Рецидивирующий бактериальный вагиноз: возможные пути коррекции

Research objective: to increase the effectiveness of bacterial vaginosis (BV) treatment in women of reproductive age.Materials and methods. The study involved 64 women of reproductive age with BV. After a course of local antibiotic therapy participants were divided into 2 groups: patients of group I were not prescribed local remedies to restore the vaginal microflora, patients of group II were prescribed vaginal prebiotic suppositories Folial № 10. No additional drugs were used in subgroups IA and IIA, while oral probiotic Maxibalance was prescribed in subgroups IB and IIB. The effectiveness of BV treatment was evaluated at the first, third and sixth months of the observation period according to the results of clinical examination and vaginal pH evaluation by litmus strips.Results. The course of BV in subgroup IA was characterized by prevailing number of relapses and their early appearance. 1 case of BV recurrence was found among patients of subgroup IA at the 1st month of follow-up, 6 and 8 BV episodes were found at 3 and 6 months of follow-up respectively. Sequential treatment with antibiotics and oral probiotics (subgroup IIB) was associated with the onset of 3 BV relapses on 4–5 months from baseline. Local prebiotic (subgroup IIA) after the vaginal sanation was associated with BV reoccurrence in only one patient at the end of the study. No relapses of BV were detected in subgroup IIB during the study.Conclusions. Permanent imbalance of vaginal normocenosis creates optimal conditions for chronic and recurrent diseases of dysbiosis nature, especially BV. Despite the sensitivity of the anaerobic flora to the recommended antibacterial medications, their use as monotherapy in BV treatment is often insufficient. The results of the study demonstrate a significant anti-relapse efficiency of consecutive treatment by antibacterial drugs and a complex of probiotic + prebiotic. This effect is probably based on the restoration of vaginal immunity and metabolism by stable colonization of the vaginal mucosa with live lactobacilli of eubiotic origin.
Цель исследования: повысить эффективность лечения бактериального вагиноза (БВ) у женщин репродуктивного возрастаМатериалы и методы. В исследовании приняли участие 64 женщины репродуктивного возраста с диагностированным БВ. После курса локальной антибиотикотерапии участницы были разделены на 2 группы: пациенткам І группы не назначали местные средства для восстановления вагинальной микрофлоры, пациентки IІ группы применяли интравагинально пребиотические суппозитории Фолиаль № 10. В каждой из двух групп были выделены подгруппы А и Б. В подгруппах ІА и ІІА не использовали дополнительные медикаментозные средства, тогда как в подгруппах ІБ и IIБ применяли пероральный пробиотик (Максибаланс). Эффективность лечения БВ оценивали на первом, третьем и шестом месяцах наблюдения по результатам клинического обследования и определения вагинального pH лакмусовыми полосками.Результаты. Наибольшее количество рецидивов БВ и раннее их появление зафиксированы в подгруппе ІА. На первом месяце наблюдения у пациенток группы ІА выявлен 1 случай рецидива БВ, количество повторных эпизодов БВ возросло до 6 и 8 случаев соответственно на 3 и 6 месяцах исследования. Последовательное лечение антибактериальными препаратами и пероральным пробиотиком (подгруппа IIБ) ассоциировалось с появлением 3 эпизодов БВ на 4–5 месяце от начала исследования. Применение локального пребиотика после санации половых путей (подгруппа ІІА) сопровождалось восстановлением патологического процесса только у одной пациентки в конце исследования. В подгруппе IIБ до завершения исследования рецидивов БВ обнаружено не было.Выводы. Перманентное нарушение вагинального нормоценоза создает благоприятные условия для хронических рецидивирующих заболеваний дисбиотической природы, в частности БВ. Несмотря на достаточную чувствительность анаэробной флоры к рекомендованным антибактериальным препаратам, использование их в качестве монотерапии при лечении БВ зачастую оказывается недостаточным. Полученные в ходе исследования результаты свидетельствуют о выраженной противорецидивной эффективности последовательного применения антибактериальных средств и комплекса пробиотик + пребиотик. В основе такого эффекта, вероятно, лежит восстановление вагинального иммунитета и метаболизма путем устойчивого заселения слизистой оболочки влагалища живыми лактобактериями эубиотического происхождения.
Мета дослідження: підвищити ефективність лікування бактеріального вагінозу (БВ) у жінок репродуктивного віку.Матеріали та методи. У дослідженні взяли участь 64 жінки репродуктивного віку з діагностованим БВ. Після курсу локальної антибіотикотерапії учасниці були розподілені на 2 групи: пацієнткам І групи не призначали місцевих засобів для відновлення вагінальної мікрофлори, пацієнтки ІІ групи застосовували інтравагінально пребіотичні супозиторії Фоліаль № 10. У кожній із двох груп було виділено підгрупи А і Б. У підгрупах ІА та ІІА не застосовували додаткових медикаментозних засобів, тоді як у підгрупах ІБ та ІІБ призначали пероральний пробіотичний засіб Максібаланс. Ефективність лікування БВ оцінювали на першому, третьому і шостому місяцях спостереження за результатами клінічного обстеження та визначення вагінального pH лакмусовими смужками.Результати. Найбільша кількість рецидивів БВ і рання їхня поява зафіксовані в підгрупі ІА. На етапі першого місяця спостереження в пацієнток групи ІА було виявлено 1 випадок рецидиву БВ, кількість повторних епізодів БВ зросла до 6 і 8 випадків відповідно на третьому та шостому місяцях нагляду. Послідовне лікування антибактеріальними препаратами й пероральним пробіотиком (підгрупа ІІБ) асоціювалось із появою 3 рецидивів БВ на 4–5 місяці від початку дослідження. Застосування локального пребіотика (підгрупа ІІА) після санації статевих шляхів супроводжувалося відновленням патологічного процесу лише в однієї пацієнтки наприкінці випробування. У підгрупі ІІБ до кінця дослідження рецидивів БВ виявлено не було.Висновки. Перманентне порушення вагінального нормоценозу створює сприятливі умови для хронічних рецидивних захворювань дисбіотичної природи, зокрема БВ. Незважаючи на достатню чутливість анаеробної флори до рекомендованих антибактеріальних препаратів, використання їх як монотерапії при лікуванні БВ часто виявляється недостатнім. Отримані в процесі дослідження результати свідчать про виражену протирецидивну ефективність підходу послідовного застосування антибактеріальних засобів і комплексу пробіотик + пребіотик. В основі такого ефекту, ймовірно, лежить відновлення вагінального імунітету й метаболізму завдяки стійкому заселенню слизової оболонки піхви живими лактобактеріями еубіотичного походження.