Цитомегаловирусная инфекция опухолей головного мозга и цитомегаловирусная иммунотерапия

Objective. The article presents the literature of the last ten years and the results of our own research on the importance of cytomegalovirus (CMV) in the development of brain tumors, especially glioblastoma and medulloblastoma. Two alternative views are discussed - the pros and cons of the role of the virus in the induction and stimulation of tumor growth.Materials and methods. 256 samples of biotic material of tissues of various brain tumors were studied. Among them are histologically diagnosed: in 123 cases glial tumors of various grade of malignancy, in 51 cases meningiomas, in 25 cases medulloblastomas, in 16 cases oligodendroastrocytomas of the second grade of malignancy, in 14 cases metastatic tumors. Tumor fragments were obtained from biopsy material 1.5-2.0 hours after surgical removal. To detect the presence of CMV in the tumor tissue real-time polymerase chain reaction (PCR) using "DNA sorb A and B" kits was performed, the company "Amplisens" (Russia), according to the manufacturer’s instructions and BioRal device (USA) with standard DNA detection kits of CMV "DNA Technology" (Russia). Cytological imprints on slides were also made from tumor tissue fragments, which were examined by indirect immunofluorescence method with monoclonal antibodies to CMV pP-65 protein using the "MonoScan CMV" kit.Results. The frequency of detection of CMV antigen or its DNA in brain tissue depends on the research method - the immunofluorescence method detects pP-65 antigen by monoclonal antibodies 2-2.5 times more often than the PCR method of CMV in tumor tissue. In the tissue of different histogenesis of brain tumors both the pP-65 antigen and CMV DNA are detected with different frequencies. CMV was most often detected in tumors of glial origin and medulloblastomas. No CMV DNA was detected in the peripheral blood of patients with brain tumors at the time of admission for examination and surgical treatment, indicating an earlier contamination of the tumor focus with this virus. Data on the mechanisms of CMV induction and stimulation of tumor growth by activating cell proliferation, including nerve stem cells, are presented. Works using specific antiviral therapy and CMV specific cell immunotherapy in the treatment of gliomas have been analyzed in detail.Conclusions. The paper concludes on the important clinical and prognostic value of determining CMV infection in brain tumors and indicates the need for CMV viral and cellular immunotherapy in the combined treatment of malignant brain tumors.
Цель: исследовать роль цитомегаловируса (ЦМВ) в индукции и стимуляции роста опухолей головного мозга. Материалы и методы. Исследованы 256 образцов биотического материала тканей разных опухолей головного мозга. Гистологически диагностированы в 123 наблюдениях глиальные опухоли разной степени злокачественности, в 51 ‒ менингиомы, в 25 ‒ медуллобластомы, в 16 – олигодендроастроцитомы II степени злокачественности, в 14 ‒ метастатические опухоли. Фрагменты опухолей получены из биопсийного материала через 1,5‒2,0 ч после операционного удаления. Для выявления наличия ЦМВ в ткани опухоли проводили полимеразную цепную реакцию в режиме реального времени с использованием наборов «ДНК-сорб А и В» («Амплисенс», РФ) согласно инструкции производителя и прибора BioRal (США) со стандартными наборами для определения ДНК ЦМВ («ДНК-технология», РФ). Из фрагментов ткани опухолей получали также цитологические отпечатки на предметных стеклах, которые исследовали косвенным иммунофлуоресцентным методом с моноклональными антителами к протеину рР-65 ЦМВ с помощью набора «МоноСкан ЦМВ» (РФ). Результаты. Частота обнаружения в ткани опухолей головного мозга антигена ЦМВ или его ДНК зависит от метода исследования – иммунофлюоресцентный метод выявляет антиген рР-65 с помощью моноклональных антител в 2,0–2,5 раза чаще, чем полимеразная цепная реакция ЦМВ в ткани опухолей. В ткани разных по гистогенезу опухолей головного мозга с разной частотой выявляют как антиген рР-65, так и ДНК ЦМВ. Чаще ЦМВ определяли в опухолях глиального генеза и медуллобластомах. В периферической крови больных с опухолями головного мозга на момент поступления для обследования и хирургического лечения не выявляли ДНК ЦВМ, что указывает на более раннюю контаминацию опухолевого очага этим вирусом. Представлены данные о механизмах ЦМВ-индукции и стимуляции роста опухолей путем активации пролиферации клеток, в частности нервных стволовых клеток. Подробно проанализированы работы с использованием специфической противовирусной терапии и ЦМВ-специфической клеточной иммунотерапии для лечения глиом. Выводы. Определение ЦМВ-инфекции в опухолях головного мозга имеет важное клиническое и прогностическое значение. Необходимо использовать комбинированную цитомегаловирусную и клеточную иммунотерапию при лечении злокачественных опухолей мозга.
Мета: дослідити роль цитомегаловірусу (ЦМВ) в індукції та стимуляції росту пухлин головного мозку. Матеріали і методи. Досліджено 256 зразків біотичного матеріалу тканин різних пухлин головного мозку. Гістологічно діагностовано у 123 спостереженнях гліальні пухлини різного ступеня злоякісності, у 51 – менінгіоми, у 25 – медулобластоми, у 16 – олігодендроастроцитоми II ступеня злоякісності, у 14 – метастатичні пухлини. Фрагменти пухлин отримано з біопсійного матеріалу через 1,5-2,0 год після операційного видалення. Для виявлення наявності ЦМВ у тканині пухлини проводили полімеразну ланцюгову реакцію в режимі реального часу з використанням наборів «ДНК-сорб А та В» («Амплисенс», РФ) згідно з інструкцією виробника та приладу BioRal (США) зі стандартними наборами для визначення ДНК ЦМВ («ДНК-технология», РФ). Із фрагментів тканини пухлин отримували також цитологічні відбитки на предметному склі, які досліджували непрямим імунофлуоресцентним методом з моноклональними антитілами до протеїну рР-65 ЦМВ за допомогою набору «МоноСкан ЦМВ» (РФ). Результати. Частота виявлення в тканині пухлин головного мозку антигену ЦМВ або його ДНК залежить від методу дослідження. Імунофлюоресцентний метод виявляє антиген рР-65 за допомогою моноклональних антитіл у 2,0–2,5 разу частіше, ніж полімеразна ланцюгова реакція ЦМВ у тканині пухлин. У тканині різних за гістогенезом пухлин головного мозку з різною частотою виявляють як антиген рР-65, так і ДНК ЦМВ. Найчастіше ЦМВ визначали в пухлинах гліального генезу та медулобластомах. У периферичній крові хворих з пухлинами головного мозку на момент госпіталізації для обстеження та хірургічного лікування не виявляли ДНК ЦВМ, що вказує на більш ранню контамінацію пухлинного вогнища цим вірусом. Наведено дані про механізми ЦМВ-індукції та стимуляцію росту пухлин шляхом активації проліферації клітин, зокрема нервових стовбурових клітин. Докладно проаналізовано роботи з використанням специфічної противірусної терапії та ЦМВ-специфічної клітинної імунотерапії для лікування гліом. Висновки. Визначення ЦМВ-інфекції в пухлинах головного мозку має важливе клінічне та прогностичне значення. Необхідно використовувати ЦМВ-клітинну імунотерапію при комбінованому лікуванні злоякісних пухлин мозку.