Презумпція невинуватості в міжнародному кримінальному процесі: міжнародна та європейська практика

The article examines the principle of international criminal justice - the presumption of innocence of the defendant. Its content, limits are clarified, the practice of the European Court of Human Rights is analyzed, as well as the practice of international tribunals on the presumption of innocence of the defendant as part of his right to a fair trial.It is established that presumptions of a legal nature on matters of fact and law are admissible in international criminal proceedings only if the defendant is given the opportunity to refute them and prove his innocence.The presumption of innocence is enshrined as a principle and right of the defendant in modern international criminal procedure law, primarily in the Statutes of international courts and tribunals. An analysis of the relevant provisions of these statutes shows that the presumption of innocence means at least that: 1) the burden of proof lies on the prosecution; 2) evidence of guilt must meet a certain standard; 3) in some cases, the presumption may include additional rights, such as the right to bail, as well as additional conditions, such as the condition of a guilty plea only by a lawful court or following a trial in which all rights of defense have been secured, etc. .; 4) the defendant has the right to doubt in his favor; 5) the right of the defendant to remain silent; 6) the right of the defendant to a certain standard of conviction or acquittal; 7) theright of the defendant to compensation in case of acquittal. The formulation of the presumption of innocencein the Covenant and the Convention allows the establishment of the innocence of the defendant by different procedures depending on “what is at stake”, ie depending on the legal consequences arising from the establishment of guilt. If the defendant can be released from criminal liability and punishment, the procedure for rebutting the presumption of his innocence may be different, and the defendant, of course, must be provided with all means of protection against prosecution.
У статті досліджується принцип міжнародного кримінального судочинства – презумпція невинуватості підсудного. З’ясовується її зміст, межі, аналізується практика Європейського Суду з прав людини, а також практика міжнароднихтрибуналів щодо презумпції невинуватості підсудного, як складової частини його права на справедливий суд.Встановлено, презумпції юридичного характеру з питань факту та права припустимі в міжнародному кримінальному процесі, тільки якщо підсудному дається можливість спростувати їх і довести свою невинуватість.Презумпція невинуватості закріплюється в якості принципу та права підсудного в сучасному міжнародному кримінально-процесуальному праві, насамперед у Статутах міжнародних судів та трибуналів. Аналіз відповідних положень цих статутів показує, що презумпція невинуватості як мінімум означає, що: 1) тягар доказів лежить наобвинуваченні; 2) докази провини повинні відповідати певному стандарту; 3) у ряді випадків презумпція може включати додаткові права, наприклад, право на звільнення під заставу, а також додаткові умови, наприклад умова рішенняпро визнання вини лише законним судом або за підсумками процесу, на якому були забезпечені всі права захисту, і т.д.; 4) підсудний має право на сумніви в свою користь; 5) право підсудного зберігати мовчання; 6) право підсудного на пев-ний стандарт обвинувального або виправдувального вироку; 7) право підсудного на компенсацію в разі виправдання.Формулювання презумпції невинуватості в Пакті і Конвенції, дозволяє встановлювати невинуватість підсудного різними процедурами в залежності від того, «що поставлено на карту», тобто в залежності від правових наслідків, щовипливають з встановленням вини. Якщо підсудний може бути звільнений від кримінальної відповідальності та покарання, то процедура спростування презумпції його невинуватості може бути й іншою, при цьому підсудному, безумовно, повинні бути надані всі засоби захисту від обвинувачення.