрофлори периімплантатної ділянки хворих на мукозит входили умовно-патогенні мікроорганізми, домінуючими серед них були представники Streptococcus spp., Staphylococcus spp. Часто від хворих мукозитом виділяли Kocuria spp., Enterobacter spp. і дріжджоподібні гриби Candida spp. Клінічні штами мікроорганізмів, що досліджували, мали різну чутливість до антибактеріальних препаратів. Усі клінічні штами мікроорганізмів були чутливими до дії фторхінолонів, але в чималої кількості встановлена стійкість до пеніцилінів, макролідів, лінкозамідів. Своєю чергою, горостен, декасан і хлоргексидин біглюконат володіли потужною протимікробною дією щодо домінуючих збудників периімплантатного мукозиту в пацієнтів. Причому дія антисептиків на основі декаметоксину щодо деяких із них вірогідно перевищувала активність хлоргексидину біглюконату.Висновки. Мікрофлора периімплантатної ділянки хворих периімплантатним мукозитом представлена переважно аеробними та факультативно анаеробними мікроорганізмами, що належать до нормофлори порожнини рота. Більшість збудників мукозиту виявляють стійкість до антибіотиків (пеніциліни, макроліди, лінкозаміди). Сучасні антисептики горостен, декасан хлоргексидин біглюконат володіють потужною протимікробною дією щодо етіологічнозначущих збудників мукозиту, що відкриває перспективи застосування цих антисептиків у стоматологічній імплантології.
The purpose was to examine the peri-implant mucositis microflora and sensitivity of dominant pathogens to antibiotics and antiseptics.Materials and methods. The study involved 43 patients with peri-implant mucositis. During the study 162 clinical strains of microorganisms were isolated and identified. Cultivation of clinical isolates was performed by the standard method, final identification was carried out with using bacteriological automatic analyzer Vitec – 2compact bioMérieux (France). Determination of sensitivity to antibiotics of pathogens was carried with disc-diffusion method; the study of sensitivity to antiseptics was carried by means of double serial dilutions method by the standard procedure approved by the Order № 167 of the Ministry of Public Health of Ukraine on “On Approval of Training Guidance “Assessment of the sensitivity of microorganisms to antibiotics”, dated by April, 5, 2007.Results. It is The microflora of peri-implant area of patients with mucositis was revealed to consist of opportunistic species. Representatives of Streptococcus spp. and Staphylococcus spp. were dominating among them, although Kocuria spp., Enterobacter spp. and yeast-like fungi Candida spp. were detected quite common. Investigated clinical strains of microorganisms had different sensitivity to antibiotics. All cultures were sensitive to fluoroquinolones, but very significant number of them showed resistance to penicillins, macrolides and lincosamides. In turn, horosten, dekasan and chlorhexidine had powerful antimicrobial effect on dominant pathogens of periimplant mucositis in patients. Moreover, the effect of decametoxine-based antiseptics on some of them significantly exceeded the activity of chlorhexidine.Conclusions. Microflora from peri-implant area of patients with peri-implant mucositis consists mainly of aerobic and facultative anaerobic microorganisms, belonging to normal oral microflora. Most of pathogens of mucositis obtaine resistance to antibiotics (penicillins, macrolides, lincosamides). Modern antiseptics horosten, decasan and chlorhexidine provide a strong antimicrobial activity against etiological pathogens of mucositis, that makes them promising for use in dental implantology.
Цель работы – исследовать микрофлоры периимплантатного мукозита и чувствительность доминирующих возбудителей к антибиотикам и антисептикам.Материалы и методы. Обследовано 43 пациента, которым диагностирован периимплантатный мукозит. В ходе исследования от них выделено и идентифицировано 162 клинических штамма микроорганизмов. Культивирование клинических изолятов проводили по общепринятой методике, заключительную идентификацию – с помощью автоматического бактериологического анализатора Vitec – 2compact bioMérieux (Франция). Определение чувствительности возбудителей к антибиотикам проводили диско-диффузионным методом, к антисептикам – методом двойных серийных разведений по стандартной методике в соответствии с приказом МОЗ Украины № 167 от 05.04.2007 г. «Об утверждении методических указаний «Определение чувствительности микроорганизмов к антибактериальным препаратам».Результаты. Обнаружено, что микрофлора периимплантатной области больных мукозитом состоит из условно-патогенных видов, доминирующими среди которых есть представители Streptococcus spp. и Staphylococcus spp., хотя довольно часто встречаются представители родов Kocuria spp., Enterobacter spp. и дрожжеподобные грибы Candida spp. Исследуемые клинические штаммы микроорганизмов имеют разную чувствительность к антибактериальным препаратам. Все культуры были чувствительными к действию фторхинолонов, однако довольно значительное их количество проявило устойчивость к пенициллинам, макролидам и линкозамидам. В свою очередь, горостен, декасан и хлоргексидин биглюконат обладают мощным противомикробным действием в отношении доминирующих возбудителей периимплантатного мукозита у пациентов. Причём действие антисептиков на основе декаметоксина относительно некоторых из них достоверно превышало активность хлоргексидина биглюконата.Выводы. Микрофлора периимплантатной области больных периимплантатным мукозитом представлена преимущественно аэробными и факультативно – анаэробными микроорганизмами нормофлоры полости рта, большинство из которых проявили устойчивость к определённым группам антибиотиков. В то время как современные антисептики горостен, декасан и хлоргексидин биглюконат проявили мощное противомикробное действие в отношении них. Это делает их перспективными для использования в стоматологической имплантологии.