Особенности течения родов и послеродового периода у женщин, у которых применены деструктивные методы лечения патологии шейки матки

In the complex mechanism that controls the onset of labor, there are many factors, among which an important role belongs to the cervix, so to reduce the risk and development of obstetric and perinatal complications, the problems of timely diagnosis and adequate treatment of cervical diseases are still relevant today.The objective: еvaluate the features of childbirth and the postpartum period in women who have undergone destructive treatments for cervical pathology.Materials and methods. All examined women (n=201) after destructive methods of treatment of the cervix for dysplasia of I–III degree (electroconization, cryodestruction, laser vaporization or radiowave excision) were divided into 3 groups: 1 group (retrospective, n=114) – patients, in which features of childbirth and the postpartum period were studied anamnestically; 2 group (prospective, n=57) – women who were included in the study immediately after surgery; 3 group (control, n=30) – almost healthy women. Patients in the comparative groups were comparable in age (mean age 25,7±4.4 years) and the course of the pathological process in the cervix.Results. During the 5 years of the study, the peculiarities of the course of childbirth, the condition of newborns and the postpartum period in patients after surgery were studied. In the 1st group of subjects 114 pregnancies were registered, of which 97 ended in childbirth: naturally – in 66 women (57,9%), cesarean section – in 31(27,2%). The main complications in childbirth were weakness of labor (44 patients – 45,4%), fetal hypoxia (41 patients – 42,3%), premature birth (36 patients – 37,1%).In the 2nd group of women 57 pregnancies were registered (50 births): naturally – in 7 patients (12,3%), cesarean section – in 43 women (75,4%). The most common complication in this group was placenta previa (6 cases – 12,0%).In the control group, 30 pregnancies (27 births) were registered: in 22 women (73,3%) by natural means, in 5(16,7%) – by cesarean section. The most common complications of childbirth in this group were weakness of labor (4 cases – 14,8%), bleeding in the postpartum period (3 patients – 11,1%) and hypoxia of the fetus (3 cases – 11,1%).The high percentage of women in group 1 who were diagnosed with ruptures of the cervix of varying severity (the largest in patients after electroconization), in groups 2 and 3, isolated cases were noted.In all three groups, more than half of the newborns had normal body weight (3000 to 4000g) and a high Apgar score (8 to 9 points).Conclusion. In the analysis of childbirth in women of the three study groups, it was found that compared with somatically healthy women (group 3) in patients after destructive treatment of cervical pathology (groups 1 and 2) there is a decrease in the proportion of births through natural routes (73,3%, 57,9% and 12,3%, respectively) and an increase in the proportion of births by cesarean section (16,7%, 27,2% and 75,4%). The highest percentage of surgical interventions was recorded in the first two groups in women after amputation and conization of the cervix, the lowest – in patients after laser vaporization and radiosurgical excision. Therefore, these methods of destruction of the cervix are the least traumatic, can cure the underlying disease and preserve reproductive function.
В сложном механизме, контролирующем начало родов, выделяют много факторов, среди которых важная роль принадлежит шейке матки. Поэтому для уменьшения угрозы и развития акушерских и перинатальных осложнений проблемы своевременной диагностики и адекватного лечения заболеваний шейки матки сегодня не теряют своей актуальности.Цель исследования: оценка особенностей течения родов и послеродового периода у женщин, перенесших деструктивные методы лечения патологии шейки матки.Материалы и методы. Все обследуемые женщины (n=201) после деструктивных методов лечения шейки матки по поводу дисплазии 1–3-й степени (электроконизация, криодеструкция, лазерная вапоризация или радиоволновая эксцизия) были распределены на три группы: 1-я группа (ретроспективная, n=114) – пациентки, у которых особенности родов и послеродового периода изучали анамнестически; 2-я группа (проспективная, n=57) – женщины, включенные в исследование сразу после хирургического лечения; 3-я группа (контрольная, n=30) – практически здоровые женщины. Больные сравниваемых групп были сопоставимы по возрасту (средний возраст – 25,7±4,4 года) и течению патологического процесса в шейке матки.Результаты. В течение 5 лет исследования изучали особенности течения родов, состояние новорожденных и послеродовой период у пациенток после проведенного хирургического лечения. В 1-й группе обследуемых зарегистрировано 114 беременностей, из которых 97 закончились родами: естественным путем – у 66(57,9%) женщин, путем кесарева сечения – у 31 (27,2%). Основными осложнениями в родах были слабость родовой деятельности (44 пациентки – 45,4%), гипоксия плода (41 пациентка – 42,3%), преждевременные роды (36 пациенток – 37,1%).Во 2-й группе женщин зарегистрировано 57 беременностей и 50 родов: естественным путем – у 7(12,3%) пациенток, путем кесарева сечения – у 43(75,4%) женщин. Наиболее частым осложнением в данной группе было предлежание плаценты (6 случаев – 12,0%).В группе контроля зарегистрировано 30 беременностей и 27 родов: у 22(73,3%) женщин – естественным путем, у 5(16,7%) – путем кесарева сечения. Наиболее частыми осложнениями в родах в этой группе были слабость родовой деятельности (4 случая – 14,8%), кровотечения в послеродовой период (3 пациентки – 11,1%) и гипоксия плода (3 случая – 11,1%).Привлекает внимание высокий процент женщин в 1-й группе, у которых диагностированы разрывы шейки матки различной степени тяжести (наибольший – у пациенток после электроконизации); во 2-й и 3-й группах зарегистрированы единичные случаи.Во всех трех группах более половины новорожденных имели нормальную массу тела (от 3000г до 4000г) и высокую оценку по шкале Апгар (от 8 до 9 баллов).Заключение. При анализе течения родов у женщин трех исследуемых групп было выявлено, что по сравнению с соматически здоровыми женщинами (3-я группа) у пациенток после деструктивных методов лечения патологии шейки матки (1-я и 2-я группы) отмечается уменьшение доли родов через естественные пути (73,3%, 57,9% и 12,3% соответственно) и увеличение доли родов путем кесарева сечения (16,7%, 27,2% и 75,4% соответственно). При этом наибольший процент оперативных вмешательств зафиксирован в первых двух группах у женщин после ампутации и конизации шейки матки, наименьший – у пациенток после лазерной вапоризации и радиохирургической эксцизии. Следовательно, эти методы деструкции шейки матки являются менее травматичными, позволяют вылечить основное заболевание и сохранить репродуктивную функцию.
