ВПЛИВ РОЗМІРУ ЗЕРНА НА МЕХАНІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ ІНТЕРМЕТАЛІЧНОГО Ti-Al СПЛАВУ

During the synthesis of intermetallic alloys, the grains of the material are destroyed and transformed into smaller ones through plastic deformation and rapid cooling. By increasing the level of plastic deformation during high-temperature synthesis of the alloy under pressure, even better results can be achieved. For example, adding niobium to γ-TiAl alloys (in a quantity of 7—8% by weight) and increasing the level of plastic deformation by extrusion at 1100°C allows for the production of a final product with a grain size of only 10—12 µm and a two-level structure with nanolamellar colonies with a distance of up to 500 nm. Theoretical calculations using the Hall-Petch model have shown that a Ti-Al-Nb alloy with such nanostructures can have a ultimate strength of up to 1800 MPa, which is three times higher than that of a Ti-Al alloy.
Під час синтезу інтерметалідних сплавів зерна матеріалу руйнуються і перетворюються на менші шляхом пластичної деформації та швидкого охолодження. Якщо збільшити рівень пластичної деформації під час високотемпературного синтезу сплаву під тиском, можна досягти ще кращих результатів. Наприклад, додавання ніобію до γ-TiAl сплавів (в кількості 7—8% за вагою) і збільшення рівня пластичної деформації шляхом екструзії при 1100oC дозволяє отримати кінцевий продукт з розміром зерна всього 10—12 мкм та дворівневою структурою з наноламельними колоніями з відстанню до 500 нм. Теоретичні розрахунки з моделі Холла-Петча показали, що сплав Ti-Al-Nb з такими наноструктурами може мати граничну міцність до 1800 МПа, що в 3 рази більше, ніж у сплаві Ti-Al.