СПІЛЬНЕ ТА ВІДМІННЕ В ПОРЯДКУ СЛІВ КИТАЙСЬКОГО І РОСІЙСЬКОГО РЕЧЕННЯ

The purpose of this article is to identify some essential coincidences and differences in word order in the Russian and Chinese simple sentences and determine how to use the established features in the study of these languages. The object of this research are simple sentence models in Russian and Chinese. The subject of the study is the structural, semantic and functional differences of the vocabulary in Russian and Chinese utterances. The methods of functional syntactic and lexical-semantic analysis, comparative and descriptive methods are used. As a result of the study, it was found that the Russian sentence of three words: subject, predicate and object, has all six possible variants of the word order, while its Chinese equivalent has only three variants. At the same time, in both Russian and Chinese, the main, namely expressively neutral model is “subject — predicate — object». The conclusions are that the change of words order in utterance is closely related to phrasal stress and actual division. Every change in direct words order usually indicates a change in the shades of meaning and the subtext of what is expressed, if the subject and object are unchanged in essence.
Цель данной статьи — выявить некоторые сущностные совпадения и различия порядка слов в русском и китайском простом предложении и определить направления использования установленных особенностей при изучении этих языков. Объект исследования — конструкции простого предложения в русском и китайском языках. Предмет исследования — структурные, семантические и функциональные различия словорасположения в русском и китайском высказывании. Использованы методы функционально-синтаксического и лексико-семантического анализа, сопоставительный и описательный методы. В результате проведённого исследования установлено, что русское предложение из трёх слов: субъекта, предиката и объекта, — имеет все шесть возможных форм словорасположения, тогда как его китайский эквивалент — только три. В то же время, и в русском, и в китайском языках основным, экспрессивно нейтральным является модель «субъект — предикат — объект». Выводы заключаются в следующем: изменение порядка следования слов в высказывании тесно связано с фразовым ударением и актуальным членением. Изменение прямого порядка слов обычно указывает на изменение оттенков смысла и подтекст высказанного, если субъект и объект неизменны по сути.
Мета цієї статті — виявити деякі сутнісні збіги й відмінності порядку слів у російському та китайському простому реченні та визначити способи використання виокремлених особливостей під час вивчення цих мов. Об’єкт дослідження — конструкції простого речення в російській і китайській мовах. Предмет дослідження — структурні, семантичні та функційні відмінності порядку слів у російському та китайському висловлюванні. Використано методи функційно-синтаксичного та лексико-семантичного аналізу, порівняльний та описовий методи. У результаті проведеного дослідження встановлено, що російське речення з трьох слів: суб’єкта, предиката й об’єкта, — має всі шість можливих форм розташування слів, а його китайський еквівалент — тільки три. У той же час, у російській і в китайській мовах основною, експресивно нейтральною є модель «суб’єкт — предикат — об’єкт». Висновки полягають у наступному: зміна порядку розташування слів у висловленні корелює з фразовим наголосом і актуальним членуванням. Зміна прямого порядку слів зазвичай вказує на зміну відтінків значення та підтекстів висловленого, якщо суб’єкт і об’єкт незмінні по суті.