Населення та умови для рільництва Української Далекосхідної Республіки

The article examines the conditions for agriculture and resettlement of the Ukrainian population to the Ukrainian Far Eastern Republic (Amur and Usuriysk-Primorsky Krai). It has been proven that in 1917 the population of Green Wedge was almost 880 thousand people (the population of Primorsky Krai was about 540 thousand people, and the population of Amur Region was about 337 thousand people). According to the census conducted in 1918 by Ukrainian organizations, there were 437,000 Ukrainians at that time. The climate of the Amur region was a combination of hot and rainy summers with cold and snowless winters, and the climate of the Usuriysk-Primorsky region was harsher than those of European countries located at the same latitudes. One of the main occupations of the Amur region was farming, which was mostly done by peasants-immigrants (mostly Ukrainians, Cossacks to a lesser extent). Despite the larger land areas of the Cossacks, cultivation of arable land was carried out half less than that of the peasants. Agricultural plants were grown here: wheat, oats, winter rye, potatoes, buckwheat, barley, millet and corn. Trans-Baikal Cossacks and peasants were the first settlers of the Usuriysk-Primorsky Krai, who had already begun to engage in European-style farming. Agriculture was one of the main occupations of the population of the Usuriysk-Primorsky Krai. 3 agricultural crops in the region were grown almost exclusively for spring crops, although in some places winter rye was grown. These spring cereal plants included: wheat, oats, rye, barley, buckwheat, millet, corn, peas, flax, potatoes, watermelon, cabbage, eggplant, and elsewhere, sugar beet. It is stated that the Usuriysk-Primorsky Krai (mainly the southern part - Usuriyshchyna) was more favorable for agriculture (wheat crops) than the Amur Krai. This was facilitated by the high-quality black soil, which in some places reached a depth of two meters and contained a lot of humus. Accordingly, Usuriy black soil is much better in quality than Amur black soil, because in some places it can be equated with Great Ukrainian black soil.
У статті досліджуються умови для рільництва та переселення українського населення до Української Далекосхідної Республіки (Амурського та Усурійсько-Приморського краю). Доведено, що у 1917 році населення Зеленого Клину становило майже 880 тисяч осіб (населення Приморщини складало близько 540 тисяч осіб, а Амурщини – близько 337 тисяч осіб). За переписом, проведеним 1918 року українськими організаціями, українців нараховувалося тоді 437 тисяч осіб. Клімат Амурського краю представляв комбінування гарячого та дощового літа із холодною та малосніжною зимою, а клімат Усурійсько-Приморського краю був суворішим від тих європейських країн, що находяться на таких самих широтах. Одним із головних занять Амурського краю було хліборобство, яким переважно займалися селяни-переселенці (більшість – українці, козаки – меншою мірою). Не дивлячись на більші земельні простори у козаків, оброблення ріллі здійснювалося на половину менше, ніж у селян. З сільськогосподарських рослин тут розводили: пшеницю, овес, озиме жито, картоплю, гречку, ячмінь, просо та кукурудзу. Першими переселенцями Усурійсько-Приморського краю були забайкальські козаки та селяни, які й почали вже займатися хліборобством на європейський зразок. Рільництво було одним із головних занять населення Усурійсько-Приморського краю. 3 рільничих культур у краю розводили майже виключно ярові збіжжя, хоч у деяких місцях розводили озиме жито. До цих ярових збіжжевих рослин належали: пшениця, овес, жито, ячмінь, гречка, просо, кукурудза, горох, лен, картопля, кавун, капуста, баклажан та деінде й цукровий буряк. Констатується, що Усурійсько-Приморський край (переважно південна частина – Усурійщина) був сприятливіший для рільництва (хліборобських культур), аніж Амурський край. Цьому сприяв якісний ґрунт-чорнозем, який місцями доходив до двох метрів глибини та містив у собі багато перегною. Відповідно Усурійський чорнозем набагато кращий за якістю від Амурського, адже в деяких місцях його можна прирівняти до українського у Європі.