Хронологічні та топографічні особливості становлення підпід’язикових структур шиї у зародковому періоді онтогенезу людини

Background. A scientific investigation on prenatal development of neck structures is one of the key areas in human morphology. Such topicality is due to high frequency of congenital malformations in newborns,traumatic pathologies in adults and complications of odontogenic diseases. New research data on the problem of infrahyoid structures development in early embryonic and late prefetal period will lead to creation of new surgical ways of treatment and diagnostic criteria for various neck pathologies. Objective. Our study is aimed to examine sources, chronologic sequences and developmentalpeculiarities of infrahyoid structures in anterior neck region during early human ontogenesis. Methods. We have used specimens of human embryos and prefetuses, obtained from Chernovtsy Regional Pathologists Office. The research was conducted by the means of complex morphological methods: macro-and microscopy, three-dimensional reconstruction of histological slides and statistical analysis. Results. We have observed first germ of infrahyoid group of muscles in 6-week human fetuses(13,0 mm of parieto-coccygeal length (PCL)) which is visible as a large plate of fused muscle tissue. This tissue during next two weeks of development undergoes process of separation on smaller independent structures. In human prefetuses (14,0-20,0 mm of PCL)this presumptive tissue has signs of striation and nerve supply. The 9th week of PND is considered to be a finish point for separation process (prefetuses of 31,0 mm of PCL). Larynx cartilages are clearly visible in prefetuses of 31,0-32,0 mm of PCL. During middle prefetal period (8-9th month of PND) most of infrahyoid muscles, blood vessels and nerves follow closely the adult pattern. Conclusions. We have seenfirst signs of infrahyoid muscles precursors in 6-week human embryos, which can be considered as a first critical period in infrahyoid structures’ development. Separation of a common infrahyoid muscles germ is completed by the 9th week of middle prefetal period. The sternocleidomastoid muscle is developing from a common germ with that of trapezoid muscle. The 8th week of prenatal development can be considered as second critical period for possible congenital malformations development.
Актуальность. Одним из актуальных направлений морфологического исследования является изучение особенностей закладки и развития структур шеи в пренатальном периоде онтогенеза человека. Такая заинтересованность ученых этой проблемой вызвана потребностями клиницистов. Цель. Выяснить источники, хронологическую последовательность закладки и особенности развития подподъязычних структур переднейшейной области в раннем периоде онтогенеза человека. Методы. Исследовано 15 препаратов эмбрионов и предплодов человека 13,0-80,0 мм теменно-копчиковой длины (ТКД), которые были изучены на базе КГЗ «Черновицкое областное патологоанатомическое бюро». Использован комплекс методов морфологического исследования: гистологическое исследование, трехмерное реконструирование серий последовательных гистологических срезов и статистический анализ. Результаты. У эмбрионов 13,0 мм ТКД начинает проявляться презумптивный сплошной мышечный пласт, который начинает процесс сепарации на меньшие по размерам структуры будущих подподъязычных структур. У предплодов 14,0-20,0 мм ТКД подъязычные мышечные волокна имеют признаки исчерченности и нервного снабжения, а с 9-й недели развития (31,0 мм ТКД) завершают процесс сепарации на отдельные мышцы. Кроме того, у предплодов 31,0-32,0 мм ТКД четко выражены хрящи гортани. Третий месяц ВУР предплодов можно считать стадией, когда строение подподъязычных структур приближено к дефинитивному. Выводы. Подподязычные мышцы впервые четко визуализируются у 6-ти недельных зародышей человека и этот период можно считать первым критическим периодом развития. ГКСМ имеет общее начало с трапециевидной мышцей и четко визуализируется на 8-й неделе развитияна всем протяжении между точками прикреплений, что можно считать вторым критическим периодом развития подподъязычных мышц передней шейной области. В течение предплодного периода ВУР большинство органов шеи приобретает приближенное к дефинитивному анатомо-гистологическое строение.
Актуальність. Одним із актуальних напрямів морфологічного дослідження є вивчення особливостей закладки та розвитку структур шиї у пренатальному періоді онтогенезу людини. Така зацікавленість науковців цією проблемою зумовлена потребами клініцистів. Мета. З’ясувати джерела,хронологічну послідовність закладки та особливості розвитку підпід’язикових структур передньої шийної ділянки в ранньому періоді онтогенезу людини. Методи дослідження. Досліджено 15 препаратів зародків та передплодів людини 13,0-80,0 мм тім’яно-куприкової довжини (ТКД), які були опрацьовані на базі КМУ «Чернівецьке обласне патологоанатомічне бюро». Нами застосовано комплекс методів морфологічного дослідження: гістологічне дослідження, тривимірне реконструювання серій послідовних гістологічних зрізів та статистичний аналіз. Результати. У зародків 13,0 мм ТКД починає виявлятися презумптивний суцільний м’язовий пласт, який починає процес сепарації на менші за розмірами структури. У передплодів 14,0-20,0 мм ТКД м’язові волокна у підпід’язикових ділянці мають ознаки посмугованості та нервового постачання, а з 9-го тижня розвитку (31,0 мм ТКД) завершують процес сепарації на окремі м’язи. Окрім того, у передплодів 31,0-32,0 мм ТКД чітко виражені хрящі гортані. Третій місяць ВУР передплода можна вважати стадією, коли структури підпід’язикової ділянки за будовою наближаються до дефінитивного стану. Висновки. Підпід’язикові м’язи вперше чітко візуалізуються у 6-ти тижневих зародків людини, який можна вважати першим критичним періодом розвитку. ГКСМ має спільний початок із трапецієподібним м’язом та чітко візуалізується на 8-му тижні ВУР на всьому протязі між точками прикріплень, що можна вважати другим критичним періодом розвитку підпід’язикових м’язів передньої шийної ділянки. Протягом передплодового періоду ВУР більшість органів шиї набуває наближену до дефінітивної анатомо-гістологічну будову, включаючи елементи кровопостачання та іннервації.