У складному механізмі, що контролює початок пологів, виділяють багато факторів, серед яких важлива роль належить шийці матки. Тому для зменшення загрози розвитку акушерських та перинатальних ускладнень проблеми своєчасної діагностики й адекватного лікування захворювань шийки матки сьогодні не втрачають своєї актуальності. Мета дослідження: оцінювання особливостей перебігу пологів і післяпологового періоду у жінок, у яких застосовано деструктивні методи лікування патології шийки матки.Матеріали та методи. Усі обстежувані жінки (n=201) після деструктивних методів лікування шийки матки з приводу дисплазії 1–3-го ступеня (електроконізація, кріодеструкція, лазерна вапоризація або радіохвильова ексцизія) були розподілені на три групи: 1-а група (ретроспективна, n=114) – пацієнтки, у яких особливості пологів і післяпологового періоду вивчали анамнестично; 2-а група (проспективна, n=57) – жінки, яких включено до дослідження відразу після хірургічного лікування; 3-я група (контрольна, n=30) – практично здорові жінки. Хворі порівняльних груп були зіставні за віком (середній вік – 25,7±4,4 року) і перебігом патологічного процесу у шийці матки.Результати. Протягом 5 років, що тривало дослідження, вивчали особливості перебігу пологів, стан новонароджених і післяпологовий період у пацієнток після проведеного хірургічного лікування. У 1-й групі обстежуваних зареєстровано 114 вагітностей, з яких 97 закінчились пологами: природним шляхом – у 66(57,9%) жінок, шляхом кесарева розтину – у 31(27,2%). Основними ускладненнями під час пологів були слабкість пологової діяльності (44 пацієнтки – 45,4%), гіпоксія плода (41 пацієнтка – 42,3%), передчасні пологи (36 пацієнток – 37,1%). У 2-й групі жінок зареєстровано 57 вагітностей і 50 пологів: природним шляхом – у 7 пацієнток (12,3%), шляхом кесарева розтину – у 43(75,4%) жінок. Найчастішим ускладненням у даній групі було передлежання плаценти (6 випадків – 12,0%).У групі контролю зареєстровано 30 вагітностей і 27 пологів: у 22(73,3%) жінок природним шляхом, у 5(16,7%) – шляхом кесарева розтину. Найбільш частими ускладненнями пологів у цій групі були слабкість пологової діяльності (4 випадки – 14,8%), кровотечі у післяпологовий період (3 пацієнтки – 11,1%) і гіпоксія плода (3 випадки – 11,1%). Привертає увагу високий відсоток жінок у 1-й групі, у яких діагностовано розриви шийки матки різного ступеня тяжкості (найбільший – у пацієнток після електроконізації); у 2-й і 3-й групах зареєстровано поодинокі випадки.В усіх трьох групах більше половини з новонароджених мали нормальну масу тіла (від 3000г до 4000г) і високу оцінку за шкалою Апгар (від 8 до 9 балів).Заключення. Під час аналізу пологів у жінок трьох досліджуваних груп було виявлено, що порівняно із соматично здоровими жінками (3-я група) у пацієнток після деструктивних методів лікування патології шийки матки (1-а і 2-а групи) відзначено зменшення частки пологів через природні шляхи (73,3%, 57,9% і 12,3% відповідно) і збільшення частки пологів шляхом кесарева розтину (16,7%, 27,2% і 75,4% відповідно). При цьому найбільший відсоток оперативних втручань зафіксовано у перших двох групах у жінок після ампутації та конізації шийки матки, найменший – у пацієнток після лазерної вапоризації та радіохірургічної ексцизії. Отже, ці методи деструкції шийки матки є найменш травматичними, дозволяють вилікувати основне захворювання та зберегти репродуктивну функцію.